Контрольная работа по "Информатике"

ЗМІСТ 

Завдання  до контрольної роботи

Основна частина

1.Поняття  інформаційних систем

2.Призначення  системи 1С:Підприємство

3.Журнал  документів в системі 1С:Підприємство

Список  використаних джерел інформації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗАВДАННЯ  ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Поняття інформаційних систем

    Сьогодні, у вік інформації та комп’ютеризації  інформаційні ресурси є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні  та енергетичні. Отож ми можемо казати про інформаційну економіку, що грунтується  на інформації, та інформаційну сферу  – керівників різних рівнів, учених, спеціалістів і службовців. Управління економікою можна порівняти з  управлінням живим організмом, де головну роль відіграє нервова система.

    В економіці роль нервової системи  відіграють інформаційні потоки. Порушення  в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного  підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

    Обчислювальна техніка все ширше використовується як в управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Але  матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації вже зараз перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику.

    Рівень  цивілізації можна визначати  за рівнем телефонізації та комп’ютеризації  суспільства. Так, у США на одну тисячу чоловік припадає 900 телефонів і 140 комп’ютерів, а в нас – відповідно 90 і 2.

    Комп’ютеризація суспільства – це не лише техніка, а й люди. Нова комп’ютерна ідеологія  має пронизувати всі ланки  підготовки спеціалістів і керівників. Безграмотний в комп’ютерному відношенні керівник не може й сподіватися на прогрес у своїй роботі.

    Нову  економічну думку та механізм управління неможливо втілити в життя  без комп’ютеризації, без нових  інформаційних технологій, бо вони мають базуватися на точній, достовірній  та своєчасній інформації.

    В Україні створене Національне агенство по питаннях інформатизації при Президентові України та затверджені закони України  “Про Національну програму інформатизації” (74/98-ВР від 04.02.98) і “Про концепцію  Національної програми інформатизації” (75/98-ВР від 04.02.98).

    Тому  інформаційна технологія – цілеспрямована організована сукупність інформаційних  процесів з використанням засобів  обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно  від місця їх розташування.

    Можна виділити три основних напрямки інформаційних (комп’ютерних) технологій для створення  інформаційних систем:

    1) персоналізація розрахунків на  базі персональних ЕОМ і систем, інтелектуального інтерфейсу користувача  з ЕОМ;

    2) використання баз даних, експертних  систем і баз знань; 

    3) застосування мереж передачі  даних.

    Призначення інформаційних систем — це автоматизація  розрахунків, під якою розуміють людино-машинне розв'язування економічних завдань.

    Для розв'язання за допомогою обчислювальної техніки будь-якої економічної задачі необхідно створити певні умови. Ця проблема вирішується розробкою і впровадженням визначених державним стандартом з упровадження інформаційних технологій видів забезпечення, зокрема правового, інформаційного, програмного, математичного, методичного, організаційного, технічного, лінгвістичного та ергономічного.

    За  час виникнення і розвитку інформаційних  систем в економіці мали різну  структуру цих компонентів, яка  значною мірою залежала від техніко-експлуатаційних  характеристик обчислювальної техніки, що в той чи інший період використовувалася  для автоматизації економічних  завдань.

    Тому  періодичність розвитку інформаційних  систем в економіці нашої країни можна обмежити етапами, наведеними на мал. 1.

    Між цими етапами немає чіткої межі, хоча певний вплив на їх зміст мав  склад технічної бази управління. У кожному етапі, у свою чергу, можна виділити підетапи, що різняться деякими особливостями.

    Початок створення АС у нашій країні відносять  до 1963 року, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв'язування завдань організаційно-економічного управління. Перші такі системи обмежувалися розв'язуванням деяких функціональних управлінських завдань, наприклад завдань бухгалтерського обліку. Тому системність автоматизованої обробки економічної інформації на початку 60-х років характеризувалася частковістю та локальністю. Протягом 60-х років поступово переходять від локальних систем обробки даних, призначених для тихий чи інших ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло завдань управління.

    В інформаційних системах першого  покоління (1963- 1972 рр.), які в іноземній  літературі відомі під назвою «системи обробки даних», «електронні системи обробки даних», у вітчизняній — «АСУ — позадачний підхід», для кожної задачі окремо готувалися дані, створювалася математична модель і розроблялось програмне забезпечення. До програм розв'язування задачі крім інших вносилися й процедури формування та ведення інформаційного фонду, необхідного для розв'язування задачі. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (записані на машинний носій дані не могли бути використані для розв'язування іншої задачі), математичну надмірність (відомо, що моделі розв'язування різних економічних завдань мають спільні блоки). Був позначений тривалістю і трудомісткістю і процес розробки програмного забезпечення кожної задачі. Крім того, дуже незначні зміни в організації інформаційного фонду завдань зумовлювали потребу доопрацювання програмного забезпечення.

    Подальшим розвитком інформаційних систем в економіці країни є створення  АСУ на основі ідеології автоматизованих банків даних. Це інший етап створення АС, який розпочався 1972 році, коли вперше до плану на восьму п'ятирічку було внесено питання розвитку економіки і створення АСУ. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, що позначилося на урізноманітненні варіантів їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ, включаючи міні - та мікрокомп'ютери. Зросла також багатоваріантність АС у зв'язку зі збільшенням кількості технологічних режимів експлуатації ЕОМ та всього комплексу технічних засобів, зокрема почалося запровадження діалогового режиму та режиму телеобробки даних.

    Проте відмінність інформаційних систем другого покоління (1972-1986 рр.), які  в іноземній літературі називались управлінськими (адміністративними) інформаційними системами, від АС першого покоління (див. мал. 1) полягає в тому, що перші  мали спільне інформаційне забезпечення усіх завдань — базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створені спеціальні програмні продукти — системи управління базами даних (СУБД). Основне призначення СУБД — створення та підтримка в актуальному стані бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економічних завдань (прикладні програми користувачів).

    У середині 80-х років був накопичений  значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного  управління. Так, 1988 році функціонувало  близько 6000 АСУ різних рівнів та проблемної орієнтації, у тому числі 2600 АСУ підприємств і об'єднань — АСУП. Створено значну кількість автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

    Економічна  ефективність багатьох діючих АСУ дуже значна. Середнє значення річного економічного ефекту АСУ становило 640 тис. крб., а коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень досягав 0, 88.

    Крім  прямого економічного ефекту, впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищилась оперативність, наукова обґрунтованість та об'єктивність прийнятих управлінських рішень; виникла можливість розв'язувати принципово нові економічні задачі, які до впровадження АС не розв'язувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу.  

 

Рис. 1. Характеристика етапів створення інформаційних систем 

     Проте докорінних змін у поліпшенні якості управління об'єктами господарювання не відбулося. Досвід функціонування АС першого та другого поколінь виявив у них низку серйозних недоліків.

1. Значна  кількість функцій управління  економікою, що стосується неструктурованих  і слабоструктурованих процедур, залишилась без комп'ютерної підтримки. По суті в АСУ вирішені задачі щодо жорстких детермінованих алгоритмів, які не притаманні керівним структурам.

2. Стандартний  набір економічних завдань і підсистем АСУ не забезпечив її необхідної гнучкості, через що модифікація та розширення функціонального складу системи пов'язані зі значними трудовитратами.

3. Чітка централізація обробки інформації в діючих АСУ не давала змоги здійснювати процеси оперативного управління і регулювання в реальному масштабі часу.

4. Недостатня кількість оптимізаційних завдань у складі АСУ (1, 5 % у середньому) пояснюється незацікавленістю користувачів у застосуванні оптимізаційних методів; відсутністю надійної та вірогідної інформації для використання оптимізаційних розрахунків; неможливістю та недоцільністю впровадження локальних оптимізаційних завдань.

5. В  АСУ, як правило, відсутні замкнені  комплекси завдань управління (планування, обліку, аналізу, регулювання). Різні типи АСУ (АСУП, САПР, АСУ ТП) діяли на об'єктах господарювання автономно, без взаємозв'язку.

6. Системи  не забезпечували оперативної  взаємодії з ЕОМ керівників  різних рівнів. Пакетний режим функціонування АСУ (як основний) не давав змоги створювати системи підтримки прийняття управлінських рішень, що передбачають можливість вибору альтернативного рішення.

7. Упровадження  систем не супроводжувалося необхідною  перебудовою організаційних структур  управління в умовах використання  автоматизованої обробки даних. 

     Зазначені недоліки АС першого та другого поколінь спонукали до пошуків сучасніших форм та методів їх проектування, розробки концептуальної основи АС нового покоління.

     Тому  наступний етап створення інформаційних  систем (почався приблизно із середини 80-х років) характеризується створенням інтегрованих систем. Це багаторівневі  ієрархічні автоматизовані системи  управління, які забезпечують комплексну автоматизацію останнього на усіх рівнях.