Закони Вавилонського царя Хаммурапі

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 21:28, реферат

Описание работы

Перші держави на території Месопотамії виникають на початку ІІІ тисячоліття до н.е. Господарськими, політичними і культурними центрами держав були міста, які об’єднували навколо себе сільські поселення. Відомі такі міста-держави, як Еріду, Ур, Ніппур, Умма, Урук, Лагаш. За формою правління їх можна віднести до аристократичних республік. Між містами йшла конкуренція за панівне становище.

Работа содержит 1 файл

Закони Хаммурапі. Реферат.doc

— 89.50 Кб (Скачать)

2)        проти здійснення  справедливого  правосуддя (ст. 1, 2, 3, 11, 126, 127) зокрема не справедливе звинувачення;

3)        проти життя і здоров'я;

4)        проти майна – грабунок (с. 22-24); крадіжка звичайна і кваліфікована (ст. 6, 14, 16, 21, 25 та ін.);

5)        проти моралі;

6)        проти честі і гідності;

7)        злочини скоєні через невміле  виконання професійного обов'язку (наприклад: лікарня, ветеринара, будівельника та ін.).

Злочини проти  особи – життя, здоров'я, честі, гідності. Вбивство – навмисне чи ненавмисне – каралось смертю. Коли дружина  вбивала чоловіка, то за це її саджали  на палю (ст. 153). У випадку смерті господаря будинку, спричиненого обвалом, карали смертю будівельника (ст. 229); якщо загинув син господаря, то страті підлягав син будівельника (ст.230). Так, якщо лікар-хірург спричинив хворому каліцтво або в результаті операції хворий помер, то йому належало відрізати руку (ст. 218). Коли від операції помирав раб, то лікар відшкодовував його вартість.

За удар по щоці рівного за соціальним станом і походженням  винний має заплатити йому штраф, а за такий вчинок, заподіяний особі  з вищих соціальних сфер, винний привселюдно одержував 60 ударів канчуком (ст.202). Якщо раб вдарив вільного йому відрізали вухо (ст. 205).

Злочин проти  власності. До них відносять посягання  на будь-які категорії власності, будь-яке майно – царське, храмове, общинне, приватне. За такі злочини  карали з усією безоглядністю  і жорстокістю. За крадіжку царського чи храмового майна загрожувала смертна кара (ст.6). За вкрадене майно мушкенума накладали штраф у 10 –ти кратному розмірі. За крадіжку з проломом стіни спійманого злочинця карали смертю біля цього пролому, де його закопували (ст.21). За крадіжку під час пожежі злодія кидали у вогонь (ст.25). Високі штрафи були встановлені за порубку дерев у чужому саді (ст. 59).

Злочини проти  сім'ї і моралі. Законник передбачав ряд правопорушень проти сім'ї, моралі, статевих злочинів. Покаранню  підлягала подружня зрада (тільки з боку дружини) статеві відносини з близькими родичами, чужоложство, скотоложство. За подружню зраду дружину та її співучасника зв'язували і кидали в воду – топили (ст.129). За зв'язок сина з матір'ю після смерті чоловіка їх обох спалювали, інтимний зв'язок батька з дочкою карали його вигнанням з даної місцевості. Сина, який підняв руку на батька, карали відрубанням руки (ст.195).

Покарання –  смертна кара застосовується в різних варіантах: спалення, утоплення, посаження на кілок; членоушкоджувальні покарання: відрубування руки, відрізання пальців, язика; штрафи, вигнання. Мета покарання – відплата.

Докази: свідчення  свідків, клятва, ордалії. 

Джерела: 

  1. О. П. Крижанівський  «Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій»
  2. В. С. Макарчук «Історія держави і права зарубіжних країн»
  3. http://refs.uaclub.net.ua/26/37912242/1/index.html
  4. http://www.vuzlib.net/mudrak/13.htm
  5. http://fineref.narod.ru/pravo/snu22120006.htm

Информация о работе Закони Вавилонського царя Хаммурапі