Вклад української цивільної авіації у розгром фашистської Німеччини

Київський авіаційний інститут ЦПФ

З самого початку війни частина студентів інституту, в першу чергу з гуртка парашутистів, пішла до лав Червоної Армії.

З наближенням  фронту інститут евакуювали в Актюбінськ.

Наказом Головного управління цивільного повітряного  флоту від 20 вересня 1941 року на базі евакуйованого в Актюбінськ КАІ була створена 46 навчальна технічна ескадрилья ЦПФ. Вона мала готувати молодших авіаційних фахівців з технічної експлуатації літаків У-2 та П-5. Командиром навчально-технічної ескадрильї було призначено П.Г.Подчасова.

До 10 жовтня 1942 року навчально-технічна ескадрилья ЦПФ продовжувала свою діяльність в Актюбінську, а потім була переведена до міста Чарджоу. Колектив ескадрильї в складних умовах військового часу успішно справився із завданням переїзду. На новому місці вже в грудні 1942 року було завершено підготовку та випуск 49 молодих фахівців авіатехніків, у лютому 1943 року випустили 40, а на початку березня, ще 43 фахівці. Всі вони були направлені до територіальних управлінь ЦПФ, авіаційних дивізій, окремих авіаполків та ремонтних баз.

У березні 1943 року відповідно до наказу начальника головного управління ЦПФ 46-та навчально-технічна ескадрилья ЦПФ була перетворена на школу технічного складу ЦПФ. Виконуючим обов'язки начальника школи був П.Г.Подчасов.

Школа технічного складу ЦПФ функціонувала в Чарджоу до кінця квітня 1944 року. Вона готувала молодших спеціалістів для ЦПФ, здійснювала підготовку авіатехніків — офіцерів і сержантів, що були призвані з запасу для поповнення фронтових частин ЦПФ.

За час  своєї діяльності школа технічного складу ЦПФ підготувала для частин ЦПФ та ВПС сотні авіаційних фахівців.

Після звільнення столиці України у  листопаді 1943 року, у квітні 1944 року почалася підготовка до передислокації школи до Києва. З прибуттям до Києва, колектив школи відремонтував будинок колишнього гуртожитку авіаційного інституту по вулиці Польовій, відновив класи, встановив обладнання та відразу ж розгорнув роботу з підготовки авіатехнічних кадрів для діючих частин військово-повітряних сил і Аерофлоту.

Протягом  першого кварталу 1945 року було здійснено випуск авіатехніків, успішно завершували навчання дві групи фахівців з авіап-риладів та одна група з експлуатації літаків По-2. 
 

Відновлення діяльності Українського управління ЦПФ

На початку 1943 року, коли Червона Армія почала вигнання фашистів з території України, було відновлено діяльність Українського управління ЦПФ. Як вже відмічалось, на період окупації України діяльність Українського управління ЦПФ було згорнуто. На базі управління було організовано особливі авіагрупи і особливий авіазагін. В управлінні залишився особливий авіазагін для обслуговування Уряду України в тилу.

Перед Українським управлінням було поставлено завдання щодо відбудови зруйнованих війною аеропортів по мірі їх визволення з окупації і налагодження повітряного руху між містами.

Німецько-фашистські загарбники завдали авіаційному  господарству України колосальних  втрат, які в тих цінах складали 25 мільйонів крб. Аеровокзали, ангари, будівлі служб, об'єкти зв'язку — все було перетворено в руїни. Втративши все наземне господарство, підрозділи ЦПФ вимушені були починати свою діяльність на повністю зруйнованих аеродромах і наново створювати необхідну базу для відновлення повітряних ліній. У виключно важких умовах доводилось працювати авіаторам Українського управління ЦПФ.

Залізничні  шляхи були зруйновані, телефонний і телеграфний зв'язок у визволених областях республіки ще не відновлено. В умовах війни, яка ще тривала, особливо велика потреба була в повітряних перевезеннях. Раднарком УРСР поставила перед Українським управлінням ЦПФ завдання налагодити регулярне повітряне сполучення з обласними містами по мірі їх визволення від окупантів, а також організувати поштові і вантажні перевезення в райони.

Всього  було побудовано і введено в дію  до 100 важливих об'єктів, біля 10км шосейних доріг. У всіх аеропортах відновили зв'язок. Велику допомогу, особливо дефіцитними матеріалами, надали місцеві органи радянської влади і промислові підприємства. Повністю розгорнулася робота Харківського, Донецького, Ворошиловградського, Львівського аеропортів, почалось будівництво Київського аеропорту в Жулянах.

Всього  за 1944 і 1945 роки на відбудову авіаційного  господарства України було вкладено більше 12 млн. крб. Авіапрацівники України разом з усіма трудівниками республіки брали активну участь у відбудові народного господарства. Десятки літаків, орендованих великими трестами і підприємствами, виконували завдання, що були безпосередньо пов'язані з відновленими роботами.

Понад 12 тисяч спеціальних завдань було виконано екіпажами Українського управління ЦПФ. За завданнями санітарних авіаційних станцій було перевезено понад тисячі лікарів та іншого медичного персоналу, а також обладнання у відновлювану лікарняну мережу республіки.

9 травня 1945 року закінчилося саме тяжке  для радянського народу випробування. Закінчилася Велика Вітчизняна війна з фашистською Німеччиною. Почався новий етап в житті колективу Українського управління цивільного повітряного флоту. 
 

Тил цивільного повітряного  флоту

Справжній трудовий подвиг у роки війни здійснили колективи цивільного повітряного флоту, що працювали в тилу. Передавши у фронтові формування ЦПФ найбільш підготовлений льотний і інженерно-технічний склад, а також все краще з матеріальної частини, усі територіальні управління з першого і до останнього дня війни, незважаючи на нечувані труднощі, робили свій внесок у забезпечення перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.

Майже на всіх посадах місця тих, хто  пішов на фронт, зайняли жінки. Можна без перебільшення сказати, що тил багато в чому тримався на жінках, старих і підлітках. На їхні плечі лягли і аеродромна служба, і ремонт техніки, і підсобне господарство, і побут. У 1943 році з 7825 жінок, які служили в ЦПФ, у тому числі 187 пілотів, 6250 працювало в тилових підрозділах.

З перших місяців війни Українським управлінням ЦПФ була виконана величезна робота з евакуації ремонтних підприємств, заводів, аеропортів, техніки і майна авіапідприємств, сімей особового складу. Величезна вага лягла насамперед на залишених в тилу керівників Українського управління ЦПФ (начальник С.Б.Фельдман). Вони організували передислокацію семи навчальних ескадрилій, створили необхідні умови для учбово-виробничої діяльності. Були евакуйовані три значні базові склади з матеріально-технічним майном, організовані ремонт і заправка авіапаливом літаків фронтових підрозділів ЦПФ.

По звільненні території від німецько-фашистських  загарбників перед авіапрацівниками постали нові завдання щодо участі у відновленні зруйнованого народного господарства і міст України. Узагальнюючи результати роботи ЦПФ у тилу в воєнні роки, можна назвати такі цифри. ЦПФ перевіз 820 тисяч пасажирів, 145622 тонни вантажів і 9350 тонн преси і пошти, маючи в експлуатації щорічно в середньому біля тисячі літаків. Загальний наліт їх склав 1348 тисяч годин. У цілому обсяг авіаперевезень у 1945 році був у три рази вище, ніж у передвоєнному 1940 році.

Важливим  показником внеску ЦПФ у перемогу над ворогом стали підготовка кадрів авіаційних спеціалістів, причому не тільки для себе, скільки для частин ВПС і АДД, тобто — для фронту.

У важких умовах, при терміновому перебазуванні  навчальних закладів із заходу в глиб країни, в Аерофлоті вже в 1941 році було підготовлено 11270 пілотів і біля 70 відсотків із них передані в школи ВПС.

У цілому, за період війни всі навчальні заклади ЦПФ підготували 39292 авіаспеціаліста. З них: 21838 пілотів По-2 і 2913 пілотів Лі-2. Крім цього, перепідготовлено на різноманітних типах літаків 5672 пілота. Пройшли підготовку і перепідготовку 9089 чоловік технічного складу. Аерофлот забезпечив цілком власні потреби в льотно-технічних кадрах і передав у ВПС і АДД 20907 пілотів і 2197 авіатехніків. І в цьому, звісно ж, величезна заслуга насамперед постійного складу навчальних закладів і підрозділів ЦПФ.

Велика  Вітчизняна війна стала важким, але і найбільш героїчним етапом історії цивільної авіації СРСР. Вона змусила Аерофлот, як і всю країну, швидко перебудовуватися на військовий лад і вводити в дію вироблені до війни мобілізаційні плани, зосередивши основні зусилля щодо надання всебічної допомоги фронту. Як і передбачалося, швидке формування частин і з'єднань для фронту виправдало себе цілком і в подальшому воно удосконалювалося. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок. Підсумки участі ЦПФ України у Великій Вітчизняній війні

Під час  Великої Вітчизняної війни цивільна авіація мала нальот 4,5млн. годин, перевезла більше 2млн. 300 тисяч пасажирів і біля 300 тисяч тонн пошти, військових, стратегічних та інших вантажів.

Батьківщина високо оцінила героїчний ратний труд особового складу ЦПФ. Майже 500 воїнів-авіапрацівників України були нагороджені бойовими орденами і медалями, 72 мали по 5-6 і більше нагород. Крім того, за участь в обороні міст-героїв Москви, Сталінграда, Одеси, Севастополя, а також Кавказу було нагороджено 257 чоловік.

За мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками, високе звання Героїв Радянського Союзу присвоєно в числі інших авіаторів ЦПФ вихованцям колективу авіапрацівників України Олександру Баленко, Борису Лунцу, Надії Федутенко, Миколі Шатаєву, Федору Шатрову. Війна обпалила долі багатьох авіаторів ЦПФ. На фронтах загинуло 579 "пілотів і 487 членів льотних екіпажів і інших категорій авіаспеціалістів. Найбільше число бойових втрат прийшлося на польоти у глибокий тил противника і до партизан. Фронтові частини ЦПФ втратили від атак винищувачів противника і його зенітної артилерії 1074 літаки. 475 літаків було втрачено в аваріях і катастрофах.

  Говорячи  в цілому про період війни, можна  зробити висновок, що особовий склад Аерофлоту, в тому числі Українського управління цивільної авіації, зробив гідний внесок у перемогу радянського народу і його збройних сил над гітлерівської Німеччиною.

  По  всій нашій державі стоять тисячі і тисячі пам'ятників, присвячених  авіаторам і частинам ЦПФ, що прославили себе під час Вітчизняної війни. 

 

Список  використаної літератури: