Історія козацтва.Козацькі отамани – вихідці з Тернопільщини

   В XVI-XVII столітті кошовий отаман називався гетьманом. Під час походів він мав необмежену владу. Отаман та інші старші чини володіли великою дисципліною, але основні питання вирішувалися на народних зборах - крузі. Саме там приймали рішення про виступи у походи, ділили по жеребкуванню земельні угіддя.

  Коли військо виступало у похід суходолом, то воно поділялося на полки, а кожен з них складався з трьох-чотирьох куренів. Курінь - це постійна казарма, де жили козаки і адміністративна одиниця у самій Січі.         

   У боях і походах в руки січовиків потрапляло чимало зброї і краща частина бралася на озброєння. Козаки володіли своєю зброєю з неабияким мистецтвом. Отже, можна сказати, що більшість козаків була озброєна добре як і вогнестрільною, так і холодною зброєю. В цьому козаки не поступалися жодній армії світу.        

   До козацької символіки XVI-XVII століття належали клейноди й атрибути української державності: прапор, бунчук, булава, печатка, духові труби, мідні котли, гармати. Вони відображали військовий й адміністративний уклад козацтва. Козацькі символи, клейноди, стали визначним явищем в історії державності й культури українського народу за часів середньовіччя.

   Отже, на початок XVII століття існували три категорії козаків: заможні реєстрові козаки, які пішли на службу до уряду, запорожці, що жили за межами Речі Посполитої і величезна кількість козацтва, що мешкала у прикордонних містах, вела козацький спосіб життя, але не мала офційно визнаного статусу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 1.Андрущенко В. Л.,Федосов В. М. Запорозька Січ як український феномен.                                                                                               – К., 1995. 
2.Апанович О. Розповіді про українських козаків. – К., 1995. 
3. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької  Січі. – К., 1993. 
4. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. –  К., 1991. 
5.Боплан де Гійом Левассер. Опис України. – Львів, 1990. 
6.Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К., 1995. 
7.Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994. 
8. Гурбик А. О. Виникнення Запорозької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) //  УІЖ. – 1999. –  № 6. – С. 3–16. 
9. Запорізьке  козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Зaпоріжжя, 1997. 
10. Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVI ст. в Україні. – Чернігів, 1996. 
11.  Літопис С. Величка: В 2 т. – К.: Дніпро, 1991.

12.  Сергійчук В. Байда-Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. – № 2. – С. 122–132. 
13. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. – К., 1990–1991. 
14. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1994.