"Русская правда" как источник истории правовых взаимоотношений в Украине

 В феодальному прошарку раніше усіх відбулася відміна обмежень на жіноче наслідування. В церковних статутах за знущання над боярськими мономи та дочками встановлювались високі штрафи – від 1 до 5 гривен золота, за інших – до 5 гривен серебра.

  Це свідчить про те, яке велике місце в родині належало дружині,  матері і як охороняла її права держава. Взагалі, становище жінки-дружини, матері по руському праву було куди вище, ніж по римському та старогерманському праву, перед лицем яких жінка, дочка, мати – завжди потребували опікуна й визнавалися все життя «неправосильними». Навпаки, в Україні жінка за життя чоловіка зберігала своє окреме майно, яке й після його смерті не ходило до спільної спадщини, а вона сама ставала повноправною головою родини. [8;253-255].

                                      ВИСНОВКИ

  Безперечно, Руська Правда є унікальним пам'ятником староукраїнського права.  Будучи першим писаним зведенням законів, вона, проте, достатньо повно охоплює вельми обширну сферу тодішніх відносин.  Вона є зведенням розвиненого феодального права, в якому знайшли віддзеркалення норми кримінального і цивільного права, соціальний лад України-Руси і свідчить про стан її правосвідомості. Руська Правда є офіційним актом.  У самому її тексті містяться вказівки на князів, що приймали або змінювали закон (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах ).

  Руська Правда - пам'ятник феодального права. Вона всесторонньо захищає інтереси пануючого класу і відверто проголошує безправ'я скованих трудівників – холопів, челяді.

  За характеристикою Б.Грекова «Руська Правда» «є перлиною в історії руської культури».

  Руська Правда настільки добре задовольняла потреби княжих судів, що її включали в юридичні збірки аж до XV століття.  Списки ШП активно розповсюджувалися ще в XV-XVI століттях.    

Вона  відбилася на Віслицькому статуті, чинному в Галичині, на Литовському статуті – діючому праві Правобережної України. 

                 СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Бажан  М.П. Юридична енциклопедія. –  К.,2003.

2. Греков  Б.Д. «Русская Правда» и ее славянское окружение. – М.,      1953.

3. Грушевський М.С. Історія України-Руси. - Т.ІІІ. – К.,1993.

4. Грушевський М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца 14 века.- К., 1991.

5. Зимин  А.А. Холопы на Руси (с древнейших  времен до конца ХV века).- М.,1973.

6. Історія Української РСР. – Т.І.- Кн. І.-К., 1977.

7. Павленко  Н.И., Кобрин В.Б., Федоров В.А. История  СССР с древнейших времен до 1861 года.- М.,1989.  

8. Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.І. – К.,1993.

9. Рыбаков Б.А. История СССР: С древнейших времен до конца ХVIII века. – М.,1975.

10. Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи.- К.,   1963.

11. Свердлов М.Б. От закона Русского к Русской Правде.-М.,1988.

12. Тихомиров М.Н. Исследования о Русской Правде. – М.,1941.

13. Толочко П. Ярослав Мудрий. – К., 2002.

14. Юшков С.В. Русская правда: Происхождение, источники, ее значение.- М.,1950.

15. Юшков С.В. Памятники русского права.- М.,1950.

16. Янин В.Л. Законодательство Древней Руси.- М.,1984. 

17. Яременко В. Золоте слово.- К.,2002.