Минойская цивилизация

Між 1375 і 1350 до н.е. могутність мінойців була підірвана. Виверження на Фері покрило східний і центральний  Кріт товстим шаром вулканічних  відкладень, що зробило грунт безплідним. Виверження викликало також спустошливу  приливну хвилю, що натворила немало бід не тільки на близькому Кріті, але і у всьому східному Середземномор'ї. Іншим чинником, що вніс внесок до занепаду мінойців, був постійний приплив  мікенців з континенту.

Мікенськая культура продовжувала процвітати. Троянська війна відбулася  біля 1200 р. до н.е., і Гомер згадує, що цар Ідоменей з Кріта прибув із загоном мікенців, щоб допомогти  грекам. Крах мікенців відбувся біля.1200 р. до н.е., коли вони були розгромлені дорійцями, останнім грекоязычным народом, що з'явився до Греції з півночі, після чого сама Греція і Кріт увійшли до періоду т.з. «Темних століть», який тривав понад 300 років.

 Які б не були  деталі, виглядає на те, що крах  мінойської і мікенської культур  спровокували масові міграції  т.з. «народів моря», які зруйнували  хетську державу в Малій Азії, погрожували Єгипту і змінили  хід історії на Близькому Сході.  Одна з найбільш важливих серед  цих міграцій – переселення  двох эгейських народів, відомих  в історії як філістимляни  і даніти, котрі загрожували дельті  Нілу в період правління фараона  Рамзеса III (біля 1194–1162 до н.е.). Врешті-решт  єгиптяни відбили цей напад,  після чого ці народи відправилися  на північний схід, щоб поселитися  на південному березі Палестини  (слово це – похідне від  «Філістії»).

Філістимляни постійно воювали  з єврейськими племенами, проте  даніти відкололися від них і  рушили в глибину континенту, згодом вони об'єдналися з євреями, утворивши  коліно Дана. Філістимляни і даніти, у минулому союзники, стали ворогами. Самсон, найбільший герой данітів  в боротьбі проти філістимлян, з'являється  в Біблії як один з «суддів» ізраїлевих.

 У мінойської історії  вельми цікава післямова. У  двох містах східного Кріту,  Прес і Дрер, уціліли вогнища  мінойських семітів, які жили  пліч-о-пліч з грецькими сусідами. Дві різних в лінгвістичному  відношенні общини в тому і  іншому місті залишили написи. Учені привласнили негрецькій  мові належне ім'я: «этеокрітський»,  що означає «достовірно (або  спочатку) крітський». Ті та інші  написи складені за допомогою  одних і тих же знайомих  букв грецького алфавіту. Серед  написів з Дрера є дві этеокритсько-грецьких  білінгви. Етеокрітські тексти датуються  періодом біля 600–300 р. до н.е.  Ще в часи Римської імперії  було широко відомо, що стара  негрецька мова на Кріті –  це семітська мова. У літературній  містифікації, що відноситься до 4 ст. н.е., записках про Троянську  війну Діктіса Крітського, нібито  супутника крітського царя Ідоменея, стверджується, що їх оригінал, написаний «фінікійськими буквами», був знайдений пастухами в могилі Діктіса поблизу Кносса. Такий останній уламок минойской цивілізації, що дійшов до нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

У роботі досліджувався розвиток та становлення мінойської цивілізації  і її вплив на інші цивілізації  світу, що було і зроблено.

Отже, мінойська цивілізація  – являє собою першу європейську  цивілізацію. Вона дала поштовх до розвитку багатьох цивілізацій і зробила  великий внесок у світову економіку  і культуру. Значення мінойської цивілізації  велике. Її культура має багатогранний  стиль. Цивілізація започаткувала багато оригінальних рішень у мистецтві,побуті,мистецтві і в архітектурі.  Наприклад, мінойці першими почали використовувати вітрила, що допомогло їм здобути владу на морі та сприяла їхньому розвитку міжнародної торгівлі,  також вони були першим народом, який почав робити водопровід та каналізацію. Мінойці започаткували індивідуальну архітектуру та багато іншого. Їх архітектурні пам`ятки мають велике історичне і культурне значення. Це Кносський палац, палац у Фесті, у Малії. Кріто-мінойська культура мала характерну тільки їй рису: будівництво великих палаців з господарчою структурою, палац був святилищєм  та царською резиденцію, під наглядом  палаца була також обширна сільськогосподарська територія. Ці палацові структури удосконалювалися  і ставали більш функціональними , це говорить те,що мінойська цивілізація мала періоди розвитку «старих» і «нових» палаців.

Держава мінойців була відома і своєю таласократією, тобто  пануванням на морях. Крит в цей час  підкорює деякі острова Егейського моря,населенні пункти малоазійських  і балканських узбережжів. Саме розвиток мореплавства, міжнародної торгівлі, що створював основу критської економіки, і від якого залежав добробут острова, змусив кносського царя убезпечити морські шляхи, тобто розпочати нещадну боротьбу із піратством.

Мінойському мистецтво - найбільш радісне і безхмарне з усіх стародавніх мистецтв. Мінойська фрески незмінно вражають свіжістю і природністю. Юнаки та дівчата безтурботно перестрибують через роги що кидаються на них биків; скаче по скелях критський козел; дельфіни і летючі рибки ковзають по хвилях.

 Мінойська цивілізація  – це дуже могутня і сильна  держава,яка мала самобутню культуру. Вона зробила великий внесок  у ставлення подальших європейських  держав. Існує декілька версій  загибелі цієї цивілізації: одні вчені вважають, що загибель Мінойської держави була наслідком виверження вулкана на острові Фера. Інші вчені схиляються до думки, шо винуватцями катастрофи були греки-ахейці, які вторглися на Крит з материкової Греції. Вторгненні народи  переняли самобутню культуру мінойців. І ще багато віків поспіль ці народи використовивали мінойськи досягнення у багатьох галузях науки і культури.

Можна зробити висновок,що Мінойська цивілізація – має  велике світове значення, її культура внесла важніші риси у архітектуру,мистецтво  та побут.Навіть ті прості речі, які  ми використовуємо і посейдень є  здобутком мінойців. Треба знати  своїх попередників і те,що вони зробили для нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використонаї літератури