Лексична база прізвищ Села Красне Гусятинського району Тернопільської області

До цієї групи належать такі прізвища: Войтків (пор. війт), Гармаш ( пор. гармаш – «майстер, який виготовляв і обслуговував гармати» - НТСУМ, І, 574),Гончар (пор. гончар – «майстер, який виготовляв посуд з глини» - НТСУМ, І, 636), Князик, Ковалів, Ковальчук, Косій, Кучера,Мельник, Олійник, Попович, Рибак, Скрибченко, Ткач, Шевчук,Шептицький (пор. шептун – «знахар»– ТСУМ, 989).

 

2.3.2 Прізвища, що утворені від назв осіб за місцем проживання і етнічною приналежністю

Євген Гуцало писав: «Серед нашого народу, скажу  я вам, трапляються всякі прізвища – чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Про ніякі –  і мови ніякої: вони веселою усмішкою не скроплять уста, глузливим жартом не запалять очей. А тільки залетіло до вух кому незвичайне чи кумедне  прізвище, як, дивись, розгладилися зморшки  на обличчі, прокинулося серце, а  розум погострішав умить, так і бродить, щоб спромогтися на дошкульний жарт, на перчистий кпин чи солоний дотеп. Тільки в нашому селі небувало багатий урожай на прізвища, які то хлібом, здається, пахнуть, то дьогтем і смолою від них відгонить за версту, а то квіткою – садовою чи луговою – дурманить. А є прізвища, так би мовити, які б начебто самі на городі виросли: Буряк, Гарбуз, Гичка, Хміль. Є прізвища, які, либонь з лісу прибігли та й прилучилися до людського гурту...» Під цією цитатою міг би підписатися кожен, хто хоч трохи цікавиться історією свого села, його жителями. Дійсно, значеннєвий діапазон прізвищ є надзвичайно широким.

До цієї групи входять такі прізвища: Зауличний,Лужний, Мостовий, Польовчук, Садовий, Слободян.

Невелику  групу становлять антропоніми, похідні від назв осіб за етнічною належністю: Бойко,Гоцуляк, Циганков.

 

2.3.3 Прізвища, утворені від місця  походження особи із суфіксом -ськ(ий), -цьк(ий)

В цю групу  входять такі прізвища:Бреславський (<Бреслау),Вербівська (<Вербів,Жт., 66), Висп’янівська (<Виспа, ІФ., 75), Вістовський (<Вістова, ІФ., 80), Голинський (<Голинь, ІФ.),Гринчевський (<Гринцеве, См., 112), Долинський (<Долина, Днп., Вл., Днц., Зп., ІФ., Кв., Крв.,Лв., Пл., Рв., См., Хрк., 136),Жураківська (<Жураки, ІФ., 154),Матківська (<Матків,Лв., 254), Муравський (<Муравна, Днц., 265),Небиловець (<Небилів, ІФ.),Павловський (<Павлів, Лв., 299),Скородинська (<Скородна, 387), Соболевський(<Соболів, Жт., 394), Струтинська (<Струтинь, Лв., 422), Татаровський (<Татарівка, Чрг., 433), Чагринський (<Чагарі, Вн., 478).

 

2.3.4 Прізвища, основа яких утворена від дії за значенням

У таку групу входять прізвища: Галайко (галайкання, галайкати – ТСУМ, І, 565), Далекорей (той, що далеко риє), Домагала (домагатися - ТСУМ, І, 808), Насадик (насадка – насаджувати – ВТССУМ, 579), Перегуда (перегуд – гудіння – ВТССУМ, 722), Піх (піхом, іти пішки – ТСУМ, ІІІ, 414), Скальчук (скалити, сміятися – ВТССУМ, 1132 ), Стрельченко (стріляти – ВТССУМ, 1206), Темінський (темінь – темніти – ВТССУМ, 1238), Турлей (турлити – гнати, проганяти – ВТССУМ, 1277), Цікало (від -ало, а також від цікати), Чепіль (чепитися – ТСУМ, ІV, 811).

 

2.3.5 Прізвища, основа яких утворена від позначення часу народження

До цієї групи ми відносимо такі прізвища: П’ятничук, Третяк.

2.3.6 Назви іншомовного походження та прізвища, основа в яких непрозора

До прізвищ  іншомовного походження зараховуємо  назви, які повністю зберігають риси іншої мови, або ж мають тверду лексему, яка як апелятив в українській мові не вживається. Серед прізвищ, які утворилися від іншомовних назв, є запозичення із польської, єврейської та французької мов.

Сюди  входять такі прізвища: Якубів (пол.), Мошко (євр.), Саган (франц. – ВТССУМ, 1094).

До прізвищ  з непрозорими основами ми відносимо ті, що не співвідносяться ні з власними, ні з загальними назвами як української, так і інших слов’янських чи неслов’янських мов, яких не знаходимо в доступних нам словниках. Оскільки прізвища не творилися на голому місці, то, звичайно, в їхніх основах можуть бути заховані або нерегулярні індивідуальні варіанти власних імен, або ж апелятиви пасивної лексики іншомовного походження. Наводимо такі прізвища: Гармаліта, Гриджан, Дембович, Дзундза, Керкуш, Лагойда, Парцей, Ребега, Судол, Фарфанюк.

Отже, аналіз апелятивних основ, відображених у прізвищах села Довге-Калуське, показує, що на цій території основами антропонімів виступали лексеми тих же семантичних груп, що й в українській антропонімії вцілому. Щодо лексем, відображених в основах прізвищ, то одні з них мають семантичні відповідники в інших мовах, інші носять вузько локальний характер.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У нашій роботі об'єктом дослідження були 148 прізвищ жителів села Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області.

Щодо  ознак цих прізвищ, то вони мають ті ж глобальні, тобто універсальні ознаки, які притаманні прізвищам кожного суспільства і забезпечують якомога більшу індивідуалізацію його носія.Національні ознаки притаманні переважній більшості прізвищ, характерними є прізвища, які походять від чоловічих імен (Левкун, Стасів, Семанів) і ті, що вказують на рід занять, характерний українцям (Гончар, Косій). А от особливих регіональних рис не зареєстровано. Хоча варто сказати, що серед суто українських прізвищ є вираження російських, що характеризує його носія за національністю (Смірнов, Циганков). Важко назвати певний тип прізвищ чи то за семантикою, чи за семантичною структурою, який би мав певні переваги в регіоні. Ми дослідили, що причинами такого явища є, по-перше, фізичне знищення перших поселенців, по-друге, наявності регіональних особливостей не сприяє постійна міграція населення.

Ми також  виявили, антропоніми, досліджені на території села Довге-Калуське, – це, в основному, власне українські назви людей, що склалися на вітчизняній етнічній території відповідно до семантичних закономірностей та ономастичних моделей української мови.

Досліджена  нами семантика прізвищ за твірною основою свідчить про досить широкий значеннєвий діапазон. Нам також вдалося з'ясувати значення майже всіх досліджуваних прізвищ і визначити семантичні групи. У результаті виявилося, що твірна основа багатьох прізвищ вказує на ім'я, від якого утворено прізвище; професію чи рід занять; соціальний стан; назви, які походять від тварин, рослин; перебування перших носіїв у Запорізькій Січі; етнічну приналежність; предмети побуту; назви, які походять від частин тіла; місце проживання тощо.Ми дослідили, що твірна основа частини антропонімічних найменувань є досить прозорою і тому з поясненням особливих проблем не виникало.Однак значення багатьох потребували окремого дослідження етимології, словникової роботи(Шептцький, Скрибченко, Темінський, Насадик, Перегуда та ін.).

У ході дослідження  семантичної структури прізвищ ми з'ясували, що найбільшу кількість складають прізвища, які походять від християнських чоловічих імен, вони становить 25% від загальної кількості. Менш поширеними є прізвища,в основах яких відображені частини тіла людини і тварини, а також ті, які відображають тваринний і рослинний світ, вони становлять 12,8%. Також є прізвища, що утворені від назв осіб за професією і соціальним станом, та прізвища, які утворені від місця походження особи із суфіксами -ський і -цький, вони мають по 10,8%. Дослідженням також встановлено, що є прізвище польського походження – Якубів, єврейського походження – Мошко і Французького походження – Саган – це прізвища, які відносяться до групи за етнічною приналежністю і місцем проживання, вони становлять 2,02%. Найменш поширеною групою прізвищ виявилася група за часом народження, вона має 1,3% від загальної кількості.

Ще одним  аспектом роботи було дослідження проблеми спотворення прізвищ, мета якого – застереження самих носіїв берегти свої прізвища від перекручувань. Ну хіба не парадокс, коли в одній сім’ї проживаютьФецак іФіцак. Треба пам'ятати, що наше прізвище – це не сухий, позбавлений смислу паспортний знак. Це живе слово, пам'ять роду, цікава ніша народознавства, географії, історії.

Робота  над дослідженням прізвищ виявилася  цікавою і захоплюючою, тому це є приводом до того, що вона має бути не просто продовжена, а тривати постійно, оскільки сьогоднішній перелік прізвищ не є сталим, і лише систематична робота в даному напрямку може у майбутньому змінити співвідношення досліджених і недосліджених прізвищ.

Головний  висновок звучить швидше як проблема: що чекає наші прізвища в майбутньому? Чи зникнуть вони з лиця землі, не успадковані  нащадками, чи стануть предметом  ґрунтовного аналізу істориків, мовознавців?Адже якщо одне прізвище несе історію роду, то всі разом становлять історію народу, а значить – держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продуктивність  твірних основ прізвищ

Твірні основи				К-сть прізвищ	%
антропоніми	Давньослов’янське автохтонне ім’я			3	2,02
	Прізвища, в основах яких відображ. частини тіла людини і тварини, а також які відображають тваринний, рослинний світ			19	12,8
	Християнське  чоловіче ім’я			37	25
	Християнське  жіноче ім’я
			андроніми	7	4,7
	Прізвища, в яких відображ. предмети повсякденного вжитку			4	2,7
Антропонімно-апелятивні назви за	Характером  та поведінкою			3	2,02
	Зовнішньою  характеристикою			7	4,7
Апелятивні назви за	Професія, соціальний стан			16	10,8
	Дія за значенням			11	7,4
	Час народження			2	1,3
	Місцем  походження особи із суф.-ський, -цький;			16	10,8
	Етнічною  приналежністю і місцем проживання			9	6,08
	Іншомовні лексеми			3	2,02
	Непрозорі назви			11	7,4
Разом				148	100

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.БаганМ. Чи багато забаганок у Багана? Про етимологію прізвища // Українська мова та література. – 2005. – № 48.

2.Великий тлумачний словник сучасноїукраїнськоїмови. – К.: Ірпінь, 2001.

3.Єфименко І. Дещо про походження сучасних українських прізвищ. // Дивослово. – 2002. – №11.

4.Крохмаль І. М. Українські прізвища як культуро-мовне явище // Вивчаємо українську мову та літературу – 2006 – №15.

5.Масенко Л. Т. Українськіімена та прізвища. – К., 1990.

6.Панчук Г. Д. Антропонімія Опілля.  Матеріали для спецкурсів та спецсемінарів (методичні рекомендації). – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – 2001. – 195 с.

7.Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. – К., 1966.

8.Сокол І. Про що розповідають прізвища //Дивослово.- 2003.- № 3.

9.Український правопис. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Вища школа, 1993 – С. 86-89.

10.Чучка П. Власне українські особові імена // Дивослово. – 2004. – № 4.

11.Чучка П. Глобальні, національні та регіональні ознаки прізвищ українців // Дивослово – 2003. – №10.

12.Шерематова С.Давньослов’янські композитні та від композитні імена в основах прізвищ північної частини Тернопільщини// Наукові записки ТНПУ ім.В.Г. Сер. Мовознавство. – Тернопіль, 2005. – Вип.1(13). – с.135-141.

13. Штонь о. П., Буда В. А. Курсова робота з української мови.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64с.

14. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головний ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь : ВТФ «Перун». – 2004. – 1440 с.

15. Енциклопедичний словник української мови(I-ХI т.)

16. Новий довідник: Українська мова та література. – К.: ТОВ «КАЗКА», 2007. – 864 с.

 

17. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – Т.1./За ред. Л.І.Андрієвського. – К.: Аконіт, 1998.

18. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – Т.2./За ред. Л.І.Андрієвського. – К.: Аконіт, 1998.

19. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – Т.3./За ред. Л.І.Андрієвського. – К.: Аконіт, 1998.

20. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – Т.4./За ред. Л.І.Андрієвського. – К.: Аконіт, 1998.

21. Словник власних імен людей (українсько-російський і російсько-український). – К., 1972.

22. Словник географічних нахв України: Топонімні та відтопонімні прикметники: близько 2500 слів/ Горпинеч В.О. – К.: Довіра, 2001. – 526с.

23. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.