Лексична база прізвищ Села Красне Гусятинського району Тернопільської області

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

 

 

 

 

Кафедра українського

та загального мовознавства

 

 

 

 

Лексична база прізвищ

Села  Красне Гусятинського району Тернопільської області

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

Студентки групи  УФ-23

Філологічного факультету

Дзюби Оксани Зіновієвни

 

Науковий  керівник:

кандидат  філологічних наук, доцент

Панчук Галина Дмитрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2013

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………...4

Розділ 1

Особливості українськоїантропоніміки………………………………………..7

Розділ 2

Лексична база прізвищ…………………………………………….………….....13

2.1 Антропоніми в основах прізвищ………………….…………………….......13

2.1.1Прізвища, які утворені від давньослов’янських автохтонних імен…....13

2.1.2Прізвища, які відображають тваринний, рослинний світ………………14

2.1.3Прізвища, в основах яких відображені предмети повсякденного вжитку…………………………………………………………………………...14

2.1.4Прізвища, в основах яких відображено назви частин тіла людини чи тварини………………………………………………………………………….14

2.1.5Прізвище, в основіякого відображено назву родинних стосунків………….……………………………………………………………..14

2.1.6Прізвища, які походять від християнських чоловічих імен..…...……...15

2.1.7Прізвища, які походять від християнських жіночих імен..………….....15

2.2Антропонімно-апелятивні назви в основах прізвищ.…………….…..…...16

2.2.1Прізвища, в основах яких відображені назви за характерними особливостями зовнішності людини……………………….…..........................16

2.2.2 Прізвища, в основах яких відображені назви за особливостями характеру, поведінки людини, її інтелектуальним рівнем……………...........17

2.3 Апелятивні назви в основах прізвищ…..…………………………..……....17

2.3.1 Прізвища, що утворені від назв осіб за професією, родом занять і соціальним станом………………………………………………..………...........18

2.3.2 Прізвища, що утворені від назв осіб за місцем проживання і етнічною приналежністю…………………………………….……………………………..18

2.3.3Прізвища, утворені від місця походження особи із суфіксом -ськ(ий), -цьк(ий)………………………………………….………………………….…….19

2.3.4Прізвища, основа яких утворена від дії за значенням…………………..19

2.3.5 Прізвища, основа яких утворена від позначення часу народження………………..…………………………………………………….20

2.3.6 Назви іншомовного походження та прізвища, основа в яких непрозора………………………………………………………………………..20

Висновки………………………………………………………………….. ….....21

Список використаної літератури…………………………………….…….......25

Список умовних  скорочень…………………………………………………….27

Додатки………………………………………………………………………….28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Прізвища  – це скарбниця духовного надбання народу. У них відбиваються різні  події та явища громадського життя, процеси праці, мудрість і кмітливість  багатьох поколінь, зв'язок людей з  певною місцевістю тощо. Сучасне прізвище, як і повне офіційне найменування людини, що складається з імені, іменіпо-батькові та прізвища, - явище нового часу. Процес виникнення і усталення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань людей охоплює великий проміжок часу. Найраніше спадкові родові назви виникли в середовищі вищих верств феодального суспільства – князів, магнатів, власників земельних володінь і маєтків.

Прізвища  – своєрідний код для розкриття  значної інформації про вірування, заняття, культуру, побут наших предків. Генетично пов'язані з українською  лексикою прізвища допомагають дослідити  формування словникового фонду мови та розширити уявлення про її лексичне багатство. Більше пізнати – означає глибше й міцніше полюбити, зародити у кожного бажання примножити матеріальні і духовні багатства своєї Батьківщини, сприяти її зміцненню і процвітанню. Будь-який небайдужий дослідник може заставити прізвища заговорити як живих свідків історії, тому їх вивчення є корисним не лише для етимології, лексикології, словотвору, а й для історії рідного краю.

Темою нашого дослідження є характеристика прізвищ жителів села Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області. Робота над поставленим завданням виявилася цікавою і захоплюючою. Актуальність даного дослідження очевидна, оскільки зумовлюється потребою вивчення прізвищ жителів України. Усі регіони мають свою специфіку, і саме при дослідженні регіональної антропонімії виявляються ці специфічні ознаки прізвищ окремих територій. Така робота ведеться у масштабах держави, а от локального дослідження не проводилось. А, як відомо, історія держави – це, перш за все, історія людей. Тому сьогодні безпосереднім завданням антропоніміки є всебічне дослідження прізвищ різних територій, виявлення зв'язків з місцевими іменами, топонімами, етнонімами[4; 4]. Сподіваємося, що результати цієї роботи стануть цінним внеском до української антропоніміки взагалі, і самим носіям прізвищ буде цікаво дізнатись дещо про себе і своїх предків.

Метароботи полягає в локальному дослідженні й систематизації багатого й різноманітного матеріалу, що містить місцева антропоніміка, поясненні семантики прізвищ.

Для досягнення мети у ході дослідження необхідно  було реалізувати такі завдання:

-Звернутися  до наукових, історичних та довідкових  джерел з питань стану вивчення  цієї проблеми на рівні держави та регіону, ознайомитися з теоретичними відомостями.

-Визначити  глобальні, національні та регіональні  ознаки місцевих прізвищ.

-Розподілити  прізвища за семантикою твірних  основ.

-Визначити  структуру чоловічих і жіночих імен в основах прізвищ.

-Встановити  співвідношення типів прізвищ  за лексико-семантичними групами.

Об'єктомдослідження є кількість прізвищ жителів села Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області

Предмет дослідження:

• Глобальні риси прізвищ;
• Національні риси прізвищ;
• Регіональні риси прізвищ;
• Семантичні групи твірних основ прізвищ;
• Структура імен в основах прізвищ.

Новизна дослідження. Антропонімію вивчали багато вчених, зокрема Ю. К. Редько, М. Л. Худаш, С. П. Бевзенко, О. Д. Неділько та ін. Дослідники започаткували ту велику роботу, яка потребує збирання, систематизації і дослідження багатого та різноманітного матеріалу, що містить сучасна антропоніміка, але локального дослідження прізвищ на території нашої сільської ради ще не проводилося. У цьому і полягає новизна нашого дослідження.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її на уроках української мови, історії, а саме при вивченні лексикології і словотвору, народознавства та українознавства, позакласній роботі. Матеріали можуть бути цікавими і корисними кожному носієві прізвища.

Структура роботи.Курсова складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить одну таблицю. Повний обсяг курсової роботи становить 28 сторінок, з них 6 сторінок теоретичного матеріалу та 8 сторінок основної роботи, всього карткованого матеріалу 148 позицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

Особливості української антропоніміки

Антропоніміка – це частина ономастики, що розробляє  загальні та часткові питання найменування людей. Як окрема галузь мовознавства антропоніміка сформувалася тільки на кінець шістдесятих років двадцятого століття. Ономастика, котра раніше виконувала функції лише допоміжної дисципліни, стає складовою частиною лінгвістики. Майже всі антропоніми  мають свою історію та етимологію, своє смислове коріння – першоджерело, від якого вони утворені. Питання  про виникнення, розвиток і будову особових назв, зокрема родових прізвищ, здавна було предметом зацікавлення не лише мовознавців, а й істориків  та культурологів.

Кожне прізвище є закономірним лексичним надбанням  мови. Незаперечною є істина, що історія  виникнення й побутування прізвищ  тісно пов'язана з історією народу, з особливостями його матеріальної і духовної культури. У системі  українських власних найменувань, що склалася протягом минулих віків, знайшли своє відображення різні  сторони суспільної, господарської, культурної і мовної діяльності народу на різних історичних етапах. Тому імена  і прізвища українців є одним  із важливих джерел для дослідження  мови й історії нашої держави. Одним із головних завдань антропоніміки  залишається всебічне дослідження  прізвищ різних територій, різнопланове виявлення зв'язків з особовими  іменами, топонімами, етнонімами. Основоположником української антропонімії вважається Іван Франко, хоча і до нього уже  з'явилися праці, у яких мовознавці та етнографи А. Степович, В. Ястребов, В. Щербина подавали відомості про конкретні факти виникнення прізвищ. У ХХ ст. українській антропонімії приділяють значну увагу Л. Гумецька, М. Корнилович, В. Німчук, Ю. Редько, О. Ткаченко, П. Чучка та інші відомі мовознавці. Надійним джерелом для дослідників стали праці Ю. Редька. Його роботи і сьогодні є вагомим дослідженням української антропонімії, на яке продовжують спиратися у своїх працях і сучасні вчені, велику цінність становить укладений ним «Довідник українських прізвищ».

Сучасні прізвища – явище нового часу, у  слов'янських народів прізвища виникли  не так давно. Процес остаточного  становлення українських прізвищ  умовно відносять на кінець ХVІІІ  – початку ХІХ ст., коли по всій території України було запроваджено кодифіковане право. Саме у 30-х роках  ХІХ ст. формується система сучасної української антропонімічної системи. Дослідникам-мовознавцям вдалося встановити послідовність виникнення прізвищ: ХІV – ХVІ ст.: формуються  князівські та боярські прізвища; ХVІ – ХVІІІ ст.: створюються поміщицькі прізвища; ХVІІІ ст.: формуються прізвища духовенства; ХІХ ст.: встановилися остаточно прізвища жителів міст, крім купців; переважна більшість кріпаків і до середини дев'ятнадцятого століття не мала прізвищ [4; 2].

У минулі віки єдиних, запроваджених державою форм ідентифікації особи не існувало. Процес становлення в еволюції форм найменування людей тісно пов'язаний з історією та культурою народу. В усьому розмаїтті українських  прізвищ знайшли своє відображення різні сторони життя людей: родинні  і суспільні відносини, історичні  процеси і культурне життя. До категорії власних особових назв потрапляли слова різних лексико-семантичних  груп: за етнічною ознакою, територіальною, соціальною, назви осіб за професією тощо.

Вважається, що кожен громадянин повинен оберігати  своє прізвище від перекручувань. Вважається правильно, а от робиться... Ще менше  цікавимось походженням і віком  свого прізвища, значенням слова, яке лягло в його основу, а кожне  з них має свою історію, можливо, сумну, а, можливо, веселу; воно могло  бути яскравим, емоційним, аж пашіти якимись  пристрастями. Сьогодні всі вони нейтральні. Та й саме визначення «прізвище» звучить  якось сухо: «Прізвище – оформлена  офіційним документом родова назва  людини, яка приєднується до її імені». Є ще одне визначення: «прізвище  – це спільне ім'я членів родини, яке успадковується далі двох поколінь», воно ближче серцю, чарує слух «родина». А як згадати ще й те, що прізвище – це і колишнє чиєсь прізвисько, і рід занять, і соціальний стан, то, сподіваємося, що «біографія» села буде цікава[7; 3].

У галузі антропоніміки і сьогодні існує  ряд спірних і малодосліджених  питань, на розв'язання яких піде ще не один рік. Окремі типи прізвищ ще недостатньо  вивчені, а прізвиська і співвідношення прізвиська та прізвища також заслуговують на увагу дослідників.

З метою  успішного дослідження теми ми звернулися до такого розділу мовознавства, як ономастика (у перекладі з грецької – майстерність давати імена), яка  вивчає власні назви, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Одним  із предметів вивчення ономастики є  антропоніміка – наука про  вивчення власних назв людей.

Імена –  частка нашої історії й сучасності (мови, культури, релігії, соціального  становища людей, їх світогляду). Усебічне дослідження прізвищ будь-якого  народу виявляє в них ознаки щонайменше трьох різних вимірів [11; 23].

Ознаки  глобальні, тобто універсальні, які  притаманні прізвищам кожного суспільства, незалежно від того, в якому  етнічному середовищі вони сформувалися і яку національну громаду  вони нині обслуговують.

Національні ознаки, властиві лише прізвищам одного народу чи прізвищам кількох споріднених  етносів.

Ознаки  регіональні, характерні не для всієї  нації, а тільки для окремого регіону  чи окремої етнічної групи.

Прізвище – це правова категорія і на відміну від антропонімів іншого класу, притаманні деякі глобальні ознаки: юридична обов'язковість, родинна спадковість, часова стабільність (прізвище закріплюється один раз і назавжди), мінімальне звукове варіювання (допускається лише за необхідності родостатевого розрізнення осіб, чергування голосних чи приголосних звуків при відмінюванні).

Також є  наявні і регіональні особливості, вони можуть стосуватися усіх мовних рівнів (принцип номінації, засоби вираження словотвірних значень, їх валентність, продуктивність кожного з них, фонетичні особливості). Що стосується вузьколокальних особливостей, то їх, як і національні, також не можна чітко визначити.