Карпатська Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

П'ятимісячне існування автономної Підкарпатської Русі як державного утворення у федерації  з Чехами і Словаками мало величезне  значення для українського народу, визначило приналежність Закарпаття до України.

Підкарпатська Русь, як автономна частина Чехословаччини була першими етапом на шляху державотворчих змагань. Протягом століть населення  Підкарпаття відірване від усієї України, боролося за самостійність, возз’єднання з усією Україною.

Після Першої Світової Війни в Закарпатті зародилися державотворчі основи Підкарпатської Русі, ідея повної самостійності від  сусідніх держав та приналежності Закарпатців  до Українського народу постійно існували в розумі населення.

Невдала боротьба  Підкарпаття за самостійність в 1918 - 1919рр. продовжилася вже у складі Чехословацької держави. Закарпаття та політичні сили в боротьбі за державність і самостійність.

Сформування першого автономного уряду А.Бродія була великою тактичною перемогою Русинофілів. Помилковість напрямку Будапешта, нерозуміння відрази слов'ян Закарпаття до їх столітніх гнобителів угорців зумовило короткотривалу й неуспішну діяльність його уряду. Провал планів А.Бродія зруйнували багатолітній імідж та підтримку з боку населення, яке зробило різкий поворот в політичних симпатіях підтримавши українські організації та Український національний рух, який очолив А.Волошин - новий прем'єр сформованого 26 жовтня 1938 р. уряду.

А.Волошин цілковито підпорядкував уряд самостійницькій політиці Підкарпатській Русі, як держави яка отримала назву Карпатська Україна. Це державне утворення, діяла у винятково складних, як внутрішніх так і міжнародних умовах. Головною проблемою внутрішнього розвитку був розлад економіки, скрутне фінансове становище. У країні не вистачало предметів широкого вжитку, зростала спекуляція. Винятково складною була проблема постачання хлібом і жирами верховинських сіл. Особливо погіршилася обстановка після Віденського арбітражу, коли до Угорщини відійшли багаті на сільськогосподарські продукти низинні райони з містами Ужгород, Мукачево і Берегово. Це порушило всю комунікацію, все економічне життя. Позитивним моментом поділу Підкарпаття стала розбудова та посилення регіональних центрів та столиці м. Хуст. Це місто на довгі роки запам'яталося як центр незалежного Закарпаття, як серце всього регіону. Події пов'язані з розквітом цього міста надовго закарбувалися в пам'яті народу.

У діяльності уряду були як позитивні так і  негативні, помилкові кроки. Новий  уряд дав нову хвилю розвитку українському національному руху. Тисячі емігрантів з Галичини, з Західних Країн приїхали в Закарпаття. Все свідоме українське населення в цілому світі сплотилося для допомоги утвердження Карпато-Української держави. Емігранти з Галичини сформували значну частину політичної еліти Карпатської України. Особливо їх роль була відчутна в організації військового формування - Карпатської Січі, яка винесла на своїх плечах всю складність запеклої оборони Карпатських Українців проти угорських військ в березні 1939 р. Саме Галицькі емігранти до найвищого рівня розвинули прагнення Закарпатців до соборності з Україною та сформували ідею створення загальноукраїнської держави саме завдяки плацдарму - Карпатської України.

Великою помилкою уряду А. Волошина було ігнорування  русинофільского та русофільського рухів, які ще залишалися потужною і досить масовою політичною силою. Вони й склали основу опозиційної й не завжди мирної боротьби проти уряду та його діяльності зокрема і установ загалом.

Вибори до Сойму Карпатської України стали апогеєм прояву тенденцій авторитаризму А. Волошина. Заборона діяльності всіх політичних партій та створення єдиної політичної організації Українського Національного Об'єднання, яке стало провідником влади на шляху до повного політичного контролю над законодавчою владою А. Волошином. Відверто безальтернативні вибори до Сойму  показали вимогу часу, в складних зовнішньополітичних умовах авторитарність та однопартійність влади була єдиним виходом за збереження єдності Карпатської України та її політичної самостійності.

Винятково складною була міжнародна обстановка, в якій існувала Карпатська Україна. Створення автономної Підкарпатської Русі стало одним з наслідків послаблення Чехословаччини внаслідок Судетської кризи та відторгнення цих територій Німеччиною. Двадцять років обіцянок автономії за сильної, централізованої Чехословаччини нічого не дали, і лише в 1938 р. з послабленням державної міці ЧСР проявилися автономістські, відцентрові тенденції. Закарпатські та Словацькі політики з вимогами автономії ще більше послабили Чехословаччину та її обороноздатність.

А. Волошин  вів повну самостійницьку політику, все менше звертаючи увагу  на федеральний уряд в Празі. Величезною стратегічною помилкою голови уряду  була цілковита орієнтація на Німеччину  в особі Гітлера в зовнішній  політиці. Політика подвійних стандартів Німеччини, яка використовувала Карпатську Україну як розмінну монету в політичній грі з Угорщиною, була непомічена А. Волошином, що й стало причиною політичних прорахунків. А. Волошин настільки довіряв Гітлеру, що до останнього дня вірив, що Гітлер захистить Карпатську Україну і візьме державу Карпатських Українців під опіку Рейху. Лише в останній момент побачивши дійсний стан справ  Волошин опинився в безвиході перед агресією Угорщини.

Самостійницька  політика уряду А. Волошина досягла  свого апогею на середину березня 1939 р., з остаточним розпадом Чехословацької федерації. Крок проголошення незалежності 14 березня 1939 р. був вимушеним. Іншого кроку реально не було. Розпад ЧСР  поставив територію Карпатської України в безвихідь перед угорською агресією. Офіційне оформлення незалежної держави - Карпатської України мало собою на меті ще й, по можливості, ускладнити агресію Угорщини як проти не " нічийної території", а як проти незалежної держави.

У критичний момент, коли агресор  почав наступати Карпатська Україна  стала на мужній захист свого суверенітету. Збройні сили Карпатської України, в особі Карпатської Січі, чеська армія, яка знаходилася тут, населення  багатьох міст і сіл виступили  проти переважаючих сил Угорщини та блоку сил фашистських держав. Не маючи ніяких шансів побороти переважаючі  сили противника захисники Карпатської  України мужньо тримали оборону, вояки Карпатської Січі віддали  за свободу своє життя. Всі хто  хотів могли в той момент стати  на оборону держави. Оборона ускладнювалася нестатком озброєння, боротьбою з чеськими військами та місцевим угорським населенням;розладнаність, відсутність єдиного командування зумовили швидку окупацію Карпатської України угорськими військами і встановити власну адміністрацію.Трагічна доля Карпато - Української Держави збережеться в пам'яті віків.Карпатська Україна - найбільше досягнення українців в боротьбі за незалежність і самостійність до дев'яностих років двадцятого століття.

 

 

 

 

 

 

Використана Література:

1.   А.Волошин  : Біографія // Самостійна Україна. 1995 - с.19-26

2.   Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами - Ужгород, 1993.с. 34-125

3.   Ванат І. Нариси Новітньої історії українців східної Словаччини 1918-1948 рр. Книга Друга. Братіслава - Пряшів, 1985- с.235-267

4.   Вегеш М. М.   Карпатська Україна в 1938-1939 рр. : Соціально - економічні і політичні аспекти. Автореферат  дисертації кандидата історичних наук - Ужгород, 1994 с.75-103

5.   Вегеш М. М.    Як гартувалась свобода. ДО 60-ти річчя проголошення Карпатської України // Україна Молода - 1999. 16 березня -  с.10

6.   Вегеш М. М.  Задорожний В. І.    Велич і трагедія  Карпатської України - Ужгород, 1993 с.35-40

7. Венгрия и Вторая Мировая война // Секретные дипломатические документы  М., 1962 с. 41-67

8.   Гренджа - Донський В.   Щастя і горе Карпатської України : Щоденник. Мої спогади - Ужгород. 2002  с.98-156

9.   Карпаторусский голос - Ужгород   27 жовтня 1938, 8 січня 1939

10. Карпатська  Правда  - Ужгород       3 грудня 1938, 7 лютого 1939, 17 березня 1939

11. " Наступ "  -  Хуст    грудень  1938

12. Нариси  Історії Закарпаття - Ужгород, 1995 : Том  2 с.451-470

13. " Нова  Свобода " - Ужгород, Хуст -  15 червня 1938, 1 липня 1938, 6            вересня 1938, 7 вересня 1938, 12 жовтня 1938, 18 жовтня 1938, 11 лютого 1939.

14.  Поп И.   Мюнхен  - Предверие Войны - М., 1988 с.43-67

15.  Стерчо  П. Ю.   Карпато - Українська держава - Торонто 1965, Львів 1994     с.77-98