Підсумовуючу  античні досягнення пов’язані з вимірюванням часу, створенням перших календарів можна впевнено сказати, що саме вони дали початки подальшому вивченню часу.

  Завдяки вдало побудованими гномонами і сонячними годинниками Анаксимандром Мілетським , люди ще у часи Середньовіччя робили прилади в основу яких входили схеми Анаксимандра. Праця Емпедокла з клепсидрами та його фізичні досліди над повітрям та іншими речовинами дали значний матеріал для подальшого розвитку фізичних наук. Говорячи про Давній Рим то неоціненними є досягнення в галузі астрономія та будуванню перших механізмів , які лягли в основу майбутніх годинників таких людей, як Ератосфен, Гіппарх, Птолемей. Можна засуджувати науку Риму через те, що така галузь, як гномоніка не була вдосконаленою, але все ж досягнення Епохи Риму є також значними.

  У античний період було створено перші, певною мірою, досконалі календарі. Говорячи про грецький календар, то він в основному базувався на їхніх тогочасних релігійних віруваннях, тісно пов’язнаий з політичною діяльністю архонтів . Календар Риму , особливо після реформи Юлія Цезаря був більш близьким до сучасного , проте ще пройде багато років поки та основа закладена в Давньому Римі увійде до сучасного календаря.

  Отже, на закінчення варто сказати , що античні досягнення стосовно уявлень про час були досить далекими від реальних. Але саме вони показали подальший шлях людству для вдосконалення і опанування цього явища, як час і сприяли розвитку спеціальної дисципліни – хронології. З якої ми, сучасне покоління, можемо дізнаватись про ті давні досягнення греків та римлян.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. А. Самосский. О размерах и взаимных расстояниях Солнца и Луны»
2. Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность. — М.: «Наука», 1975. — 336 с.
3. "Фрагменты ранних греческих философов, ч.1." М.: Наука, 1989.