Англійська буржуазна революція XVII ст.

Революція вичерпала себе.

Політична криза кінця  протекторату була викликана не випадковим збігом обставин. Встановлений у результаті революції державний порядок був нестабільним, він не відповідав сформованій оновленій соціальній структурі. Політичні ініціативи індепендентського парламенту, не врівноваженого ніякими іншими державними інститутами, викликали обгрунтовані побоювання широкого прошарку великих власників - і старих ленд-лордів, і «нового дворянства», і фінансово - торговельної буржуазії, яка отримала необхідні привілеї в колоніальній торгівлі й законодавчу підтримку.

У пошуках стабільності виходом  стало представлятися повернення на престол династії Стюартів.

 

 

 

5. Відновлення монархії.

 

 

Спробою частково відновити  колишній порядок були вже парламентські  вибори 1658 р. Вони були проведені не по нормах «Знаряддя управління», а відповідно історичному законодавству. Парламент був розпущений Військовою радою. На його місце було відновлено у своїх правах «охвістя» Довгого парламенту, також потім розпущене в жовтні 1659 р. Влада в країні остаточно перейшла до Комітету безпеки, що представлявся Рада армії й звуженим колом радикально - індепендентського керівництва. У цих умовах воєначальник і намісник одного з найбільших шотландських військових округів генерал Монк із вірними йому військами зробив військовий переворот. Його війська вступили в Лондон для встановлення політичного контролю над розхиталася владою, а генерал попередньо встановив контакт зі спадкоємцем престолу.

25 квітня 1660 зібрався новий установчий парламент - Конвент, у якому більшість становили пресвітеріани і кавалери. Конвент санкціонував повернення Стюартів, через місяць Карл II урочисто вступив у Лондон.

Монархія була відновлена.

Король Карл ІІ урочисто підтвердив «Велику хартію 1215», «петицію про права», податкові права парламенту, обіцяв правити не інакше, як в узгодженні з парламентом, не переслідувати діячів революції й не ревізувати право земельної власності, як воно склалося в ході революції. Жодну з цих обіцянок не було виконано. Труп Кромвеля був викопаний з могили й повішений, живі «царевбивці» були страчені або змушені були втекти з країни.

Реставрація монархії спричинила відновлення колишньої виборчої системи, колишньої палати лордів, англійської  церкви тощо.

Карл ІІ і його брат Яків були загалом неплідними політиками. Не усвідомлюючи всієї значущості змін, вони мали надії на повернення до дореволюційного порядку.

Перший же привід привів до розмежування правлячого класу на дві партії - торі і вігів. Торі об'єднали у своїх рядах консервативно - роялістські елементи, пов'язані  з великим землеволодінням, віги представляли головним чином інтереси англійської промисловості й  торгівлі.

Обидві партії не були організаційно  оформлені, не збиралися на з'їзди, не мали виборних органів. Більш-менш помітну  організацію вони мали тільки в парламенті. У країні існували не стільки «члени»  партій, скільки їхні прихильники. Перехід  від одного угруповання до іншого був звичайною справою.

Виникнення партій торі і  вігів кладе дійсний початок  буржуазної двопартійної системи, а  в більш вузькому сенсі - двом і  нині існуючим партіям Англії; консервативної (колишні торі) і ліберальної (колишні  віги).⁹¹⁰

 

 

6. Висновок.

 

Англійська буржуазна  революція XVII ст. була громовим ударом, що породив новий суспільний лад, що прийшов на зміну старому порядку. Вона була першою буржуазною революцією загальноєвропейського значення.¹¹ Проголошені нею принципи вперше виражали не тільки потреби Англії, але й потреби всієї тодішньої Європи, історичний розвиток якої об'єктивно вів до встановлення буржуазних порядків.

Багата ідейна спадщина Англійської  революції служила арсеналом, з  якого черпали свою ідеологічну  зброю всі супротивники  абсолютизму.

Але Англійська революція  була революцією буржуазною, котра  на відміну від революції соціальної приводить лише до зміни одного способу  експлуатації трудящих іншим, до заміни панування однієї експлуататорської меншості іншою. У ній уперше з повною виразністю розкрилимь основні закономірності, властиві всім буржуазним революціям, і перша з них - вузькість історичних завдань буржуазії, обмеженість її революційних можливостей.

Мені здається, що англійська революція не була доведена до кінця. Причину цього варто бачити в  тім, що англійська буржуазія з'єдналася не з народом, а з новим дворянством.

Англійська буржуазна  революція внесла великий внесок у розвиток парламентаризму тому центральним органом революції, на першому етапі став парламент, у якому переважна більшість  представляла інтереси буржуазії. Англійським  парламентом у роки революції  було прийнято багато важливих актів: Велика ремонстрація; білль про нераспущення існуючого парламенту; Апологія палати громад, Петиція про право. Прийняті документи обмежували королівську владу і сприяли утвердженню конституційної монархії - тобто верховенство парламенту, що здійснює владу в країні разом з королем.

Англійський державний лад після буржуазної революції є нічим іншим, як компромісом між неофіційно, але фактично пануючої у всіх вирішальних сферах суспільства буржуазією і офіційно правлячою земельною аристократією.

Англійська революція XVII століття (відома також як англійська громадянська війна; у радянській історіографії  Англійська буржуазна революція.) - процес переходу в Англії від абсолютної монархії до конституційної, при якій влада короля обмежена владою парламенту, а також гарантовані громадянські свободи.

Революція прийняла форму  конфлікту виконавчої та законодавчої влад (король проти парламенту), що вилився  в громадянську війну, а також  форму релігійної війни між англіканами  і пуританами. У Англійської революції  був помічений, хоча грав і другорядну роль, також елемент національної боротьби (між англійцями, шотландцями  та ірландцями).

 

 

7. Список джерел та літератури

 

Джерела:

1. Сборник документов по истории Английской буржуазной революции ХУП в. /Под ред. М.А.Барга. – М., 1973. – С.3-35, 36-62, 106-120
2. Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.12-21.

Література:

3. Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127
4. Папенко Н.С. До питання про критерії західноєвропейського абсолютизму та станової монархії // Історичний журнал – 2006.- № 1. – С. 71-79
5. Мортон А. Л. История Англии,  - М., Издательство иностранной литературы, пер. с английского Н. Чернявской. – 1950 .с. 186 – 213.
6. Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2000. С. 370-389

 

Інтернет-ресурси:

7. http://www.proza.ru/2010/04/10/1443
8. http://ukrmap.su/program2010/wh8/wh8_20_files/image089.jpg

 

Додатки

 

Додаток 1.

Основні події  Англійської революції

(подано за: http://ukrmap.su/program2010/wh8/wh8_20_files/image089.jpg)

 

Додаток 2.

Олівер Кромвель. Портрет

¹ Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127

² Папенко Н.С. До питання про критерії західноєвропейського абсолютизму та станової монархії // Історичний журнал – 2006.- № 1. – С. 71-79

³ Мортон А. Л. История Англии,  - М., Издательство иностранной литературы, пер. с английского Н. Чернявской. – 1950 .с. 186 – 213.

⁴ Мортон А. Л. История Англии,  - М., Издательство иностранной литературы, пер. с английского Н. Чернявской. – 1950 .с. 186 – 213.

⁵ Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127

⁶ Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.12-21

⁷ Сборник документов по истории Английской буржуазной революции ХУП в. /Под ред. М.А.Барга. – М., 1973. – С.3-35, 36-62, 106-120

⁸ Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.12-21

⁹ Мортон А. Л. История Англии,  - М., Издательство иностранной литературы, пер. с английского Н. Чернявской. – 1950 .с. 186 – 213.

¹⁰ Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127

¹¹ Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127