Степан Бандера

Бандера твердо вірив  у своє провідницьке призначення, вірив, що він несе «велику відповідальність очистити ОУН від шкідників» та «відповідальність  за формування політичної дії нинішнього дня, за продовжування дальшого шляху  революції на історичному закруті» (повороті). Для характеристики провідницьких амбіцій Бандери доброю ілюстрацією можуть послужити його висловлювання у листі до полк. А. Мельника від 10 серпня 1940 року. Він пише: «Знаю два роди амбіції: велику й малу. Мала вдовольняється малими успіхами, зовнішним поважанням, формальною рацією і т. п. Для великої амбіції всі ці речі не мають жодного значення, вона знаходить задоволення не в дрібних особистих тріюмфах, але у великій перемозі того, що стає змістом життя людини. Я маю таку амбіцію»¹¹.

Степан Бандера —  одна із головних постатей історії  України XX століття. Він увійшов  у нашу історію як видатний політичний діяч українського національно-визвольного  руху, як Голова Революційного Проводу  Організації Українських Націоналістів (РП ОУН) і як невмирущий, світлий Символ боротьби за Українську Самостійну Державу (УССД).

Під час Другої світової війни німецькі окупанти України  його ім'ям, «Бандерабевегун» називали визвольну боротьбу українського народу, а московсько-большевицькі поневолювачі «Бандерівцями» називали всіх учасників визвольної боротьби, які боролися за визволення своїх народів. «Бандерівці» для російсько-большевицьких поневолювачів і їхніх польських васалів стали уособленням найнебезпечніших і найлютіших їхніх ворогів, так як колись, у минулому, ними були: гайдамака, мазепинці, петлюрівці. Ще й нині для усіх комуно-больішвицьких ворогів Української Держави українські патріоти, борці за державну, незалежність і суверенність України — це ті ж самі націоналісти-бандврівці.

Слід визнати, що завдяки Степану Бандері діяльність ОУН вийшла на новий етап діяльноті, який раніше був майже не досяжним. Завдяки його наполегливості, патріотичності і розімінню своєї справи створення самостійної Української держави стало здійсненним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Степан Бандера  сьгодні

 

6.1 Діяльність Бандери сьгодні

Бандерівщина – поняття  історичне і соціальне, що має  велике значення для розуміння не тільки минулого, але і сьогодення, а також і майбутнього нашої країни. Якщо подивитися, як оцінюють бандерівщину в сучасному суспільстві, то в очі впадає в першу чергу суперечливість думок. Одні приймають її повністю і цілком як героїчну сторінку в історії України. Інші різко виступають проти того, щоб звеличувати бандерівців як національних героїв. Є й такі, котрі намагаються неупереджено розглядати бандерівщину як особливе явище, що вимагає об'єктивного вивчення. Прізвище «Бандера» стало одним із символів український національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення незалежності Української держави багато молодіжних, політичних та громадських організацій названо на його честь. Одною з неформальних назв Львова є «Бандерштадт», тобто «місто Бандери». На Волині проводять музичний фестиваль «Бандерштат».

У 1995 році режисер Олесь  Янчук зняв фільм «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» про повоєнну долю Степана Бандери та загонів УПА.

У проекті «Великі  українці» провідник українського визвольного руху посів 3-є місце. Проект закінчився гучним скандалом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутнього переможця Ярослава Мудрого, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини. Шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані заявив, що результати голосування було сфальсифіковано, втім продюсер проекту Єгор Бенкендорф заперечив це. Ведуча проекту Ганна Гомонай висловила переконання, що слід провести службове розслідування у цій справі.

1 січня 2009 року з  нагоди 100-річчя з дня народження Степана Бандери Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» видало пам'ятний конверт, а також поштову марку, автором яких є Василь Василенко. На лицьовій стороні конверта поміщено зображення Степана Бандери, під яким розміщено логотип Організації Українських Націоналістів (увінчаний державним прапором України). Нижче зображення є напис «100 років від дня народження» та факсиміле особистого підпису провідника ОУН.

2009 рік на Тернопільщині  проголошено «Роком Степана Бандери».

6.2 Ставлення  українського суспільства до  президентського указу

20 січня 2010 року, «за  незламність духу у відстоюванні  національної ідеї, виявлені героїзм  і самопожертву у боротьбі  за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющенко присвоїв С.Бандері звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (посмертно) (Додаток И). 22 січня на урочистостях з нагоди Дня соборності в Національній опері глава держави зазначив, що «цього очікували мільйони українців і багато років». Присутні на урочистостях вітали вручення стоячи. За нагородою вийшов онук провідника ОУН, якого також звуть Степан Бандера (Додаток Ж).

Дане рішення викликало  неоднозначну реакцію як в Україні, так і поза її межами:

а) Народний депутат від  Партії регіонів Вадим Колесніченко заявив, що це присвоєння «грубо суперечить міжнародному та вітчизняному законодавству та веде до розколу країни»¹²

б)  На думку представника партії БЮТ депутата Андрія Сенченка, «своїм рішенням Ющенко ускладнює становище  в країні. Він робить це з метою посилення нестабільності», проте Андрій Шкіль вважає рішення Президента «позитивним, абсолютно позитивним»¹³

2 квітня 2010 року Донецький  окружний адмiнiстративний суд  визнав незаконним та скасував  Указ Президента Вiктора Ющенка  про присвоєння С. Бандері звання Героя України. Суд визнав протиправним і пiдлягаючим скасуванню вказаний Указ, оскільки таке звання може присуджуватися тільки громадянам держави (Степан Бандера білу половину свого життя прожив за кордоном, і з відти керував організацією); набуття громадянства України є можливим з 1991 року; особи, що померли до цього року не можуть бути громадянами України; Бандера Степан Андрійович помер у 1959 році; тому він не є громадянином України, через що не може бути нагороджений званням «Герой України»¹⁴.

12 квітня 2010 року Віктор  Ющенко подав апеляційну скаргу  на Постанову Донецького окружного  адміністративного суду від 2 квітня 2010 року, мотивуючи її тим,  що «рішення Донецького окружного  адміністративного суду у справі  не відповідає вимогам чинного  законодавства України, а тому має бути скасоване».

Були подані апеляційні скарги також від інших осіб.

23 червня 2010 року Донецький  апеляційний адміністративний суд  ухвалив апеляційні скарги залишити  без задоволення; постанову Донецького  окружного адмiнiстративного суду залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції могла бути оскаржена у Вищому адміністративному суді України протягом одного місяця, чого зроблено не було.

Ці рішення викликали  дискусії у суспільстві, в тому числі  щодо юридичних наслідків вказаних судових рішень.

В 2010 році в Західній Україні  почалася активна кампанія з присвоєння Степанові Бандері звання почесного  громадянина. Так, 16 березня він отримав  звання «Почесний громадянин міста  Хуст», 30 квітня — «Почесний громадянин міста Тернопіль», 6 травня — «Почесний громадянин міста Івано-Франківськ», 7 травня — «Почесний громадянин міста Львів», 21 серпня — «Почесний громадянин міста Долина»¹⁵.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, хто ж усе-таки був Степан Бандера? Національний герой, який усе життя поклав на вівтар боротьби за волю і незалежність України?

Честолюбна посередність, ладна пожертвувати власним життям, а ще більше життям інших людей, аби лише потрапити в історію?

Кривавий злочинець  і зрадник свого народу?

Розглядати ці питання  почнемо у зворотному порядку. Ким-ким, але зрадником Степан Бандера не був. Адже він навіть не належав до тієї категорії радянських громадян, які під час війни опинилися за межами Радянського Союзу і відмовилися повертатися до нього. Тих ще так-сяк можна звинувачувати у зраді. Степан Бандера народився на землях, які спочатку налижали Австро-Угорщини, а потім Польщі, він ні одного дня не був радянським громадянином. Вихований з дитинства в ідеї українського патріотизму, сприйнявши в юнацькі роки ідеологію українського націоналізму, він залишився вірним цим своїм переконанням аж до самої смерті.

Отже, він – не зрадник.

Чи був Степан Бандеоа  честолюбною посередністю? Відносно його честолюбства можуть бути різні твердження, а от на те, що він був посередністю, може бути  лише одна  відповідь — ні! Чому? Та тому, що досі на світі є люди, які обожнюють Степана Бандеру, і є такі, які його ненавидять. Посередність ніколи не викликає таких емоцій, посередність не наживає собі ні палких прихильників, ні лютих ворогів. А якщо таке й трапляється, то всі емоції навколо посередності дуже швидко вщухають. Хто зараз пам'ятає той ажіотаж, який викликала свого часу кожна промова Олександра Керенського? Кого зараз це хвилює? Бо Керенський був випадковою особою, яка, може, навіть мимовільно, потрапила на гребінь хвилі, що на мить його підняла на височину. Недаремно ж Керенський прожив довге життя в еміграції, і Сталін не пробував його знишити. Розумів, що ця людина йому вже не зашкодить.

Ні, Степан Бандера не був посередністю.

Залишається  найважче  питання: чи був Степан Бандера провідником і національним  героєм України?

Безумовно, він був  провідником і героєм для значної  частини, — може, більшості, але не всіх, — населення Західної України. І навіть для частини тих втікачів зі східних і центральних областей України, які після війни опинилися в еміграції. А проте слід сказати правду, якою б гіршою вона не була: для більшості населення тієї самої України, за визволення якої боровся Степан Бандера, його  ім'я було не більше, як символом чогось такого дуже поганого. Одним словом, аптирадянського. Бо слід віддати належне минулому  комуністичному  режимові:  якби  він зумів піднести економіку на той рівень, на  який  були поставлені спецелужби і пропоганда, то ми б жили в найбагатшій країні світу. Інша справа, що це, можливо, була б найбагатша  у світі тюрма.

Осрбисто я вважаю, що Степан Бандера перш за все був  людиною. Людина яка має свої слабкості  і недоліки, він був не звичайною  особою, особою яка вірила у свою справу, за яку віддала своє життя, за свою мужність, силу волі, організаційні здібності, енергію, несхитність. Степан Бандера був одним з багатьох визначних діячів, завдяки яким почала формуватися Українська незалежна держава. Він зробив великий внесок до досягнення цього. На мою думку Степан Бандера – це та людина яка заслуговює на повагу до себе, так в нього є вчинки та погляди яких я не поділяю. Але ж завдяки його діям та наполегливості Світ дізнався про «проблему українського народу та держави».

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Святко Я. Місія Бандери. – Видання друге, доповнене і виправлене – Тернопіль: Астон, 2007. – 96 с; іл.

2. Бойко О. Д. Історія  України: Посібник для студентів  вищих навчальних закладів. –  К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 568 с. (Гаудеамус).

3. Довідник історії  України; М.Котляр, С.Нальчицький, ст. 286-390.

4. Під загальною редакцією  д. філос. наук, канд. іст. Наук  Ю. Павленка С 81100 найвідоміших  українців. – К.: ТОВ «Автограф», ТОВ «КД  «Орфей» 2005. – 640с. (100 найвідоміштх)

5. Газета «Факти» за 23 січня 2010 року, « Виктор Ющенко присвоил Степану Бандере звание героя»

6. НАУН інститут історії  України Робоча группа істориків  Уряд. ком. з вив. діяльн. ОУН:  УПА Київ Наук. Думка 2005 р.

7. Частий Р. В. Степан  Бандера: мифы, легенды, действительность / Худож.-оформители Б. Ф. Бублик, В. А. Мурликин. – Харьков: Фолио, 2007. – 382 с. – (Время и судьбы).

8. В. Кук «Степан  Бандера (1909 – 1999 рр.) Івано-Франківськ  «Лілея Н. В.» 1999р. – 48с.

9. Галина Гордаевич  Степан Бандера – людина і  міф. К.: 2001, 140с.

10. http://www.stepanbandera.org/

11. http://oun-upa.org.ua/main/

12. http://uk.wikipedia.org/

13. http://www.stepanbandera.org/bandera_biography.htm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

Степан Андрійович Бандера

 

 

 

Сім'я Бандери. Дружина – Ярослава Опарівська з дітьми.

 

 

 

Бандера зі своїми рідними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

Прапор незалежної Української Держави

 

 

Прапор ОУН(б)

 

 

Тизуб ОУН(б)

 

 

Тризуб незалежної Української Держави

 

 

Емблена ОУН