Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 20:10, методичка
Цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
Дендрологічним паркам
місцевого значення у встановленому
порядку може бути надано статус науково-дослідної
установи.
Земельні ділянки
з усіма природними ресурсами
вилучаються з
господарського використання і надаються
дендрологічним паркам у
порядку, встановленому цим Законом та
іншими актами законодавства
України.
Стаття 34. Основні
вимоги щодо режиму дендрологічних парків
На території дендрологічних
парків забороняється
що не пов'язана з виконанням покладених
на них завдань і загрожує
збереженню дендрологічних колекцій.
На території
дендрологічних парків може
бути проведено
зонування відповідно до вимог, встановлених
для ботанічних садів.
Проект організації
території дендрологічного
парку
розробляється спеціалізованими науковими
та проектними установами
і затверджується органом, у
підпорядкуванні якого перебуває
дендрологічний парк, за погодженням з:
центральним органом
виконавчої влади в галузі
охорони
навколишнього природного середовища
- щодо дендрологічних парків
загальнодержавного значення;
органами центрального
органу виконавчої влади
в галузі
охорони навколишнього природного
середовища на місцях, а на
території Автономної Республіки
Крим - органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим
з питань охорони навколишнього
природного середовища - щодо
дендрологічних парків місцевого
значення. { Абзац третій
частини третьої статті 34 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011 }
ГЛАВА 10. ЗООЛОГІЧНІ ПАРКИ
Стаття 35. Статус
і завдання зоологічних парків
Зоологічні парки
створюються з метою
освітньо-виховної роботи,
створення експозицій рідкісних,
екзотичних та місцевих видів
тварин, збереження їх генофонду,
вивчення дикої фауни і розробки
наукових основ її розведення у
неволі.
Зоологічні парки
загальнодержавного значення
є
природоохоронними культурно-освітніми
та науково-дослідними
установами.
{ Частина друга статті
35 із змінами, внесеними згідно
із Законом
N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
Земельні ділянки
з усіма природними ресурсами
вилучаються з
господарського використання і
надаються зоологічним паркам
у
порядку, встановленому цим Законом та
іншими актами законодавства
України.
Стаття 36. Структура
території та основні вимоги щодо
режиму зоологічних парків
На території зоологічних
парків забороняється діяльність,
що не пов'язана з виконанням покладених
на них завдань і загрожує
збереженню сприятливих умов для життя
тварин цих парків.
На території
зоологічних парків з
метою забезпечення
виконання поставлених перед ними завдань
виділяються зони:
експозиційна - призначена
для стаціонарного утримання
тварин
і використання їх у культурно-пізнавальних
цілях;
наукова - у її
межах проводиться науково-
відвідування зони дозволяється в
порядку, що встановлюється
адміністрацією парку;
рекреаційна - призначена
для організації відпочинку
та
обслуговування відвідувачів парку;
господарська - зона, де
розміщуються допоміжні господарські
об'єкти.
Проект організації
території зоологічного парку
розробляється
спеціалізованими науковими та
проектними організаціями
і
затверджується органом, у підпорядкуванні
якого перебуває
зоологічний парк, за погодженням з:
центральним органом
виконавчої влади в галузі
охорони
навколишнього природного середовища
- щодо зоологічних парків
загальнодержавного значення;
органами центрального
органу виконавчої влади
в галузі
охорони навколишнього природного
середовища на місцях, а на
території Автономної Республіки
Крим - органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим
з питань охорони навколишнього
природного середовища -
щодо зоологічних парків місцевого
значення. { Абзац третій
частини третьої статті 36 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011 }
Зоологічні парки
можуть організовувати пересувні
експозиції
тварин, мати у своєму складі
підсобні господарства,
які
створюються для забезпечення тварин
кормами.
ГЛАВА 11. ПАРКИ-ПАМ'ЯТКИ
САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА
Стаття 37. Статус
і завдання парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва
Парками-пам'ятками садово-
найбільш визначні та цінні зразки паркового
будівництва з метою
охорони їх і використання
в естетичних, виховних, наукових,
природоохоронних та оздоровчих цілях.
Парки-пам'ятки садово-
значення є природоохоронними рекреаційними
установами.
Оголошення парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва
провадиться з вилученням у
встановленому порядку або
без
вилучення земельних ділянок, водних та
інших природних об'єктів у
їх власників або користувачів.
На території
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва
можуть проводитися наукові дослідження.
Стаття 38. Основні
вимоги щодо режиму парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва
На території
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва
забороняється будь-яка діяльність,
що не пов'язана з виконанням
покладених на них завдань і загрожує
їх збереженню.
На території
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва
забезпечується проведення
екскурсій та масовий
відпочинок
населення, здійснюється догляд
за насадженнями, включаючи
санітарні рубки, рубки реконструкції
та догляду з підсадкою дерев
і чагарників ідентичного видового
складу, замість загиблих,
вживаються заходи щодо
запобігання самосіву,
збереження
композицій із дерев, чагарників і квітів,
трав'яних газонів.
На території парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва
проводитися зонування відповідно
до вимог, встановлених для
ботанічних садів.
Утримання та реконструкція
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва провадиться
за проектами, що
розробляються
спеціалізованими науковими
та проектними установами
і
затверджуються органами, у підпорядкуванні
яких перебувають ці
парки, за погодженням з:
центральним органом
виконавчої влади в галузі
охорони
навколишнього природного
середовища - щодо парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва загальнодержавного
значення;
органами центрального
органу виконавчої влади
в галузі
охорони навколишнього природного
середовища на місцях, а на
території Автономної Республіки
Крим - органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим
з питань охорони навколишнього
природного середовища - щодо
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва місцевого значення.
{ Абзац третій частини четвертої
статті 38 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3530-VI
( 3530-17 ) від 16.06.2011 }
Власники або користувачі
земельних ділянок, водних та
інших
природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками
садово-паркового
мистецтва, беруть на себе зобов'язання
щодо забезпечення режиму
їх охорони та збереження.
Розділ IV
ОХОРОННІ ЗОНИ ТЕРИТОРІЙ ТА
ОБ'ЄКТІВ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
Стаття 39. Завдання
охоронних зон територій та об'єктів
природно-заповідного фонду
Для забезпечення
необхідного режиму охорони
природних
комплексів та об'єктів природних
заповідників, запобігання
негативному впливу господарської діяльності
на прилеглих до них
територіях установлюються охоронні зони.
В разі необхідності
охоронні зони можуть установлюватися
на
територіях, прилеглих до окремих ділянок
національних природних
парків, регіональних ландшафтних
парків, а також
навколо
заказників, пам'яток природи, заповідних
урочищ, ботанічних садів,
дендрологічних парків, зоологічних
парків та парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва.
Розміри охоронних
зон визначаються відповідно
до їх цільового
призначення на основі спеціальних
обстежень ландшафтів
та
господарської діяльності на прилеглих
територіях.
Стаття 40. Основні
вимоги щодо режиму охоронних зон
територій та об'єктів природно-заповідного
фонду
Режим охоронних
зон територій
та об'єктів
природно-заповідного фонду визначається
з урахуванням характеру
господарської діяльності на прилеглих
територіях, на основі оцінки
її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах
не допускається будівництво
промислових та
інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської
діяльності, яка
може призвести до негативного
впливу на території та об'єкти
природно-заповідного фонду. Оцінка
такого впливу здійснюється на
основі екологічної експертизи,
що проводиться в порядку,
встановленому законодавством України.
{ Частина друга статті
40 із змінами, внесеними згідно
із Законом
N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }
Положення, що визначають
режим кожної з охоронних
зон
територій та об'єктів природно-заповідного
фонду, затверджуються
державними органами, які приймають рішення
про їх виділення.
Охоронні зони територій
та об'єктів природно-
фонду враховуються під час
розробки проектно-планувальної
та
проектної документації.
{ Частина четверта
статті 40 із змінами, внесеними
згідно із
Законом N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
Розділ V
НАУКОВО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ НА
ТА ОБ'ЄКТАХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
Стаття 41. Мета
наукових досліджень на територіях та
об'єктах природно-заповідного фонду
Науково-дослідна робота
на територіях природних
біосферних заповідників, національних
природних парків, ботанічних
садів, дендрологічних парків,
зоологічних парків та
інших
територіях та об'єктах природно-заповідного
фонду проводиться з
метою вивчення природних процесів,
забезпечення постійного
спостереження за їх змінами, екологічного
прогнозування, розробки
наукових основ охорони, відтворення
і використання природних
ресурсів та особливо цінних об'єктів.
Стаття 42. Основні
засади забезпечення організації наукових
досліджень на територіях та об'єктах
природно-заповідного фонду
Основні напрями наукових
досліджень на територіях природних
заповідників, біосферних заповідників,
національних природних
парків, ботанічних садів, дендрологічних
парків та зоологічних
парків визначаються з
урахуванням програм
і планів
науково-дослідних робіт, які затверджуються
Національною академією
наук України та центральним
органом виконавчої влади в галузі
охорони навколишнього природного середовища.
Для ведення
наукових досліджень у складі
адміністрації
природних заповідників, біосферних
заповідників, національних
природних парків, а також ботанічних
садів, дендрологічних парків
та зоологічних парків загальнодержавного
значення створюються
відповідні наукові підрозділи, структура,
штати, кошторис витрат
яких затверджуються органами, у підпорядкуванні
яких перебувають
зазначені об'єкти природно-заповідного
фонду.
В разі необхідності
наукові підрозділи можуть створюватися
також у складі адміністрації
регіональних ландшафтних парків,
ботанічних садів, дендрологічних
парків та зоологічних парків
місцевого значення, а також
парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва.
Информация о работе Закон україни про природно-заповідний фонд україни