Інтеграційні процеси в Центральній Європі

       Усе це, у свою чергу, призвело  до покращення макроекономічних  показників країни та до підвищення  життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні  реальних доходів населення та  в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної  ситуації країни відчули й  громадяни Польщі, про що свідчать  дані соціологічних опитувань  – покращилось ставлення населення  до членства Польщі в ЄС. Однак  далеко не всі соціально-економічні  проблеми, які стояли перед країною,  були вирішені й навіть з’явилися  деякі нові. Зокрема темпи зростання  ВВП Польщі не можна назвати  дуже високими, посилилась поляризація  серед аграрних господарств за  рівнем доходів, збільшення трудової  міграції призвело до дефіциту  робітників у медичній галузі.  
 
 
 

3.2 Наслідки проведених економічних реформ у Чеській Республіці у зв’язку із вступом країни до ЄС 

     У зв’язку із вступом Чехії до ЄС,  у 2004 році спостерігалося прискорення  росту ВВП. Упродовж 2005–2006 років Чеська Республіка досягла середньорічного приросту ВВП у 6,1%. За цим показником ЧР у 2006 році посіла 5-те місце серед країн-членів ЄС. Основним чинником високого приросту ВВП в 2006 році чеські спеціалісти вважають не зовнішньоекономічну сферу, а розширення внутрішнього попиту, передусім зростання рівня споживання населення. ЧР у 2005-2006 роках досягла одного із найвищих показників приросту ВВП за період з кінця 1990-х років. Але фінансові аналітики стверджують, що економіка країни вже перейшла пік можливих високих темпів зростання і що чеська економіка вступила у фазу стабільного росту з середньорічними темпами приросту ВВП біля 5%. Уже в 2006 році проявилася тенденція до гальмування: ВВП ЧР у першому кварталі зріс на 6,4%, у другому – на 6,2%, у третьому – на 5,9%, а в четвертому – на 5,8%.

     Макроекономічні показники ЧР у 2006 році дещо покращилися, особливим позитивом стало досягнення плюсового балансу зовнішньої торгівлі. На низькому рівні утримувалася інфляція [35]. 

     Рис. 3.3 Ріст ВВП Чеської Республіки 

     Інтеграційні  процеси та безпосередньо вступ  країни до Європейського Союзу позитивно  вплинули на рівень безробіття в країні, який починаючи з 2000-х років стрімко  падав. Це свідчить про позитивні  структурні зміни в економіці  Чехії та її розвиток.  

     Рис. 3.4 Рівень безробіття в Чехії (2000-2008 рр.) 

     Рівень  інфляції в країні хоча і зменшився  у порівнянні з 2000-ми роками та все  ще залишається високим, а починаючи  з 2006 року постійно зростає. Це є одним  із негативних явищ процесу трансформації  економіки та пов’язано із структурною  зміною в експорті та імпорті Чехії, зокрема із появу на ринках країни високоякісної продукції країн  ЄС.  

     Рис. 3.5 Рівень інфляції в Чехії (1994-2008 рр.) 

     Зовнішня  торгівля Чехія орієнтована на зовнішній  ринок. Після вступу до ЄС були ліквідовані  митні збори на ввіз товарів на територію країни. Проведення фірмами  експортних та імпортних операцій не потребує спеціальних дозволів, що значно полегшило і сприяло товарообмінам  між Чехією та іншими країнами ЄС.

     Через відкритість ринку та завдяки  ввозу нового обладнання в рамках модернізації промисловості для  Чехії характерним є дефіцит  торговельного балансу. Але від’ємне сальдо торгівельного балансу компенсується за рахунок доходів від іноземних туристів, які відвідують країну.

     Залучення інвестицій – стало одним із пріоритетних напрямків економічної політики країни в рамках членства в ЄС. Для  стабілізації розвитку економіки керівництво  Чехії вжило низку заходів, спрямованих  на підняття промислового виробництва, збільшення інвестиційного потоку і  зростання експорту. В результаті значно збільшилась частка іноземних інвестицій в економіці країни у порівнянні з попередніми роками.

     Найважливішими  інвесторами залишаються країни ЄС: Нідерланди (30,7%), Німеччина (26,6%), Австрія (10,1%), Великобританія (5,1%) і Бельгія (5%), а також значна частка інвестицій надходить із США – 6,7%. З 2005 року зріс приплив інвестицій в Чехію  з Росії та України.[9]

     Проведені ринкові реформи у зв’язку із вступом Чехії до ЄС, а також  лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, перехід до розрахунків у вільноконвертованій валюті сприяли зміні товарної структури зовнішньої торгівлі. У 2006 році у Концепції підтримки експорту на 2006-2010 рр. були зазначені такі завдання: створення сприятливих умов для підприємців (торгівельна лібералізація, територіальні пріоритети); постачання професійних та ефективних послуг, поліпшення якості послуг, ефективне використання експортного потенціалу.

     На  сьогодні країни ЄС є найважливішими зовнішньоекономічними партнерами Чехії (85,9% загального експорту Чехії  припадає на країни ЄС), проте не відкидається важливість співпраці і з іншими країнами.

     Обсяг чеської торгівлі за десять років  зріс втричі – 1356 млрд. крон у 1996 р. до 4234,9 млрд. крон у 2006 р. Зовнішньоторговельний  оборот у 2006р. становив 187,9 млрд. дол. і  склав 0,8 % світового обороту. Зовнішньоторговельний  оборот на душу населення – 18 372 дол. на душу за рік у поточних цінах – характеризує Чехію як розвинену країну. Згідно з цим показником країна перебуває на рівні країн «великої сімки». Зовнішня торгівля виконує визначальну роль в економіці Чехії, яка належить до числа держав із високою часткою зовнішньої торгівлі у ВВП (частка експорту у ВВП у 2006 р. становила 66 %, а імпорту – 64,7 %).[14]

     У географічній структурі у 2006 р. 84% зовнішньої торгівлі припадало на країни з ринковою економікою, зокрема 77% - на країни ЄС; країни СНД – 5,9%, зокрема на Російську  Федерацію – 4%; країни, що розвиваються – 4,4%, країни з перехідною економікою – 1,8%. Чехії вдалося переорієнтуватися  у географії зовнішньоекономічних зв’язків. Слід врахувати, що ще 17 років  тому основними партнерами у зовнішній  торгівлі Чехії були країни колишнього СРСР. А сьогодні країна демонструє очевидну європейську спрямованість  зовнішньої торгівлі. [5] 

Рис. З.6 Зовнішня торгівля Чехії з країнами ЄС 

     Серед найбільших експортних партнерів Чеської  Республіки у 2006р. слід виділити Німеччину (31,7% загального експорту Чехії), Словаччину (8,4%), Польщу (5,7%), Францію (5,6%), Австрію (5,1%), Великобританію (4,8%), Італію (4,6%), Нідерланди (3,7%). Частка Росії у загальному експорті Чехії становила 2%, а частка України – 1,1%.

     Найбільші імпортні партнери Чехії у 2006 р.: Німеччина (28,3% загального імпорту), Китай (6,1%), Росія (6,0%), Польща (5,7%), Словаччина (5,2%), Франція (4,7%), Італія (4,7%), Нідерланди (3,9%), Австрія (3,7%), Японія (3,0%), Великобританія (2,6%), Угорщина (2,4%), США (2,3%), Іспанія (1,9%). Частка України  у загальному імпорті Чехії в 2006 році становила 0,7%. [14]

     Отже, аналіз основних макроекономічних показників Чехії та структури її зовнішньополітичної  діяльності дає змогу зробити  висновок про успішну інтеграцію країни до ЄС. Позитивна динаміка росту  ВВП, зменшення безробіття, збільшення експорту країни, зокрема досягнення вперше за багато років позитивного  торговельного балансу дозволило перейти країні на новий етап розвитку економіки і зайняти одне з найперших місць в Центральній Європі за рівнем розвитку. Процеси трансформації економіки Чехії та наслідки її інтеграції часто називають одними з найуспішніших серед інших країн п’ятої хвилі розширення Європейського Союзу. 
 
 

3.3 Позитивні та негативні наслідки вступу Естонії в Європейський Союз 

     Із  вступом до ЄС в Естонії зростання реального ВВП прискорилося. Для порівняння, середні темпи економічного зростання у 2002 – 2003 і 2004 – 2005 роках становили в Естонії 7 і 8,1% [35]. Але починаючи з 2008 року приріст ВВП значно зменшився. 

     Рис. 3.7 Приріст ВВП Естонії (2004-2009 рр.) 

     Основні компоненти ВВП мали таку динаміку. Зростання кінцевого споживання переважно уповільнилося. Порівнюючи динаміку квартальних показників з  поправкою на сезонні коливання  у 2004 – 2005 роках після вступу з  аналогічним за тривалістю періодом до вступу, зростання кінцевого споживання змінилося в Естонії з 7,2 до 6%. Зростання валових інвестицій було високим і дещо прискорилося з 9,3 до 9,6%.

     Також в країні продовжувалася тенденція до зменшення рівня безробіття: у 2004 – 2005 роках воно зменшилося ще на 1,6 – 4,5%.

     Покращенню  ділової активності ситуації сприяли, зокрема, економічні реформи, розпочаті  до і після вступу у рамках взятих на себе країнами зобов’язань, пов’язаних із розширенням ЄС. Очікується, що продовження  цих реформ має сприяти економічному розвитку і надалі. Заходи у сфері  формування конкурентного середовища включають: реформування антимонопольних органів; посилення конкуренції на ринку електронного зв’язку;лібералізацію ринків електроенергії. [4]

     Реформи у сфері бізнесового середовища передбачають покращання системи регулювання  із зменшенням управлінських витрат і спрощенням законодавства, спрощення  процедури реєстрації фірм, полегшення доступу до фінансування, особливо для інноваційних фірм, адміністративну територіальну реформу.

     Негативний  явищем із вступом до ЄС стало посилення  інфляції. З 2002 – 2003 по 2004 – 2005 роки середньорічне зростання індексу споживчих цін змінилося в Естонії з 2,5 до 3,6%. Але ще більше зросли ціни виробників (у промисловості без будівництва). Зростання цін після розширення ЄС відбулося, у тому числі, завдяки адміністративним змінам цін – збільшенню акцизних зборів на паливо і алкоголь, митам, здійсненню спільної сільськогосподарської політики [36].

     Якщо  аналізувати вже період після вступу, то у 2004 – 2005 роках порівняно з 2003 роком прискорення зростання експорту товарів в ЄС становило для Естонії 10%, імпорту товарів з ЄС – 22%. Частка ЄС у експорті товарів переважно зменшилася, у той час як у імпорті товарів переважно збільшилася. У результаті баланс торгівлі товарами з ЄС у 2005 році порівняно з 2003 роком погіршився на 880 млн. євро, причому основне погіршення балансу торгівлі товарів відбулося саме у 2004 році.  

     Рис. 3.8 Зовнішня торгівля Естонії з країнами ЄС 

     Баланс  торгівлі товарами з іншими країнами покращився на 730 млн. євро в Естонії. Щодо таких торгових партнерів, як США та Російська Федерація, то у 2004 році експорт до цих країн зростав значно швидше ніж імпорт – на 8 %. (імпорт з США, навіть скоротився на 6 – 39%).

     У 2004 – 2005 роках порівняно з 2003 роком  прискорення зростання експорту капітальних товарів становило  в Естонії 37%, споживчих товарів – -6%. Зростання імпорту споживчих товарів з ЄС виявилося більш динамічним ніж зростання експорту цих товарів до ЄС. [4]

     Переважно швидше ніж імпорт у 2004 році зростав  експорт продуктів харчування і  тварин, напоїв і тютюнових виробів, мінерального палива, продукції хімічної промисловості, чорної металургії, машин і транспортного обладнання. Переважно швидше ніж експорт зростав імпорт не паливної сировини. Найбільше зростав імпорт і експорт продукції чорної металургії і мінерального палива та експорт напоїв та тютюнових виробів.

     У 2004 році відбулася переорієнтація експорту і імпорту продуктів харчування і тварин на ЄС (зростання на 17 – 58%, у той час як ці операції з  іншими країнами переважно зменшилися). Теж саме стосується імпорту мінерального палива, продукції хімічної промисловості, машин і транспортного обладнання (операції з іншими країнами переважно  зростали меншими темпами або  зменшувалися). Експорт та імпорт не паливної сировини, як і експорт машин і транспортного обладнання, навпаки, переважно переорієнтовувався на інші країни.

     У 2004 році експорт послуг в ЄС зріс в Естонії на 14, 5%; імпорт – на 17%. У результаті баланс торгівлі послугами з ЄС переважно покращився на 35 млн. євро. [26]

     Отже, вступ Естонії до ЄС призвів до позитивних наслідків в економіці  країни. Покращився інвестиційний клімат, поступово зменшується рівень безробіття в країні, зростає експорт, зокрема  в країни ЄС. Але реформи, проведені  в Естонії також призвели до скорочення темпів ВВП (після 2008 року), росту інфляції.  
 

Висновки 

     Інтеграційні  процеси в Європі мають досить довгу історію свого розвитку, зокрема в Центральній Європі. Вступові нових країн-членів передувала низка подій, які так чи інакше впливали на хід цих процесів. Перед  країнами-кандидатами поставали  численні вимоги Європейського Союзу, щодо трансформації економік та законодавств.