Металургійний комплекс України

                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………З

1. Передумови розвитку металургійного комплексу України………………....5

2. Сучасний стан металургійного комплексу України……………………......11
3. Територіальна організація металургійного комплексу…………………….16

4.Основні проблеми розвитку металургійного комплексу України та шляхи їх

вирішення………………………………………………………………………..19

Висновки…………………………………………………………………………26

Список використаної літератури……………………………………………….28

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   

 

                                      

                                         Вступ

 

Металургійна промисловість - одна з провідних галузей народного господарства. Надзвичайно важливим для економічного зростання є питання ефективного розміщення продуктивних сил даної галузі. Тобто, ефективним має бути розміщення суб'єктивних і речових елементів, що виражають активне ставлення людей до природи, адже у процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Тому тема курсової роботи є досить актуальною на сьогоднішній день. Багато країн стоять на високому рівні в цій галузі, хоча в деяких випадках мають багато бідніший ресурсний потенціал. Постає актуальність питання вдосконалення розміщення продуктивних сил металургійної промисловості.

Від успішної роботи металургійної промисловості безпосередньо залежить функціонування інших галузей. Закономірно, що глибоке падіння обсягів виробництва у металургії стало одним із найважливіших чинників розгортання кризи. У першому півріччі 2009 року саме металургія внесла більш ніж 10 процентних пунктів у 30-відсотковее загальне падіння промисловості.

Металургійна промисловість України є основою розвитку машинобудування, металообробки та будівництва. Сучасна чорна металургія становить матеріальну базу всього комплексу важкої індустрії України. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей господарства, є найголовнішим споживачем палива, електроенергії та води. Вона охоплює видобуток, збагачення та агломерацію залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинну переробку чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів.

 

Сьогодні металургія України переживає не найкращі часи. Для вітчизняної економіки проблеми у галузі, яка створює близько 7% ВВП країни, 10% валового випуску товарів і послуг, 22% промислового виробництва і 40% експорту, стали ключовим чинником розгортання внутрішньої економічної кризи.

Подолання кризових явищ в українській економіці неможливе без стабілізації ситуації у цьому секторі. Будучи стратегічною частиною національного виробництва, вона є ключовою базовою галуззю промисловості і загалом економіки країни, яка поряд з іншими визначає стан соціально-економічного розвитку держави.

Метою даної роботи є аналіз розміщення виробництва металургійного комплексу, а також висвітлення сучасного стану галузі і шляхів виходу з сучасного становища.

Предметом дослідження цієї роботи виступають закономірності розміщення чорної металургії.

Об'єктом дослідження являється комплекс чорної металургії України.

Завданням даної курсової роботи є:

             - дослідити передумови розвитку металургійного комплексу України;

            - охарактеризувати сучасний стан металургійного комплексу України;   

       - визначити територіальну організацію металургійного комплексу              України;

            - проаналізувати основні проблеми розвитку металургійного комплексу                України та шляхи їх вирішення.

 

 

 

 

         

 

 

              1. Передумови розвитку металургійного комплексу України

 

Металургія - це одна з найважливіших галузей у сучасній структурі промислового комплексу України. Металургійний комплекс складається з двох груп галузей: чорної і кольорової металургії.

Металургійний комплекс включає видобуток, збереження й агломерування залізних, марганцевих хромінових руд, виробництво чавуну, сталі й прокату, феросплавів, повторне використання металевої сировини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів для них (флюсових ). Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун - сталь - прокат). Решта виробництв забезпечують основний технологічний процес, проте деякі з них набувають тепер самостійного значення.

Природні передумови і ресурси істотно впливають на особливості територіальної організації металургійної промисловості. Надзвичайно важливою передумовою розвитку металургії є забезпеченість необхідними запасами руд.

Загальні запаси залізних руд в Україні на 2008 рік оцінюються в 27,4 млрд. т (категорія А+В+С1). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд. т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд. тон., а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька область) вони становлять 2,5 млрд. т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд. т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд. т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні і видобуток ведеться відкритим способом. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30 млрд. т [2, с. 34].

За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Головні запаси (на 2006 рік - близько 2,28 млрд. т.) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33 % розвіданих запасів країни) і Великотокмацькому родовищі (67 %).

Головні родовища:  Великотокмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське.

Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити - виявлено лише З родовища (всі - на Українському щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Держбаланс запасів враховує лише Високопільське родовище залізистих бокситів. Руда низької якості. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ складають близько 2,9 млрд. т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у Закарпатті.

Ресурси і запаси кобальту в Україні незначні: на 2007 рік підтверджені запаси 8 тис. т (0,1 % світових), вміст кобальту 0,04 %. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю - 190 тис. т, що складає 0,4 % від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ - Капітанівське, Деренюхське та інші) і в Придніпров'ї (4 родовища - Девладівське, Тернівське та інші). Вони пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів. їх розвідані запаси складають близько 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені нонтронітами, бурими залізняками і вохрою з середнім вмістом Ni 1 % і СO 0,1 %. Ресурси силікатних руд нікелю в Побузькому районі становлять на 2007 рік 469 тис. т металу, а в межах Середнього Придніпров’я -1,1млн. т. Сульфідно-нікелеве зруденіння встановлене в габродолеритах Північно-Західного району Українського щита (Прутовська площа), де перспективні ресурси руд (з середнім вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і міді 0,254 %) становлять 14,6 млн. т [2, с.35].

Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів корисних копалин враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють, які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей.

Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють Малишівське родовище на Дніпропетровщині).

Єдине в Україні родовище стронцію - Новополтавське рідкіснометалічне (Запорізька область).

Руди олова і вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита (Сушано-Пержанська зона, загальні запаси близько 100 тис. т при вмісті олова від 0, 1 до 1-2 %.

За підтвердженими запасами урану і його ресурсами країна займає 1-е місце в Європі (2004). Росія за цими показниками перевищує Україну, але її родовища знаходяться на Євразійському континенті. Україна за зарубіжними оцінками має 1,8 % підтверджених світових запасів урану, що складає 45,6 тис. т. Руди виявлені в межах Українського щита. Держбалансом запасів корисних копалин враховано 17 родовищ (у Кіровоградській - 14, Миколаївській - 2, Дніпропетровській - 1).

За загальними запасами ртуті (1,9 % світових) Україна займає 5-е місце (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії, з великим відривом від неї, 2006). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам'яний кар'єр та інші) і епітермальними в Донецькій ртутній провінції (родовища Микитівського рудного поля).

В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита та Донецьку. Тут виявлено шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому вмісті 6-8 г/т. Близько 75-80 % загальних ресурсів золота зосереджено в Українському щиті, до 15 % - в Карпатському регіоні і до 10 % - в надрах Донбасу.

В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота.

В Україні загальні запаси золота складають 3 200 т, ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких має по 80-135 т золота кожний (2007) [2, с.36].

На розміщення підприємств металургії впливають соціально-економічні чинники. Майже весь час Україна у складі СРСР була найголовнішою базою металургії. У 1989 р. Україна у ньому становила за виробництвом чавуну - 41%, сталі - 34%, прогону і труб - 40%. А за виробництвом сталі на душу населення (1059кг) Україна посіла перше місце в світі. Тому можна сказати, що найперше чим приваблює металургія України, особливо чорна, це потужність. Майже 50 млн. т. чавуну і більше 50 млн. т. сталі, 40 млн. т. прогону і понад 7 млн. т. труб - це потенціальний рівень виробництва, який їй під силу.

Друга перевага - орієнтація на власну сировинну базу. Поклади залізної та марганцевої руди, що їх ще вистачить та вистачить, власні гірничо-збагачувальні комбінати, можливості яких невичерпні. Третє, що зараховує до активу вітчизняної металургії - здатність власного науково-технічного потенціалу забезпечити передовий рівень технологій. Нарешті, великі енергетичні резерви комплексу. Теоретично на зовнішній ринок металопродукції нам є з чим прориватися.

Але рівень розвитку металургії України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою з яких було рішення центральних органів колишнього СРСР, за яким інвестиції були переадресовані на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного й соціального відставання металургії Донбасу та Придніпров'я.

На території України металургійне виробництва існувало ще в старовину. Найдавніший гірничо-металургійний комбінат знайшли археологи в районі села Новозванівка на території Бахмутської улоговини. Тут близько 4 тисяч років тому добували мідну руду й виплавляли метал.

Початком виробництва заліза в Україні прийнято вважати V-ІV ст. до н.е.; за доби Київської Русі й у ХІV-ХVПІ ст. воно мало кустарний характер і було поширене на Поліссі, в Галичині, також на Полтавщині й Харківщині. 1830 р. в Україні нараховувано 153 кустарні підприємства, які витоплювали чавун з місцевих болотяних руд на деревному вугіллі. Таким чином, Україна має давні металургійні традиції.

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси - головна продуктивна сила. Розвитку металургійного комплексу України сприяла наявність достатньої кількості кваліфікованих кадрів.

Чорна металургія з повним технічним циклом виробництва є важливим чинником створення промислових і економічних районів. Супутніми до неї є галузі промисловості, що використовують відходи від виплавлення чавуну й коксування вугілля, відходи від теплової енергетики і металомісткого машинобудування. Потреба в раціональному використанні праці жінок у металургійних районах України зумовлює розвиток тут легкої і харчової промисловості. Отже, чорна металургія впливає на формування багатьох потужних галузей промисловості.

Функціональним ядром металургійного комплексу є чорна і кольорова металургія.

Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробку вторсировини і видобуток кольорових каменів. Через нестачу покладів різних руд кольорових металів кольорова металургія України розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

Характерними для кольорової металургії є «комплексне використання рудної сировини та висока здатність її комбінуватися з іншими галузями промисловості. Для зниження собівартості виробництва алюмінію, наприклад, доцільно поєднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титаномагнієве виробництво - з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору».

Металургійний комплекс відіграє важливу роль у господарстві нашої країни, оскільки він визначає її економічний потенціал і зумовлює розвиток їхніх галузей господарства, передусім машинобудування і металообробки. Він складається з чорної та кольорової металургії, з такими основними стадіями виробничого процесу як: видобуток сировини, її збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії; виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів; прокатне виробництво; переробку вторинної сировини. Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини - пірометалургію і електрометалургію.