Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 14:34, реферат
Для проведення робіт з кадастру необхідні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно і детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат і інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об’єктів Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови обумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.
де m1km - середня квадратична помилка ходу нівелювання завдовжки в 1км (одиниці ваги), L - довжина ходу, в км.
Знімальні роботи починаються зі встановлення і узгодження меж згідно з відповідними юридичними документами. Встановлення в натурі і закріплення меж поєднується із узгодженням їх положення із сусідніми землекористувачами і землевласниками. Вивчається характер їх закріплення. І при необхідності встановлюються межові знаки Складається абрис у масштабі 1:500 - 1:5000. залежно від розмірів ділянки і наявного картографічного матеріалу, який використовується в подальших кадастрових зніманнях. У результаті цих робіт складається акт про встановлення і узгодження меж [16,20.21].
Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до густоти пунктів, яка забезпечила б проведення знімальних робіт. Густота і розташування пунктів знімальної основи визначається ситуацією на кадастровому об'єкті і вибраною технологією робіт. Найчастіше координування точок поворотів меж і знімання деталей ситуації здійснюють шляхом прокладання теодолітних ходів. Гранична довжина теодолітного ходу визначається, виходячи з формул (9), (10), а також згідно з [14].
Приймаючи, що очікувана середня квадратична помилка М=0,2м, залежно від способу вимірювання ліній (рулетка, світловіддалемір) і типу теодоліта задається помилка ms і mβ Довжина сторін на забудованій території від 20 м до 250 м. на незабудованій - 40м - 250м [14, 16].
У випадку неможливості включення кутів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують засічки (пряма, лінійна, обернена), полярний спосіб і інші. При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координат кутовою, лінійною засічкою не менш як із трьох точок геодезичної основи; лінійно - кутові (полярні) засічки - з двох точок.
Точність визначення положення точок цими методами визначається Із формул:
• пряма кутова засічка
• полярний спосіб
де ms i mβ - середні квадратичні помилки вимірювання відповідно кута і сторони, - кут при вершині засічки. I1, I2- відстані від опорної точки до визначуваної.
У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків повинен бути незалежний подвійний контроль визначення з двох пунктів геодезичної основи. При різних методах координування кутів поворотів меж розходження їх положення, одержаного з двох незалежних визначень, не повинне перевищувати 0.15м. Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,1м.
6. Визначення площ земельних ділянок
Залежно від господарського
значення ділянок, їх розмірів, конфігурації.
наявності результатів
• аналітичний, коли площу вираховують за результатами вимірювань ліній і кутів, або їх функцій координат вершин ділянок;
• графічний, коли площу визначають за результатами вимірювань ліній і кутів, чи координат на планах, картах або з допомогою палеток;
• механічний, коли площі визначають на плані за допомогою спеціальних приладів - планіметрів, картометрів тощо.
За результатами вимірювань ліній і кутів на місцевості для визначення площ ділянок використовують формули, геометрії, тригонометрії та аналітичної геометрії для геометричних фігур різної конфігурації і їх комбінацій.
Для визначення площі багатокутника з відомими координатами вершин поворотів використовують формулу Гауса:
Точність визначення площі за даною формулою визначається згідно з співвідношенням:
де Xі, Yі - координати поточної точки; Р - площа ділянки: тр - середня квадратична помилка визначення площі; , тХ, тУ середні квадратичні помилки визначення координат.
Графічний спосіб визначення площ полягає в тому, що земельні ділянки на плані розбивають на елементарні фігури (трикутники, прямокутники), в яких вимірюють на плані відповідні елементи і вираховують площі. Загальна площа дорівнює сумі площ елементарних фігур. Ефективність цього способу тим вища, чим менше сторін має земельна ділянка.
Для наближеного визначення площ земельних ділянок на топопланах можна використати палетку, яка представляє собою сітку квадратів. Залежно від масштабу плану буде відповідний розмір палетки.
Для визначення площі угідь, обмежених на плат криволінійними контурами, використовують планіметри Площа, коли полюс приладу знаходиться поза контуром угіддя - вираховується за формулою [19]:
де μ - ціна поділки планіметра; ΔUС = (U2 – U1) - кількість поділок, які одержані при обведенні контуру і визначені як середнє з декількох прийомів. Ціна поділки планіметра μ - це площа, яка відповідає одній поділці і визначається за формулою
де So - еталонна поверхня, яка дорівнює площі одного або декількох квадратів координатної сітки. Для підвищення точності фігуру обводять не менше ніж чотири рази (по два рази при двох положеннях полюса планіметра в прямому і зворотному напрямку).
Перед початком вимірювань на карті намічають контури угідь, площі яких необхідно визначити, присвоюють цим ділянкам відповідні номери чи назви, складають відомості, в які записують виміряні елементи і вирахуванні значення площ.
7 Точність визначення площ і
геодезичних вимірювань з
Основними видами геодезичних вишукувань при кадастрових роботах є координування межових точок ділянок землеволодінь та землекористувань. встановлення і координування меж території населених пунктів й адміністративно-територіальних одиниць, визначення геометричних розмірів і площ земельних ділянок та розташованих на них будівель і споруд.
Технологія і точність цих робіт регламентується в [16]. де зокрема зазначено, що точність визначення координат межових пунктів не нижча ніж 0.1м, а відносна помилка визначення площі -1/1000. Ці допуски враховують лише технічні параметри, не беручи до уваги економічні вартості землі і нерухомого майна. Така проблема виникає при проведенні операцій купівлі - продажу земельних ділянок, грошовій оцінці ділянок та визначенні їх стартової ціни.
Розглянемо точність геодезичних вимірювань залежно від помилок у визначенні площі.
Середня квадратична помилка вирахування площі по координатах визначається, виходячи з формули Гауса [2,3,19]
де ,
діагональ, що з'єднує і+1 та і-1 пункти. Р - площа ділянки, і - номер точки повороту (межового пункту), хі, уі - координати і-го пункту, п- число пунктів.
Для фігури прямокутної
форми з чотирма точками
і враховуючи, що , одержимо
Для фігури, близької до квадрата, при n=4, k=l будемо мати
З іншого боку, приймаючи площу прямокутника як
P = S1 S2
та середню квадратичну помилку вимірювання довжин сторін рівною ms при умові, що
mSl = ms2 =ms
одержимо
Приймаючи, S2=kS1 отримаємо
Враховуючи, що , маємо
Для фігури, по формі близькій до квадрата, одержимо:
Здійснення оцінок вартості
нерухомого майна обумовлює
Грошова оцінка об'єктів нерухомості здійснюється різними методами. Ці методи ґрунтуються на ринковій ціні цих об'єктів або на безпосередньому розрахунку їх дійсної вартості, виходячи із нормативних цін. В усіх випадках при визначенні вартості нерухомості враховуються геометричні параметри (площа, об'єм. протяжність тощо), які визначаються з геодезичних вимірювань, а також кадастрові характеристики як самого об'єкта, так і навколишнього середовища.
Відхилення значень цих
Помилки у визначенні площі земельних ділянок при проведенні Інвентаризаційних знімань згідно з [16] визначаються із співвідношення :
Виходячи з цього співвідношення, вартісний еквівалент величини помилки площі при певному значенні ціни одного кв. м землі можна виразити [2];
де ΔС - відхилення ціни
земельної ділянки від
Таким чином, помилка в площі одержує вираження в одиницях вартості земельної ділянки.
Грошова оцінка земельної ділянки С визначається з виразу :
С=Р·Ц (31)
де Р - площа, Ц - ціна одного кв. м землі.
Ціна квадратного метра землі в населених пунктах згідно із затвердженою Кабінетом Міністрів України методикою вираховується за формулою (22).
В таблиці 4, графи 2,3, наведено значення величин площ і помилок визначення площ земельних ділянок, характерних розмірів, що регламентуються Земельним кодексом [113] згідно з вимогами [16], формула (29). Визначимо вартісні значення цих помилок, ґрунтуючись на методиці грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженій Кабінетом Міністрів [29].
Для цього було розраховано ціну 1 кв. м земельних ділянок у м. Львові і в приміській зоні для трьох характерних значень функціонального використання земель: житлової забудови - Кф = 1,0 ; рекреаційного призначення Кф = 0,5; комерційного використання - Кф =2,5. де Кф - коефіцієнт функціонального використання.
Коефіцієнт КМ=Км1·Км2·Км3, де Км1- коефіцієнт, який враховує адміністративний статус у системі розселення України, для Львова – Км1= 2,0.
Для коефіцієнтів КМ2, які враховують ступінь містобудівної цінності територій у межах населеного пункту, прийнято два близьких до граничних значення: =4,0, =1,0. Для коефіцієнтів Км3. які характеризують локальне місцеположення ділянок у межах економіко-планувальних зон, прийнято середнє значення Км2=1.0. Базова вартість квадратного метра ділянки для Львова становить 21 грн. [12]. Виходячи з цих даних, ціну квадратного метра R населеному пункті Львові залежно від значення і функціонального використання, одержимо:
• землі житлової забудови - 504 грн; - 126 грн.;
• землі рекреаційного призначення - 252 грн; - 62 грн;
• землі комерційного використання - 1260 грн; 215 грн.
У таблиці 4, графи 4, 5, наведено
значення ціни помилки в площі
земельної ділянки
№ п/п |
Площа Р кв.м |
ΔР=0,001 Р кв.м. |
ΔС= = 0,001P·Ц для |
ΔС = = 0,001Р·Ц для |
mt, м формула (5.27) |
тt, м формула (5.28) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
2500 |
2.5 |
2150.0 |
157.5 |
0.045 |
0.05 |
2 |
1500 |
1.5 |
1890.0 |
94.5 |
0.025 |
0.04 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
2 |
1000 |
1.0 |
1260.0 |
62.0 |
0.028 |
0.02 |
4 |
600 |
0.6 |
756.0 |
27.8 |
0.027 |
0.02 |
5 |
100 |
0.1 |
126.0 |
6.2 |
0.008 |
0.01 |
Наведені результати показують, що ціна помилки R площі, згідно з виразом (30). відносно незначна тільки для земель невисокої містобудівної якості і у випадку, коли коефіцієнт функціонального використання Кф - невисокий (0.5-1,0). У всіх Інших випадках, особливо для земель з високим значенням коефіцієнта функціонального використання земель, ці величини, достатньо значимі і для замовника вони можуть бути неприйнятними.