Геодезичне забезпечення кадастру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Геодезичне забезпечення кадастру

 

1 Зміст і використання картографо-геодезичних  матеріалів 

в кадастрових роботах

Для проведення робіт  з кадастру необхідні високої  якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно і детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат і інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об’єктів Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови обумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.

Картографо-геодезичні матеріали кадастру включають кадастрові карти і плани, схеми, креслення та набір тестових документів у вигляді таблиць, списків, реєстрів тощо. Зміст картографо-геодезичних матеріалів визначається сукупністю елементів кадастрових планів, креслень, схем, які є відображенням властивостей кадастрових об'єктів чи явищ міського середовища.

Картографо-геодезичні матеріали  кадастру використовують при вирішенні  наступних завдань:

• прийняття управлінських  рішень на рівні міських органів  влади і комунальних служб;

• виконання графоаналітичних розрахунків для складання проектів міського цивільного І промислового будівництва;

• виконання проектних  розробок обґрунтувань й удосконалення  технічних рішень розвитку і реконструкцій  вулично-дорожної та інженерно-технічної мережі;

• визначення об'ємів робіт, зокрема земельних, при будівництві  і реконструкції об'єктів міського господарства;

• встановлення і визначення положення меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань, меж населених пунктів тощо;

• визначення площ кадастрових  земельних ділянок та інших структурно-облікових  одиниць;

• складання графічних  додатків до правових та управлінських  документів;

• планування природоохоронних та санітарно-гігієнічних заходів  тощо.

Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про обпекти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Зміст кадастрової інформації відображається на планах, або в базах даних електронних засобів, масштаби яких встановлюються залежно від співвідношення елементів ситуації, рівня представлення даних кадастру і необхідної точності визначень. На кадастрових планах Інформація зображується умовними знаками, в електронних засобах відповідними кодами і графічними засобами.

Збір та систематизація кадастрової інформації здійснюються за об'єктовим принципом. Дані об'єктового рівня реєструються в процесі  кадастрового знімання в масштабі, що забезпечує наступне створення кадастрових планів усіх масштабів і рівнів. Згідно з нормативними документами [15,16.20.21,26] кадастрове знімання міст здійснюється в масштабі 1:500-1:1000, сільських населених пунктів - у масштабі 1:2000. Кадастрові плани створюються на всі об'єкти міського господарства. Обліковими кадастровими одиницями е: кадастрова ділянка, відрізок вулиці, перехрестя вулиць, площа тощо. На цих планах в умовних знаках показують межі міста, адміністративно-територіальних одиниць і їх коди, елементи і параметри кадастрових об'єктів (землі, будівлі, споруди, інженерні комунікації).

Кількість елементів  і характеристик об'єктів, які  показують на кадастрових планах різні, залежно від виду і призначення, об'єкта. Так, кадастрові плани міських  земель у масштабі 1:500 створюють тільки по угіддях, для інженерних мереж - роздільно для кожного виду інженерних комунікацій (водовід, каналізація, електропостачання, зв'язок тощо). Кадастрові плани будівель і споруд створюють у масштабах 1:100, 1:200 (інвентаризація, поверхові плани), на яких показують розміри і внутрішнє розпланування квартир і будинків, матеріали стін, положення сантехнічних вузлів, інвентарний номер, площу (загальну, житлову) і т. ін.

Найнасиченішими є кадастрові плани масштабу 1:500 інженерних комунікацій. Крім обов'язкових елементів межі адміністративно-територіальних одиниць, облікових одиниць та їх кодів на планах вказують інформацію про назви вулиць, елементи гідрографії, залізниці, автодороги. будівлі та споруди. Показують також усі спеціальні характеристики комунікацій: призначення споруди, матеріал виготовлення, витрати, елементи, їх планове і висотне положення, розміри, коди(номери), пересічення з іншими комунікаціями тощо.

Кадастрові плани масштабів 1:1000- 1:2000 використовуються як базове знімання в міських і сільських населених пунктах. У цьому масштабі здійснюють знімання кварталів забудови, будівель і споруд, ділянок вулиць і доріг, інженерних комунікацій, зелених насаджень, рекреаційно-екологічних зон тощо. На кадастрових планах цього масштабу обов’язково показують межі територіально-адміністративних, одиниць та облікових кадастрових ділянок, перехрестя, площі, ділянки вулиць, елементи гідрографії, автомобільних доріг і залізниць, а також спеціальні характеристики об'єктів і явищ міського середовища, наприклад, тип і використання будівель та споруд, тип володіння тощо.

 

2 Точність  картографо-геодезичних матеріалів  і кадастрових планів

Картографо-геодезичні матеріали, що використовуються для створення  систем кадастрів, повинні відповідати  певним вимогам, основними з яких є: точність, достовірність інформації, зручність і наочність сприйняття, доступність. Точність, достовірність і насиченість інформацією визначаються масштабом і предметною специфікою кадастрових планів; зручність і наочність - системою умовних знаків і наповнюваністю інформацією про елементи і характеристики кадастрових об'єктів; наочність та зручність сприйняття залежать від насиченості деталями й елементами, можливістю і легкістю читання кадастрових планів та інших графічних документів.

Одним з найважливіших параметрів кадастрової інформації є точність матеріалів і документів кадастру, яка залежить від середніх квадратичних помилок при кадастрових зніманнях, від помилок, які допускаються під час обробки результатів польових вимірювань чи дігіталізащї існуючих топографічних планів і карт, або при обробці аерофотознімків. Для кадастрових документів ( відомостей координат і висот межових точок, відомостей площ кадастрових ділянок і ін.) важливим параметром є середні квадратичні помилки представлених величин.

Масштаб картографо-геодезичних  матеріалів визначає не тільки точність та наочність кадастрової інформації, але і трудомісткість, тривалість і вартість робіт з кадастрового знімання. Вибір масштабу знімальних робіт визначається необхідністю картографічного забезпечення кадастрових робіт у певному населеному пункті, цінністю кадастрових об'єктів, насиченістю території Інженерно-технічною та промисловою інфраструктурою, площею його території, станом топографо-геодезичного забезпечення тощо.

Отже, вибір масштабу картографо-геодезичних матеріалів залежить від багатьох факторів і рівнів представлення кадастрової інформації. Оскільки масштаб, передусім, визначає точність представлення основного (базового) рівня інформації, то виникає питання вибору так званого базового масштабу кадастрових знімань і вихідних кадастрових матеріалів [6].

Базовий масштаб кадастрового знімання - це співвідношення зображуваних на планах елементів з їх розмірами  в натурі, що визначає всю сукупність робіт по збору І обробці кадастрових даних для їх відображення в графічному чи електронному вигляді, і яке забезпечує збір, систематизацію і обробку кадастрової інформації в будь-якому масштабі.

Основними вихідними  матеріалами для складання кадастрових  планів є топографічні карти і плани відповідних масштабів, а також матеріали аерофотозшмань. Базовим масштабом топографічних знімань є масштаб 1:500, оскільки в процесі знімання можна одержати точні і повні дані для складання топопланів усього масштабного ряду. Сучасна технологія створення кадастрових планів передбачає використання одних і тих же вихідних матеріалів, зокрема аерофотознімків. для створення як топографічних, так і кадастрових планів, але з відповідною спеціальною для кожного плану інформацією.

Отже, як з принципової (основоположної) точки зору, так і з технологічного підходу базовим масштабом кадастрового знімання в населених пунктах можна прийняти масштаб 1:500.

Однак, при певних видах  детальних кадастрових робіт  даний масштаб не забезпечує необхідної точності. Так, наприклад, поверхові плани житлового фонду складають у масштабах 1:100, 1:200 в зв'язку з необхідністю детального відображення елементів будинків і квартир.

Для визначення площ цінних земельних ділянок у населених  пунктах точність цього масштабу також не задовольняє вимог грошової оцінки землі. Наприклад, для прямокутної ділянки з високою ціною, площ) необхідно визначити з точністю до І кв. м. Середня квадратична помилка для прямокутної ділянки m p буде дорівнювати [3]:

,  (1)

де m_t - середня квадратична помилка вимірювань, зокрема, координат; а і b - розміри ділянки. Звідси

 (2)

Для ділянки, площею Р  — 600  кв. м (а=20 м, b—30 м), m_t =3см, а точність визначення координат опорних точок (межових пунктів) згідно з [16] становить 10 см.

Отже, базовий масштаб  кадастрових знімань, орієнтований тільки на створення планово-картографічних матеріалів кадастру, не може служити  інтегральним критерієм: точності збору  кадастрових даних, як це прийнято в  топографії. Це обумовлює необхідність при обґрунтуванні вибору масштабу кадастрових знімань врахування інших спеціальних вимог, наприклад, точності визначення площ і встановлення положення межових точок земельних ділянок тощо.

Точність кадастрових  планів характеризує похибки відображення геометричних параметрів і об'єктів, їх взаємного положення. Показник точності кадастрових планів має важливе значення, тому що висновок про можливість використання вихідних матеріалів, наприклад, топографічних планів, геологічних карт і ін.. оцінюється саме по цьому показнику. В деяких випадках критерій точності може бути єдиним і достатнім показником можливості і технологічності створення кадастрових планів.

Кількісне значення показника  точності кадастрових планів можна  встановити з відомого математичного співвідношення [4]:

 (5.3)

де т_к - середня квадратична помилка створення кадастрового плану, т_т - середня квадратична помилка побудови геодезичної опорної основи. піт — середня квадратична помилка зображення елементів середовища на топографічних, планах. т_об - середня квадратична помилка визначення положення елементів об'єктів і явищ міського середовища на кадастровому плані.

Наведений вираз (3) характеризує загальну модель співвідношення точності складових кадастрового плану. Це співвідношення не враховує технологічні особливості створення плану, трудомісткість операцій та часово-економічні параметри. Виходячи з виразу (3), можемо розглянути реалізацію таких схем створення кадастрових планів.

Точність наявного топографічного плану даної території достатня для створення кадастрового плану, наприклад, шляхом дігіталізації чи тому подібне. Тоді з (3). приймаючи т_об= 0. одержимо:

  (4)

Точність створюваного кадастрового плану повинна бути вищою ніж топографічного, тоді при т_т = 0,1 з (5.3) одержимо:

 (5)

Отже, при відомій точності опорної геодезичної мережі можна  розрахувати точність створення  кадастрового плану, задаючись точністю окремих ланок технологічної  схеми.

Співвідношення і поєднання  величин середніх квадратичних помилок в окремих ланках схеми дає можливість у кожному конкретному випадку вибрати певну послідовність технологічних операцій для створення кадастрових планів.

 

3. Точність  топографічних планів і геодезичне  забезпечення 

обліку земель

Як бачимо, в комплексі  робіт по створенню кадастру важливе  місце посідають геодезичні і  топографічні роботи, які виконуються  з метою картографування населених  пунктів й адміністративно-територіальних одиниць, встановлення та закріплення  їх меж, інвентаризації земельних ділянок, житлового і промислового фонду, інженерних комунікацій, вивчення характеристик міського середовища. Вихідними матеріалами для ведення містобудівного кадастру є топографічні карти і плани різних масштабів, точність яких залежить від багатьох параметрів.

Точність планів, складених  за матеріалами різних видів знімань (мензульного, тахеометричного, аерофотознімання), різна через різні технології і приладів, які використовуються при цих роботах. Але цю різницю  у точності планів можна врахувати, звівши відмінності у точності до помилок в окремих елементарних технологічних ланках ( вимір кута, лінії, перевищення і т.ін.), які надалі можна порівнювати з графічною точністю.

Для одержання похибок  положення контурних точок на плані помилки окремих елементів технологічного процесу можна прийняти незалежними і просумувати [19]:

  (6)

де т_т - середня квадратична помилка технологічного ланцюга;

т₁ т₂ і т д. - середні квадратичні помилки окремих елементів цього ланцюжка.