Засобі реалізації комічного ефекту в англійській мові

      Комические  метафоры

      Одним из самых обычных для Вудхауза приемов является перенесение смысла слова на объект, с которым он не соотносится.

      Слова и фразы, вырванные из привычного для них контекста и окружения, начинают работать в новых, непривычных  речевых ситуациях. Однако, при ближайшем анализе, оказывается, что их использование чрезвычайно логично, и автор лишь выносит на поверхность до этого нераскрытые возможности употребления этих единиц языка. В результате возникает причудливая метафора. А вербальная новизна становится для читателя приятной неожиданностью.

      Примеров  использования этого приема в  текстах Вудхауза множество, поэтому  остановимся лишь на самых очевидных.

      Smallish girl of about the tonnage of Jessie Mattews.

      Использование слова tonnage (the size of a ship or the amount of goods it can carry, expressed it tons) применительно к описанию внешности девушки, причем, как это ясно, субтильной девушки, весьма необычно и потому занимательно. Логическая связь между понятиями size of a ship и size of a person оказывается довольно очевидной.

      А в нижеприведенном примере вместо глагола to dress использован to upholster (to provide (a seat) with comfortable coverings), который используется только применительно к предметам  мебели.

      …a girl came round the corner, an attractive young prune upholstered in heather-mixture tweeds…

      Или.

      Some species of a butler appered to be at the other end. (“Jeeves in the Offing”)

      Обычно  слово species (a division of animals, which are alike in all important ways) используется лишь в контексте, в котором речь идет о представителях животного мира. Здесь же оно употреблено к дворецкому как к представителю определенного социального класса.

      I saw that I had been too abrupt, and that footnotes would be required.

      Вместо explanations употреблено слово footnotes, которое связано только с печатной речью, а не с устной, как в данном случае.

      И последний пример.

      Герой просит накинуть поводок на собаку, боясь, что она может его укусить.

      ‘Would it be asking too much of you to attach a stout lead to his collar, thus making the world safe for democracy?

      Таким образом Вудхаузу удается насытить свой текст особой экспрессивностью, открывая почти неограниченные возможности  в сближении и неожиданном  употреблении самых разных предметов  и явлений. Метафоры Вудхауза можно рассматривать как своего рода микромодель, являющуюся выражением индивидуально-авторского видения мира.  
 

      2.2. Способи реалізації  гумору та іронії  на рівні тексту 
 

      Парадокс як прийом логіко-лінгвістичної інконгруентності закріпився в комедії ідей, засновником якої є О. Уайльд. Побудова парадокса вимагає особливої винахідливості розуму, і тому він з’являється в мові лише визнаних гостряків:

      Lord Goring. In married life affection comes when people thoroughly dislike each other (O. Wilde).

      Використання цього лінгвістичного феномена вельми популярне серед англійських авторів. Приклади численні: Бернард Шоу, Льюїс Керолл, Гілберт Честертон [13].

      У художній тканині твору, коли парадокс включається до мови персонажа, він  служить засобом його характеристики. (Наприклад, лорд Генрі в «Портреті Доріана Грея»). Мова персонажів Вудхауза також насичена парадоксами.

      Часто парадокси Вудхауза вивертають навиворіт  ходові сентенції і заповіді.

      It just shows you how true it is that one-half of the world doesn’t know how the other three-quarter lives.

      Тут парадокс близький до афоризму і несподіваною кінцівкою зводить нанівець заяложеність вираження, що «одна половина людства  не знає, що робить інша».

      To him, Bertram was a creature of the underworld who stole bags and umbrellas and, what made it worse, didn’t even steal them well. No father likes to see his only daughter on chummy terms with such a one.;

      ‘It’s just shows you what women are like. A frightful sex, Bertie. There ought to be a law. I hope to live to see the day when women are no longer allowed.;

      ‘Do you know, Bertie, there are times – rare, yes, but they do happen – when your intelligence is almost human.

      Парадокси у Вудхауза здатні переконувати і  вражати (і, звичайно, розважати) незалежно  від глибини і істинності висловлювання, оскільки мають риси орігінальності і певної зухвалості. Тому його парадокси вельми успішні як комічний прийом.

           Гра слів, каламбур і, насамперед, зевгма, хоча і менш уживані, мають значну виразну силу, що дозволяє цим засобам здійснювати іррадіаційний вплив у досить широкому контекстному діапазоні. Зевгма активно використовується для створення комічного ефекту О. Уайльдом:

      Lady Caroline. As far as I can see, he is to do nothing but pay bills and compliments (O. Wilde).

      До  найбільш уживаних засобів створення  комічного ефекту відносяться також  такі тропи, як порівняння і метафора. На відміну від піднесених тропів, що використовуються у трагедії, образні засоби в комедії відрізняються приземленим характером. Найпоширенішими семантичними співвідношеннями між референтом і корелятом є наступні конфігурації, що мають найбільший комічний потенціал: Людина-Тварина, Людина-Предмет, Предмет-Людина або Предмет-Соматизм.

      Особливо  неочікувано й оригінально звучать  прийоми, в основі яких лежить порівняння предметів з людиною або людини з будь-яким предметом побутового характеру:

      Falstaff: Have I liv’d to be carried in a basket like a barrow of butcher’s offal?  
(W. Shakespeare) 
 
 

      Повторення – вельми потужний засіб для досягнення комічного ефекту, оскільки з кожним новим разом внаслідок повторення слово може набувати виразність і додаткові значення.

      Одним з найбільш показових прикладів  вживання лексичного повтору в романі «Jeeves in the Offing» є вираз leafy glade, яке виконує характеризує функцію двох персонажів (Wilbert i Phillis) і невідривно супроводжує їх по всьому тексту твору. Вперше словосполучення з’являється в третьому розділі.

      And I was tooling along a mossy path with a brow a bit wet with the honest sweat, when there came to my ears the unmistakable sound of somebody reading poetry to some one, and the next moment I found myself confronting a mixed twosome who had dropped anchor beneath a shady tree in what is known as a leafy glade .

      Leafy glade – явне поєтичне кліше і іронія автора (оповідача) лежить на поверхні. У кінці розділу, коли гості збираються біля столу, ця згадана парочка не з’являється. Слідує коментарій.

      Wilbert and Phillis were presumably still in the leafy glade .

      У наступних розділах даний вираз  використовується завжди у зв’язку з Wilbert’ом і Phillis.

      Her eyes were considerably bluer than the skies above, she was wearing a simple summer dress and it was not surprising that Wilbert Cream, seeing her, should have lost no time in reaching for the book of poetry and making a bee line with her to the nearest leafy glade .

      За  допомогою цього тотожного стилістичного  повтору створюється закінчений іронічний образ персонажів.

      Для того, щоб написати потрет героя  Вудхауз необов’язково вдається до лексичного повтору одного і того ж слова або словосполучення. Приміром, щоб виразніше описати образ Бертрама Вустера, персонажа, від імені якого йде розповідь, автор спирається на таку текстову категорію як ретроспекція.  

      Ретроспекція, по суті, є своєрідним повтором – повтором думки. Вона породжується змістовно-фактурною інформацією, дає можливість переосмислити факти в нових умовах з урахуванням того, що було сказано до ретроспективної частини.

      Протягом  всієї розповіді Бертрам Вустер характеризує себе (нерідко навіть в третій особі) по-різному, але завжди з позитивного боку.

      …it would have taken a far less astute observer than Bertram to fail to read what was passing in Pop Bassett’s mind.;

      I was astounded at my keenness of perception…;

      The Woosters are brave, but not rash.;

      I gave him one of my looks.;

      It has often been said tha disaster brings out the best in the Woosters.;

      I turned to the intruder and gave him long, level stare, in which surprise and hauter were nicely blended.

      Проте всі ці самовихваляння відбуваються на тлі подій і ситуацій, які показують повну неспроможність героя. Внаслідок цього у читача викрастилізовується глибоко іронічний образ. Всі попередні висловлювання героя набувають іншого забарвлення у світлі того, що відбувається на сторінках книги.

      Один  з найулюбленіших прийомів Вудхауза – повернення час від часу до якоїсь теми. Наприклад:

        «I was merely about to inquire, sir, if Miss Byng, when she uttered her threat of handing over Mr Fink-Nottle’s notebook to Sir Watkin, by any chance spoke with a twinkle it her eye ?»

      «No, Jeeves. I have seen untwinkling eyes before , many of them, but never a pair so totally free from twinkle as hers. She wasn’t kidding.»

      Вудхауз неспроста у відповіді героя  двічі (причому один раз вжито  оказіональний прикметник) робить акцент на слові twinkle. Таким чином він допомагає читачеві запам’ятати цей, як далі виявиться, істотний обмін репліками.

      Кілька  сторінок потому, в діалозі між  містером Фінк-Нотлем знову повторюється тема міс Бінг, загрозливою передати нещасливу записну книжку серу Уоткіну. Містер Фінк-Нотль запитує:

        «She really meant it?»

      «Yes.»

      «There wasn’t – »

        «A twinkle in her eye? No twinkle .»

      Тепер, коли тема «a twinkle in her eye» надовго закріплена в пам’яті читача, Відхауз на деякий час до неї більше не повертається. Але через якийсь проміжок часу вона знову спливає в діалозі персонажів. Тепер Бертрам веде розмову з своєю тіткою Далією, розповідаючи їй про те, що хтось пообіцяв відлупцювати його. Тітонька не вірить:

        «You’re sure he meant what he said?»

      «Quite.»

      «His bark may be worse than his bite.»

      I smiled sadly.

      «I see where you’re heading,» - I said. «In another minute you will be asking if there wasn’t a twinkle in his eye as he spoke . There wasn’t.»

      Це  тільки один з численних прикладів повернення протягом одного твору до певної теми з метою створення комічного ефекту.

      Втім, прийом повторення не обов’язково так би мовити «розтягнути» на кілька сторінок або всю книгу. Іноді Вудхаузу вдається досягти неймовірного гумористичного опису ситуації, використовуючи мініиуи засобів вираження. Найкращою ілюстрацією, що доводить це, може стати невеликий уривок з книги «Very good, Jeeves!»

        Два героя перекликаються в  тумані. Один з них не бачить  іншого, але той його не помічає.

        «Hi!» I shouted, waiting for a lull.

      He poked his head over the edge.

      «Hi!» he bellowed, looking in every direction but the right one, of course.

      «Hi!»

      «Hi!»

      «Hi!»

      «Hi!»

      «Oh!» he said, spotting me at last.

      «What ho!» I replied, sort of clinching the thing.

      Важливо відзначити, що в цьому лаконічному  і вкрай економному виборі слів, в діалозі є початок, кульмінація  і кінцівка.

      Таким чином, прийом повторення на різних мовних рівнях (від лексичного до текстового) на протязі розгортання всього твору  допомагає Вудхаузу досягти максимальної цілісності тексту. Саме переплетення, взаємодія асоціацій, виникаючих у кожному окремому висловлюванні, створює тематичну цілісність і завершеність художнього твору в цілому.

      На  прикладі творчості Вудхауза ми можемо побачити, що цей лінгвістичний прийом далеко не однорідний. З одного боку, створюючи вертикальний контекст, він (прийом) збагачує художній твір, надає як би четвертий вимір. З іншого боку, він може використовуватися в «зниженому» вигляді, переходячи в сферу комічного.  
 
 
 
 

          
 
 
 
 
 

      Висновки  до Розділу 2 
 

      Проделанная нами работа позволила нам прийти к выводу, что П.Г. Вудхауз проявляет  ироническое отношение и создает  комический эффект при помощи ситуационного  уровня. На данном уровне любое положение, в которое попадают персонажи, забавно само по себе. Кроме того, в создании как комического, так и иронического участвуют средства, представленных на всех уровнях языка: лексическом, фразеологическом, синтаксическом, текстуальном и интертекстуальном. Комическая ситуация у Вудхауза всегда сопровождается комическим использованием языка.