Явища паронімія та антонімії в сучасній англійській мові

Dry – wet

       It is difficult enough to fix a tent in dry weather; in wet the task become herculean.

      Dry – not wet, damp or sticky.

      Wet – covered or soaked with liquid, esp water.

      У значенні слова dry утримується негативна  частка NOT, що є елементом утворення  антонімів, тому дані слова будуть антонімами.

False – true

        «Listening to her, i was beyond knowing whether her insight was true or false».

      False – wrong, not correct.

      True – rightly called, genuine or sincere.

      Значення  цих слів містять протилежні семи wrong і right, тому дані слова є антонімами.

Beautiful – ugly

        «Do you know what it is to be ugly all your life and inside to feel that you are beautiful».

      Beautiful – having beauty; giving pleasure to the senses or the mind.

      Ugly – unpleasant, esp to look at.

      У даному випадку слова pleasure і unpleasant є  однокореневими. Слово unpleasant відбулося  від слова pleasant + un, а un є негативним префіксом, тому слова ugly і beautiful будуть антонімами.

Female – male

      «This, of course, to all individuals, of course male and female».

      Female – of the sex that can give birth to children.

      Male – of the sex that cannot give birth to children.

      У значенні слова male утримується негативна частка not, що є елементом утворення антонімів, тому дані слова є антонімічної парою.

Ill – well

         «I hope Phuong’s well,» he said. «I have never known her ill.»

      Ill – in an unkind or critical way.

      Well – in a kind way.

      У даному випадку ill є антонімом слову well. Значення слова ill утримується слово unkind, що відбулося від kind+un, де un є негативним префіксом, що утворить антоніми.

Отже, слова є протилежними, тобто антонімами, якщо їхнього значення містять протилежні семи, негативну частку not або негативні префікси un-; in-(il-; im-; ir-;) dis-; суфікс – less.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  до розділу ІІ

     Антонімами можуть бути визнані слова, що протипоставлені по самому загальному й істотному для їхнього значення семантичній ознаці. Критеріями виділення антонімів є можливість уживання слів у даному висловленні при протиставленні, однакова сфера лексичної сполученості. В процесі використання була виділена основна група антонімів, які представляють слова, що позначають визначені якості, саме виділення яких можливе тільки як розчленовування даних якостей за допомогою протилежних один одному значень.

     Кожна пара антонімів регулярно протиставляється в одному чи декількох типових контекстах. Окремі пари антонімів відрізняються і по кількості типових контекстів, у яких вони вживаються, і по частоті їхнього вживання в такому контексті. Регулярне вживання в складі антонімічних контекстів є основним лінгвістичним показником приналежності слова до антонімів. Для слів-антонімів характерний майже повний збіг сфер лексичної сполученності, що уможливлює їх регулярне спільне вживання в контекстах, що виражають протиставлення. Спільність сполучуваності двох антонімів часом усвідомлюється настільки чітко, що з’являється можливість використовувати слово в стійких сполученнях, у яких звичайно вживається лише його антонім.  
 
 

  
 
 
 
 
 

Висновки.

     Проведене дослідження дозволило зробити  наступні висновки:

     1. Літературна мова багата різноманітністю стилістичних засобів, які надають їй виразності, гнучкості і соковитості. Чільне місце серед стилістичних засобів посідають пароніми – слова, схожі за звучанням та антоніми – слова різні за значенням. Паронімічні та антонімічні конструкції займають чільне місце серед художніх засобів, оскільки при їх творенні слова набувають особливого, поглибленого змісту, відкриваючи читачеві (слухачеві) не виявлені до того структурно – семантичні грані.

  2. Уточнено явище «паронімії» в сучасній англійській мові. Встановлено, що дослідження паронімічних конструкцій є актуальним для сучасної мовознавчої і літературознавчої науки, оскільки останнім часом різко зросла їх популярність як стилістичних засобів увиразнення мови, а отже, збільшилася й частота їх вживання. Крім того, для деяких авторів використання паронімів, антонімів та паронімічних конструкцій стало невід’ємною рисою їх творчості, виразником індивідуального стилю.

     2. З’ясовувано, що «антонімія» – це слова, різні за звучанням, що мають прямо протилежні значення: правда – неправда, добрий – злий, говорити – мовчати. В антонімах різного кореня антонімічна характеристика не має формального вираження і закріплюється в результаті використання слова в типових антонімічних контекстах. Ми з’ясували, що антонімами можуть бути як різнокоренeві слова, так і слова, утворені за допомогою негативних префіксів і негативних суфіксів. Афіксальні антоніми не завжди мають антонімічну пару. У слів антонімічна характеристика з’являється в результаті приєднання префікса, що і є її формальним носієм. Саме завдяки префіксу дане слово здобуває значення, протилежне значенню слова, що має той же корінь, але не має префікса. Корінь слова з негативним префіксом є антонімічний своєму слову.  Антонімія припускає визначену семантичну близькість між значеннями слів-антонімів. Якщо в наявності є ознаки розходження, то антонімії немає.

     3. Проаналізовано та уточнено фактори,  що спричиняються функціонування паронімії у мовленні. Пароніми можуть збігатися не у всіх, а лише в певних значеннях. Визначено, що за характером смислових зв’язків пароніми поділяються на кілька груп:

     а) пароніми синонімічні (special – specific,   campaign – company, canal – channel, raise – rise, human – humane);

       б) пароніми антонімічні   (employer – employee,immigrant – emigrant, evolution - revolution).

     4. Встановлено, що існують деякі  проблеми, пов’язані з перекладом паронімів та антонімів на українську мову. Доведено, що паронімія відноситься до феномена «фальшивих друзів перекладача», а саме: при вживанні певних мовних конструкцій, достатньо часто зустрічаються помилки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 

1. Ахманова О.С. Словарь  лингвистических терминов. – М.: Советская энциклопедия,1969.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французького язика:учебное пособие:пер.с фр.: Вентцель Е.В., Вентцель Т.В.; ред.Будачова Р.А. – М.: Узд-во иностранной литературы,1959.

3. Бельчиков Ю.А., Панюшева М.С. Словарь паронимов современного русского языка. – М.,1994.

4. Введенская Л.А. Словарь антонимов русского языка. 2-е издание, испр. и доп.– Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1982.– С.7-8.

5. Введенская Л.А. Словарь антонимов русского языка.– Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1971.– 166с

6. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. – М.: Высшая школа,1979.

7.  Винокур Г.О. Культура языка. – М.,1925.

8. Вишнякова О.В. Паронимы современного русского языка/Под ред. Розенталя Д.Э. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Русский язык,1987.

9. Воронюк О.В. Паронімічна атракція в заголовках текстів англомовної масової комунікації: Автореф. дис. канд. – Одеса,1998.

10. Горкінський В.Д. Розмежування абсолютної паронімії і суміжних лексичних явищ у синхронії польської мови. – Л.,1977.

11. Готлиб К.Г.М. Немецко-русский и русско-немецкий словарь “ложных друзей переводчика”. – М.: Советская энциклопедия,1972.

12.  Григорьев В.П. Поэтика слова. – М.: Наука,1979.

13. Гуревич Т. Межъязыковая омонимия, паронимия (на пимере английского язика). “Ложные друзья переводчика”.//Знания. Понимание. Умение. – 2008. - №2.

14. Дащенко Н.Л. Паронімічна атракція української поезії 60-80 р.р. 20ст.: Автореф. дис. канд. – К.,1996.

15.Дубічинський В.В. Лінгвістичний апарат на опис лексичних та термінологічних паралелей// Збірник харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. – Харків,1993. – Т.1.

16.  Иванов С.С. Проблемы, связанные с употреблением паронимов в учебном процессе: Автореф. дис. канд. филолог. наук. – М.,2000.

17.  Каратюк В.И. Паронимические отношения в сфере однокорневых глаголов современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. – Л.: Ленинградский государственный педагогический інститут им. А.И. Герцена,1980.

18. Колесников Н.П. Словарь паронимов и антонимов. – Ростов-на-Дону: Фенікс,1995.

19.Комиссаров В.И. Проблема определения антонимов // Вопросы языкознания.– 1957.– №2.– С.49-58.

20. Красных В.И. Толковый словарь паронимов. – М.,1999.

21. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М.,1960.

22.  Новиков Л.А. Антонимия в русском языке.– М.: Изд-во  Моск. ун-та, 1973.– 290с.

23.Пешковский А.М. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика. – М.,1925.

24. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М.,1967.

25.Розенталь Д.Э., Мамонов В.А. Практическая стилистика современного русского язика. – М.,1957.

26. Розенталь Д.Э. Словарь лингвистических терминов. – М.,1977.

27.Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М.,1975.

28. Смирницкий А.И. Лексикология английского язика. – М.,1956.

29.Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. – М.: Наука,1975.

30.Фомина М.И. Современный русский язык. Лексикология. – М.: Букинистическое издание,1990.

31. Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка).– М.: Наука, 1973.– 279с

32. Щерба Л.В. Избранные издания по языкознанию и фонетике. – Л.,1958.

33.  Elster. Prinzipien der Literaturwissensschaft/ Band.Stilistik.Halle,1911.

34. Nikolenko A.G. English lexicology. Theory and practice. Vinnytsya, Nova Knyha,2007.

35.  Therive Andre. Unique du Langage. Paris,Grasset,1956.

36. Lyons J. Introduction to Theoretical Linguistics.– London ets.: Cambridge univ., 1969.– P.460-470. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток № 1

Вплив паронімів на художній текст на прикладі цитат з творів відомих англомовних письменників.

     1. a) «Shearing was conscious of the madman behind him, he could hear every one of Dean’s gasps» (J. Kerouac)

     b) «John was such a tender-hearted chap, affectionate to his bones, and conscientious, too…»( J. Galsworthy)

     2. a) «I have no idea what this talk with you will do to me. I see no reason why it should have any effect one way or another» (R. Stout)

     b) «The truth is, my dear, we both have pasts, which it is now my task to make known to you, because they grievously and deeply affect your futures»      (J. Galthworthy)

     3. a) “I apologize”, said Loring persuasively. “It’s a personal idiosyncrasy and has nothing to do with our business” (R. Ludlum) 

     b) «The major was gone taking hospital personnel in the staff car»

     (E. Hemingway)

     4 a) «Early the next morning the Mayor was walking in the square below in company with the Town Councilors» (O. Wilde)

     b) «The major… had been in the war in Libya and wore two wound–stripes»         (E. Hemingway)