Влада грошей у романах О. де Бальзака

   Справа  дійшла до того,що під час візиту до де Ресто Дервіль почуває себе не в своїй тарілці, просто перебуваючи наодинці з графинею: “Страшно сказать, ноя всего опасался с ее стороны, даже преступления. Ведь в каждом ее жесте , в ее взгляде, в ее манере держать себя, в интонациях голоса сквозило,что она знает, каное будуще ждет ее”.

   Проте, хоч і графиня дійсно проти  нього, стряпчий знаходить гарне пояснення її діям: “Меры, которые она принимала, чтобы завладеть состоянием мужа, конечно, были гнусными, но ведь их внушала ей материнская любовь, желание загладить свою вину перед детьми”. Трохи пізніше він, повертаючись до огидних подробиць інтриг графині, виправдовує її саме з точки зору моралі пануючої епохи: “Позднее я узнал, что эта женщина рылась в гражданском кодексе, прислушиваясь к стонам умирающего супруга. Ужасную картину увидели бы мы, если б могли заглянуть в души наследников, обступающих смертное ложе. Сколько тут козней, расчетов, злостных ухищрений- и все из-за денег! ”.

   Руйнівна  сила золота не пощадила і самого Гобсека. Спочатку він постає справжнім титаном, одним із богів сучасного світу: “Таких, как я, в Париже человек десять; мы властители ваших судеб- тихонькие никому не ведомые. Что такое жизнь, как машина, которую приводять в движение деньги? В качестве духовников биржи мы образуем, так сказать, трибунал священной инквизиции, анализируем саме на вид безобидные поступки состоятельных людей и всегда угадываем верно. Один из нас надзирает за судейской средой, другой за финансовой, третий- за высшим ченовничеством, четвертый за комерсантами. А под. моим надзором находится золотая молодежь, актеры и художники, светские люди, игроки- самая занятная часть парижского общества”.

   В цій квартирі вгадуються всі мрії самого Бальзака про таємний могутній чоловічий союз;про право на керування, що належить тільки аристократії. Наступна частина гобсеківського монологу рясніє романтичними перебільшеннями і контрастами. “Как и я мои собратья всем насладились, всем пресытились и любят теперь только власть ради самого обладания властью и деньгами. …А вот здесь, - добавил он, прижимая палец ко лбу, - здесь у меня весы, на которых взвешиваются наследства и корыстные интересы всего Парижа. Ну как вам кажется теперь, - сказал он, повернувшись ко мне бледным своим лицом, будто вылитым из серебра, - не таятся ли жгучие наслаждения за этой холодной, застывшей маской, так часто удивлявшей вас своей неподвижностью? ”.

   Магія влади, яку дає золото і розуміння  таємних пружин управління світом, придає особистості Гобсека таємно романтичного вигляду: “Этот высохший старикашка вдруг вырос в моих глазах, стал фантастической фигурой, олицетворение власти золота. Жизнь и люди внушали мне в эту минуту ужас. “ Да неужели все сводиться к деньгам? ” – думал я”.

   Багатство і золото - казковий пароль в буржуазному раю, а володіння ним стає настільки важливим, що набуває характер мари, одержимості, що відводять навіть тверезомислячих і практичних людей далеко у бік від соціально - економічного підґрунтя, що відбувається: “Графиня де Ресто видела, как все семейное состояние – поместья, фермы, даже дом , где живет, - уплывает в руки Гобсека, казавшегося ей сказачным колдуном, пожирателем ее багатства…”

   Фінал історії лихваря філософа виглядає приземленим, банальним і навіть натуралістичним. Дервіль, відвідуючи помираючого Гобсека, зазначає, що його жадібність на порозі смерті перетворилася в якесь божевілля. Проти дійсні масштаби, що відбувалися відкрились перед розповідачем,тільки після смерті лихваря,коли йому довелося оглянути кімнати покійного, які були перетворені у склад.

   “В первой же комнате, которую я отпер, я… увидел, до чего может дойти скупость, превратившаяся в безотчетную, лишенную всякой логики страсть, примеры которой мы так часто видим в провинции. В комнате, смежной со спальней покойного, действительно оказались и гниющие паштеты, и груды всевозможных припасов, даже устрицы и рыба, покрывшаяся пухлой плесенью. Я чуть не задохнулся от смрада, в котором слились всякие зловонные запахи. Комнату загромождала дорогая мебель, серебряная утварь, лампы, картины, вазы, книги, превосходные гравюры без рам, свернутые трубкой, и самые разнообразные редкости”.

   Справжня  печера Алі-Баби, якщо не враховувати  продукти; у переліку предметів розкоші  відчуваються смаки Бальзака. Здавалось б, загадкою дивної марнотратності дуже практичного лихваря з’ясувалась дуже просто: пристрасть до накопичення з часом перейшла межу здорового глузду, і перевтілилась проти самої себе. Гобсек не бажав поступатися при продажі товарів, брати на себе витрати по доставці; в результаті все залишилось непроданим.

   Бальзак добре розумів, наскільки руйнівною  може виявитися пристрасть,особливо, яка переходить у манію, як у Гобсека. Навіть людина,яка пізнала і підкорила  себе абсолютним законам світобудови, залишається всього лише людиною. Вона хворіє, старіє, слабне, і тоді зморшки сил,які вона вже не в змозі утримати під контролем, обрушуються на неї саму[4,c.89].

   Отже, можна зробити висновок, що Гобсек “рицар грошей ”, який набуває значення єдиного бога, в якого вірить сучасний світ. Вираз  “гроші правлять світом ” яскраво замальовуються у повісті. Маленька, непримітна,на перший погляд,  людина, тримає у своїх руках весь Париж. Гобсек карає і милує, хоча він і є по-своєму справедливим:може жорстоко покарати того, хто нехтує благочестям і через це влізає у борги, а може і поставитися прихильно. Люди знищили Бога, який керував феодальним світом і призначав королів, і створили нового бога, Ідола Грошей, від імені якого править світом Гобсек. В його образі уособлюється влада грошей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

   За  усталеними уявленнями, вершинами французької  реалістичної прози минулого століття є творчість Стендаля (Анрі Бейля), Оноре де Бальзака, і Гюстава Флобера. Перші два письменники жили і творили в першій половині XIX ст.

   Тверезість  поглядів на сучасну Францію-характерна особливість Бальзака. Свою головну  задачу  великий реаліст бачить в художньому відтворенні дійсності  такою,яка вона є, в пізнанні внутрішніх законів цієї дійсності. Бальзак  дотримувався принципу об’єктивності  в підході  до зображення дійсності найважливішим принципом реалістичного мистецтва. Велику роль у розвитку соціально психологічного роману відіграв Бальзак. Він художньо осмислював і досліджував існування людини в суспільстві. Письменник робив ретельний аналіз їх емоцій, думок, поводження, через уважний розгляд їхньої душі. Тобто можна сказати, що французький письменник не відмежовувався від провідних інтелектуальних тенденцій доби та намагався зробити з романів поле соціального та психологічного експерименту. У його творчості бере початок чимало нових установок і тенденцій, які набудуть розвитку в літературі наступних епох. Тому він вважається однією з ключових постатей літературного процесу першої половини XIX ст.

    Працюючи, над повістю “Гобсек” Оноре де Бальзак включив її в великий цикл романів “Людська комедія ”, автор прагнув змалювати сучасне йому суспільство таким, яким воно було. Це зумовило стиль написання повісті - реалістична проза. Бальзак прагнув по можливості більш реалістично змалювати сучасне йому суспільство, не приховуючи жодного недоліку соціуму, часто спеціально роблячи наголос на них.

   Темою даної курсової роботи є « Влада грошей у романах О. де Бальзака »

   Мета  роботи полягає в розкритті головної теми повісті-влада грошей.

   Предметом дослідження виступає повість Оноре де Бальзака “Гобсек”.

   Об’єктом  дослідження виступає образ головного персонажу повісті- Гобсек.

   Актуальність  даної теми зумовлена перш за все неослабленим інтересом до творів видатного реаліста, який так яскраво зображував існування людини в суспільстві, робив ретельний аналіз емоцій, думок, поводження, через уважний розгляд їхньої душі. Всі проблеми,висвітлені автором повісті, залишаються актуальними і в наш час.

   Творчість Оноре де Бальзака досить добре висвітлена у наукових працях і статтях таких дослідників як: Бубній П., Ковальков Ю., Дорогих Т. В., Чернега В. Г.

   Для досягнення мети роботи необхідно вирішити такі завдання:

• Опрацювати наукову літературу;
• Ознайомитися  з літературною течією «критичний реалізм» у Франції;
• Ознайомитися з творчістю Оноре де Бальзака;
• Дослідити та проаналізувати історію створення повісті;
• Дослідити образи роману та проалалізувати їх;
• Розкрити тему грошей у повісті Оноре де Бальзака.

   При написанні курсової роботи використано такі методи дослідження: метод суцільної вибірки; протиставлення; дедуктивний та зіставний методи.

     Результати  дослідження можуть бути використані  на уроках зарубіжної літератури при вивченні творчості Гюстава Флобера та стануть у нагоді усім, хто цікавиться французькою літературою ХІХ століття.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   ВИСНОВКИ 

Оноре Бальзак увійшов до світової літератури як видатний письменник-реаліст. Саме він задумав чи не найбільший у  світі цикл романів про життя  всього суспільства, який назвав "Людська  комедія".

 І справді  комічними інколи здаються людські  зусилля, витрачені надрібниці, марнотратство,  злість, легковажність. Вони виглядають  комічно, аж доки не починають  ламати чуже життя.

В повісті  «Гобсек», головний герой Гобсек одночасно являється допитливою, спостережливою людиною, що полюбляє прекрасне, філософом і живоглотом, скнарою, душевним вбивцею. Влада грошей, яка була необхідною для вшанованого існування, підкоряє собі головного героя. Лихвар стає жертвою власного накопичення. Професія лихваря – квінтесенція буржуазного суспільства, де жага наживи й паразитизм набули неабиякої сили. Лихвар помирає самотнім, збожеволівши серед численних скарбів. Гроші всевладні лише в матеріалізованому світі: це еквівалент праці, дії, зреалізованості особистості. Але ні любов, ні благополуччя, ні щастя, ні врешті здоров’я та життя не мають грошового еквівалента. Філософія Гобсека виявилася помилковою: володіти можна тим, що має ціну, а безцінне підвладне лише Любові.

В цій  роботі зображено владу грошей, яку Бальзак намагався дослідити. Дослідивши цю проблему, можна зробити висновок,що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком. Суворо та безжально засуджує Бальзак жагу накопичення i власне процес збагачення людини. Анi Гобсеку, анi iншим не приносить золото щастя. I хай образ Гобсека - гранiчний випадок, вiн свiдчить, до чого призводить шлях користолюбства, а художня майстерність письменника робить це застереження ще переконливiшим.

Падіння моралі – тема, яка актуальна і в наш час. Адже і зараз люди ганяються за грошима, забуваючи про все на світі. І взагалі ця тема важлива для всіх століть. То ж хочеться вигукнути: Люди! Зупиніться в безконечній гонитві за наживою, обмежте свій егоїзм. Цінуйте те, що непідвладне золоту – щирість людських стосунків. Цей заклик лейтмотивом звучить у творі. 
 
 
 
 
 

 ДОДАТОК 1

   Крилаті вирази Гюстава Флобера 

1. Одного разу Бальзак запросив до себе чотирьох відомих письменників і сказав їм:

- Завтра  я повинен читати директорові  театру свою драму в п'яти актах. Нехай кожен напише за актом, а я візьму на себе п'ятий. Протягом доби нам треба впоратися з цим завданням.

- Так,  але яка тема і план драми? - запитав один з писател його.

- Якщо  ми почнемо шукати тему і  думати над планом - ми не встигнемо  до терміну,- відповів Бальзак, сідаючи за стіл.

2. В одній годині любові - ціле життя.

3. Жінки дивляться на своїх коханців як на засіб, для задоволення свого марнославства. Самих себе - ось кого вони люблять у нас!

4. Жінки, у силу якось особливого складу свого розуму, звичайно бачать в людині талановитими тільки його недоліки, а в дурні - тільки його переваги.

5. Любов чується в голосі раніше, ніж вгадується у погляді.

6. Любов - єдина пристрасть, не визнає ні минулого, ні майбутнього.

7. Оголена  жінка являє, ймовірно, меншу небезпеку, ніж жінка, одягнена в одяг, якщо остання розташована так майстерно, що приховуючи все, разом з тим все виставляє напоказ.