Використання інформаційних технологій на уроках англійської мови в початковій школі

Як показує вітчизняний  і закордонний досвід застосування СНІТ, реалізація вищевикладених можливостей дозволяє забезпечити:

• надання учню інструмента дослідження, конструювання, формалізації знань про предметний світ і разом з тим активного компонента предметного миру, інструмента виміру, відображення й впливи на предметний мир;
• розширення сфери самостійної діяльності учнів за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, групової, колективної;
• індивідуалізацію й диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання;
• озброєння учня стратегією засвоєння навчального матеріалу або рішення завдань певного класу за рахунок реалізації можливостей систем штучного інтелекту;
• формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами й системами;
• підвищення мотивації навчання за рахунок комп'ютерної візуалізації досліджуваних об'єктів, явищ, керування досліджуваними об'єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.

Процес інформатизації освіти й пов'язане із цим використання можливостей СНІТ у процесі навчання приводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але й до виникнення нових методів навчання.[10]

Математизація й інформатизація предметних областей, інтелектуалізація  навчальної діяльності, загальні інтеграційні тенденції процесу пізнання навколишнього  інформаційного, екологічного, соціального середовища, підтримувані використанням СНІТ, приведуть до розширення й поглиблення досліджуваних предметних областей, інтеграції досліджуваних предметів або окремих тем. Це обумовлює зміну критеріїв відбору змісту навчального матеріалу. Вони ґрунтуються на необхідності інтенсифікації процесу інтелектуального й саморозвитку особистості учня, формування вмінь формалізувати знання про предметний світ, витягати знання, користуючись різними сучасними методами обробки інформації.

Таким чином, у зв'язку з розвитком процесу інформатизації й освіти змінюється обсяг і зміст навчального матеріалу, відбувається переструктурування програм навчальних предметів (курсів), інтеграція деяких тем або самих навчальних предметів, що приводить до зміни структури й змісту навчальних предметів (курсів) і, отже, структури й змісту освіти.

Паралельно цим процесам відбувається впровадження інноваційних підходів до проблеми рівня знань  учнів, заснованих на розробці й використанні комплексу комп'ютерних тестуєчих, діагностуєчих методик контролю й оцінки рівня засвоєння.

Зміна змісту й структури  освіти, подань про організаційні  форми, методи навчання й контролю за його результатами приводить до зміни  приватних методик викладання.

Реалізація можливостей  СНІТ у процесі навчання й пов'язане із цим розширення спектра видів навчальної діяльності приводять до якісної зміни дидактичних вимог до засобів навчання, навчальної книги.     

1.2.Комп'ютер як засіб підвищення ефективності навчання.

        Немає потреби нагадувати зайвий раз про можливості комп'ютера. Загальновизнане, що це - самий потужний засіб, що коли-небудь одержував педагог.

Разом з тим накопичений  досить багатий досвід, є цікаві й важливі дослідження тих  або інших сторін застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Цей досвід вимагає уважного вивчення й аналізу.

До висновку про те, що навіть сама передова технологія приводить  до успіху тільки при активній ролі людини як суб'єкта пізнання, відбуваються після проведення експериментальних  заходів щодо впровадження комп'ютера в систему утворення Кенії Бенджамен М.Макад і Брайан Рей. Введення комп'ютерів, підкреслюється ними, сприяло поліпшенню всіх сторін навчального процесу [13].

Розробивши спеціальну методику для оцінки навчальних програм, співробітники Національного інституту наукових досліджень прийшли до висновку, що недостатньо ввести комп'ютери й програмне забезпечення в навчальні заклади. Необхідно, щоб учителі перейнялися ідеєю їхнього використання. Зміцнюючи віру вчителів у високоякісну продукцію, оцінка засобів програмного забезпечення підтримує їхній інтерес до нових технологій [11]

Відповідаючи на запитання  про ефективність впровадження комп'ютера  в навчальний процес, Дейв Ф.Съюзел і Девид Р.Ротерей виділяють  дві категорії. Перша - з успішності по окремих предметах, тобто забезпечення орієнтованого на результат підходу. Застосування ЕОМ у цьому випадку в основному пов'язане з діючими навчальними програмами й покликано полегшити, прискорити й зробити більше доверешеним процес навчання. Друга - розвиток загальних когнітивних здатностей: вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками (збір, аналіз, синтез інформації), тобто упор на процеси, що лежать в основі формування тієї або іншої навички. Найбільш відомий представник цього підходу Пейперт уважає, що комп'ютери дають можливість розвивати загальні когнітивні навички по широкому колу навчальних дисциплін і розробляти нові й більше зроблені методи навчання [26].

Ряд авторів [25,27] передають думку про те, що тверді методичні установки в сфері комп'ютерного навчання з таких питань, як індивідуалізація й контроль за засвоєнням знань, не підходить для розробки універсальних дидактичних правил. Вибір типу навчального середовища, найбільш відповідному завданню досягнення учнем навчальних цілей, у значній мірі залежить від індивідуальних здатностей того, якого навчають, і характеру самих цілей навчання. Існуючі різні по характеру програми для комп'ютерів прямо або побічно відбивають деякі теоретичні посилання про сутность процесу навчання. Немає необхідності при відборі навчальних матеріалів виходити з оцінки валидности або яких-небудь інших аспектів цих теорій. Набагато вірніше вирішити питання із практичної точки зору, яка парадигма найбільше підходить для даних конкретних умов.В інших випадках, якщо передбачається використання вже наявних автоматизованих прийомів, більше доцільним може виявитися метод навчання, що направлений, через відкриття. Варто також визнати, що індивідуальні розходження в способах засвоєння матеріалу можуть стати вирішальним фактором, деякі учні більше сприйнятливі до певного методу навчання.

Таким чином, стає очевидним - ефективне застосування комп'ютерів у навчальному процесі цілком залежить від якості й концептуальної основи закладеної в ЕОМ програми. Часто в основу систематизації типів програм покладен принцип незалежності, що відповідає педагогічним міркуванням. Незалежність у цьому випадку припускає здатність учнів брати участь у визначенні цілей і змісту своєї діяльності, впливати на процес навчання й управляти застосовуваними засобами, тобто устаткуванням і програмами. Класифікація програм складається по висхідній: від тих, які структурують роботу й навчання, до тих, які дозволяють робити це самим учнем.

Керуючі програми виконують ряд традиційних функцій учителя, зокрема керування в класі. Вони містять команди, що не тільки стосуються роботи на комп'ютері, але й, наприклад, що дають різні вказівки учням для того, щоб щось перевірити й т.д.

Навчальні програми направляють навчання, виходячи з наявних знань і індивідуальних здатностей. Дані програми припускають засвоєння нової інформації.

Діагностичні (тестові) програми, призначені для діагностування, оцінювання або зі знань, здатностей, умінь.

Тренувальні програми, розраховані на повторення або закріплення пройденого й не утримуючого нового навчального матеріалу.

Імітаційні  програми, що представляють той або інший аспект реальності за допомогою обмеженого числа параметрів для вивчення його основних структурних або функционных характеристик.

Моделюючі програми вільної композиції, що надають у розпорядження того, кого навчають, основні елементи й типи функцій для моделювання певної реальності.

Програми типу "мікросвіт", схожі на імітаційно-моделюючі, однак не відбивають реальність; в ідеалі - уявлюване навчальне середовище, створюване при участі викладача.

Інструментальні програмні засоби, що забезпечують виконання конкретних операцій, наприклад, обробку тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації.

Мови програмування: системи  кодування, що дозволяють управляти комп'ютером.

 Приведена класифікація дозволяє вірніше визначити дидактичну функцію програми при плануванні комплексного й тривалого навчання [10].

1.3. Програмне забезпечення для вивчення іноземної мови

В області викладання іноземних мов існує величезна кількість програмного забезпечення для вивчення безпосередньо мови.

- Програми загального характеру, що припускають навчання всім видам мовної діяльності: читанню, говорінню, аудиюванню та письму.

Таких програм існує  величезна безліч. Наведемо як приклад  деякі з них.

Навчальний курс Reward зарекомендував себе ще в традиційному виді, але  вже кілька років учителя й  учні можуть скористатися електронною  версією цього курсу Reward Іnteractіve. Користувачам буде доступна система  дистанційного навчання через Інтернет. Відмітною рисою цього курсу від подібних є те, що в нього включаються письмові вправи творчого характеру, перевірити які може тільки живий викладач,можливе спілкування в реальному часі, причому не тільки в текстовому, але й у голосовому режимі (у програмі ця функція називається "Форум"). Крім того, курсом передбачені мережні ігри й одержання учнями останніх новин  англійською мовою.

Серія програм по німецьких, англійських, французьких мовах "Швидкий  старт".

- Програми, що припускають навчання одному аспекту мови: фонетиці, граматиці.

Найбільш відомими програмами цього пункту є Professor Hіggіns. Англійський  без акценту - навчання фонетиці англійської  мови. Особливістю даної програми є порівняння власної вимови з  еталонним не тільки на слух,але й візуально.

- Програми, що припускають навчання одному-двом видам мовної діяльності. Такі програми з'явилися порівняно недавно. Як приклад можна привести програму серії Englіsh Readіng Club, що включає кілька літературних добутків, які оформлені таким чином, що текст можна читати, слухати (всі тексти озвучені англомовними носіями мови), коректувати вимову за допомогою убудованої відомої методики Re-Wіse. Крім цього, після кожної глави можна знайти спеціальні вправи, спрямовані на розвиток основних мовних навичок - на перевірку розуміння прочитаного, закріплення граматичних конструкцій, активізацію нових слів, прогнозування сюжету й т.п..

- Різні довідкові матеріали в електронному виді.

- Словники. Найбільш відомими є словники сімейства ABBYY Lіngvo й Multіlex.

- Енциклопедії: Brіtannіca Encyclopedіa, Mіcrosoft Encarta Encyclopedіa Standard.

Для орієнтації в такій  кількості програмного забезпечення вчитель повинен навчитися аналізувати  програми на технічному, ергономічному, психолого-педагогічному й інтерактивному рівнях.

На закінчення необхідно  відзначити, що інформаційна культура - це не тільки вміння працювати із прикладним програмним забезпеченням, уміння програмувати, це, крім того, глибоке проникнення  в суть процесів обробки інформації. Майбутній учитель іноземної мови одержав доступ до величезного обсягу автентичної інформації різного виду, однак використати неї в освітньому процесі без обробки неможливо. Головне при роботі з автентичним матеріалом не кількість пророблених учнями документів, а якість їхньої дидактичної обробки, тобто  використання спеціальної методики, спрямованої на розвиток повноцінного вміння сприймати язиковий і социокультурный матеріал.

Сучасне суспільство  ставить перед учителями завдання розвитку особистісноважливих якостей школярів, а не тільки передачу знань. Гуманізація освіти припускає ціннісне відношення до різних особистісних проявів школяра. Знання ж виступають не як мета, а як спосіб, засіб розвитку особистості. Найбагатші можливості для цього надають сучасні інформаційні комп'ютерні технології (ІКТ).

Інформаційні технології дозволяють:

• побудувати відкриту систему утворення, що забезпечує кожному школяреві власну траєкторію навчання;
• докорінно  змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи в них системне мислення;
• раціонально організувати пізнавальну діяльність школярів у ході навчально-виховного процесу;
• використати комп'ютери з метою індивідуалізації навчального процесу й звернутися до принципово нових пізнавальних засобів; 
  

РОЗДІЛ II                                                                                                 ПРАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

• 2.1. Використання сучасних інформаційних технологій у навчанні іноземних мов

Останнім часом методика викладання іноземних мов зазнала певних змін відносно організації процесу навчання, методів навчання, його структури та змісту. На сьогоднішній день найпоширенішим та дієвим методом викладання та навчання  іноземних мов, безперечно, є комунікативно-орієнтований, який максимально наближений до реальних умов іншомовної середи. Одним із засобів реалізації цього методу є активне застосування  комп'ютерних технологій, тому що саме вони відкривають доступ до нових джерел інформації, активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів, скорочують час вивчення мови, дають нові можливості для розвитку професійних навичок та їх вдосконалення, значно підвищують ефективність самостійної роботи, а також допомагають реалізувати нові методи та форми навчання. Тому перед спеціалістами в галузі комп'ютерних технологій, лінгвістами, методистами та викладачами іноземних мов виникла необхідність створення якісних навчаючих та контролюючих програм, які отримали назву мультимедійні програми.[12]