Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою

Створення нового українського скорочення полягає у  перекладі корелята іноземного скорочення і створеної на базі перекладу  відповідно до закономірностей української  абревіації нового скорочення в українській  мові. За допомогою цього способу  були утворені, наприклад, скорочення ЦРУ і АНБ (CIA – Central Intelligence Agency, Центральне розвідувальне управління; NSA – National Security Agency, Агенство національної безпеки). Цей спосіб широко застосовується при передачі різних скорочених найменувань організаційних одиниць.

Особливої уваги  заслуговує переклад акронімів українською  мовою, оскільки цей вид скорочень  особливо популярний у письмовому мовленні публіцистичного стилю. Взагалі, на даний момент існують 3 основні тенденції перекладу акронімів [29, с. 171]:

1. транслітерація;
2. запозичення акроніму у початковому вигляді;
3. створення адекватної абревіатури засобами мови перекладу.

При перекладі  акроніма використовується транслітерація у разі передачі терміна засобами алфавітної системи мови перекладу, наприклад: DTIC “dacarbazine” – ДТІК «дакарбазін» (протипухлинний препарат); PPD “purified protein derivative” – ППД «позбавлений білку туберкулін».

Друга тенденція  перекладу акронімів українською мовою – їх запозичення у початковому вигляді, наприклад: CCNU “chloroethylcyclonexyl-nitroso-urea” (code designation for lomustine) відповідає укр. CCNU «ломустін» (антинеопластичний препарат); англ. LEC “lupus erithematosus cell” відовідає укр. LE-клітина – «клітина вовчака».

Третя тенденція  перекладу акронімів українською  мовою – створення абревіатури  з українскьих еквівалентних  термінів, наприклад: англ. АА – “Alcoholics Anonymous” відповідає укр. ТАА – «Товариство Анонімних Алкоголіків»; англ. A/B “acid-base ratio” відповідає укр. КОС «кислотно-основний стан».

Кожен підхід має певні переваги на недоліки, тому варто вибирати найбільш відповідний  у кожному конкретному випадку. При виборі способу перекладу  необхідно враховувати такі чинники  як зручність вимовлення і написання  українською мовою, традиції перекладу  даного акроніма в інших мовах (наприклад, якщо він є універсальним і  має однакове написання в усіх європейських мовах) і т.д.

Отже вибір  того чи іншого способу передачі іноземних  скорочень українською мовою  залежить від багатьох чинників, зокрема  від характеру тексту, структури  скорочення, сталих  традицій передачі певних груп скорочень.

3.3.  Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою

У сучасній англійській  мові процес утворення нових абревіатур значно випереджає терміноутворювальні  процеси, тому особливості перекладу  пов’язані головним чином з перекладом відсутніх у лексикографічних джерелах скорочень. Процес перекладу відсутнього в словниках і довідниках скорочення виконується в два етапи, першим з яких є розшифрування скорочення, тобто виявлення початкової англомовної форми або корелята. Другим етапом є передача корелят засобами української мови, тобто пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передає виявлений зміст.

Таким чином  можемо говорити про перший етап як про структурну особливість перекладу  скорочень, в той час як другий відноситься безпосередньо до області  семантики.

Переклад  шляхом транслітерації вважається найбільш простим способом перекладу, оскільки цей шлях перекладу ми використовуємо в тому випадку, коли скорочення загальновідоме. А також це найпростіший спосіб перекладу, через те, що перекладачу не треба  шукати його значення в словнику. В  процесі перекладу він лише замінює  англійські букви літерами рідної мови. Але такий спосіб перекладу використовується не дуже часто.

Інколи трапляється  так, що те або інше скорочення є  маловідомим. У такому випадку перекладачу  необхідно пройти два етапи. Перш за все, необхідно подати його скорочений переклад, потім – розшифрувати його рідною мовою. Таке розшифрування може бути застосоване при першому вживанні скорочення, а саме скорочення необхідно взяти в дужки, щоб надалі у тексті вживати саме його, а не розшифрований варіант. Іноді скорочений переклад вживається при першому згадуванні, а його розшифрований варіант подається у виносці.

Іноді переклад абревіатур може ускладнюватися через  те, що багато з них є ідентичними. Наприклад: DC (direct current) – постійний  струм і DC (District of Columbia) – Федеральний округ Колумбія (США);  AM (air mail)  – повітряна пошта та  AM (Associate Member)  – член-кореспондент;  BC (British Council) і BC (British Columbia)  – Британська Колумбія тощо. Під час перекладу таких абревіатур визначальним фактором буде контекст.

Можна зробити  висновок, що на сучасному етапі розвитку особливість перекладу скорочень та абревіатур англійських термінологічних одиниць у першу чергу пов’язується не з використанням словників, як основного джерела інформації у процесі перекладу, а з двома етапами на шляху до адекватного перекладу: встановленням корелята («дешифровка») та пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передаватиме виявлений зміст.

Висновки до розділу 3

Можна зробити  висновок, що переклад абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць є складним та багатоаспектним процесом, що передбачає не лише застосування перекладацьких трансформацій та використання лексикографічних джерел інформації для створення адекватного перекладу, але й метод «розшифровки скорочень». А структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень нерозривно пов’язані з перекладацькими трансформаціями та методами передачі скорочень, оскільки саме вони визначають зміст цих процесів при перекладі скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Кількісне зростання  словникового складу англійської мови зумовлює її раціоналізацію, економію номінативних та словотворчих зусиль. Одним з яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності є скорочення. Саме тому дослідження загальних теоретичних аспектів понять «абревіатура» та «скорочення», їх класифікації, структурних та семантичних особливостей скорочених термінологічних одиниць та способів їх перекладу є важливим у розвитку теоретичних основ адекватного перекладу скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою.

В результаті застосування комплексних методів  дослідження на масиві 110 термінологічних одиниць було встановлено, що основне призначення скорочень полягає у передачі максимальної кількості інформації при мінімальному використанні звукової та графічної форми лексичної одиниці, тобто у підвищенні ефективності комунікативної функції мови.

Основним структурним параметром скорочень є спосіб їх скорочення. Структурні та семантичні особливості абревіатур, усічень і телескопізмів (які можуть проявлятися у вигляді семантичних зсувів, емоційно-оцінних фонових відтінків, деморфологізації із затемненням етимології скороченн) слугують основою для подальшого аналізу способів та особливостей перекладу абревіатур та скорочень.

Переклад  скорочень англійських термінологічних одиниць є багатоаспектним процесом, що передбачає застосування перекладацьких трансформацій та використання лексикографічних джерел для створення адекватного перекладу, а також методу «розшифрування скорочень». Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень визначаються у процесі безпосереднього застосування цих методів, вони дадуть можливість зробити ряд практичних рекомендацій щодо використання перекладацьких трансформацій при перекладі скорочень англійських термінологічних одиниць. 

SUMMARY

     Technology is developing rapidly, and increase in variety of new concepts emerges. As a result there is a growing need for word building efforts to be reduced and speech to be rationalized. Researches on general theoretical concepts of abbreviation, its classification, as well as structural and semantic features of shortened words or phrases is an essential step towards translation equivalence, which has to be achieved in the process of translation.

It is important to mark out that abbreviations, acronyms and blends have specific structure and miscellaneous types of formation. Consequently, possible techniques of their translation may vary greatly.  To avoid problems and typical mistakes while translating a text, a translator should be familiar with the field the text belongs to and understand the way in which this or that abbreviation functions in it.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Алексеев Д.И. Сокращенные слова русского языка/ Д.И. Алексеев – С.: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 328 с.

2. Англо-русский   словарь-справочник   политических,   экономических,   научно-технических и военных аббревиатур/ [ред.-упоряд. И.Ф. Хомутов]. – М.: Наука, 1995. – 368 с.
3. Англо-русский медицинский энциклопедический словарь/ [гл. ред. А. Г. Чучалин; науч. ред. Э. Г.Улумбеков, О. К. Поздеев]. – М.: ГЭОТАР, 1995. – 717 с.
4. Англо-русский словарь по авиационно-космическим материалам/ [сост. И.Ф. Борисов]. — М.: Воениздат, 1972. – 486 с.
5. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка / Г.Б. Антрушина – М.: Дрофа, 2003. – 57 с.
6. Аполлова М. А. Грамматические трудности перевода / М. А. Аполлова– М.: Высш. шк., 1980.  – 136 с.
7. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка / Т.И. Арбекова– М.: Высш. шк., 1977. – 240 с.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – М.: Сов. энциклоп., 1969. – 605 с.
9. Балишин С.И. О сокращениях в подъязыке медицины (на материале английского языка) / С.И. Балишин // Разновидности и жанры научной прозы. Лингвостилистические особенности. – М.,2005. – С. 33-37.
10. Бархударов Л.С. Контекстуальное значение слова и перевод / Л.С. Бархударов // Сборник научных трудов МГПИИЯ. – М.,1984. – Вып. 238. – С. 45-49.
11. Берков В.П. О словарных переводах / В.П. Берков // Мастерство перевода. – М., 2004. – С. 112-117.
12. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках/ В.В. Борисов. – М.: Воениздат, 1972. – 320 с.
13. Бортничук E.H. Словообразование в современном английском языке / E.H. Бортничук, И.В Василенко, Л.П. Пастушенко. – Киев: Вища школа, 1988. – 213 с.
14. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: учеб. пособие. / Е. В. Бреус. 2-е изд., испр. и доп. – М.: УРАО, 1998. – 208 с.
15. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. – М.: Русский язык, 1980. – 320 с.
16. Виноградов В. С. Введение в переводоведение. Общие и лексические вопросы / В. С. Виноградов. – М.: ИОСО РАО, 2001. – 224 с.
17. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М.: Междунар. отношения, 1980. – 342 с.
18. Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Автореф.дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук / Е.П. Волошин. – М., 1966. – 16с.
19. Галкина Е.Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык / Е.Н. Галкина // Россия и Запад: диалог культур: сб. науч. тр. – М., 1996. - С. 18-23.
20. Гинзбург, Р.З. Лексикология английского языка / Р.З.Гинзбург, С.С.Хидекель, Г.Ю. Князева. — М.: Высшая школа, 1979. – 269 с.
21. Гончаров Б.А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе/ Б.А. Гончаров // Теория и практика перевода. – Киев, 1991. – №17. – С. 143-151.
22. Енікєєва С.М. Телескопія як основа утворення нових дериваційних засобів англійської мови / С.М. Енікєєва  // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. – Запоріжжя, 1998. – №1. – С. 46-48.
23. Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода / Д.И. Ермолович. – М.:  УРАО, 1996. – 72 с.
24. Зубова Л. Ю. К вопросу об особенностях и трудностях перевода английских медицинских сокращений / Л. Ю. Зубова // Вестн. Воронеж. гос. ун-та. Сер. : Гуманитар. науки. – 2005. – № 2. – C. 112-115.
25. Казакова Т.А. Практические основы перевода / Т.А. Казакова. – С-Пб.: Издательство «Союз», 2000. – 320 с.
26. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка / Л.А. Кудрявцева. – Киев: ИПЦ «Киевский университет», 2004. – 208 с.
27. Лашкевич О.М. Тенденции словообразования в современном английском языке / О.М. Лашкевич // Вестник Удмуртского университета. Филологические науки. – Ижевск: Удмуртский государственный университет, 2007. – № 5 (1). – С. 45-52.
28. Лексикология английского языка / [Е.Ф. Ворно, М. А. Кащеева, Е. В. Малишевская, И. А. Потапова]. – М.: Просвещение, 1955. – 248 с.
29. Львовская З.Д. Теоретические проблемы перевода / З.Д. Львовская. – М.: Высшая школа, 1985. – 214 с.
30. Мартине А. Принцип экономии в фонетических изменениях /А. Мартине. – М.: Изд-во иност. лит., 1960. – 261 с.
31. Мешков О.Д. Пополнение словарного состава английского языка путем словосложения в 60-70-е годы XX века /  О.Д. Мешков. – ШШ., 1976. – №2. – С. 18-24.
32. Пумпянский А.Л. Введение в практику перевода научной и научно-технической литературы на английский язык / А.Л. Пумпянский – [2-е, доп. изд.] – М.: Наука, 1981. – 344 с.
33. Ступин Л.П. Аббревиатуры и проблемы их включения в толковые словари. / А.П. Ступин // Вопросы теории и истории языка. – Л.: Лениздат, 1963. – С. 42-50.
34. Чужакин А.П. Мир перевода, или Вечный поиск взаимопонимания / А.П. Чужакин, П.Р. Палаженко. – М.: Р. Валент, 1997. – 168 с.
35. Шаповалова А.П. Аббревиация и акронимия в лингвистике / А.П. Шаповалова. – Ростов н/Д: Изд-во РГПУ, 2003. – 350 с.
36. Швейцер А.Д. Социально-коммуникативный анализ текста / А.Д. Швейцер // Лингвистика текста. – М. – Ч.2, 1974. – С. 182-191.