Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою

Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських       

  термінологічних одиниць українською мовою

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ  ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ 

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ № ___________

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

завідувач кафедри ТППАМ,

проф. Калита А.А.

_______________________

підпис

“_____” ____________2012

Курсова робота

з дисципліни «Основи перекладознавства»

на тему:

Структурні та семантичні особливості  перекладу абревіатур та скорочень  англійських термінологічних одиниць  українською мовою

із спеціальності «Філологія» 6.020303

Виконала

студентка 3-ого  курсу

групи ЛА-91

Захаренко Єлизавета Максимівна

_____________________________

підпис

“____” __________________2012

Науковий керівник

викладач

Растєгаєва  Дар’я Геннадіївна

_________________________

підпис

“____” _______________2012

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТЬ «СКОРОЧЕННЯ» ТА «АБРЕВІАТУРА» ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 6

1.1. Визначення понять «абревіатура» та «скорочення» та їхня загальна характеристика 6

1.2. Класифікація абревіатур та скорочень 9

Висновки до розділу 1 12

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АБРЕВІАТУР ТА СКОРОЧЕНЬ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 14

2.1. Структурні особливості абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць 14

2.2. Семантичні особливості абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць 16

Висновки до розділу 2 20

РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АБРЕВІАТУР ТА СКОРОЧЕНЬ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА МАТЕРІАЛІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21

3.1.  Методи розшифровки скорочень 21

3.2.  Способи перекладу  абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою 23

3.3.  Структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою 28

Висновки до розділу 3 30

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 31

SUMMARY 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33

 

 

 

ВСТУП

Упродовж  останніх десятиліть скорочення термінологічних одиниць стало одним із найбільш продуктивних способів поповнення словникового складу багатьох мов, зокрема англійської, в якій фонетичні процеси призвели до підвищення питомої ваги односкладових слів. Абревіація та скорочення надають новим назвам і визначенням коротшу та більш економну форму при повному збереженні лексичного значення термінологічних одиниць. Основними сферами застосування скорочення англійських термінологічних одиниць є ділове, наукове та публіцистичне мовлення.

Актуальність роботи визначається тим, що, незважаючи на велику кількість лексикографічних джерел, що допомагають при перекладі абревіатур та скорочень, все ж існує проблема адекватного перекладу скорочень та абревіатур англійських термінологічних одиниць.

Об’єктом дослідження структурні та семантичні особливості абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць.

Предметом дослідження є структурні та семантичні особливості перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць українською мовою на матеріалі науково-технічної літератури.

Мета роботи полягає у з’ясуванні загальних теоретичних аспектів понять «скорочення» та «абревіатура», аналізі класифікації абревіатур та скорочень та дослідженні структурних і семантичних особливостей та способів перекладу англійських термінологічних одиниць українською мовою.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

• з’ясувати загальні теоретичні аспекти понять «абревіатура» та «скорочення»;
• розглянути класифікації абревіатур;
• з’ясувати структурні та семантичні особливості абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць;
• дослідити структурні та семантичні особливості та способи перекладу англійських термінологічних одиниць українською мовою.

Використані нами методи дослідження мають комплексний характер. У роботі використані методи аналізу, синтезу та описовий метод. Було також застосовано комплексний морфологічно-синтаксичний, контрастивно-перекладознавчий та компонентний аналіз.

Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що вона є спробою системного дослідження структурних та семантичних особливостей та способів перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць.

Теоретичне значення роботи полягає у розкритті змісту понять «абревіатура» та «скорочення», їх класифікації,  виявленні й формулюванні способів перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць, їх структурних та семантичних особливостей.

Практична цінність роботи. Проведене дослідження структурних та семантичних особливостей та способів перекладу абревіатур та скорочень англійських термінологічних одиниць є актуальним і цікавим з точки зору перекладознавства. Спостереження та наслідки дослідження дадуть можливість зробити ряд практичних рекомендацій щодо використання перекладацьких трансформацій при перекладі скорочень англійських термінологічних одиниць. Матеріал дослідження корисний як для перекладачів, так і для тих, хто вивчає англійську мову.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, три розділи, висновки, summary (резюме), список використаної літератури із 36 найменувань. Загальний обсяг – 35 сторінок.

Матеріалом дослідження слугувала вибірка із спеціалізованих лексикографічних джерел, що складає 110 термінологічних одиниць.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТЬ «СКОРОЧЕННЯ» ТА «АБРЕВІАТУРА» ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Дане дослідження  доцільно розпочати з розгляду теоретичного підґрунтя понять «скорочення» та «абревіатура», з розмежування явищ, які вони позначають, та їх класифікації.

1. Визначення понять «абревіатура» та «скорочення» та їхня загальна характеристика

Скорочення  є невід’ємною складовою частиною будь-якої спеціальної лексики і  важливим джерелом її поповнення. Серед нерегулярних способів утворення морфологічних неологізмів найбільш продуктивним в останні десятиліття є саме скорочення, що відбиває тенденцію до раціоналізації мови, економії мовних засобів [30, с.19].

Скорочення визначається як «...еліптична мовна форма, що природно виникає у деяких ситуаціях спілкування» або як «...зменшення протяжності мовного сигналу, включаючи зменшення кількості фонем та/або морфем, що складають слово, і заміну мовного повідомлення природною мовою більш економними кодами». Також цей термін вживають на позначення «...слова, кількість фонем та/або морфем якого було зменшено; буквене скорочення» [8].

Наявність надзвичайно  великої кількості скорочених лексичних одиниць різної природи є однією з характерних рис сучасної англійської лексики. Скорочення широко поширені як в усному мовленні, так і в різноманітних письмових документах. Однак деякі лексичні одиниці у науково-технічній літературі або документації все ж таки не підлягають скороченню, наприклад, топоніми й антропоніми.

Скорочення  існують у мові об’єктивно, а  будь-який об’єктивний процес не може не мати своїх закономірностей, і  тому виникає необхідність встановлення закономірностей утворення та розвитку скорочень, їх місця у системі мови. Вивчення скорочень ускладнюється тим, що скорочені лексичні одиниці можуть бути  надзвичайно різноманітними за характером. А також тим, що деякі скорочення тісно переплітаються з символами, умовними позначеннями, а інколи зі стенографічним письмом, мнемограмами (наприклад у військовій сфері) тощо [23, c.17-22].

Загалом процес утворення скорочень (абревіацію) можна  визначити як заміну якого-небудь сталого  мовного виразу (слова, словосполучення) в усному або письмовому мовленні більш коротким виразом на базі матеріалу  першого виразу зі збереженням загального смислового змісту. Суть процесу абревіації полягає у раціоналізації використання матеріальних елементів мови з комунікативною метою, тобто раціоналізації, власне, її звукової та графічної оболонки.

Результати  абревіації – терміни-абревіатури – найкоротші,  зручні з погляду економії мовних зусиль найменування. Тож доцільність та особлива інформативна зручність абревіатурних утворень у термінології не викликає жодних сумнівів. Абревіатурні терміни нині є однією з виразних ознак фахового мовлення. Ці скорочення доцільно використовувати у професійних сферах спілкування,  оскільки,  забезпечуючи зменшення формального обсягу текстів,  водночас зберігають їх інформативну насиченість, залишаючись цілком зрозумілими для спеціалістів певної галузі.

Слід  зазначити, що відносна синонімічність понять «абревіація» та «скорочення» (у значенні процесів утворення скорочених лексичних форм) не передбачає синонімічність утворених від них термінів «скорочення» та «абревіатура», останнє з яких є значно вужчим за змістом.

Абревіатура (італ. abbreviatura, лат. abbrevio – скорочую, стислий) – це складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття [27, с. 49]. У той час як, скорочення – спосіб словотвору, суть якого складається у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення.

Даний підхід передбачає охоплення поняттям скорочення широкого кола мовних явищ, враховуючи «телескопічні» слова (blends), які не завжди відносять до скорочень, хоча насправді вони виконують ту саму функцію, що й «традиційні» скорочення (абревіатури, усікання) – зменшення формального мовного матеріалу (звукового або графічного) для передачі певного смислового змісту.

Проблема  походження скорочень має важливе  значення для розуміння їх суті і  закономірностей їх функціонування в мові. Найчастіше використання та утворення скорочень пояснюється  «принципом найменших зусиль», «законом економії мовних засобів». Проте пояснити існування явища абревіації лише «економією зусиль» було б недостатньо. Найперше, не слід забувати, що абревіація має пряме відношення до основної – комунікативної – функції мови і забезпечує потреби спілкування  не за рахунок «економії зусиль», а шляхом конденсації інформації з метою успішної реалізації актів  комунікації, водночас підвищуючи інформаційну цінність певних елементів формального  мовного матеріалу.

Для глибокого  розуміння проблеми розвитку скорочень  необхідно звернути увагу на деякі  специфічні особливості мови, однією з яких є лінійність мовного потоку. Під лінійністю мається на увазі, що всі елементи (за винятком деяких, так званих просодичних елементів, наприклад, інтонації) у мовному  потоці йдуть один за одним у чіткій послідовності. Лінійність мови обмежує  її комунікативні можливості. Причиною цьому стало існування «технічних» (фізіологічних) меж швидкості руху мовних органів або пропускної спроможності зорових аналізаторів сприйняття [32, с.132-135].

Другий аспектом, що є важливим для розуміння проблеми скорочень, є мовна надмірність і нерівномірний розподіл інформації в окремих елементах мовного потоку. Деякі його елементи не несуть ніякої нової інформації і фактично дублюють інформацію, що міститься в інших елементах. Опущення таких елементів не впливає на розуміння смислового змісту окремого відрізка мови. Таким чином, для підвищення комунікативних можливостей мови виявляється можливим опустити деякі елементи в лінійному потоці мови, не зменшуючи інформаційної цінності вислову, тобто замінити розгорнений вислів коротким. Тут слід підкреслити, що тенденція замінювати розгорнені вислови короткими взагалі виявляється в мові дуже яскраво, достатньо у зв’язку з цим згадати широке вживання, наприклад, займенників, допоміжних дієслів, деяких синтаксичних конструкцій.

Таким чином  нам вдалося довести, що поняття  «скорочення» та «абревіатура» не є  тотожними; дати повні визначення цим  поняттям; визначити їх загальні характеристики, які дозволяють з’ясувати, що суть цих понять полягає у передачі максимальної кількості інформації (смислового змісту) при мінімальному використанні матеріальної оболонки мови (звукової та графічної форми), тобто  у підвищенні ефективності комунікативної функції мови.

2. Класифікація абревіатур та скорочень

В основі класифікацій скорочених лексичних одиниць лежать різні принципи, що частково зумовлюється великою кількістю різновидів скорочень. Так, класифікація у її загальному вигляді може бути представлена поділом на дві великі групи: графічні та лексичні скорочення. Графічні скорочення поділяють на оказіональні та стандартні, загальноприйняті. Графічні скорочення застосовуються тільки у письмовому мовленні, не мають особливої звукової форми і є, по суті, способом скороченого (стенографічного) запису якого-небудь слова чи словосполучення. Даний вид скорочень носить умовний характер, оскільки в усному мовленні він відтворюється повністю, тобто вимагає розгорнутої форми. Наприклад, Svc Pit читається service platoon «чотá обслуговування». У медичній літературі прикладами графічних скорочень можуть слугувати такі термінологічні одиниці:

R/R – respiratory rate, «частота дихання»,

y. o. – years old, «років»,

c/o – complaining of, «скарги на»,

wt. – weight, «вага».

Серед них  є також найстаріші скорочення латинського  походження:

Rx – recipere, take, prescription, treatment, “призначення, лікування»,

c. c. – cum cibo, with food «з їжею»,

decub. – decubitus, lying down «лежачи».

Лексичні скорочення складають основну масу скорочень і використовуються як у письмовому, так і в усному мовленні. Вони, в свою чергу, поділяються на: