Словоскладання в системі словотвору сучасної англійської мови (на прикладах комп’ютерної лексики)

fy">    2) складнопохідні іменники, утворені за моделями (Num+N)+er, (Adj+N)+er, (N+N)+er: (a three-wheeler);

    3) похідні складні слова (іменники та прикметники), утворені за допомогою процесу конверсії за моделлю (V+Adv)+conversion: (crackdown, sell-out);

    4) похідні складні дієслова, утворені на підставі конверсії за моделями (Adj+N)+conversion, (N+N)+conversion: (to blacklist);

Існують багатокомпонентні словосполучення, такі термінологічні словосполучення мають свої структурні особливості. Основні форми їх утворення наступні:

    1) термінологічні словосполучення, які складаються з іменників - fax adapter;

    2) з прикметників та іменників - remote control system;

    3) з прислівників (І, ІІ) та іменників binary-coded number;

    4) з прийменникових словосполучень - trunnion of converter.

Важливою  рисою складнопохідних слів є  їх здатність бути базою для утворення  інших слів.

Особливий клас англійських композитів представлений складними словами синтаксичного типу. Синтаксичний спосіб словотворення, який виник на початку новоанглійського періоду, значно активізується на сучасному етапі розвитку англійської мови. Багато науковців пишуть про посилення тенденції до збільшення вживання багатокомпонентних комбінацій і досліджують природу складних слів синтаксичного типу [4, 15; 2, 160; 5, 31].

П. В. Царьов зазначає, що слова-фрази представляють  собою утворення, що займають проміжну позицію між словами і реченнями. За своєю структурою – це речення розповідні, питальні, наказові, за своєю ж функцією і значенням – це складні слова, які відповідно відрізняються від речень (наприклад, порядком розташування, почасти смислом, графічно, наявністю дефіса між словами – членами такого складного утворення) [12,8]. Н. С. Дементьєва наголошує, що графічне оформлення дефісом багатокомпонентних лексичних одиниць слугує ознакою часткової або повної лексикалізації відокремленого словосполучення (речення) [4,17].

А. В. Ребрій визначає багатокомпонентне (фразове) словоскладання як «з’єднання декількох (трьох і більше) базових морфем на основі процесу універбалізації, тобто переходу синтаксичних конструкцій у ранг складних слів» [11, 131].

Складні слова, утворені компресією словосполучень і речень у результаті синтаксичного зміщення без змін їх компонентного складу, Т. І. Арбекова називає компресивами. Вона також підкреслює, що зазвичай більшість таких одиниць є індивідуальними авторськими утвореннями, які використовуються для надання мові образності і новизни [1, 23–24].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ВІДНОСИНИ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ СКЛАДНОГО СЛОВА

2.1. СИНТАКСИЧНІ З’ЄДНАННЯ В СКЛАДНОМУ СЛОВІ

Досліджуючи систему композитології в багатоярусній  структурній організації мови, сучасна  лінгвістика приділяє увагу складним взаємовідносинам, які існують між функціонуванням композитів та їх структурою й семантикою.

Складне слово в порівнянні зі словосполученням становить максимальну ступінь  синтаксичного згортання й має найбільш простий "внутрішній" синтаксис, оскільки в ньому нейтралізовані ті протиставлені в інших групах морфолого-синтаксичні категорії, які для всіх груп є складовими. Розшифровка синтаксичних моделей і переведення синтаксичних з’єднань у складне слово – це своєрідна трансформація на морфолого- синтаксичному рівні. П.А. Соболєва використовує апарат трансформаційних полів (Т-полів) для формалізованого розмежування слів, які мають більше ніж одну кореневу й афіксальну морфеми, на три категорії:

а) чисті  складання;

б) складно-похідні  слова (суфіксально-складні);

в) похідні від складних слів [14: 83].

В основі процедур стандартних трансформацій  і номіналізацій багатьох типів  могло лежати або уявлення про те, що перифраза, яка приписується похідному слову, є одночасно й реальним джерелом його творення, або уявлення про те, що такий опис, не будучи відображенням шляху синхронного формування похідного, допомагає, тим не менш, прояснити особливості його семантики. Приблизно в той же час, коли з’явилась монографія Р. Ліза [15], що поклала початок послідовним зіставленням складних і похідних слів із синтаксичними конструкціями, один із самих видатних спеціалістів у галузі англійського словотворення й теорії синхронного словотворення Г. Марчанд висунув тезу про те, що "морфологічно складові одиниці (складні слова, похідні суфіксального і префіксального типів) – це редуковані речення в субстантивній, ад’єктивній або дієслівній формі і як такі вони пояснюються на базі повних речень" [16: 117] можна виділити наступні структурно-семантичні типи композитних одиниць згідно лексико-десигнативному (категоріальному) значенню першого компонента цих одиниць, утворених шляхом "морфологізації" дієслівних синтагм:

      1) Агентивний суб’єктно-спрямований структурно-семантичний тип, де в ролі агента дії виступає іменник (company-supplied, computer-controlled);

      2) Локативний структурно-семантичний тип, де перший компонент представлений іменником із категоріальним значенням місця (space-walker);

      3) Інструментальний тип, що включає слова з першим компонентом, який виражає засіб або спосіб виконання дії (pistol-whipping);

       4) Об’єктний структурно-семантичний тип, що включає слова з першим компонентом, який виражає об’єкт дії (soft-making)

Отже, стимулом для утворення слова може бути одночасна потреба і в новому значенні, й у новій синтаксичній функції для номінації, що вибирається. Це означає, що утворення нового слова не обмежується тільки потребами в позначенні нових явищ, або явищ не нових, але тих, що отримують через різні мотиви інше значення (наприклад, позначення в сленгу предметів, які вже мають свою назву в загальновживаному словнику і т.ін.); у багатьох випадках слово утворюється для більш точного вираження думки, більш раціональної організації висловленого смислу, як результат синтаксичних потреб у подібній організації.  
 
 
 
 
 
 

2.2. СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ  МІЖ КОМПОНЕНТАМИ  СКЛАДНОГО СЛОВА

З точки  зору семантичних відношень між компонентами складного слова можна виділити складні слова з підрядним зв’язком компонентів, в яких один елемент є головним, а інший стоїть у функції означення, додатку або адвербіального модифікатора: software, breadcrumb, matchmaker, Netcheque, newsletter, pop-under, Websphere, turnkey. А в терміні click-and-mortar морфеми мають однаковий статус (еквіполярні чи сурядного зв’язку) [17, 43].

Чисельними є новоутворення, що виникли шляхом простого складання основ без з’єднувального елементу: keyboard, filename, software, spreadsheet.

Дані  терміни є прикладом новоутворень, значення яких є сумою значень  складових елементів. При утворення  нової лексичної одиниці не відбулося семантичного зсуву її складових частин.

Складні слова можуть бути екзоцентричними та ендоцентричними, в залежності від того, чи може загальне значення складного слова хоча б у якомусь наближенні ідентифікуватися з одним із його компонентів. Якщо означуване лежить поза межами слова, то таке складне слово називається екзоцентричним [17, 44]: breadcrumb, turnkey, click-and-mortar. Якщо ж значення складного слова ідентифікується з одним із його компонентів, таке слово ендоцентричне [17, 44]: matchmaker, newsletter, pay-per-lead, pop-under, clickstream, pay-per-sale.

Так звані «синтаксичні» складні слова, сформовані з сегментів мовлення, зберігають у своїй структурі ознаки синтагматичних відносин, що є типовими для мовлення. Такий тип словотворення є типовим  для англійської мови і широко представлений в ІРТ сфери інформаційних технологій. (ready-to-use, black-and-white, clear-to-send, digital-to-analog, dual-in-line, click-and-mortar, pay-per-lead, pop-under, pay-per-sale)

Компоненти  термінів-словосполучень перебувають в атрибутивному зв’язку.  

Атрибутивний  зв'язок може здійснюватись за допомогою:

    1) прийменникових сполучень field tests of software ;

    2) конструкції типу «іменник + іменник»  man-machine commutation;

    3) конструкції типу «прикметник + іменник» small-scale integrated microcircuit;

    4) конструкції типу «прислівник І + іменник» linking loader;

    5) конструкції типу  «прислівник ІІ + іменник» fixed contact. [18, 67] 

Отже, щоб  правильно визначити зв’язки між компонентами у складному слові, треба уважно виділити означувальний компонент та означуваний. Для цього ще треба адекватно вірно перекласти  термін-словосполучення або складне слово. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. ПЕРЕКЛАД  СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ
1. ПОРЯДОК ПЕРЕКЛАДУ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ

Складні терміни являють собою стале  словосполучення, за яким закріплене певне  термінологічне значення (traffic control computer – компю’тер для керування дорожнім рухом). Переважна більшість термінів становлять препозитивні отрибутивні словосполучення, тобто такі словосполученяя, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію.

Переклад  складних термінів складається с  двох основних процедур – аналітичної  та синтетичної. Велику роль відіграє саме аналітичний етап – переклад окремих компонентів словосполучення. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміна. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу складного терміна.

Синтетичний етап перекладу передбачає вибудування  компонентів у залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміна. [19, 383] 

А) ТЕРМІНИ МОДЕЛІ N₁+N₂

Складні терміни, побудовані за моделлю N+N (сполученяя іменника з іменником), перекладаються наступними способами:

1. складним терміном, де український відповідник N₂ виступає у формі родового відмінку постпозитивним означенням до відповідника N₁: information explosion – вибух інфрмації, human progress – прогрес людства, information exchange – обмін інформацією.
2. складним терміном, де відповідником N₁ виступає прикметник: cable duct – кабельний канал.
3. Складним терміном, де український відповідник іменника N₁ трансформується в прийменникове-іменникове словосполучення: object coding – програмування в машинних кодах.
4. Складним терміном, де N₁ трансформується в підрядне означувальне речення: safety standart – стандарт, який втсановлює правили техніки безпеки. [19. 387]

 

Б) ПЕРЕКЛАД БАГАТОЧЛЕННИХ АТРИБУТИВНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

Існує багато способів перекладу багаточленних атрибутивних словосполучень-термінів, тому важливо знати алгоритм переладу термінів. Процедура перекладу наступна:

1. дихотомічне членування терміну на означувальний та неозначувальний компоненти (ними можуть бути слово або група слів): «on-line operating data» – «поточні дані, які надходять в електроному форматі», on-line data – визначається як головний (означуваний) компонент, а «operating» - як означувальний.
2. в цьому випадку означувальний компонент представлений одним словом, а означуваний – двома словами. Отже можна переходити до встановлення семантичних стосунків. Оскільки «on-line» виступає означенням до «data», то отримуємо «on-line data» – дані, які надходять в елетроному форматі. А вже потім визначаємо зв’язок з «operating». [19. 391]

 

В) ТЕРМІНИ МОДЕЛІ (N+PART.1)+N

Другий  компонент цих складних термінів (N – іменник) перекладається українським іменником, а перший компонент (N+Part.1) – наступними способами:

1. підрядним означувальним реченням, де дієприкметник1 трансформовано в присудок, а імменик – в додаток: efficiency-increasing – такий, що повищує ефективність; air-cooling – такий, що охолоджує повітря
2. простим прикметником, основою якого є відповідник англійського іменника або дієприкметника 1: computer-printing – друкований
3. складним прикметником: armour-piercing – бронебійний. [19,396]

 

Г) ТЕРМІНИ МОДЕЛІ ( N+PART.2)+N

Другий  компонент (N) означених термінів перекладається на українську мову іменником, а перший компонент (N+Part.2)+N звичайно перекладається такими способами: