Переклад художнього тексту

5. Висновок. 

    Виконуючи літературний (художній) переклад з іноземної мови, професійний лінгвіст практично створює новий текст. Адже зміст залежить від значення кожного слова, яке потрібно не просто знати, а відчувати. Саме тому найскладнішим вважається художній переклад.

    Фахівець, який спеціалізується в галузі художнього перекладу повинен бути не просто гарним перекладачем, а в деякому сенсі навіть письменником. Українському читачеві доступні геніальні зразки зарубіжної літератури завдяки працям українських перекладачів. Твір практично створюється заново, а не перекладається.

    Художній переклад відрізняється від технічного тим, що не тільки передає точний зміст. Спеціаліст з художнього перекладу, поза всяким сумнівом, має бути близько знайом з культурою та менталітетом носіїв мови. Інакше читач не зрозуміє не тільки авторський задум, а й настрій книги, світогляд, стиль і особливості мови автора, тобто все, що є важливим при читанні художньої зарубіжної літератури.

    Тому, читаючи високоякісний переклад, ми отримуємо задоволення, не замислюючись, що автор писав текст іншою мовою. Важливо і те, що читацьке сприйняття багато в чому залежить від підтексту, національної культури та інших факторів,але професіонал завжди все це враховує. Більш того, перш ніж почати літературний переклад, перекладач присвячує чимало часу осмисленню неадаптованого текста. Потім застосовуються професійні письменницькі навики: вміння грамотно та цікаво писати українською, фантазія, життєвий досвід, мистецтво інтерпретації.

    Крім художньої прози та поезії, фахівці з художнього перекладу працюють також з іншими текстами. Це можуть бути науково-популярні статті та книги, епістолярні твори (листування, спогади діячів мистецтва, культури, політики та ін.), публіцистика (критика, літературознавство і т. п.), реклама, відео- та аудіо- матеріали.

    Перекладач-письменник повинен не тільки блискуче володіти мовою оригиналу, але і добре знати фразеологію, вміти користуватись ідіомами, засобами художньої виразності, відчувати гру слів.

    Підводячи підсумок і з огляду на все вищесказане, справді адекватним ми вважаємо переклад, який вичерпно передає задум автора у цілому, всі смислові відтінки оригіналу і забезпечує повноцінну і стилістичну відповідність. Такий переклад може бути створений шляхом творчого застосування реалістичного методу відображення художньої дійсності оригіналу, має відбуватися не простий підбір відповідників, а підбір найкращих мовних засобів для відтворення художніх елементів оригіналу.

На закінчення ми можемо привести основні вимоги, яким повинен задовольняти адекватний художній переклад, спираючись на роботи А. В. Федорова та інших вчених:

1. Точність. Перекладач зобов'язаний донести до читача повністю всі думки, висловлені автором. При цьому повинні бути збережені не тільки основні положення, але також нюанси і відтінки висловлювання. Піклуючись про повноту передачі висловлювання, перекладач, разом з тим, не має нічого додавати від себе, не повинен доповнювати і пояснювати автора. Це також було б спотворенням тексту оригіналу.
2. Стислість. Перекладач не повинен бути багатослівним, думки повинні бути сформовані в максимально стислій і лаконічній формі.
3. Ясність. Лаконічність і стислість мови перекладу, однак, в жодному разі не повинні йти на шкоду ясності викладу думки, легкості її розуміння. Слід уникати складних і двозначних оборотів, що ускладнюють сприйняття. Думка повинна бути викладена простою і зрозумілою мовою.
4. Літературність. Як уже зазначалося, переклад повинен повністю задовольняти загальноприйняті норми української літературної мови. Кожна фраза повинна звучати жваво і природно, не зберігаючи жодних натяків на чужі синтаксичні конструкції оригіналу. Зважаючи на значний розбіжності в синтаксичній структурі мов рідко виявляється можливим зберегти при перекладі форму вираження оригіналу. Більше того, в інтересах точності передачі змісту часто буває необхідним при перекладі вдатися до зміни структури перекладного тексту відповідно до норм мови перекладу, тобто переставити або навіть повністю замінити окремі слова і вирази, хоча заміна навіть одного слова іншим досить істотна. У перекладі ж не одне, а всі слова замінюються іншими, що належать до іншої мовної системи, яка відрізняється своєю особливою структурою мови: порядок слів у реченні, слова, що належать до одного синонімічного ряду, як правило, суттєво відрізняються в різних мовах смисловими відтінками.

    Такі основні вимоги, що пред'являються до художнього перекладу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. Список використаної літератури 

1. Коптілов  В. Першотвір і переклад. К., 1972.
2. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. М., 1989.
3. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. Проблемы Особых межлитературных общностей. (Под общей редакцией Д.Дюришина) М., 1993.
4. Федоров А.В. Основы общей теории перевода.
5. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). М., «Междунар. отношения», 1975.
6. А. А. Смирнов. Стаття «Майстерність літературного перекладу». «Літературна енциклопедія», том VIII, 1934, стор 526-531.
7. Theodore Horace Savory. The Art of Translation. London, 1957.
8. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. Т.16. К., 1987. 
9. Коптилов В. И вширь и вглубь. Мастерство перевода. М., 1973. В.9.
10. Эткинд Е. Поэзия и перевод. М.-Л., 1963.
11. Левик В.В. О точности и верности. Перевод – средство взаимного сближения народов. М., 1987.
12. Івасюк О.Я. Відтворення ритмічних і мелодійних домінант як засіб досягнення адекватності перекладу віршованого тексту. Іноземна філологія. – Вип.98 – Львів: Світ, 1990. – С.93-97.
13. Комиссаров В.Н. Теория перевода. – М., Высшая школа, 1990.
14. Онопрієнко Т.М. Епітет у системі тропів сучасної англійської мови. Автореф. канд. дис. – Харків, 2002.
15. Альшаєва О.М., Головньова В.М. Стаття «Стилістичні особливості перекладу художніх творів».