Нові інформаційні технології як засіб формування мотивації навчання в англійській мові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Стрімкий розвиток інформаційних  і комп'ютерних технологій, що відповідають інтересам молоді в сьогоднішній Україні, яка вже не представляє своє життя без персонального комп'ютера з одного боку, і амбіційні завдання освітньої реформи в країні з іншого, по суті справи не залишають студентам іншого вибору, ніж рішуче впровадження в життя нових інформаційних технологій. Принципово важливо, що мова в цьому випадку йде не про інформатику як спеціальну дисципліну, а про будь-який інший предмет, зокрема англійську мову, що викладається на сучасному й високому рівні.

 Розширення міжнародних  контактів у всіх областях  людської діяльності, більш вільний  доступ до інформації, стрімкий  розвиток телекомунікаційної технології  створюють принципово нові умови для сфери освіти. Робота з інформаційними масивами, уміння знайти необхідну інформацію, грамотно її проаналізувати й використати в різноманітних цілях пізнання - все це стає одним з основних видів пізнавальної діяльності студентів у сучасних і майбутніх вищих навчальних закладах. Швидкий розвиток комп'ютерних телекомунікацій у світі, відносна доступність телекомунікаційних технологій для ВНЗ формують учбово-матеріальну базу для виконання завдань, поставлених перед системою освіти, а нові інформаційні технології перетворилися в потужний інструмент вивчення навколишнього світу. [7]

 Поява персонального комп'ютера передвіщає численні зміни в системі навчання. Виникають принципово нові можливості підвищення ефективності за рахунок розробки й впровадження в навчальний процес комп’ютерних систем.

Розробкою й впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займалися і займаються такі дослідники як, Е. Полат, Е.Дмитрієва, С.Новиков, Т. Полілова, Л. Цвєткова, М. Фіцул, І.Роберт, Л. Підіпригорова, О. Руденко-Моргун, Е. Азімов, А. Щукін, П. Браун, М. Епплер, А. Інверсіні, Л. Кантоні, С. Клейн, С. Хейвен, С. Шмельцер.

Слід зазначити, що дослідники бачать у нових інформаційних  технологіях навчання і методологію, і технологію навчально-виховного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання і, в першу чергу, ЕОМ, і сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших, що забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуються на штучному інтелекті, а також як галузь дидактики, що займається вивченням планомірно й свідомо організованого процесу навчання й засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформаційної освіти. Засоби інформаційної освіти - це засоби нових інформаційних технологій у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їх педагогічно доцільне використання.[10, С.259]

Однак, слід зазначити, що будь-які технічні засоби навчання відіграють при навчанні іноземних мов важливу, але все ж таки допоміжну роль: вони розширюють дидактичні можливості викладача, але в ніякому разі не підмінюють його. Викладач завжди залишатиметься центральною ланкою системи навчання.

Як відомо, в останній час великий інтерес вчених викликає такий новий напрямок комп`ютерного навчання, як мережевого навчання. Сюди відноситься як робота в системі Інтернет, World Wide Web (WWW), так і використання електронної пошти. У третьому тисячолітті Інтернет стає ефективним засобом навчання. Однією з причин цього є те, що він дозволяє контактувати з великою кількістю людей, чиї інтереси співпадають, і таким чином надається реальна можливість обміну думками, проведення дискусій, розширення кругозору й знань. Завдяки спілкуванню формуються позитивні особистісні якості, вміння творчо мислити, виховується культура спілкування зокрема, та загальна культура в цілому.[3]

Важливою особливістю  системи Інтернет як засобу навчання є й те, що завдяки їй стають доступними світові ресурси освіти. В мережі можна знайти будь-яку інформацію, яка цікавить. Тому ця робота є також частиною самоосвіти.

Крім того, використання комп`ютера в процесі навчання сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково - технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації.

Більшість авторів статей пропонують інтегрувати Інтернет у  навчальний процес, зберігаючи традиційні засоби навчання. На нашу думку, використання Інтернету на заняттях не повинно бути самоціллю. Для того, щоб правильно визначити місце й роль Інтернету при вивченні іноземної мови, необхідно знайти для себе чіткі відповіді на питання: для кого, для чого, коли, у якому обсязі він повинен використовуватися.

Особливої уваги на сучасному етапі заслуговує використання новітніх технологій при вивченні англійської мови, саме тому актуальність теми полягає в тому, що різноманітність методик робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість студентів та поліпшує розуміння й засвоєння матеріалу.

Об’єктом дослідження у даній науковій роботі є процес навчання іноземної мови як цілісної  системи.

Предметом дослідження визначено нові інформаційні технології як засіб формування мотивації навчання.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і використання нових інформаційних технологій в навчанні англійській мові. Інформаційні технології сприяють підвищенню мотивації вивчення іноземної мови й удосконалюванню знань і культури студентів, і за певних умов можуть бути ефективно використані в навчальному процесі для навчання.

У даній роботі ми докладно зупинимося на такому аспекті використання інформаційних технологій, як підвищення мотивації вивчення іноземної мови в студентів, розглянемо сутність інформаційних технологій, теоретично обґрунтуємо використання інформаційних технологій у навчальному процесі та визначимо вплив інформаційних технологій на мотивацію навчання.

Методами дослідження обрано критичний аналіз, науково фіксуюче спостереження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що інформаційні технології сприяють посиленню навчальної мотивації вивчення іноземних мов й удосконалюванню знань студентів.

 

РОЗДІЛ 1. Інформатизація процесу навчання англійській мові

1.1. Інформаційні технології в освіті

Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації.

Інформатизація суспільства - це глобальний соціальний процес, особливість  якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного  виробництва є збір, нагромадження, продукування, обробка, зберігання, передача й використання інформації, здійснювані на підставі сучасних засобів мікропроцесорної й обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства забезпечує:

• активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, що постійно розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковому, виробничому й іншому видах діяльності його членів.

• інтеграцію інформаційних  технологій з науковими, виробничими, ініціюючими розвитками всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;

• високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого  члена суспільства до джерел достовірної  інформації.[5, С.25]

Застосування відкритих  інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в цей момент суспільству  в певній його сфері, дозволяє вдосконалити механізми керування суспільним устроєм, сприяє гуманізації й демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, але й створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.

Одним із пріоритетних напрямків  процесу інформатизації сучасного суспільства, на нашу думку, є інформатизація освіти - впровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Це уможливить:

• удосконалювання механізмів керування системою освіти на підставі використання автоматизованих банків даних науково–педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

• удосконалення методології й стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають завданням розвитку особистості студента у сучасних умовах інформатизації суспільства;

• створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студента на формування вмінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально - дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;

• створення й використання комп'ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих і оцінюючих систем.[1, С.25]

Інтенсивний розвиток процесу  інформатизації освіти спричиняє розширення сфери застосування СНІТ. У цей  час можна вже цілком виразно  виділити напрямки використання сучасних інформаційних технологій в освіті, що успішно і активно розвиваються:

- реалізація можливостей  програмних засобів навчального  призначення (проблемно-орієнтованих, об'єктно-орієнтованих, предметно-орієнтованих) як засіб навчання, об'єкту вивчення, засобу керування, засобу комунікації, засобу обробки інформації.

- інтеграція можливостей  сенсорики, засобів для реєстрації й виміру деяких фізичних величин, пристроїв, що забезпечують уведення й висновок аналогових і дискретних сигналів для зв'язку з комплектом устаткування, що сполучає з комп'ютером, і навчального, демонстраційного устаткування при створенні апаратно-програмних комплексів.

Використання таких комплексів надає студенту інструмент дослідження, за допомогою якого можна здійснювати реєстрацію, збір, нагромадження інформації про абстрактне чи реальне дослідження; створювати й досліджувати моделі досліджуваних процесів; візуалізувати закономірності процесів, у тому числі й реальних; автоматизувати процеси обробки результатів експерименту; керувати об'єктами реальної дійсності. Застосування цих комплексів, навчального, демонстраційного устаткування, що функціонує на базі СНІТ, дозволяє організовувати експериментально-дослідницьку діяльність - як індивідуальну (на кожному робочому місці), так і групову, колективну з реальними об'єктами вивчення, їхніми моделями й відображеннями. Це забезпечує широке впровадження дослідницького методу навчання, що підводить студента до самостійного "відкриття" досліджуваної закономірності, сприяє актуалізації процесу засвоєння основ наук, розвитку інтелектуального потенціалу, творчих здатностей. [2]

Інтеграція можливостей комп'ютера й різних засобів передачі аудіовізуальної інформації при розробці відео-комп'ютерних систем і систем мультимедіа.

Ці системи являють  собою комплекс програмно-апаратних засобів і устаткування, що дозволяє поєднувати різні види інформації (текст, мальована графіка, слайди, музика, реалістичні зображення, що рухаються зображення, звук, відео) і реалізовувати при цьому інтерактивний діалог користувача із системою. Використання відео-комп'ютерних систем і систем мультимедіа забезпечує реалізацію інтенсивних форм і методів навчання, організацію самостійної навчальної діяльності, сприяє підвищенню мотивації навчання за рахунок можливості використання сучасних засобів комплексного подання й маніпулювання аудіовізуальною інформацією, підвищення рівня емоційного сприйняття інформації.

Телекомунікаційний зв'язок дозволяє в найкоротший термін тиражувати передові технології, сприяє загальному розвитку студента.

Нова технологія неконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує ілюзію безпосереднього входження й присутності в реальному часі в стереоскопічно представленому "екранному світі" - система "Віртуальна реальність".

Ми вважаю, що використання цієї системи дозволяє забезпечити аудіовізуальний і тактильний контакт між користувачем і стереоскопічно представленими об'єктами віртуальної реальності при наявності зворотного зв'язку й використанні засобів керування.

Перспективами використання системи "Віртуальна реальність" у сфері освіти є: професійна підготовка майбутніх фахівців в областях, у яких необхідно стереоскопічно представляти досліджувані об'єкти: інтуїтивних, творчих видів мислення.

Як показує вітчизняний і світовий досвід застосування СНІТ, реалізація вищевикладених можливостей дозволяє забезпечити:

• розширення сфери самостійної діяльності студентів за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, групової, колективної;
• індивідуалізацію й диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання;
• озброєння студента стратегією засвоєння навчального матеріалу або рішення завдань певного класу за рахунок реалізації можливостей систем штучного інтелекту;
• формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами й системами;
• підвищення мотивації навчання за рахунок комп'ютерної візуалізації досліджуваних об'єктів, явищ, керування досліджуваними об'єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.