Категорія роду іменника в сучасній англійській мові

    2.2. Морально-етична оцінка осіб засобами категорії гендера в англійській мові 

    Лінгвосоціокультурна категорія гендеру виникла і сформувалася на основі граматичної категорії роду в англійській мові. Періоди історичного розвитку мови можна розглядати як етапи її становлення. Зміна парадигми статеворольових стереотипів призвела до стирання ряду проявів, які категорія гендеру мала на ранніх етапах розвитку англійської мови. У сучасній мові семантичний аналіз найменувань осіб в меншій мірі виявляє їх положення в житті суспільства. Категорія гендера продовжує відображати взаємовідносини осіб із суспільством і їх індивідуальні характеристики.

    Граматична  функція родових відмінностей для  позначення біологічної статі людей  практично втрачена. Формальні показники належності особи до певної статі (суфікси жіночого роду, основи жіночого і чоловічого роду) перетворилися на спосіб вираження ставлення до цієї особи. Основним матеріалом дослідження послужили найменування осіб чоловічої і жіночої статі, витягнуті методом суцільної вибірки з сучасного словника англійської мови під редакцією Лонгман 2001 р. [15]

    Суфіксальні утворення і складні іменники жіночого роду виходять з ужитку, а ті найменування, які все ж збереглися ігноруються носіями мови. Гендерно марковані іменники виявляють несерйозне або зневажливе ставлення до жінки. Зберігається гендрерна асиметрія. Особи чоловічої статі, як правило, займають більш високе положення в порівнянні з особами жіночої статі: manager «керуючий» – manageress «жінка, яка володіє невеликим магазином».

    Багато  складних слів з елементами «he-» і «she-» придбали негативні, принизливі конотації, оскільки вони використовуються як показники порушення стереотипів, приписуваних тій чи іншій статі. Займенник she приєднується до іменника, який зазвичай позначає особу чоловічої статі: she-apostle, she-bishop, she-captain. Займенник she, що використовується для позначення чоловіків, вказує на те, що вони жінкоподібні або безхарактерні: she-king, she-he. Lady як перший елемент складного слова містить вказівку на жінку в незвичайній для неї ролі або невдаху-жінку: lady-bullfighter, lady-president.

    Належність до статі, закріплена в семантиці слова, остаточно перетворилася на засіб вираження морально-етичної оцінки людей. Основний вид оцінки – негативна. В результаті розгляду ступеня негативної оцінки, що міститься в найменуваннях осіб чоловічої і жіночої статі в сучасній англійській мові, можна виділити групи слів, в яких така оцінка висловлює крайню ступінь неприйняття.

    Найбільша кількість принизливих, зневажливих  термінів містить група найменувань  жінки, яка торгує своїм тілом (skank, ho, whore, scrubber та ін), і прилегла до неї група позначень сексуально привабливої ​​жінки (crumpet, piece та ін.). У чоловіків схожою за рівнем неприйняття суспільством є група позначень чоловіків нетрадиційної сексуальної орієнтації (bender, cottager).

    Проституція і сексуальна привабливість осіб жіночої статі, так само як і гомосексуальні нахили осіб чоловічої статі – найважливіші семантичні області, в яких відбувається постійне утворення сленгізмів. Факт наявності цих груп іменників в жаргонній лексиці свідчить про те, що особи, які позначені даними найменуваннями, є постійним об’єктом нападок, образ, жартів, непристойностей. Ставлення суспільства проявляється досить виразно і характеризується як вкрай негативне.

    Різко негативно оцінюється приналежність  як до жіночої (skirt, filly, bird, chick), так і до чоловічої статі (bastard, bleeder, codger). Як образлива зафіксована в словниках група негативно конотованих звернень до осіб жіночої (baby, girlie, sweetheart) і чоловічої статі (matey, sirrah, Mack).

    В рівній мірі образливими є кілька позначень осіб обох статей, що не відрізняються розумовими здібностями. У жінок помітку «образливе» мають позначення жінки за якостями характеру, жінки, що не стежить за своєю зовнішністю, жінки, яка не вийшла заміж. Жінки нетрадиційної сексуальної орієнтації позначені, як і чоловіки, різко негативними термінами, але їх менше, ніж іменників чоловічого роду [7, c. 126–127].

    Образлива оцінка міститься в найменуваннях  обох статей. Якщо зіставити образливі позначення чоловічого і жіночого роду, то виявляється, що жінки представлені більшою кількістю семантичних груп, ніж чоловіки. У семантичних групах з однаковим значенням кількість найменувань жіночого роду перевищує кількість найменувань чоловічого роду. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.3. Граматична категорія роду і проблема референції 

    До  досліджень даного напряму відносяться  і роботи, які вивчають понятійну  обумовленість категорії роду і  в зв’язку з цим, наприклад, зачіпають проблему, чи мають особисті іменники чоловічого роду нейтральне по відношенню до статі значення, чи все ж зобов’язують думати про чоловіка.  Іноді справа може доходити до абсурду. У польових записах дисертаційного дослідження, виконаного О.В. Колосовою на матеріалах англо-американської преси, зареєстрований випадок, який стався з жінкою-висококваліфікованим фахівцем з комп’ютерної техніки. Їй вдалося отримати добре оплачувану роботу в Пентагоні тільки після вдалого редагування документів з особистої справи. Редагування полягало у виключенні всіх слів, що мають показники жіночого роду. 

    Нам хотілося б навести також приклад  того, як у мові ідентифікація йде  по чоловічому роду, навіть якщо референт жінка. Ця історія у деяких, хто її чув, викликала парадоксальну реакцію. Батько і син потрапили в катастрофу, в якій загинув батько. Син у важкому стані був доставлений в лікарню. Коли хірург його побачив, він відмовився оперувати дитину, сказавши: «Я не можу нічого робити (мається на увазі оперувати). Це мій син». Для багатьох, які почули цю історію, вона здавалося сценою з театру абсурду, оскільки те, що хірург міг бути жінкою і матір’ю хлопчика, в голові практично ні у кого зі слухачів не вкладалося (приклад запозичений з роботи Сьюзен Романі) [7, c. 124, 128]. 

    Мова  взагалі довгий час залишалася сферою професійної дискримінації жінки. У професійній характеристиці жінки як фахівця (резюме, трудовій біографії) зазвичай підкреслювалися і підкреслюються не стільки її знання і вміння, скільки її фізичні та емоційні якості. Таким чином, у професійному світі існує подвійний стандарт для референтів жіночої і чоловічої статі, який акцентував психологічну і когнітивну неповноцінність жінки. Слова з прототиповими ознаками роду мають надзвичайно важливе значення при створенні рекламних текстів в області вакансії робочих місць. І це було підтверджено даними лінгвістичного експерименту, проведеного з 120 студентами одного з американських коледжів. Випробуваним пропонувалося визначити свій інтерес до оголошень про прийом на роботу, спираючись на лексичний матеріал рекламних оголошень. Результат виявився парадоксальним: якщо в оголошенні про прийом на роботу використовувалася традиційна лексика, то лише 5% жінок і 30% чоловіків виявляли інтерес до спеціальності, зазвичай виконуваної протилежною статтю.  В тих же випадках, коли використовувалася лексика з нейтралізованими ознаками статі, 25% жінок і 75% чоловіків ставали зацікавленими в отриманні роботи протилежної статі. Якщо ж в оголошеннях використовувалася лексика, де на роботи, виконувані традиційно чоловіками, запрошувалися жінки і навпаки, відсоток зацікавлених жінок зростав до 45%, а чоловіків – до 65%. Таке «звуження когнітивного простору» жінки і відчуження її від великої професійної діяльності не пережило себе і понині. 

    У дослідженні О. Колосової наводиться випадок з журналісткою Л. Хелпс, що працює в лондонській газеті Істейт Таймз і скаржиться на труднощі інтерв’ювання чоловіків, які побачивши журналіста-жінку стають набагато менш «балакучими». Про дискримінацію в професійному плані говорила і перша жінка-священик Англіканської церкви А. Бернес-Вільсон. Церковні служителі чоловіки спочатку її кар’єри ставилися з пристрастю до її сану, презирливо звертаючись до неї як «pristess». В англійській мові це слово відсутнє зовсім, існує тільки слово «priest» (священик). Додавання суфікса «-ess», що позначає осіб жіночого роду за професією або статусу в суспільстві, надає значенню слова як би абсолютну абсурдність, виходячи з принципу «такого немає, тому що не може бути» [7, c. 129].

    А.П. Нільсен пише про те, що в словнику Вебстера вона виявила 517 назв професій з ознаками двох родів, 385 з ознаками тільки чоловічого роду і 132 з ознаками жіночого роду. Пояснення цієї диспропорції дослідниця бачить в історично сформованих особливостях поділу професійної діяльності, де чоловікам належить незаперечна першість. Крім того, чоловіки дали назви багатьом професіям, які тепер використовуються в мові, саме тому на п’ять чоловічих професій припадає одна жіноча. 

    А ось в дослідженні, проведеному  відомою феміністською лінгвісткою Д. Камерон, було відмічено, що в англійській мові існує 220 слів, що характеризують жінку лекої поведінки, тоді як для чоловіків їх зареєстровано в 10 разів менше. Отримана пропорція дозволила дослідниці прийти до висновку, що «сексистський імідж» жінки в мові представлений набагато яскравіше за чоловічий. 

    Цікавий і той факт, що такий імідж жінки  простежується не тільки серед слів з загальновживаного пласта лексики, але і в технічній термінології. Так, серед американських технічних термінів поширені слова, які становлять метафори, прототипами яких стали фізіологічні особливості статей – iron pipe nipple. Цей вираз означає жорсткий наконечник труби, у звичайній лексиці за словом nipple закріплено значення «сосок грудей». Що стосується соціальної сфери, то тут динаміка відносин між статями, і поява низки сексуальних субкультур виразилося в утворенні цілого пласта лексики, існування якого ще кілька десятиліть було б немислимо. Зараз вже не здаються неологізмами такі словосполучення, як «статево-рольова установка» або «статева ідентифікація».

    Одним із способів дискредитації людини в  мові може бути й іронічна презентація  природи її соціального походження. Суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові та менталітеті соціальну природу і положення статей, «нав’язуючи людині установки і моделі поведінки, про які спочатку вона може й не підозрювати. Але коли колективна мовна свідомість представляє жінку статтю слабкою, а чоловіка сильною, то це, безсумнівно, може вплинути і на поведінку окремої людини». 

    Виниклі на базі цього соціальні стереотипи виявляються настільки сильними, що впливають не тільки на концептуальну основу слів і прототипічні ознаки роду, а й на їх здатності сполучатися один з одним. Дана здатність в лінгвістиці визначається терміном «коллокаційний». Наприклад, в англійській мові існує вираз family man, який характеризує чоловіка з незвичайною поведінкою, що відхиляється від загальновизнаної моралі і норми. Разом з тим коллокація слів family woman виглядає як мовна аномалія. Аналогічно вийшло і з виразами career man і career woman. Дані висловлювання на українську мову можуть бути перекладені як «сімейний чоловік» і «сімейна жінка» і «чоловік, який робить кар’єру» і «жінка, яка робить кар’єру» (або «кар’єрист» і «кар’єристка»). І коли на ВВС до княгині Йоркської Сарі Фергюсон (тодішньої невістки королеви Англії), відомої ексцентричністю і якоюсь анормальністю своєї поведінки, звернулися як career girl, після такого звернення Сара Фергюсон відмовилася брати участь у програмі далі [7, c. 129 – 130]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВОК 

    Як  бачимо, в сучасній англійській мові граматичний рід є функцією від  реального роду.  Стара система граматичних родів, яка існувала в давньоанглійській мові, і збереглася в німецькій мові до цього часу, зазнала значної перебудови та переосмислення. У сучасній англійській мові вона майже зруйнована. 

    Досліджуючи погляди лінгвістів на проблему категорії роду в сучасній англійській мові, я зіткнулася з протилежними точками зору щодо факту існування цього явища. Група мовників повністю заперечує наявність категорії роду в сучасній англійській мові, інші ж вчені дотримуються точки зору, що поділ роду іменників в англійській мові виражений в якості змінних форм слів, але як класифікація іменників. 

    Що  стосується мене, я повністю підтримую думку інших, так я помітила, що категорія роду виражена в англійській мові обов’язкової кореляцією іменників з особистими займенниками третьої особи. Вони служать певними класифікаторами роду іменників, потенційно відображені при кожному вживанні іменника у мовленні Деякі різнокореневі слова використовуються для того, щоб показати різницю в статях. Нейтральні слова такі як: assistant, worker, person або officer можуть вживатися замість слів man/woman в назвах професій. 

    Морфологічними  засобами категорія роду виражається далеко не у всіх випадках. Деякі іменники жіночого роду утворюються від відповідних іменників чоловічого роду за допомогою суфікса «-ess», додавання якого в деяких випадках супроводжується й іншими змінами слова. В деяких випадках іменник чоловічого роду утворюється від відповідного іменника жіночого роду за допомогою суфікса «-er».

    Багато  слів, які можуть позначати істоти як чоловічої, так і жіночої статі, відносяться до спільного роду (common gender), залежно від контексту вони розуміються як слова чоловічого або жіночого роду. Лише в деяких випадках до чоловічого чи жіночого роду відносяться слова, що не позначають живі істоти. Наприклад, назви держав, як England, France, Italy і навіть the USA, відносяться до жіночого роду. Існує така думка, що тут позначається вплив латини, в якому такі назви держав (Anglia, Francia, Italia) оформлені як іменники жіночого роду.

    При уособленні деяким предметам також надають властивостей роду, в залежності від ситуації і від розміру цих предметів. 

    Отже, проблема категорії роду в сучасній англійській мові є суперечливою і дуже складною. Оскільки щодо цього немає єдиної певної думки, то ця тема залишається на стадії дослідження.