Гендерные аспекты американского сленга

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 19:59, курсовая работа

Описание работы

Сучасні вчені відзначають, що найбільш загальною характеристикою живих процесів, спостерігаємих у мові в цей час, є демократизація. Більш точний термін для даного явища пропонує академік В.Г.Костомаров, який розглядає аналогічні процеси на матеріалі російської мови, він вводить поняття лібералізації для названня подібних змін у мові, що досить бурхливо розгортаються. Академік аргументує це тим, що всі ці процеси торкаються не тільки народних шарів загальнонаціональної мови, але й утворених, далеких літературному канону останніх десятиліть.

Работа содержит 1 файл

Гендерные аспекты американского сленга.docx

— 168.46 Кб (Скачать)

Розділ I

СЛЕНГ У СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

1.1 Загальні характеристики

Сучасні вчені відзначають, що найбільш загальною характеристикою живих процесів, спостерігаємих у мові в цей час, є демократизація. Більш точний термін для даного явища пропонує академік В.Г.Костомаров, який розглядає аналогічні процеси на матеріалі російської мови, він вводить поняття лібералізації для названня подібних змін у мові, що досить бурхливо розгортаються. Академік аргументує це тим, що всі ці процеси торкаються не тільки народних шарів загальнонаціональної мови, але й утворених, далеких літературному канону останніх десятиліть [13, 32].

Ці положення повною мірою  відносяться до сучасного американського варіанту англійської мови, у якому, як зауважують дослідники, літературно-мовна норма зараз стає менш певною і обов'язковою; літературний стандарт стає менш "стандартним". Однією із причин цього стану мови є інтенсивне проникнення в літературну мову слів і виразів, що традиційно вважалися сленговими.

Вивчення загального американського сленгу є особливо цікавим і перспективним у лінгвокультурологічному плані в силу того, що американський варіант англійської мови відокремлився від британського варіанту, і специфіка загального американського сленгу чітко показує його національну своєрідність  -  тобто загальний американський сленг міг виникнути тільки на американській основі. Особливості американського сленгу визначаються, зокрема , тим, що він є продуктом багатонаціонального суспільства, він убирає в себе таксони національних культур, збагачується й динамічно розвивається вже в нових умовах.

Сленг є невід'ємною частиною будь-якої розвиненої природної мови й виникає як неминучий наслідок кодифікації національної мови. Сленг - інтегративна складова, невід'ємний компонент англійської мови США, як найбільш динамічний шар лексико-семантичної системи мови дуже швидко обновлюється, тому він представляє в концентрованому виді базові концепти, свого роду лінгвістичний полігон, на якому перевіряються багато нових елементів мови й потім частково засвоюються стандартною, літературною мовою. Сленг показує тенденції можливого розвитку мови в майбутньому [21, 65-66].

Всупереч сформованому поданню  загальний американський сленг  утворює не тільки слова-одноденки, але й лексичні одиниці, що мають тривале мовне життя й історію. Загальний сленг не є винятково мовою соціальних низів, це компонент розмовної мови носіїв американського варіанту англійської мови різного суспільного статусу, утворення, професій, мови, активно використовуваного пресою, художньою літературою. Загальний американський сленг впливає   на інші варіанти англійської мови.

Частина словотворчих засобів  у загальному американському сленгу однакова для стандартного й нестандартного американського варіанту англійської мови, але є словотворчі елементи зі своєю специфікою, характерні й використовувані тільки в загальному сленгу. Проте, нововведення, що з'явилися в сленгу, можуть здобувати статус стандартного американського варіанту англійської мови [16, 19].

Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які  виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він  відображав життєву орієнтацію цих  груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий  характер.

 

1.2 Проблема визначення поняття

Етимологія терміну сленг  – одне з самих суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень.

По-перше  про дату появи терміну в літературі. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type засвідчений в 1756 році; з 1802 року під цей термін корегують the cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом почали розуміти language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense [26, 529].

Е. Партридж вказує, що приблизно з другої половини минулого сторіччя термін сленг став загальноприйнятим значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant [27, 2-3]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше – до терміну арго [25, 555].

Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований  в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстера, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [18, 29].

Саме Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у свій знаменитий словник «низької»  мови: slang – cant language. Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела – таємної мови мандрівних бідняків – циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови [19, 30].

Циганська етимологія терміну  сленг протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language.

В кінці 19 сторіччя сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потрапила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [18, 30].

В ХХ сторіччі питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обгрунтовані, але так і не отримавші загального визнання. Наприклад, в німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar’s lang (uage)-beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage [11, 104].

Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг –  включає лише розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням неприйнятим в літературній мові [2, 65].

І. Р. Гальперін пропонує розуміти під сленгом – той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [6, 108].

Заслуговує уваги думка  М. М. Маковського про діалектне  зародження терміну сленг, але автор  цієї гіпотези доказами її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектну спорідненість: вона засвідчено і в циганському грабіжницькому арго [14, 16].

Професор М.М. Маковский  звертає увагу на визначення, дане відомим російським дослідником  сленгу В.Л. Хомяковим: сленг - це "особливий периферійний лексичний шар, що лежить як поза межами літературної розмовної мови, так і поза кордонами діалектів загальнонаціональної англійської мови, що включає в себе, з одного боку, шар специфічної лексики й фразеології професійних говорів, соціальних жаргонів і арго злочинного світу, і, з іншої, шар широко розповсюдженої й загальнозрозумілої емоційно-експресивної лексики й фразеології нелітературної мови [19, 37].

Найбільш вірогідною є  гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling – to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language – to talk; sling the language – to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat – to speak the vernacular; sling a yarn – to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang – to abuse, scold violently; в останньому виразі slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [1, 31].

Таким чином, етимологія терміну  сленг залишається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії.

 

1.3 Особливості функціонування американського студентського сленгу

Американський студентський сленг викликає значні труднощі в  розумінні. Це обумовлено низкою причин:

1.1Прагненням коммунікантів встановити невимушене взаємопорозуміння; установкою на розмовність спілкування (фаміл’ярність, інтимність і т.д.); непідготовленістю (спонтанністю), відсутністю детального продумування змісту розмови.

2. Неадекватним підходом до навчання іноземних мов, що полягає в тому, що традиційні посібники й вправи в них, як правило, побудовані не на основі природної мови, а на базі штучно створеної. Студентів навчають ідеалізованій академічній мові, і вони не в змозі виробити необхідні навички розуміння тієї англійської мови, що вони чують під час спілкування з його носіями, зокрема , з американськими студентами.

3. Тенденцією зниження  регламентуючого впливу Amerіcan Standard Englіsh і підвищення статусу різновидів мови, більшою мірою  спираючихся на узус, на більш широке включення у свій склад елементів «зниженого мовлення» й, частково, сленгу.

4. Експансією молодіжного  жаргону, що призводить до збільшення розриву між "академічною" мовою, орієнтованою на престижний, зразковий Oxford Englіsh, і тим, що використовується в реальному повсякденному спілкуванні.

Студентський сленг являє  собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема у більшості випадків включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв міжгруповими зв'язками [10, 79].

С.Б.Флекснер вважає молодь найбільш активним елементом, що формує американський сленг.

Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, що являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше  із глузливої, іронічної або пародійної коннотації, що, загалом , характерно для будь-якого професійного жаргону.

Студентський сленг легко проникає в лексику, запозичену з інших професійних груп і групових жаргонів і арго й, у свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Наприклад, при утворенні God squad звдяки студентам, що спеціалізують на вивченні релігії, відбулося метафоричне перенесення військового терміна squad - взвод і біблійного God - бог; метафоричний вираз jump on the grenade - досл. кидатися на гранату, означає розважати некрасиву дівчину, щоб дати можливість своєму другові розважатися з її гарною подружкою; walk of shame, утворене за аналогією з walk of fame (алея слави) - повернення на самоті додому на очах у всіх сусідів після нічного рандеву; false messіah - щось або хтось, який сприймається як щось не виправдовуюче сподівання; commodore - від морського звання командуючий з'єднанням кораблів, але після метафоричного переносу означає "повільно працюючий комп'ютер"; communіst - дурний, поганий; da nazzіs – людина при владі, що перериває вечірку й т.д [15, 38].

Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю, це служить для них орієнтиром поведінки; так, чимало жаргонізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів: hooch, tree, buddak, crіpps, doobіe, hronіk, smokey treat - марихуана; to get one's johny, blaze(on), burn, pull tubes, play monopoly - курити марихуану; el, reefer(з лексикона Black Englіsh), splіff - цигарки з марихуаною; fіend - бути залежним від марихуани; hypertweaked - залежний від кокаїну; blew out - що перебуває в стані сп'яніння або збудження під впливом марихуани; geeka – що перебуває в залежності від марихуани.

Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою т лексику табу, що відноситься до сексуальної сфери.

Більшу групу студентського  сленгу становить лексика, пов'язана з уживанням алкоголю й вечірками (chіll - розслабитися; have arms, chіzzіl - влаштувати вечірку; raіze da roof - добре провести час і т.д.) [4, 34-35].

Студентський сленг являє  собою далеко не гомогенне утворення. Фактично він складається крім загальної  частини з декількох мікросистем, специфічних для тієї або іншої  значеннєвої категорії: 1)сленг, що відноситься до загальноповсякденної лексики; 2) сленгові утворення, що описують людину (чоловіка/жінку); 3)опис стану й відчуття людини (дуже часто після прийому алкоголю, наркотиків, різних станів стресу); 4)гроші; 5)автотранспортні засоби; 6)одяг; 7) соціальні відносини; 8) емоції; 9) спілкування; 10) мораль і релігія; 11) навчання.

На думку А.Д. Швейцера, одиниці студентського сленгу пов'язані  із соціальною стратифікацією американського суспільства і його соціальною диференціацією - соціальногруповою, соціально-демографічною, віковою і так далі - і відображають життєвий шлях американця [20, 72].

Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відбиває соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому  знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки американського суспільства.

Розділ II

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРА В  НАУКОВИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІНАХ

 

2.1 Загальні відомості

Гендерна лінгвистика (лінгвістична гендерологія) - науковий напрямок у складі міждисциплінарних гендерних досліджень, яка за допомогою лінгвістичного понятійного апарата вивчає гендер (соціокультурна стать, що розуміється як конвенціональний конструкт, відносно автономний від біологічної статі) [8, 24].

Становлення й інтенсивний  розвиток гендерной лінгвістики приходиться на останні десятиліття ХХ століття, що пов'язано з розвитком постмодерністської філософії й зміною наукової парадигми в гуманітарних науках.

Информация о работе Гендерные аспекты американского сленга