Функції ідіом

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ 
КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ ІМЕНІ ПРОФ.

Д. І. КВЕСЕЛЕВИЧА

 
 
Курсова робота 
з теоретичного курсу іноземної мови 
на тему: 

 
«Функції  ідіом» 
 
 

                                                                           
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Житомир 2010

План

Втуп………………………………………………………………………………...3

Розділ  І……………………………………………………………………………..5

      1.1 Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві………………………5

      1.2 Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови…………….10

       1.3  Ідіоми в ПД …………………………………………………………13

      1.4 Висновок………………………………………………………………15 

Розділ  ІІ…………………………………………………………………………..19

1. Дослідження функцій ідіом в ПД……………………………………19
2. Висновок…………………………………………………….………….24
3. Загальні висновки…………………………………………………........26

Список використаної літератури………………………………………27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Незважаючи  на те, що ідіоматичні одиниці широко застосовуються в усному і писемному  мовленні (художній літературі, публіцистиці, тощо), їхні структурно-семантичні особливості  є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається  і в теорії та практиці перекладу  цих одиниць з англійської  на українську мову. У вітчизняному перекладознавстві ще не існує комплексного дослідження і остаточного вирішення  багатьох проблем, пов'язаних з проблемою  класифікації ідіом та фразеологізмів, що й зумовило вибір даної теми та пояснює актуальність дослідження.

Об'єктом  дослідження є ідіоматичні одиниці в англійській мові.

Предмет дослідження –ідіоми, їх функції,та проблеми класифікації.

Мета  роботи - проаналізувати структурно-семантичні особливості та стилістичну функцію ідіоматичних одиниць, звертаючи увагу на національну своєрідність ідіом у англійській мові. У завдання дослідження входить укладання класифікації ідіоматичних одиниць, а також дослідження ідіоматичних одиниць, які належать до різних функціональних стилів, їхніх морфологічних, синтаксичних, семантичних, стилістичних властивостей.

Матеріалом  дослідження стали ідіоматичні одиниці сучасної англійської мови, отримані з англійських газет та журналів.

Теоретична  цінність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення класифікації  фразеологічних одиниць в світі розвитку фразеологічної

Практична цінність роботи полягає в тому, що результати, отримані в ході даного дослідження, можуть бути використані в теоретичному курсі лексикології, стилістики, теорії і практики перекладу, на практичних заняттях з англійської мови на різних рівнях навчання. В цьому і полягає практичне значення роботи.В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та крос культурного аналізу. 

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету  
й завдання, об’єкт і предмет, охарактеризовано фактологічний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи, публікації за темою курсової.

Перший розділ присвячено викладенню теоретичних та методологічних підвалин дослідження. У ньому визначено зміст поняття однослівної ідіоми та встановлено її класифікацію; проаналізовано співвідношення змісту термінів “фразеологія” та “ідіоматика” .

     У загальних висновках наведено основні підсумки курсової роботи та окреслено перспективні напрями подальших наукових розробок. 
 

 

 

Розділ  І. Загальна характеристика ідіом

1.1 Поняття  про ідіоми в сучасному мовознавстві

     Термін  «ідіома» походить від давньогрецького  слова «ídiōma», що означає «особливість, своєрідність». Виділяються два  основні погляди на ідіоматичні  одиниці – так звані «широкий підхід» та «вузький підхід» до ідіом. Згідно з останнім, ідіомами вважається лише такі «стійкі словосполуки, семантика  яких не виводиться зі значень її складників, а інтегрована ними формально; виникає  внаслідок утрати мотиваційних відношень».

      У вітчизняному мовознавстві протягом довгого  часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією  відомого радянського мовознавця акад. В.В. Виноградова, який розподілив фразеологічні  одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні  сполучення. На думку В.В. Виноградова, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто  з суми складових таких фразеологічних одиниць неможливо дізнатися  про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю  компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють наступні підтипи:

      1) Фразеологічні зрощення, у складі  яких є так звані «слова-некротизми»  (лексичні архаїзми, історизми та  інші лексеми, що вийшли з  ужитку мовлення). Наприклад, англійська  ідіома “to buy a pig in a poke” на позначення  невигідного та невдалого придбання  чогось, що не було уважно розглянуто  передусім (порівн. укр. ідіому  «купувати кота в мішку». Лексема  a poke позначає «мішок» і є архаїзмом  (сучасний синонім “sack”), який  в сучасній англійській мові  вживається лише у вищезгаданій  ідіоматичній одиниці. Тобто ми  бачимо випадок, коли лексема  продовжує жити значно довше  у межах ідіоматичного словосполучення,  аніж у вільному словосполученні  чи ізольовано.

      2) Фразеологічні зрощення, що містять  граматичні архаїзми, які є синтаксично  неподільним цілим.

      Дж.Сейдл  і У.Макморді зазначають, зокрема: “The way in which the words are put together is often odd, illogical or even grammatically incorrect”.

      Так, ідіома I am good friends with him ("ми з ним  добрі друзі») є, з точки зору граматичної  структури, неправильною та нелогічною. Займенник I стоїть в однині, проте  форма I am a good friend with him є неможливою, хоча значно більш логічною. Можливою є форма I am good friend of his, але вона не є ідіоматичною одиницею.

      3) Фразеологічні зрощення, що стали  нерозкладними як лексично, так  і семантично, наприклад:

      to be born with the silver spoon in one’s mouth;

      to go through thick and thin.

      4) Фразеологічні зрощення, котрі являють  собою таку семантичну єдність,  що лексичні значення компонентів  зовсім неважливі для розуміння  цілого.

      Прикладами  подібних одиниць в англійській  мові можуть бути:

      to bring the house down;

      to take it out on someone.

      Багато  в чому подібним до вітчизняного розуміння  феномену ідіоматичної одиниці є  визначення Сейдл-Макморді, які наголошують  на відмінності семантики ідіоми від семантики її складників: “We can say that an idiom is a number of words which, taken together, mean something different from the individual words of the idiom when they stand alone”.

      Проте, слід зазначити, що в британському та американському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід» до проблеми ідіоми. До складу ідіом західні  лінгвісти відносять не лише фразеологізми  усіх типів, а навіть і паремії  – приказки, прислів’я, крилаті  вислови, цитати тощо. Так, Ричард Спієрс у передмові до «Словника американських  ідіом» пояснює вибірку одиниць  для даного видання наступним  чином: «Every language has phrases or sentences that cannot be translated literally. Many clichés, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently in American English». Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми» порівняно з розумінням В.Виноградова: адже до складу ідіом віднесені не лише словосполучення, а й речення (sentences) різного характеру: кліше, прислів’я, сленгові фрази, мовленнєві штампи (common sayings), які об’єднує одна спільна риса: їхня ідіоматичність. Подібним чином укладено більшість з інших оригінальних словників та довідників ідіом англійської мови Укладач іншого популярного словника ідіом британського варіанту англійської мови Вільям Колінз, зокрема, зазначає: «Вивчаючи ідіоми, завжди стикаєшся з двома найголовнішими проблема. Перша – проблема походження. Як зауважує Піарсел Сміт, навіть фахівці не в змозі чітко і впевнено пояснити значення численних ідіоматичних виразів. По-друге, існує проблема зв’язку між походженням та поточним використанням. Часто стає необхідним, вивчаючи ідіому, наявне значення якої зрозуміло і широким загалом використовується правильно, визнати, що зв’язок між походженням та значенням не є відомим».

      У своїй передмові до словника Дж.Сейдл  та У.Макморді “English idioms and how to use them” (1983) проф. Мєднікова зазначає: «Слово «ідіома» не є однозначним. Ним називають  і особливу фразеологічну одиницю, що має ярко виражені стилістичні  особливості (власно ідіоми) та інші види фразеологічних одиниць. Ось чому Дженіфер Сейдл та У.Макморді, розуміючи слово  ідіома у всій системі його значень, включили до складу посібника все  те, що, на їхню думку, може вважатися  специфічно англійським і те, що необхідно знати тим, хто вивчає англійську мову як іноземну. Радянська  лінгвістика, яка досягла великих  успіхів у своєму теоретичному розвитку, інакше розглядає проблеми класифікації фразеологічних одиниць. Наше мовлення, коли ми розмовляємо, є ідіоматичним в тому сенсі, коли ми користуємося характерними для нашої мови виразами та зворотами, що демонструють у своєму синтаксичному та семантичному складі її специфіку».

      В нашій роботі ми будемо використовувати  термін «ідіома» або «ідіоматична одиниця», маючи на увазі фразеологічну  одиницю мови, для якої характерна стійкість, відтворюваність та немотивованість  значення, тобто зміст якої не дорівнює сумі значень слів-складників.

     Таким чином, фразеологія та ідіоматика мають, по-перше, зону перетину, до якої належать фразеологізми-ідіоми, по-друге, свої власні сфери компетенції. Їх співвідношення можна унаочнити в такий спосіб:

     

      ідіоматичні  одиниці                        неідіоматичні одиниці

    Таким чином, поняття “фразеологія” та “ідіоматика” перехрещуються, але  не суперечать одне одному. Ми пропонуємо розрізняти фразеологічні одиниці  ідіоматичного і неідіоматичного  характеру, оскільки не всі фразеологізми  є ідіомами. З іншого боку, ідіоматика виходить за межі фразеології. Ідіоматичні  одиниці існують як на рівнях речення  і словосполучення, так і на рівні  слова. Поява ідіоматичних одиниць  зумовлена потребою дати конкретну  і образно-емоційну оцінку предметам  та явищам, які вже мають вербальну  форму вираження. Постійне суміщення  значення прототипу ідіоматичних одиниць  та їх ідіоматичного значення спричиняє, з одного боку, ускладненість смислової  структури, а з іншого – її образність і, як наслідок, здатність виконувати експресивну функцію.