Формування іншомовноï компетенціï учнів у діалогічному мовленні на початковому етапі оволодіння німецькою мовою

Принцип функціонально-комунікативної спрямованості під час навчання молодших школярів допоможе вчителеві реалізувати соціальне замовлення щодо виховання особистості, здатної вільно працювати в різних галузях людської діяльності.

Принцип стилістичної диференціації означає додержання законів функціональної стилістики, орієнтацію школярів на використання мовних засобів, адекватних завданням та умовам спілкування, формування вмінь обирати найбільш вдалий варіант серед усіх відомих.

Принцип взаємозв’язку в розвитку усного і писемного мовлення вимагає чергувати усне й писемне діалогічне мовлення, не віддаючи переваги жодній з форм.

Принцип оцінки виразності мовлення у процесі навчання діалогічного мовлення означає добір таких вправ, які формували б уміння оцінити, наскільки влучними і виразними в стилістичному відношенні є дібрані для висловлювання думки мовні одиниці.

Принцип розвитку чуття мови полягає в розвитку інтуїтивних здібностей школярів щодо додержання норм літературної мови. Мовне чуття формується внаслідок спостереження за стильовими ознаками, а також під час роботи над помилками.

Принцип взаємозв’язку мовлення і  мислення у процесі роботи над діалогічним мовленням означає оволодіння молодшими школярами системою розумових дій: операцій аналізу і синтезу. Оперуючи різними категоріями мислення, доводиться шліфувати свою думку, удосконалювати її, використовуючи для цього найрізноманітніші мовні одиниці.

Принцип системного підходу означає:

• відносну самостійність у роботі;
• цілеспрямованість;
• урахування взаємозв’язку в формуванні умінь і навичок будувати діалогічне мовлення між наступним і попереднім класами.

Принцип активного керівництва  процесом навчання молодших школярів полягає в тому, що формування комунікативних здібностей учнів повинно бути під постійним контролем учителя, спрямовуватись у потрібне русло. Вчитель повинен дбайливо ставитись до власної культури мовлення, створювати відповідне мовленнєве середовище.

Принцип комплексного підходу до процесу навчання діалогічного мовлення передбачає, що розвиток усіх видів мовленнєвої практики (говоріння, слухання, письмо) - взаємозв’язаний процес.

Принцип безперервності і наступності – означає постійне вдосконалення мовленнєвої культури на всіх етапах навчання.

Принцип оптимізації у виборі методів, прийомів та засобів навчання учнів діалогічного мовленню передбачає добір найефективніших шляхів, які забезпечують свідомість у побудові діалогічного мовлення.

Керуючись цими принципами, розвиваючи діалогічне мовлення, ми намагаємось формувати в учнів уміння розмірковувати, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, розвиваємо творче мислення, пам’ять, спонукаємо дітей до будови власних висловлювань.

Формування творчої особистості, здатної плідно працювати в різноманітних  сферах суспільної діяльності, тісно  пов’язана із засвоєнням правил спілкування  у різноманітних комунікативних ситуаціях. Тому завдання вчителя - навчити  молодших школярів вільно володіти діалогічним  та монологічним мовленням, емоційно-експресивними  засобами, постійно дбати про мовленнєву досконалість. Це одна з першочергових і актуальних проблем у системі мовної шкільної освіти.

Використання комунікативного  підходу при навчанні діалогічного мовлення дітей молодших класів дає  можливість розвивати творчі здібності  дітей в обґрунтуванні власних  думок і відповідей. Діти навчаються розмірковувати над тими проблемами, які ми ставимо перед ними в процесі навчання. Удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів на сучасному етапі зумовлюється передусім зростаючими соціальними потребами в особистості високої мовленнєвої культури, здатної вільно користуватися мовними засобами в різноманітних комунікативних ситуаціях. Така система ефективно допомагає підвищенню рівня розвитку діалогічного мовлення, вдосконаленню інтонаційних умінь і навичок, розвитку зв’язного мовлення.

В учнів початкових класів необхідно  сформувати такі вміння:

• складати діалог на задану тему;
• використовувати формули мовленнєвого етикету («ввічливі» слова, тощо);
• дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловлювати свою думку, зацікавлено й доброзичливо вислуховувати);
• додержувати норм літературної мови.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ  ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

 

2.1. Етапи навчання діалогічного мовлення

    Навчання діалогічного  мовлення відбувається у комплексі,  що передбачає собою вправи  для кожного етапу формування  вмінь і навичок ведення діалогу.  Існує три етапи, на яких  відбувається формування вміню  і навичок діалогічного спілкування:  І етап - початковий, на якому відбувається  презентація матеріалу; ІІ етап - середній, на якому відбувається  практика сформованих вмінь та  навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап - останній, креативний - на  цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у  процесі діалогічного мовлення.

Існують різні підходи  до навчання діалогічного мовлення, з  яких можна виділити два основних. Відповідно до першого – «зверху  вниз» - навчання діалогічного мовлення розпочинається зі слухання діалогу  – зразка з його наступним варіюванням, а згодом і створенням власних  діалогів в аналогічних ситуаціях  спілкування.  
Другий - "знизу вверх" - передбачає шлях від засвоєння спочатку елементів діалогу (реплік діалогічної єдності) до самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної комунікативної системи, що не виключає прослуховування діалогів-зразків.  
Обидва підходи є можливими. Вже у процесі формування мовленнєвих навичок (граматичних, лексичних) учні виходять на рівень понадфразової єдності, в тому числі діалогічних єдностей. Проте увага учня в цьому випадку зосереджена на вживанні нової граматичної структури або лексичної одиниці. Виходячи на рівень обміну репліками, він використовує вже знайомі йому діалогічні єдності. Завдання ж навчання діалогічних єдностей включають засвоєння учнями нових видів діалогічних єдностей, притаманних тому функціональному типу діалогу, який є метою навчання на даному відрізку навчально-виховного процесу.  
Навчання реплікування можна вважати підготовчим або нульовим етапом формування навичок та вмінь діалогічного мовлення учнів. На цьому етапі виконуються знайомі вже вам рецептивно-репродуктивні та репродуктивні умовно-комунікативні вправи на імітацію, підстановку, відповіді на запитання, на запит певної інформації (за зразком), повідомлення інформації тощо.  
При навчанні реплікування важливо поступово збільшувати обсяг репліки учня - від однієї до двох-трьох фраз.  
Коли учні засвоять репліку-реакцію та ініціативну репліку певної діалогічної єдності, можна переходити до першого етапу формування навичок і вмінь діалогічного мовлення - оволодіння певними діалогічними єдностями. На цьому етапі використовуються рецептивно-продуктивні умовно-комунікативні вправи з обміну репліками. Учасниками спілкування є самі учні, а вчитель лише дає їм певне комунікативне завдання, де окреслюється комунікативна ситуація і вказуються ролі, що їх виконуватимуть учні.  
Другим етапом формування навичок і вмінь діалогічного мовлення учнів є оволодіння ними мікродіалогом. Мікродіалог розглядають як засіб вираження основних комунікативних інтенцій партнерів по спілкуванню. Він є імпліцитною структурною основою розгорнутого діалогу і включає взаємопов'язані ланцюжки діалогічних єдностей, які ще називають діалогічним цілим. Мікродіалоги відрізняються від діалогічних єдностей не лише обсягом, але й своєю відносною завершеністю. Власне діалог (розгорнутий діалог) складається з двох-трьох мікродіалогів. Мета другого етапу - навчити учнів об'єднувати засвоєні діалогічні єдності, підтримувати бесіду, не дати їй зупинитися після першого обміну репліками. На цьому етапі використовуються рецептивно – продуктивні комунікативні вправи нижчого рівня (такі, що допускають використання спеціально створених вербальних опор для висловлювання учнів).  
Звичайно на цьому етапі учасниками спілкування є самі учні, які виступають у певних ролях або від свого власного імені. На основі навчальних комунікативних ситуацій, запропонованих учителем (або поданих у підручнику), вони продукують мікродіалоги.  
На третьому етапі учні мають навчитися вести діалоги різних функціональних типів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми для відповідного класу і типу школи, на основі створеної вчителем (описаної в підручнику) комунікативної ситуації. Вправи, що виконуються на третьому (заключному) етапі, відносяться до рецептивно-продуктивних комунікативних вправ вищого рівня (таких, що не дозволяють використання спеціально створених вербальних опор).  
Отже у навчанні діалогічного мовлення учнів можна виділити такі рівні формування діалогічних вмінь і навичок: підготовчий або нульовий – навички реп лікування; перший – уміння поєднувати репліки у різні види діалогічних єдностей; другий – вміння будувати мікро діалоги з використання засвоєних діалогічних єдностей на основі запропонованих навчальних комунікативних ситуацій; третій – вміння створювати власні діалоги різних функціональних типів на основі запропонованих комунікативних ситуацій.

 

2.2. Комплекс вправ  для навчання діалогічного мовлення у четвертих класах

     Мета вправ  середнього етапу оволодіння  діалогічного мовлення - навчити  учнів об’єднувати засвоєні ними  ДЄ у мікродіалоги. До середнього  етапу  входять комунікативні  рецептивно-продуктивні вправи нижчого  рівня, які допускають використання  штучно створених вербальних  опор. Є два види таких опор: мікродіалог - підстановча таблиця  та структурно - мовленнєва схема  мікродіалогу. Опори допомагають  учням долати труднощі, що виникають  у процесі поєднання ДЄ. Доцільно  перед виконанням вправ цієї  групи дати послухати учням мікродіалоги-зразки, записані на диск або магнітну стрічку.

 

Вправа 1.

Завдання: a) Hört einen Dialog zu.

M: Hat dir der Film gefallen?

S: Nein, mir hat der Film nicht gefallen.

M: Warum hat dir der Film nicht gefallen?

S: Mir hat die Musik nicht gefallen. Ich meine, dass der Film zu langweilig war.

b) Benutzt Tipps und macht  einen ähnlichen Dialog:

das Schauspiel/ das Konzert / die Schauspieler /  die Musikanten / interessant / wunderbar/

 

Вправа 2.

 Завдання: a) Lest den Text.

Oxana hat Geburtstag

Heute ist Oxana elf Jahre alt. Sie hat Geburtstag. Am Nachmittag besuchen die Freunde Oxana. Sie bringen ihr viele Geschenke. Oxana bekommt ein Buch, ein Bild, Bleistifte, Hefte, einen Kugelschreiber. Die Freunde gratulieren Oxana zum Geburtstag und schenken ihr viele Blumen. Sie wünschen ihr alles Gute.

Die Geburtstagsfeier beginnt. Oxanas Mutter bringt Kakao und Torte. Die Torte ist groß und schön. Die Kinder trinken Kakao und essen gern Torte. Dann hören sie Musik und tanzen. Am Abend gehen sie in den Park und spielen dort. Oxanas Eltern gehen auch in den Park. Die Geburtstagsfeier ist schön.

 

b) Arbeitet zu zweit. Hier sind einige Fragen. Stellt sie einander und beantwortet sie.

Wie alt ist Oxana heute?

Wer besucht Oxana?

Was schenken die Freunde Oxana?

Was trinken die Kinder?

Was essen die Kinder?

Was hören sie?

Tanzen die Kinder?

Wohin gehen alle am Abend?

Was machen sie dort?

Wie ist die Geburtstagsfeier?

 

Вправа 3.

Завдання: a) Lest und übersetzt den Dialog.

b) Arbeitet zu zweit. Macht einen ähnlichen Dialog zum Thema « Wohnung ».

─ Hallo, Saschko!

─ Hallo, Taras!

─ Habt ihr eine Wohnung bekommen?

─ Ja, wir haben eine Wohnung bekommen.

─ Wo ist eure Wohnung?

─ In der Puschkinskastraße 11.

─ Ist eure Wohnung groß?

─ Ja, wir haben drei Zimmer: ein Wohnzimmer, ein Schlafzimmer und ein Kinderzimmer. Es gibt auch eine Küche und ein Badezimmer.

─ Habt ihr auch ein Balkon?

─ Ja, wir haben zwei Balkons.

─ Wie ist dein Zimmer?

─ Mein Zimmer ist nicht groß, aber schön. Ich arbeite, spiele und schlafe dort.

─ Was hast du im Zimmer?

─ Im Zimmer stehen ein Bett, ein Schreibtisch, ein Kleiderschrank und ein Bücherschrank.. Auf dem Fußboden liegt ein Teppich.

─ Und was habt ihr in der Küche?

─ In der Küche stehen ein Tisch, vier Stühle, ein Gasherd und ein Kühlschrank.

─ Was gibt es im Wohnzimmer?

─ Im Wohnzimmer gibt es ein Sofa, zwei Sessel, einen Bücherschrank, einen Tisch. Auf dem Fußboden liegt auch ein Teppich. Der Teppich ist groß und bunt. Unsere Wohnung ist schön.

 

Вправа 4.

Завдання: Hier sind die möglichen Aussagen des Verkäufers und des Kundes. Macht einen Dialog zur Situation « Einkaufen »

Die möglichen Aussagen des Verkäufers:

─ Guten Tag!

─ Sie wünschen? / Bitte sehr?

─ Welche Größe?

─ Probieren Sie bitte an!

─ Möchten Sie noch etwas?

─ Hier bitte!

─ Alles zusammen macht 130 EU. Zahlen Sie bitte an der Kasse.

 

Die möglichen Aussagen des Kundes:

─ Guten Tag!

─ Ich möchte …

─ Ich brauche Größe …

─ … paßt mir. Ich nehme …

─ Ich möchte auch …Größe …

─ … sitzt nicht schlecht. Ich nehme … Was kostet …?

─ Danke!

 

Вправа 5.

Завдання: Arbeitet zu zweit. Interviewt einander. Stellt einander Fragen!

─ Bist du mit deinen Schulleistungen zufrieden?

─ Was ist dein Lieblingsfach?

─ Welche Fächer machen dir Spaß? Welche nicht? Warum nicht?

─ Was fällt dir schwer? Was fällt dir leicht?

─ Verstehst du dich mit allen Lehrern gut?

─ In welchen Stunden lobt dich der Lehrer?

─ In welchen Stunden tadelt dich der Lehrer?

─ Wie findest du den Deutschunterricht?

─ Fällt dir die Fremdsprache schwer?

 

Вправа 6.

Завдання: Spielt diese Szene!

Oliver, Andrij und Olja gingen durch die Stadt spazieren. Sie wurden müde und bekammen Hunger.

Heute im Verkauf:

    - Limonade

    - Coca Cola

    - Apfelsaft

    - Hamburger

    - Würstchen

    - Fischbrötchen

    - Kuchen

    - Käsebrot

Oliver: Ich habe Hunger.

Olja: Ich … . Gibt es …, …,  …?

Oliver: Dahinten gibt e seine … . Ich möchte … .

Olja: Ich mag … . Und du Andrij?

Andrij: Und ich nehme … .

Oliver: Gut! Bitte ein / eine / einen …, …, und … .

Verkäufer: Bitte, habt ihr noch …?

Olja: Und was gibt es …?

Verkäufer: …, …, …, …  .

Olja: Für mich bitte … .

Andrij: Ich …, wenn es geht.

Oliver: Warum nicht? Bitte … einmal / zweimal … . Und was macht das?

Verkäufer: Zusammen oder …?

Oliver: …

Verkäufer: …

Oliver: Danke.

Verkäufer: Bitte.

 

ВИСНОВКИ

    Питання комунікативного  підходу до навчання іншомовного  спілкування, зокрема навчання  діалогічного мовлення, є дуже  актуальним для освіти в сучасній  школі. Адже, як відомо з власних  спостережень, у школі на уроках  іноземної мови далеко не всіх  умов додержуються як вчителі  так і учні. Одним з головних  критеріїв комунікативного підходу  у навчанні є створення мовленнєвих ситуацій в процесі навчання; комунікативний підхід у навчанні забезпечує самостійну та творчу роботу учнів, а також використання мови як засобу спілкування для досягнення навчальних цілей.

    У першому   розділі нашоï роботи  ми розглянули  ряд теоретичних питань, які необхідно  знати і застосовувати при  навчанні різними шляхами діалогічного  мовлення. Були висвітлені такі  важливі пункти, як психологічні  особливості учнів середнього  шкільного віку у процесі навчання  діалогічного мовлення, поняття  іншомовноï компетенціï, зокрема  мовноï та мовленнєвоï,  суть, характеристика та особливості  діалогічного мовлення.

    Навчання різним  шляхам діалогічного мовлення  неможливо без знання особливостей  комунікативного підходу у навчанні  іншомовного спілкування. Комунікативний  напрямок передбачає самостійну  роботу учнів в режимі «учень - учень»; учні самі відповідають  за свої успіхи та невдачі;  спілкування на уроці іноземної  мови проходить інтегровано без  використання рідної мови.

    У другому розділі  нашої роботи ми коротко розглянули  шляхи та етапи  навчання  діалогічного мовлення та надали  їм характеристику. Більш детально  розлянули середній етап навчання  діалогічного мовлення, визначили  його особливості та мету. Нами  була створена система вправ  для навчання діалогічного мовлення  на середньому етапі оволодіння  німецькою мовою, метою якоï  є розвиток вмінь учнів складати  мікродіалоги.