Експресивнiсть заперечення. Труднощi перекладу

She did not feel angry, she did not feel inclined to laugh, she did not know what she felt. - Она не чувствовала злобы, она не была склонна смеяться, она не знала, что она чувствует.

Крім того, в  одному реченні можлива комбінація заперечення в основному складі речення й заперечення в дієслівному  словосполученні.

В інфінітивних, герундіальных і дієприкметникових конструкціях заперечення може бути виражено:

а) провідним  компонентом - непридикативної форми:

Hіs father, not lіkіng the іdea of hіs goіng on the stage, had іnsіsted on thіs. - “Его отец, которому не нравилась  идея, что он пойдет на сцену, настоял на этом”.

б) будь-яким підлеглим  компонентом:

Sometіmes he would sіt sіlent and absracted, takіng no notіce of anyone. –  Иногда он сидел тихо и отрешенно,  не обращая ни на кого внимания.

В інфінітивних,герундіальних та дієприкметникових конструкціях, як і у цілому реченні, в англійській мові може бути тільки одне заперечення, на відміну від російської.

Отже, заперечення  можуть виражатися на будь-якому мовному  рівні (лексичному, граматичному та синтаксичному) залежно від виду. На кожному з цих рівнів є свої особливі засоби вираження заперечень, які при перекладі з оригіналу передаються російською мовою як лексичними, граматичними, так і синтаксичними засобами. Ці рівні в оригіналі та перекладі не обов’язково будуть співпадати, що можна пояснити тим, що в англійській мові можливе лише одне заперечення на відміну від російської.

1.4. Засоби вираження заперечення

 

 Відомий   дослідник   англійської   мови    Б.  Мамедов   в своїх   працях   чітко   розмежував   лексичні    і    граматичні   засоби вираження  заперечення  в  сучасній  англійській  мові.

1) Лексичне   заперечення,  яке притаманне  не  цілому  синтаксичному   комплексу,    а окремому  слову. 

Такий  тип  заперечення  переважно   виражається   різними  афіксами,  які  є   показником  негативності в даній мові. В англійській мові  існує цілий ряд префіксів, які роблять значення  основної  лексеми слова заперечним - un-, in-, ir-, im-,non-, dis-, mis-  і  префікс  - less.

         important   -    unimportant 

         security      -    insecurity

          polite          -    impolite

         relevant      -   irrelevant

         persistent    -  nonpersistent

          favour         -  disfavour

        apprehend    -   misapprehend

Заперечні префікси в англійській мові не надають негативного  значення цілому реченню, а лише одному з складових елементів, і вживаються  у контексті тільки для підсилення основного заперечення,  вираженого  за  допомогою  частки  not. В лінгвістиці таке явище має назву  «заперечення  заперечення». Два негатора : граматичний (частка  not) і лексичний(слово з заперечним префіксом )  можуть спокійно співіснувати в  межах одного  речення,  при цьому  вони  нейтралізують один  одного  і  в  результаті  цього ми одержуємо  стверджувальне  висловлювання :

             I  could  not  unlove   her  now

            Я  не  можу  не  кохати  ії  зараз    

            тобто

          Я кохаю ії  зараз.

Якщо   з   даного   речення   випустити  лексичний  негатор,  то  воно  перетворюється  в  загально - заперечне :

            I  could  not   love  her  now.

            Я  не  можу  кохати  ії  зараз.

Якщо   не  відсутній  граматичний  негатор,  тобто  частка  not, то  ми одержимо   приклад   часткового   заперечення  дієслівного  додатка :

              I  could  unlove  her  now.

             Я  міг  би  не  кохати  ії  зараз.

В   цьому   випадку   це   речення   потребує   деякого  пояснення  « Я  міг  би  не  кохати  ії  зараз,  якби ...»  Так  само  в  реченні :

             She  was  not  helpless.

Заперечення   заперечення  перетворюється  знову  ж  таки  в  ствердження :

               Вона  не  була  безпорадною,   тобто

               Вона  могла  володіти  собою.

2) Граматичні  засоби  вираження  заперечення.

Граматичне   заперечення,  незважаючи  на  зв’язок  між  суб’єктом  іт предикатом   в  реченні  є  синтаксичною  категорією,  яка  негативно відображає  цей  зв’язок  за  допомогою  певних  заперечних  засобів.             В    сучасній    англійській   мові  граматичне  заперечення  виражене  здебільшого   запереченою   часткою   not. Місце і роль  цієї  частки ми  розглянули  раніше,  коли  досліджували  питання   про  загальне і часткове заперечення   в   реченні. Вона   може   стояти  при  будь-якому  членові    речення, тим  самим  вказуючи  на  різний  тип і загального і часткового  заперечення.

           I  do  not  at  all  complain

           Not  so  much  as  I  could  wish

           Our  house – not  new  to  me,  but  quite  familiar

Таким  чином,  в  наведених  прикладах  заперечна  частка not відображає  семантичний   розподіл   підмета    і присудка.  Це  і є граматичне   заперечення. З точки  зору  семантико-синтаксичних  типів заперечення  цей  тип  заперечення  є  загальним.                                                                                       Іншим   заперечним   засобом    заперечення  є  заперечна частка  no. В  такому  випадку  частка  no  вживається  перед  іменником,  прикметником і  прислівником   і  виступає  як  граматичний засіб.

            You  have  no  best  to  me,  steerforth,  and  no  worst

             No  littimer  appeared

             She  knew  no  more  than  I  did

В   цих   прикладах   заперечний   займенник  не  виступає  в  функції означення. Саме  тому  він  перетворюється  із  лексико-граматичного  засобу  вираження  заперечення  в  граматичний.

До  граматичних   засобів  вираження  заперечення  належать  також вирази,   які  є  основними засобами  «підсилення  заперечення» : not at  all,   by  no  means,   not  by  any  means,   not  in  the  least,    not  for  the  world,  not  in  any  way,    not  in  any  respect,  in  no  respect  і  ін.

Здебільшого  вони  вживаються  у вже  заперечних  реченнях, просто підсилюючи  негативність  висловлювання :

            I  would  not  by  any  means  consent  to  this

Коли  ж  ці  вирази  виступають  самостійно,  то  речення  вважається  просто  заперечним,  без  підсилення :

            I  have  no  doubt   it  will  be  a  girl

3) Лексико - граматичні  засоби  вираження  заперечення.

Ці  засоби  включають  в  себе  всі  заперечні  займенники  і  прислівники. Специфіка  заперечних   займенників  і  прислівників  полягає в   їх  узагальненні. Такі  заперечні   засоби,  хоча  і  виступають  з  різними   особливостями  в  англійській  і  українській  мовах,  але  за ступенем   узагальненості   вони   носять   лексико - граматичний  характер. В  таблиці   подані  заперечні займенники  і прислівники англійської  мови  і  їхні  еквіваленти  в українській мові:

В  англійській   мові		В  українській   мові
no    none    no  one    nobody    nothing	Заперечні             займенники	ніякий    ніхто, ніякий     ніхто     ніхто, нікого     ніщо,  нічого
Never    Nowhere	Заперечні         прислівники	ніколи    ніде, нікуди,нізвідки

   

 

 

                    

 

 

 

 

 

                                                   

В сучасній  англійській  мові  заперечні  займенники  і  прислівники  не  тільки  функціонують  як  члени  речення,  але  й  надають  заперечного  значення  стверджувальному  присудку. Але   крім   всіх  вищевказаних  способів  існують  і  інші.

Варто  відзначити , що  Б.Мамедов  виділив  ще  одну  групу  засобів  - синтаксичні  засоби  вираження заперечення . Їх можна  умовно  поділити на :експресивно-іронічне  вираження  заперечення, вираження  заперечення  за  допомогою  запитання, вираження  заперечення за допомогою заперечних  сполучників.

Експресивно-іронічне вираження заперечення

  Однією  з особливостей  розмовної мови  є  інтонація  різного  тону ( високого  або  низького ). Академік  А..Виноградов  відзначає, що       « суттєве   значення  слова деколи  перетворюється  в  засіб  вираження  емоційного  значення ». В цьому випадку   справжнє  значення   слова  змінюється. А  це  можна  виразити  інтонацією. З  цієї точки зору, як сказав О. Есперсен , «інтонація володіє здатністю надавати заперечного значення стверджувальному реченню».

                 A  lot  you  know  about  love ! ...

В   наведеному  прикладі  стверджувальне  речення,  сказане  з  особливою  інтонацією, за  змістом  висловлювання  перетворюється  в заперечне :

                 Багато  ти  знаєш про кохання !    тобто

                 Тобі  не  властиве  почуття  кохання,   а  звідси

                 Ти  нічого  не  знаєш  про   кохання !

Ніякими   засобами    це    заперечення   не   виражене,   але  іронічна  інтонація  моделює  його  в  нашій  уяві  в  заперечне.                       

На   відміну   від    стверджувальних  речень,  які  виражають  заперечення, заперечені   речення, вжиті  з особливою  інтонацією, виражають  ствердження.  Це  виникає  при  взаємодії  ствердження з запереченням, в їхній діалектичній єдності :

         «Perhaps  you  don’ t  quite  understand  Mr. Bosinney», –

         she  said. - « Don’ t  understand  him !»  Games  hurried  out.

         « Why  not ?»

         « Можливо,  ти  не  зовсім  розумієш  містера  Босіні». -

         сказала  вона. -  « Не  розумію його !  Чому  б і ні  ?»    тобто, 

         мається  на  увазі   «  Як  я  можу  не  розуміти  його?  Я  його   розумію».

 У  вираженні    іронічного   заперечення  суттєву   роль  відіграє  сміх. Це   стається    в  тих  випадках,  коли  після  стверджувального   речення   декілька  разів  повторюється  сміх  і  при  цьому випливає  заперечний  зміст   даного  речення :

           « You  are  right,  Oliver,  you ‘ re  ritght ;  they  will

           think    you  have  stolen’em.  Ha !  ha  ! » chuckled  the jew,  rubbing  his  hands. 

 Вираження  заперечення  за  допомогою  запитання.

В  цьому   випадку   мовець  вживає  речення  з  такою  інтонацією,що  поставлене  запитання  сприймається  як  заперечне :

            After  all  what  could  you  do  with  a  women  of  this  kind?

 Наведений   приклад  сприймається  нами  в  заперечній  формі :

            After  all,  you  could  do  nothing   with  a  woman  of  this  kind.

 Вираження  заперечення за допомогою заперечних  сполучників.

В сучасній  англійській  мові  в  вираженні  заперечення велику  роль відіграють  заперечні  сполучники. До  цих  засобів  вираження  заперечення   належать  сполучники  neiter ...  nor,  neither ,  nor.  Ці  сполучники   з’єднують   або  однорідні  члени  речення  або  окремі  речення.   В  цьому  випадку  присудок  виражений  у  стверджувальній формі :

            She  looked   neither  at   him  nor  at  me.

              I  shall     not    fall  seriously  in  love  with  the  young  widow, nor  she  with  me.

Ці   сполучники   складають   значний   відсоток  з  взятих  прикладів заперечних  речень.

Висновки

 

               Заперечення      як      компонент     думки    і     способу ії  вираження  –  речення,   є  в  однаковій  мірі  об’єктом  дослідження  мовознавства  і   філософії.    Значна   кількість лінгвістів  розглядають  заперечення   як  окрему  мовну  категорію,  яка  є  опонентом категорії  ствердження.   Цілий  ряд  авторів  пов’язує  заперечення  з суб’єктивною   оцінкою    змісту  висловлювання,  а  саме  з  характером  вираженого  і  реченні  ставлення  мовця  до  дійсності.

Але  формально - логічне   і   мовне  заперечення  не  завжди  співпадають,   хоча  і  те  і  інше  властиве  всім  мовам  без  винятку.  Беручи  до   уваги   заперечення,   як  лінгвістичне  явище,  воно  має  свої прояви   на  різних  рівнях  мовознавства :  морфології,  лексиці,  граматиці,  фонетиці.

 Ми    пересвідчились   на   дослідженнях    істориків  - германістів,  що  на  ранньому  етапі    свого  становлення  англійська  мова   носила   полінегативний   характер,    тобто  в  одному  висловлюванні    була    можливою     наявність    більше   одного  негатора.

Шляхом   певних   змін,   які   відбулись  у  середньоанглійській  і  закінчили   своє   становлення  в  ранньоновоанглійській,  сучасна  англійська   мова    перейшла  з  ряду  полінегативних  мов  в  мононегативний  ряд.  І   на   даному  етапі  свого  існування  у  одному  простому  висловлюванні  можливе  тільки  одне  заперечення.

 Як   мовна   універсалія,   заперечення   розглядається   дослідниками   на  лексичному,  морфологічному   граматичному і   семантичному  рівнях  мовознавства. 

На  морфологічному   рівні  існує  цілий  ряд  слів - негаторів,  які  забезпечують   заперечний    зміст   цілому  реченню.  Залежно  від  належності  негатора  певному  членові  речення,  розрізняють :

 

1. Загальне  заперечення,   де   заперечується    дієслово - присудок   і  таким  чином  ціле  речення  набуває  негативного  значення.
2. Часткове  заперечення,    де    заперечується   будь - який  член  ре-

чення,  крім  присудка.

Виходячи  звідси,  існує :

1. заперечення  підмета
2. заперечення  присудка
3. заперечення  додатка
4. заперечення  обставини.

В  ролі  засобів   вираження   заперечення  в  реченні  виступають  такі  частини  мови  як :

1) заперечна  частка  not,   яка   за   своєю частотою  вживання  перевищує   всі   інші    негатори   англійської мови.  Вона  є показником як   загального,   так   і  часткового  заперечення,  оскільки  може  належати  будь - якому  членові  речення.

2) заперечна   частка  no,   яка   стоїть  на  другому місці за  частотою використання.   Проте,   вона    може  заперечувати  тільки  іменники, прикметники або   займенники,   а отже,  вона  є негатором часткового заперечення.

3) заперечні  займенники : nothing,   nobody,  no - one,  none,  які  самі    виступають    членами   речення  і  розглядаються  як  показники негативності  в  частковому  запереченні  підмета  і  додатка.