Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 15:38, курсовая работа
Переклад має довгу історію. Своїм корінням він сходить до тих далеких часів, коли прамова почала розпадатися на окремі мови і виникла потреба у людях, які знають по кілька мов і здатних виступати в ролі посередників при спілкуванні представників різних мовних громад. Тим не менш, з ряду причин, зокрема в силу його міждисциплінарного характеру, переклад оформився в самостійну науку ще на початку ХХ століття.
Вступ
Розділ І Особливості перекладу диремних речень англійської мови: підмет – фактична обставина мети
Поняття граматичних трансформацій, причини їх використання, класифікація граматичних трансформацій
Дослідження перекладу дирем в теорії і практиці перекладознавства. Переклад диремних речень
Масштаб і глибина перекладацьких трансформацій бувають різноманітними - від трансформацій, які спричиняють відносно невелику відмінність тексту мови перекладу з текстом мови оригінала, до випадків так званого парадоксального перекладу, коли зовнішня несхожість тексту оригінала і тексту перекладу така, що важко відразу ж визнати переклад, і лише поміркувавши можна дійти висновку, що рішення оптимальне, що перекласти ближче до тексту було просто неможливо, що перед нами переклад.
Основні типи граматичних трансформацій включають:
- синтаксичне уподібнення (дослівний переклад);
- розчленовування речення;
- об'єднання речень;
- граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).
А. Д. Швейцер класифікував граматичні трансформації таким чином:
1)об'єднання речень - спосіб
перекладу, при якому
2)розчленовування речення - спосіб перекладу, при якому синтаксична структура речення в оригіналі перетворюється в дві або більше предикативні структури мови перекладу.
3)додавання
4)вилучення
Як вже було зазначено вище,граматичні трансформації полягають у перетворенні структури речення в процесі перекладу відповідно до норм мови перекладу. Вони можуть відбуватися на синтаксичному рівні і на морфологічному рівні.
Граматичні трансформації полягають в перетворенні структури речення в процесі перекладу відповідно до норм переводячої мови. Вони можуть відбуватися на синтаксичному рівні і на морфологічному рівні.
1.2, Дослідження перекладу дирем в теорії і практиці перекладознавства. Переклад диремних речень
Речення, найбільш складна по функціональному і семантичному составу одиниця мови, являється одночасно і одиницею мовлення і в якості такової переживає найбільш суворий вплив прагматичного фактору в процесі знакообразованія. Якщо окреме слово, морфологічну форму або словосполучення можна розглядати як стале і порівняно незалежну інформаційну данність, відповідності якої в принципі зчислені, то усяке речення обов’язково пов’язано і зумовлено авторською установкою, а тому може, з точки зору перекладу, мати невизначену кількість інтерпретацій.
Всі ці властивості речення, які доставляють багато клопотів перекладачеві, проявляються в гнучкості практично всіх компонентів речення, які при перекладі можуть частково або повністю змінювати свій граматичний і/або лексико-семантичний вигляд. [Казакова, с.210]
Найбільш розповсюдженим
та багатообразним видом перекладацької
трансформації являються
Заміна членів речення приводить до перебудови його синтаксичної структури. Такого роду перебудова відбувається і в ряді случав при заміні частин мови. Більш суттєвою перебудова синтаксичної структури пов’язана із заміною головних членів речення, особливо підмету. Використання подібних замін в значної мірі зумовлено тим, що в англійської мові найчастіше, ніж в української, підмет виконує інші функції, аніж позначення суб’єкту дії.
Згідно дослідженням Бреусу, один з проявів мовної вибірковості полягає в тому, «що вихідна і переводна мови, в нашому випадку - англійська і російська, при описі однієї і тієї ж предметної ситуації обирають різні ознаки в якості відправної точки. Звичайно, так буває не завжди, і опис ситуації в двох мовах в цьому може бути однаковим (пор. “I am reading an interesting book” та «Я читаю цікаву книжку») – Тут обидві мови вибирають одну і ту ж точку-людини, що граматично виявляється у використанні аналогічного підлягає -"I" і "Я". Є, однак, чимало інших випадків, коли відправна точка змінюється, а з нею міняється і підмет. Наприклад, в англійській фразі "The doctor has been sent for" в якості початкової точки опису виступає лікар. У еквівалентної російської фразою "За доктором послали" відбувається семантичний зсув-в якості відправної точки російська мова вказує не на лікаря, а на тих, хто за ним послав. [Бреус а-р, с.24]
Існує кілька причин зміни підмету при перекладі. Розглянемо деякі з них.
По-перше, слід розглянути два важливих для перекладу поняття – монорема і дирема. В мові основною одиницею являється речення, а в мовленні – висловлювання. Згадаємо, що висловлювання – це речення, яке включено в конкретну комунікативну ситуацію. Як одиниця комунікації висловлювання складається із двох частин – старої інформації (теми) і нової інформації (реми). Чіткої межі між темою і ремою не має. Новизна інформації зростає в міру розгортання думки і досягає свого піку в останньому слові висловлювання. Але для практичних цілей перекладу межу між ними можна провести по дієслову. При розгляді перекладацьких трансформацій такий поділ теми і реми дозволяє оперувати формальними мовними одиницями, членами речення, які легко помітні в тексті. [Бреус а-р, с.24]
Монорема – вислів, що представляє собою граматично повну пропозицію, в якої тематичний елемент виражений експліцитно, але також містить нове, тобто вказує новий для одержувача об’єкт повідомлення. При цьому тема може мати будь-граматичне оформлення, може бути виражена навіть морфемою: It's getting dark - Темніє.
Дирема - пропозиція, в якому тема не містить «нового», тобто називає вихідний пункт повідомлення, вже відомий одержувачу [Черняхівська, , с.23]. Таким чином, узагальнюючи визначення Л. А. Черняхівської, можна зробити висновок: Висловлювання, цілком містить «нову» інформацію, називається «моноремой», а висловлювання, в якому тема не містить «нового», - «диремой». Монореми зустрічаються в початкових фразах тексту і на початку абзацу. Диреми з'являються по ходу розповіді.
Висловлювання типу монореми в процесі перекладу піддаються незначним перетворенням. Рема разом з підметом переміщуються в кінцеву позицію, і застосовується зворотний порядок слів, але відправна точка при описі предметної ситуації залишається тією ж самою.
Більш глибокими перетвореннями супроводжується переклад висловлювань, званих диремамі. Нагадаємо, що під терміном дирема розуміється висловлювання, в якому тема, або "стара" інформація, пов'язана з оповіданням у попередній частині тексту і безпосередньо з нього витікає.
Схема будови англійської диреми така ж, як в російській мові. На початку висловлювання знаходиться тема, за якою слідує рема. Може здатися, що така схожість полегшує вирішення завдань, пов'язаних з переведенням дирем. Насправді воно їх тільки ускладнює. Для того щоб у цьому розібратися, наведемо два англійських висловлювання: A boy | came | into the room. The boy | came | into the room.
Перше висловлювання є моноремой, показником чого служить використання неозначеного артикля а перед підметом boy. Еквівалентне російське висловлювання виглядає так: До кімнати | увійшов | хлопчик. У ньому використовується зворотній порядок слів, при якому рема (boy - хлопчик) буде перенесено в кінець висловлювання. Тепер переведемо дірему: Хлопчик | увійшов | у кімнату. The boy | came | into the room. І в англійській, і в російській висловлюваннях тема (boy - хлопчик) займає початкову, а рема (into the room - у кімнату) кінцеву позицію. Початкова точка при описі предметної ситуації одна і та ж і пов'язаних з нею перекладацьких труднощів не виникає.
Є, проте, інший вид англійських дирем, де справа йде інакше. Мова йде про висловлювання, в яких виявляється прагнення англійської мови організувати дирему так, щоб положення головного учасника предметної ситуації-суб'єкта-збігалося з ремой, тією частиною висловлювання, яка є найбільш важливою для цілей спілкування. При перекладі подібних дирем виникає необхідність у здійсненні цілого ряду перекладацьких перетворень. [Бреус а-р, с.28-29]
Так само як і на підрівні компонентної еквівалентності, на підрівні референціальної еквівалентності до числа факторів, що детермінують перекладацькі трансформації, входить комунікативна структура висловлювання ("актуальне членування пропозиції").
В англійської мові фіксований порядок не допускає настільки ж широкого та вільного використання інверсії для виділення теми і реми, якщо не рахувати деяких стилістично і семантично обмежених випадків типу: Over the liquor shelves hangs a row of wooden tablets in which the names of Irish cities and provinces are carved - Над заставленими пляшками полками висять дощечки, на яких викарбувані назви ірландських міст і провінцій. В інших випадках більш жорсткий порядок проходження компонентів висловлювання в англійській мові компенсується більш широкої сполучуваністю іменників, що виступають у ролі підмета, з дієсловами, які у ролі присудка: In 1961 an airliner crash in Illinois killed seventy-eight persons; Bad weather brought Concorde 002 down on a sudden visit to London's Heathrow airport yesterday; The split in the Democratic Party elected Lincoln. Збереження в перекладі тієї ж семантико-синтаксичної структури неможливо. Адже по-російськи "катастрофа вбила людей", "погода посадила літак" і "розкол обрав президента" невідмічені фрази. Суб'єктом предикатів, що означають активна дія, можуть бути іменники інших семантичних класів, що позначають не причину дії, а його агенса (пор. Мисливець вбив ведмедя, Льотчик посадив літак, Народ обрав депутатів).
Зважаючи на неможливість збереження структури вихідного висловлювання у перекладі використовується трансформація, в результаті якої дієслово замінюється його конверсивами (bring down – зробити посадку, elect – прийти до влади, kill – загинути), а підмет перетворюється в обставину причини: У 1961 році в результаті авіаційної катастрофи в штаті Іллінойс загинуло сімдесят вісім чоловік; Учора через нельотну погоду літак Конкорд-002 раптово здійснив посадку в лондонському аеропорту Хітроу; Завдяки розколу в демократичній партії до влади прийшов Лінкольн. [Швейцер, теор пер, с.128]
Нагадаємо, що конверсія — це без афіксальний засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на ґрунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці.
При конверсії утворюється омонім, семантично пов'язаний з початковим словом. Зрозуміти значення новоутворення можна, спираючись на значення початкового слова: The actor was hissed off the stage. — "Актора зігнали зі сцени шиканням ".
Найбільш продуктивним різновидом є субстантивація, найчастіше від дієслів, потім вже від прикметників. Далі йде [вербалізація], в основному в зв'язці «іменник — дієслово». Найменш активними є процеси ад'єктивації і адвербализації. Нікітін Михаїл Васильович,доктор філологічних наук, вказує також на поділ конверсії на транспозитивну та словотворчу. Транспозитивна конверсія буває повною та неповною. Вона характеризується переходом слова в іншу частину мови зі збереженням основного початкового значення. [uk.wikipedia.org/wiki/]
Диреми, підмет-фактичне обставина, об'єкт або ознака суб'єкта. Одним з мовних засобів, що дозволяють здійснити переміщення суб'єкта в кінець висловлювання, є використання підмета, яке позначає не діяча, а обставина вчинення дії, об'єкта дії або які-небудь ознаки діяча.
Підмет-фактична обставина мети або образу дії. Таке підмет часто позначає явища або які-небудь неживі предмети, що виступають як спонукальні мотиві подальших подій. При перекладі цього висловлювання на російську мову відбувається зміна відправної точки, з якої починається опис предметної ситуації. Заміна підмета спричиняє за собою зміну дієслова: напрям дії змінюється на протилежне. Це перетворення відомо у перекладацькій практиці як «конверсія». При перекладі використовується зворотній порядок слів. Підмет замінюється на обставину мети.: The avalanche \ destroyed | several houses. В результаті сходу лавини \ постраждало | декілька будівель. [Бреус а-р, с.29-30]
Список використаних джерел