Управління грошовими потоками на підприємстві

Таким чином, чистий грошовий потік від операційної діяльності (ЧГП_од) становить:

                                                         (3.10)

Якщо мають  місце надзвичайні події, то слід врахувати рух коштів у результаті від надзвичайних подій.

 

3.2.2. Управління грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності

Грошові потоки від інвестиційної діяльності формуються в результаті реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з технічним переозброєнням підприємства, освоєнням нового виробництва, здійсненням портфельних інвестицій тощо. Найбільш придатним інструментом для управління грошовими потоками від реалізації інвестиційних проектів та фінансової діяльності є план Кеш-Фло (Cash-Flow).

Приклад розрахунків  показників плану грошових потоків наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

План грошових коштів, тис. грн.

№ з/п	Найменування  статті	До початку виробництва	1-й рік експлуатації	2-й рік експлуатації
1	2	3	4	5
1	Обсяг продажу	—	5 000	6 000
2	Змінні витрати	—	3 500	4 250
3	Операційні  витрати	2 500	320	1000
4	Проценти за кредитами	50	500	500

5	Податки та інші витрати	—	150	30
6=1-2-3- -4-5	Кеш-Фло від  операційної діяльності	-2 550	530	220
7	Придбання активів	12 500	—	—
8	Надходження від  продажу активів	—	—	50
9 = 8-7	Кеш-Фло від  інвестиційної діяльності	-12 500	—	50
10	Акціонерний капітал	7 500	—	—
11	Позиковий капітал	9 000	—	—
12	Виплати в погашення  позик	—	—	—
13	Виплати дивідендів	—	50	150
14 = 10 + + 11-12- -13	Кеш-Фло від  фінансової діяльності	16 500	-50	-150
15 = 16 х (Т-1)	Кеш-баланс на початок  періоду	0	1450	1930
16 = 6 + + 9 +14 + + 15	Кеш-баланс на кінець   періоду	1450	1930	2 050

 

Всі надходження  і платежі відображаються в плані  грошових потоків у періоди часу, які відповідають датам їх здійснення.

У розділі Кеш-Фло  від інвестиційної діяльності вказується балансова вартість активів, які є в розпорядженні підприємства на момент впровадження інвестиційного проекту, а також витрати на придбання нових активів, надходження від реалізації активів, які не використовуються у виробництві.

В розділі Кеш-Фло  від фінансової діяльності вказуються акціонерний капітал, довгострокові і короткострокові позики. До виплат відносять дивіденди та погашення позик.

Таким чином, метою управління фінансовою та інвестиційною діяльністю є забезпечення додатного ліквідного залишку грошових коштів у кожному з періодів часу від початку до кінця реалізації проекту. План грошових потоків є основним документом для визначення потреби в капіталі, розробки стратегії фінансування підприємства, а також для оцінки ефективності його використання.

 

 

3.3. Управління грошовими потоками за допомогою платіжного календаря

Ефективність управління грошовими потоками певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря. Розробляється він на квартал з розробкою за місяцями, декадами в різних варіантах.

За допомогою  платіжного календаря вирішуються такі завдання:

1. організація обліку обсягів надходження грошових коштів і їх витрат в певні проміжки часу;
2. управління платоспроможністю підприємства;
3. розробка заходів щодо запобігання виникнення дефіциту грошових коштів у певні проміжки часу;
4. розробка заходів щодо ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;
5. визначення потреб в обсягах короткострокового кредиту в певні проміжки часу;
6. постійний контроль за своєчасністю надходження коштів, аналіз причин відхилення від графіків.

Орієнтовний зміст  платіжного календаря представлено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Платіжний календар за період _______

 

№ п/п	Стаття	Місяць
		Декади
		І	II	III
1	2	3	4	5
	Надходження коштів
1	Виручка від  реалізованої продукції
2	Виручка від  реалізованих активів
3	Надходження коштів від позареалізаційних операцій
4	Погашення дебіторської заборгованості
5	Отримання авансів  від покупців
6	Орендні платежі
7	Отримання короткострокових позик
8	Цільові надходження
9	Інші надходження
10	Всього надходжень
	Видатки
11	Невідкладні потреби
12	Заробітна плата  та платежі, прирівняні до неї;
13	Платежі в бюджет:
	• ПДВ
	• акцизний збір
	• податок на прибуток
	• плата за землю
	• інші податки і збори
14	Відрахування  в позабюджетні фонди
15	Оплата рахунків постачальників
16	Погашення кредиторської  заборгованості
17	Сплата рахунків підрядчиків
18	Погашення позик
19	Сплата відсотків  за позики
20	Орендна плата
21	Виплати дивідендів
22	Інші платежі
23	Всього виплат
24	Перевищення надходжень над видатками (10-23) > 0
25	Перевищення виплат над надходженнями (10-23) < 0
26	Залишок коштів на початок періоду
27	Залишок коштів на кінець періоду

 

Якщо в плановому  періоді надходження коштів з урахуванням залишку на початок періоду буде недостатньо для покриття запланованих витрат, підприємство може вжити низку заходів щодо запобігання порушення умов і строків розрахунків або констатації факту неплатоспроможності.

Якщо підприємство отримує  надлишок "вільних" коштів, то це є свідченням його фінансової стійкості. В цьому випадку необхідно розробити заходи щодо ефективного використання "вільних" коштів.

Таким чином, платіжний календар є важливим інструментом оперативного управління грошовими потоками на підприємстві.

Тема 4

ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ ТА її ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ

4.1. Об'єктивна  необхідність визначення вартості  грошей у часі

4.2. Нарахування  простих відсотків

4.3. Розрахунок  майбутньої вартості грошового  потоку методом компаундування

4.4. Розрахунок теперішньої вартості грошового потоку методом дисконтування

 

1. Об'єктивна  необхідність визначення вартості  грошей у часі

При плануванні грошових надходжень у розрахунках  за операціями на фінансовому ринку  необхідно враховувати фактор часу. Він відіграє не менш важливу роль, ніж обсяги грошових коштів. Це зумовлено нерівноцінністю грошей, які відносять до різних моментів часу, тобто вартість гривні сьогодні більша, ніж вартість гривні, отриманої завтра або через певний час.

Різниця у вартості грошей зумовлена дією декількох факторів, до яких відносять інфляцію або знецінення грошей. Окрім того, теоретично будь-яка сума грошей може бути інвестована і приноситиме дохід. Тому не отримані сьогодні гроші слід враховувати як невикористані можливості в отриманні доходу в майбутньому. В ринкових умовах необхідно враховувати фактор ризику, адже невизначеність майбутнього зменшує вартість грошей, які можуть бути отримані через певний час.

На вартість грошей впливає схильність до ліквідності  з боку інвесторів. Це проявляється в тому, що перевага завжди надається грошам, які можна отримати сьогодні й задовольнити свої потреби. Тому, якщо інвестори вкладають свої кошти в проекти, то чекають на винагороду, тобто високі доходи у майбутньому як компенсацію за втрату ліквідності.

З погляду кількісного  фінансового аналізу грошові  кошти, які відносять до різних періодів часу, не можна сумувати. Врахування фактора часу у фінансових розрахунках  здійснюється шляхом розрахунків майбутньої вартості доходу (капіталу) або теперішньої вартості майбутніх доходів.

Ціна грошей змінюється у часі. Чим раніше отримані гроші, тим більшу вартість вони мають. Гроші, які інвестуються в проекти, можуть принести значний дохід, але  можуть і втратити свою вартість внаслідок  ризику, інфляції. Тому підприємці, кредитори хочуть знати майбутню вартість грошей або сьогоднішню вартість майбутніх доходів з урахуванням ризику.

Майбутню вартість грошей можна визначити за допомогою  нарахування відсотків. Під відсотками розуміють абсолютну величину доходу від надання грошей в борг у будь-якій формі. Відсоткова ставка — це відношення суми доходу, виплаченого за фіксований інтервал часу, до величини позики. Інтервал, до якого приурочена відсоткова ставка, називається періодом нарахування. Періодом нарахування може бути рік, півріччя, квартал, місяць.

Якщо відсотки нараховуються в кінці періоду  нарахування (року, кварталу), вони називаються декурсивними. Якщо ж відсотки нараховуються на початку року, кварталу тощо, вони називаються антисипативними.

Декурсивний метод нарахування відсотків є основним і найбільш вживаним. Антисипативний метод використовується в періоди високої інфляції або, наприклад, під час обліку векселів у банку.

У фінансових розрахунках  використовуються математичні методи приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього періоду (метод дисконтування — discounting), а також визначення майбутньої вартості грошового потоку за формулою простих або складних відсотків (метод нарощування, або компаундування — compounding).

Ці методи широко використовуються у фінансовому та інвестиційному аналізі при розрахунках відсотків за кредитами і цінними паперами, в лізингових операціях, під час визначення доходів на інвестований капітал і строків окупності проектів тощо. Методи дисконтування і нарощування застосовуються там, де необхідно знайти одне з таких невідомих:

1. рівень відсотків;
2. щорічні платежі;
3. кількість періодів (місяців, кварталів, років);
4. значення теперішньої вартості;
5. значення майбутньої вартості.

 

2. Нарахування  простих відсотків

На практиці використовується два методи нарахування відсотків. Перший — нарахування простої відсоткової ставки: ставка відсотка застосовується до початкової суми протягом усього строку позики. Другий — складні відсоткові ставки, за яких ставка відсотка встановлюється до суми, що включає обсяг позики та нарахування відсотків на неї за попередній період.

Нарощена сума боргу або депозиту з урахування нарахованих на неї простих відсотків  визначається за формулою:

                                                

                                                      (4.1)

де FV— майбутня вартість (нарощена сума);

PV — теперішня вартість (початкова сума позики);

r — ставка відсотка (виражена десятковим дробом);

n — кількість періодів, за які нараховуються відсотки.

Прості відсоткові ставки використовуються при короткостроковому  кредитуванні.

Множник (1 + rn) називається коефіцієнтом нарощування суми простих відсотків.

Із формули (4.1) можна визначити теперішню вартість майбутніх доходів методом дисконтування:

                                           

                                                     (4.2)

Таким чином, метод  дисконтування є оберненим до методу нарощування.

У ряді випадків при наданні позик сума відсотків може утримуватись безпосередньо в момент здійснення операції. Процес нарахування і утримання відсотків наперед називається обліковою операцією. Під час здійснення облікових операцій банк або інша фінансова установа отримує дисконт (знижку з ціни), як різницю між (FV - PV).

Прикладом облікових  операцій може бути облік векселів, за якого банк купує векселі у  векселедержателя за ціною нижчою, ніж сума, яку може отримати банк при настанні строку платежу. Банк здійснює купівлю векселів з дисконтом. Сума, яку отримує власник векселя після їх обліку, визначається за формулою:

                                   

                                                                (4.3)

де r - облікова ставка.

Формулу (4.3) можна  використати для визначення майбутньої вартості при облікових операціях:

                                           

                                                            (4.4)

 

3. Розрахунок  майбутньої вартості грошового  потоку 

методом компаундування

У довгострокових фінансово-кредитних операціях, якщо відсотки не сплачуються одразу після  їх нарахування, а додаються до суми боргу, використовується метод складних відсотків. При використанні цього  методу база нарахування складних відсотків не залишається постійною — вона збільшується з кожним відрізком часу і процес нагромадження відбувається з прискоренням.