Управління формуванням прибутку підприємства» (на прикладі Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства

З представленої моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від 3 чинників: рентабельність чистого доходу, завантаженість активів і структура джерел коштів, авансованих в підприємства.

 

2.3. Шляхи удосконалення  системи управління формуванням прибутку підприємства

 

У процесі становлення  ринкових відносин в Україні всі  ланки фінансової системи опинилися  у глибокій кризі. І тому необхідним є аналіз показників прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства з метою запобігання його банкрутству  і для подальшої успішної діяльності з перспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитет держави [5, с. 61].

Розмір отриманого прибутку має вагоме значення в діяльності підприємства. Він впливає на формування фінансових ресурсів підприємства, збільшення його ринкової вартості підприємства, ефективність виробничої діяльності, економічний розвиток держави. Отже, значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників  та персоналу, а 

також держави визначають необхідність дослідження шляхів вдосконалення  формування та розподілу прибутку.[34, c. 283]

Ефективність управління прибутком залежить від дотримання наступних принципів: 

- органічна інтеграція  системи управління прибутком  і загальної системи управління  підприємством (будь-яке управлінське  рішення прямо чи опосередковано впливає на прибуток підприємства); 

- системність як основа  формування управлінських рішень (тільки комплексна система дій  забезпечує розробку взаємопов’язаних  управлінських рішень – реалізацію  першого принципу); 

- гнучкість та динамізм  розробки та прийняття управлінських  рішень (при розробці відповідних  рішень менеджмент повинен враховувати  постійні швидкі зміни в зовнішньому  середовищі, фінансовому стані підприємства  тощо); 

- значна варіабельність  управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання прибутку;  

- орієнтованість менеджменту  на визначений стратегічний вектор  розвитку  підприємства [24].

Необхідною умовою вдосконалення  механізму формування та використання прибутку підприємства є розрахунок потреби прибутку. Економічне обґрунтування  розрахунку потреби прибутку проводиться  на основі детального планування окремих  напрямків виростання коштів для  досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства, а також він повинен  бути підкріплений реальними можливостями підприємства щодо отримання необхідної суми прибутку.

Для вдосконалення формування прибутку підприємства та економічного обґрунтування його потреби пропонуємо здійснювати планування розподілу  прибутку в такому порядку:

1. визначення потреби  у прибутку за напрямками його  використання;

2. формування цільової  структури розподілу прибутку;

3. визначення пріоритетності  у використання прибутку за  окремими напрямками використання;

4. Балансування потреби  у прибутку за напрямками його  використання з можливостями  отримання прибутку при здійсненні  господарсько-фінансової діяльності  підприємства.

Важливим напрямом стратегічного  планування діяльності є врахування усіх чинників та аспектів подальшого розвитку підприємства для повного  і обґрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рівня  прибутковості [17].

Розподіл прибутку є процесом формування напрямів її майбутнього  використання відповідно до цілей і  задач розвитку підприємства.

Характер розподілу прибутку визначає багато істотних аспектів діяльності підприємства, роблячи вплив на її результативність. Цей вплив виявляється  в різних формах зворотного зв’язку  розподілу прибутку з її формуванням  в майбутньому періоді. Розподіл прибутку здійснюється відповідно до спеціально розробленої політики (її основу складає дивідендна політика), формування якої є однією з найскладніших  задач загальної політики управління прибутком підприємства [13].

Під час розподілу прибутку необхідно встановити обґрунтовані пріоритети розподілу з врахуванням  обмеженості ресурсів та визначити  конкретні цілі для досягнення яких будуть мобілізуватися ресурси підприємства. Стратегічними завданнями підприємства з врахуванням яких необхідно проводити розподіл прибутку, є:

1) забезпечення ефективності  діяльності ключових напрямків  діяльності;

2) забезпечення додаткового  розвитку і отримання максимальної  вартості підприємства;

3) забезпечення стабільної  прибутковості діяльності;

4) створення нових і  розвиток існуючих напрямків  діяльності для забезпечення  подальшого розвитку;

5) виконання реальних  можливостей і концентрації потужностей,  з метою створення потенціалу  розвитку;

6) розвиток підприємства  шляхом ефективного використання  капіталу;

7) створення реальних  гарантій для подальшого розвитку;

8) створення стійкого  потенціалу розвитку за різних  сценаріїв змін [17].

З метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного  розвитку у перспективі, виникає  потреба у розробці стратегії  управління підприємством спрямованої  на вдосконалення механізму формування та використання прибутку. Для максимізації прибутку підприємства необхідно, насамперед, виконати комплекс завдань щодо забезпечення зростання обсягів діяльності, ефективного  управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної  бази, оптимізації складу та структури  обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи управління підприємства. Розподіл прибутку підприємства необхідно  здійснювати відповідно до спеціально розробленої політики, формування якої є складною економічною задачею. Ця політика повинна відображати  основні вимоги загальної стратегії  розвитку підприємства, забезпечувати  підвищення його ринкової ціни, формувати  необхідні обсяги інвестиційних  ресурсів, забезпечувати матеріальні  інтереси власників та працівників. При цьому у процесі формування політики розподілу прибутку необхідно  враховувати дві протилежні мотивації  власників підприємства – отримання  високих поточних доходів або  значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді.

 

Висновки

Отже, нами проведене дослідження  на тему «Управління формуванням  прибутку », відповідно до курсової роботи можна зробити наступні висновки:

З розвитком економічної  теорії визначення терміну «прибуток» набувало різноманітних значень, що свідчить про схильність економістів  до висвітлення різних його сторін. Дискусії між дослідниками про природу  прибутку ведуться вже понад трьох  століть, а теорія прибутку й досі залишається суперечливою та незавершеною. Нині існує багато теорій прибутку. Кожна з них наводить переконливі  аргументи на своє підтвердження. Зіставлення  їх дає змогу глибше пізнати сутність і економічну природу категорії.

Прибуток підприємства є  головною метою підприємницької  діяльності. Основним спонукаючим мотивом  для здійснення будь-якого виду бізнесу, його головною метою є ріст добробуту  власників підприємства. Характеристикою  цього росту є розмір поточного  капіталу і відкладеного їх доходу на вкладений капітал, джерелом якого  є отриманий прибуток.

Прибуток представляє  собою основну форму грошових накопичень господарюючих суб’єктів. Він характеризує доходність підприємства від проведення відповідних заходів, окупність вкладених витрат і  використаного майна в результаті проведення заходів.

Формування прибутку відбувається при здійсненні кожної господарської  чи фінансової операції у всіх видах  діяльності підприємства: основної, інвестиційної  та фінансової. Отриманий підприємством  прибуток може бути використаний для  задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків за рахунок вилучення  у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самим підприємством і використовується для забезпечення господарської  діяльності.

Отриманий підприємством  прибуток може бути використаний для  задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків за рахунок вилучення у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самим підприємством і використовується для забезпечення господарської діяльності.

Щоб зробити висновок про  рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти  з фактичними витратами. Тому прибутковість  підприємства вимірюється за двома  показниками – прибутком і  рентабельністю.

Негативним явищем у фінансово-господарській  діяльності підприємства є тенденція  до зменшення основних  показників ефективності діяльності досліджуваного підприємства.

Для вдосконалення формування прибутку підприємства та економічного обґрунтування його потреби пропонуємо здійснювати планування розподілу  прибутку в такому порядку:

1. визначення потреби  у прибутку за напрямками його  використання;

2. формування цільової  структури розподілу прибутку;

3. визначення пріоритетності  у використання прибутку за  окремими напрямками використання;

4. Балансування потреби  у прибутку за напрямками його  використання з можливостями  отримання прибутку при здійсненні  господарсько-фінансової діяльності  підприємства.

Аналізоване підприємство, в ході дослідження виявилось  прибутковим і регулярно планує свій прибуток.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А. Р. Ризик як один їз чинників зростання прибутку       підприємств //Економіка. Фінанси. Право. – 2008. - № 3 – с 17-21.
2. Акмаєва Н.В., Пилипюк Ю.О. Планування прибутку на підприємстві основний елемент фінансового планування [Електронний ресурс ] http://www.rusnauka.com/36_NIO_2008/Economics/38775.doc.htm
3. Аранчій В.І. Фінанси підприємства/ В.І.Аранчій.- Київ: Видавничий дім професіонал, 2004 .- 261с.
4. Баканів М.І. Теорія економічного аналізу: [підручник.] – К.: Основи, 2006. – 222 с.
5. Бандурка О.М..Фінансова діяльність підприємства: підручник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, К. І. Орлов та інші. . – К.: Либідь, 1998. – 312с
6. Бердар М.М. Формування механізму управління прибутком підприємства /М. М. Бендар // Управління проектами: системний аналіз і логістика. – 2008. –№ 5 – С. 322–330.
7. Березіна О.В. Економіка підприємства / О.В.Березіна , Л.М.Березіна,  Н.В.Бутенко – Київ : «Знання», 2009 .- 350 с.
8. Бланк И.А. Управление прибылью / Бланк И. А. – К. : НИКА-Центр, 1998. –544 с.
9. Блонська В.І. Вдосконалення формування та використання прибутку підприємства / В. І. Блонська, О. І. Вужинська // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техніч. пр. – Львів : НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.1. –С. 122–128
10. Бойчик І. М. Економіка підприємства: [навч. посібн. для вищ. навч.   заклад.] –К: Атіка, 2004. - 344 с.
11. Бойчук І.М. Економіка підприємства : навч. пос. / Бойчук І. М. – К. : Атіка,2004. – 480 с.
12. Бородіна Є. І. Фінанси підприємств: [навч. посібн. для вищ. навч. зак<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman',