Управління формуванням прибутку підприємства» (на прикладі Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Основні концепції економічної сутності прибутку

Не вдаючись до дискусії стосовно того, яка ж із теорій є  правильною, слід зазначити, що на нашу думку, відповідно до теорії чинників виробництва, доцільно розглядати всі чинники, які залучаються до виробничого процесу – працю, землю, капітал, підприємницькі здібності та інформацію.

 

Таблиця 1.2

Альтернативні теорії прибутку [35,37]

Сучасні альтернативні теорії прибутку
1	2
Компенсаційні	Прибуток є платою підприємцю за ризик, його послуги, вкладений у  виробництво капітал, а також за виконання організаційно-економічних функцій.
Функціональні	Прибуток виникає через  недосконалість ринку, слабкість конкуренції  і можливість підприємств утримувати монопольні переваги, що досягаються, зокрема, шляхом впровадження інновацій.
Факторні	Прибуток є результатом  взаємодії одного (підприємництва або  капіталу), кількох (праці, землі, капіталу) або всіх факторів виробництва.
Трудова	Прибуток є перетвореною формою додаткової вартості, що створюється  вирахуванням з продукту праці робітників на користь підприємця (неоплачена праця найманих працівників).
Психологічна	Прибуток є психологічним  фактором, тобто підприємці задля  виробництва й нагромадження жертвують своїм добробутом, утримуються в повсякденному використанні коштів на особисте споживання, і завдяки цьому отримують прибуток.

В умовах ринкової економіки  прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської  діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Серед найбільш важливих цілей  підприємництва виробництво товарів та послуг, дохід, престиж, розвиток бізнесу. Як показано в рис 1.2, всі вони взаємопов’язані.

 

 

Рис. 1.2. Цілі підприємства

Прибуток завжди належить власнику засобів виробництва, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм економічної реалізації власності. Це стосується будь-якої форми власності. Власник має беззаперечне право розпоряджатися прибутком на свій розсуд.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансових ресурсів підприємства. Але отриманий прибуток не залишається  повністю в розпорядженні підприємства, його значна частина у вигляді  відповідних податків вилучається  державою до бюджету. Причому вилучення  такої частини прибутку до бюджету  здійснюється першочергово, відповідно до чинних законодавчих актів. Уразі  порушення наступає адміністративна  відповідальність. (стаття 163-2; ст 163-4 Кодексу  України про адміністративні  порушення).

Прибуток підприємства являється найважливішою економічною категорією і основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує низку функцій. Відображені на рис. 1.3.

 

 

 

 

Рис. 1.3. Функції прибутку

1. Оціночна функція. Прибуток  підприємства використовується  як оціночний показник, що характеризує  ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною  мірою можливе тільки в умовах  ринкової економіки, яка передбачає  свободу встановлення цін, свободу  вибору постачальника і покупця.  Отримання прибутку на підприємстві означає, що отримані доходи перевищують всі витрати, пов'язані з його діяльністю.

2. Розподільча функція. Її зміст  полягає в тому, що прибуток  використовується як інструмент  розподілу чистого доходу суспільства  на частину, що акумулюється  в бюджетах різний рівнів та  залишається в розпорядженні  підприємства. Тому підприємство  зацікавлено в отриманні максимального  прибутку, оскільки це є основою  для розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального  розвитку підприємства, матеріального  заохочення працівників.

3. Стимулююча функція.  Виконання цієї функції визначається  тим, що прибуток є джерелом  формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального  розвитку, фонд виплати дивідендів  абощо.

Отримана підприємством  виручка (дохід) спрямовується в  першу чергу на відшкодування  спожитих у процесі виробництва  засобів виробництва (сировини, матеріалів, а також вартість зносу основних виробничих фондів, які брали участь у виробництві продукції), а частка, що залишається, складає знову створену живою працею вартість, тобто валовий  дохід підприємства, який складається  з фонду оплати праці робітників сфери матеріального виробництва.

Отже економічна роль прибутку в  умовах ринку виявляється в таких  рисах:

• прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;
• прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науково – технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;
• прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.

 

 

 

1.2. Класифікація  прибутку для потреб управління

 

Прибуток в сучасних умовах є основним фінансовим показником діяльності підприємства, мірилом її ефективності та успішності. Він є тим орієнтиром, який регулює рух капіталів в  економіці, обумовлює ціноутворення  та рівень витрат на виробництво продукту, визначає поведінку економічних агентів та активує їх діяльність, забезпечує соціальну справедливість в суспільстві та рівень його економічного добробуту. В практичному аспекті прибуток є суб’єктивним показником, оскільки його розрахунок залежить від великої кількості припущень та обмежень, які встановлюються зацікавленими користувачами з метою прийняття рішень, що породжує різноманіття його видів.[59]

В залежностіі  від виду діяльності, в рамках якої отримано прибуток, він поділяється на види. Оформлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Види доходу в залежності від  діяльності

Види діяльності	Види доходів
Звичайна  діяльність:
Основна операційна діяльність	Дохід від: Реалізації продукції Реалізації товарів Реалізації послуг
Інша операційна діяльність	Реалізації іноземної валюти Реалізації інших оборотних активів Операційної оренди активів Операційної курсової різниці за операції в іноземній валюті Одержані пені, штрафи, неустойки за порушення господарських договорів Відшкодування раніше списаних активів Одержання безоплатно грантів, субсидій, оборотних активів Операцій з тарою, від ЖКХ, санаторіїв, будинків відпочинку та інші.
Інвестиційна діяльність	Інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства
Фінансова діяльність	Дивідендів, відсотків, отриманих від випущених облігацій, інших цінних паперів; Фінансової оренди необоротних активів; Інші фінансові доходи;
Інша діяльність	Реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; Неопераційних курсових різниць, безоплатно одержаних необоротних активів, фінансових інвестицій, цільового фінансування капіталовкладень; Дооцінки об’єктів необоротних активів та інші.
Надзвичайні події	Відшкодування за втрачене майно внаслідок надзвичайних подій Отримання коштів у порядку покриття втрат від надзвичайних подій; Інші доходи

Основна діяльність – «операції, пов’язані  з реалізацією продукції, товарів (робіт, послуг), які є головною метою  створення підприємства і забезпечують основну частину його прибутку»[ 46. с.273].

Звичайна діяльність – «будь-яка  основна діяльність підприємства, а  також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок її проведення»  Операційна діяльність – основна  діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, які не є інвестиційною  або фінансовою діяльністю.»[ 46. с.279].

Надзвичайна подія – «це подія  або операція, яка чітко відрізняється  від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватися  періодично або в кожному майбутньому  звітному періоді.»[ 46. с.279]. Виходячи з наведеного визначення можна сказати, що надзвичайна подія – це по – перше випадкова, а по – друге не характерна подія для підприємницької діяльності.

В залежності від порядку визначення прибуток буває таких видів:

Економічний підхід

- балансовий прибуток — кінцевий результат всіх видів діяльності;

- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства — різниця між балансовим прибутком і податком на прибуток;

- чистий прибуток — різниця між прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства та штрафними санкціями щодо підприємства;

Бухгалтерський підхід

• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — різниця між валовими доходами і валовими витратами (разом з амортизаційними відрахування);
• прибуток від звичайної діяльності — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток;
• чистий прибуток — сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайних доходів (витрат).

Від методики оцінки:

• номінальний прибуток — той що фактично отримано;
• реальний прибуток — номінальний прибуток з урахуванням впливу інфляції.

В залежності від цілі визначення:

• бухгалтерський (балансовий);
• економічний прибуток — визначається як виручка від реалізації – валові витрати – альтернативні вигоди (витрати).

В залежності від розміру:

• Мінімальний прибуток — прибуток, розмір якого після сплати податків задовільняє уяву власників про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Як правило, цей рівень дорівнює середній процентній ставці на депозитному ринку.
• Нормальний прибуток — прибуток, який відповідає нормі прибутковості на вкладений капітал у галузі.
• Цільовий (необхідний) прибуток — прибуток, що відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток і утворюється за рахунок чистого прибутку.
• Максимальний прибуток — прибуток, що пов'язаний з реалізацією мети поведінки підприємства на ринку на максимізацію прибутку. Отримується в тому випадку, коли граничні витрати дорівнюють граничним доходам.[23]

Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки підприємства.

Податковий прибуток – це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством, який є об’єктом оподаткування за звітній період.

Обліковий прибуток – це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують  у звіті про фінансові результати підприємства за звітній період. Сума облікового прибутку відрізняється  від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках  їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку:

• валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;
• прибуток від операційної діяльності;
• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
• прибуток від надзвичайних подій;

Залежно від формування та розподілу  виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний  прибуток і прибуток після оподаткування.

Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування  та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має  поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

Із  введенням в дію Податкового  кодексу України перелік видів  прибутку розширено до 35 з урахуванням  різних сфер діяльності  суб’єктів  господарювання (банківська сфера, страхова сфера, енергетична галузь та ін.), крім того визначені види прибутку залежно  від ставок податку. Слід зазначити, що на відміну від довідкової літератури, в якій визначаються види прибутку, притаманні всім сферам, напрямам діяльності, стану економіки, у законодавстві, зокрема у Податковому Кодексі, перелік визначених видів прибутку є притаманними лише Україні (прибуток Чорнобильської АЕС;  прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України; прибуток, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та деякі інші види, що визначені відповідно до положень Податкового Кодексу).

При розгляді підходів до класифікації прибутку встановлено, що на сьогодні в довідковій, науковій літературі та законодавчих актах відсутній  єдиний підхід до класифікації прибутку. При розгляді літературних джерел наукового  та довідкового характеру виявлено, що найпоширенішими є наступні види прибутку: бухгалтерський, балансовий, валовий, операційний, чистий прибуток. Саме ці види вважаються основними  і використовуються у вжитку найчастіше.[38]