Управління фінансами акціонерних товариств

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ 
 
 
 
 
 
 
 

           ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент» 

     на  тему: «Управління фінансами акціонерних товариств» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

     ВСТУП 

   Із  виникненням в Україні недержавного сектора економіки постало питання вибору організаційної форми капіталу, яка б найбільшою мірою сприяла швидкому розвитку ринкових відносин та відповідала принципу соціальної справедливості. Як показує історія розвинутих країн, такою організаційною формою є акціонерна. В нашій країні економічні реформи були спрямовані в русло формування акціонерного сектора економіки. На даний час акціонерними товариствами виробляється майже 75% валового внутрішнього продукту країни і саме в них зосереджено понад 60% промислово-виробничого потенціалу України.

   Акціонерний розвиток в Україні до цього часу займає чинне місце і привертає увагу не лише науковців-дослідників, але й представників державних управлінських структур та суб'єктів господарювання. Аналіз наукової літератури показав, що проблеми формування та розвитку акціонерного сектора вітчизняної економіки та його похідні досить широко висвітлені в дослідженнях науковців, серед яких можна відмітити робота А. Бандуріна, С. Богачева, О. Денис, О. Карбовник, С. Кудин, Ю. Лупенка, А. Сірка.

     Перспектива розвитку акціонерного товариства, ефективність його господарської та фінансової діяльності значною мірою залежить від системи  управління фінансами. Це зумовлює необхідність розвитку теоретичних основ фінансового  менеджменту, вдосконалення його організаційної структури та розподілу функцій.

     Метою дослідження є спроба розширити  спектр переваг і недоліків акціонерних товариств, систематизувати їх, провести аналіз сучасного стану і визначити шляхи розвитку акціонерного сектора України. 
 
 
 
 

     Розділ  1. Сутність та особливості фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні

     Важливою  формою організації бізнесу в Україні є акціонерні товариства. В Законі України «Про акціонерні товариства» від 03.02.2011 № 2994-VI акціонерним визнається господарське товариство, статутний  
капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової  
номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються  
акціями [1].

     Акціонерне  товариство (з економічного погляду) – підприємство, об’єднання кількох фізичних або юридичних осіб, які формують свій капітал шляхом випуску і продажу цінних паперів, передусім акцій, з метою отримання прибутку. Акціонерне товариство (з правового погляду) – організаційно-правова форма функціонування та розвитку підприємств, компаній, що базується на статутному фонді, поділеному на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, учасники якої несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном підприємства [4, С.75].

     Перехід економіки України до ринкової системи господарювання зумовив виникнення недержавного сектора економіки. Перед керівництвом держави постало питання вибору організаційної. форми капіталу, яка б найбільшою мірою сприяла швидкому розвитку ринкових відносин та відповідала принципу соціальної справедливості. Аналіз світової економіки показав, що такою організаційною формою є акціонерна. Тому в нашій країні економічні реформи були спрямовані в русло формування акціонерного (корпоративного) сектора економіки.

     Відправною  точкою розвитку сучасного акціонерного руху в Україні є прийнятий у 1991 році Закон України «Про господарські товариства», який визнав акціонерне товариство як самостійну форму діяльності і закріпив правові основи його створення і функціонування.

     Масовий характер цей рух отримав з визначенням Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» (1992) продажу акцій відкритих акціонерних товариств в якості одного із засобів приватизації, яка стала могутнім каталізатором створення таких товариств.

     Якщо  в 1991 році в Україні було всього 38 акціонерних товариств, то в 1993 році їх кількість збільшилась до 3342, тобто в 88 разів [9, С.22].

     Із 1998 р. по 2007 р. кількість АТ стабілізувалася  на позначці 33-35 тис. одиниць. Дещо зменшується їх кількість в останні роки. Динаміка кількості суб’єктів господарювання в Україні всього та акціонерних товариств.

     У вересні 2008 року Верховною Радою  України було прийнято Закон України  „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI пунктом другим розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто із 30 квітня 2011 року)

втрачають чинність статті 1-49 Закону України  „Про господарські товариства” у  частині, що стосується акціонерних товариств.

     Таким чином, до квітня 2011 року згідно із Законом України „Про акціонерні товариства” зникнули ВАТи і ЗАТи, а на їхньому місці виникли ПАТи і ПрАТи. Цей закон узгоджує діяльність АТ за формами власності відповідно до європейської практики.

     В цілому згідно з даними Міністерства статистики, загальна кількість підприємств станом на 01.01.2010 р. становила 1258513 шт., з них АТ – 30169. Середньорічний темп зростання всіх видів підприємств за 1997-2010 становить 1,05, а АТ – 1,00. Ця тенденція показує, що на сьогодні йде

зменшення АТ в Україні.

     Більше  всього акціонерних товариств приходиться  на промисловість - 24,2% їх загальної кількості в 2010 році, торгівлю – 22,36% (Таблиця 4) [19]. 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1 

Кількість суб’єктів господарювання за галузями економіки у  2010 році

       Акціонерні товариства менш за  все представлені в сферах державного управління та освіти (0,2% усіх підприємств). У структурі акціонерних товариств переважають закриті товариства (65,9%). Їх частка найбільша у сфері освіти (86,8)  культури і спорту (85,8%), торгівлі (81,2%) та операцій з нерухомістю (70,1%) [19].

     Особливості акціонерного товариства, які обумовлюють  специфіку його юридичного статусу:

• АТ належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою);
• статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;
• має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску;
• фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств,  набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;
• особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій [4, С.112].

     Якщо  правове становище інших господарських  товариств визначається передусім  Законами України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво", "Про  підприємства в Україні", то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у  них акцій регулюється ще й Законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

     Основним  же законом, що регулює діяльність акціонерних товариств в Україні на сьогодні є Закон України «Про акціонерні товариства», що був прийнятий 17 вересня 2008 року і вступив в дію 30 квітня 2009 року. Цей нормативний документ кардинально змінив майже усі існуючі правила створення та діяльності акціонерних товариств в Україні, що існували до його прийняття. Серед найбільших змін – поділ АТ на публічні та приватні; обмеження кількості акціонерів у приПАТних АТ та вимога обов’язкового лістингу публічних АТ; заборона документарної форми випуску акцій; новий порядок визначення розміру та порядку виплати дивідендів АТ; нові правила скликання та проведення загальних зборів акціонерів; запровадження кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради; запровадження правил вчинення АТ значних правочинів та правочинів із заінтересованістю; особливий порядок придбання значного та контрольного пакетів акцій АТ; суттєво оновлений механізм здійснення реорганізаційних процедур та багато інших [8, С.37].

     Акціонерні  товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

     До  позитивних рис АТ належать:

• легкість створення значного за розмірами капіталу;
• обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;
• необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;
• можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними.

      Негативні риси AT:

• складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;
• значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;
• ігнорування інтересів меншості;
• можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;
• тяжіння до монополізму [12, С.113].

      Фінансові особливості створення  AT. Акціонерні товариства створюються шляхом заснування або реорганізації існуючої юридичної особи і діють на підставі установчого договору та статуту. Засновниками AT можуть бути юридичні особи і громадяни. Для створення товариства їм необхідно підписатися на акції, провести установчі збори і здійснити державну реєстрацію AT. Термін відкритої підписки не повинен перевищувати шести місяців. Конкретний термін підписки, а також інші основні відомості щодо створення AT, зокрема розмір статутного фонду, номінальна вартість акції, кількість і види акцій тощо, зазначаються в повідомленні, яке публікують засновники [13, С.10]. Згідно статті 14 Закону України «Про акціонерні товариства» статутний фонд AT не повинен бути менший від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам (виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діяла на момент створення AT).

      Вкладами  у статутний фонд AT можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, цінні папери, права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, матеріальними цінностями, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку акціонера у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах AT. Для формування статутного фонду AT забороняється використовувати бюджетні кошти, а також кошти, одержані у кредит і під заставу [4, С.124].