Сутність, структура та роль оборотного капіталу підприємства

Згрупуємо отримані дані в таблицю 2.2.1 
 

Таблиця 2.2.1

 

 

   Отже  найбільшу  питому  вагу  серед  джерел  коштів  має   облігаційна позика , і вона ж є найдорожчою.

   Тепер розрахуємо СВК: 

     СВК=0,01650,1656 = 17%

 Витрати,  пов'язані з виплатою відсотків  за банківськими позиками, включаються до собівартості продукції, тому ціна позики банку (ЦПб) менша, ніж відсоток (Впб):

(2.9)

ЦПб = Впб(1-Спп),

де Спп - ставка податку на прибуток. 

Розрахуємо  даний показник для ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» за 2002 рік:

       ЦПб = 0,22 • (1 - 0,25) = 0,165 = 16,5 %

Розрахунок      вартості     товарного     кредиту,      наданого     у формі короткострокової відстрочки платежу, здійснюється за формулою:

ВТКк = , 

де ВТКк - вартість товарного (комерційного) кредиту, наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу, %;

ЦЗ  - розмір  цінової знижки  при  здійсненні  готівкового  платежу  за продукцію, %;

Спп - ставка податку на прибуток, %;

ТВ - термін надання відстрочки платежу за продукцію, в днях.

    Розрахуємо даний показник для  ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» за 2002 рік:

     ВТКк = = 0,45 = 45% ,

Вартість  товарного (комерційного) кредиту у  формі відстрочки платежу з

оформленням векселя розраховується за формулою: 

ВТКв=,

де, ВТКв – вартість товарного (комерційного) кредиту у формі відстрочки платежу з оформленням векселя,%;

   ВКв - ставка відсотка за вексельний кредит, %;

     ЦЗ - розмір цінової знижки при  здійсненні готівкового платежу  за продукцію, %;

    Спп - ставка податку на прибуток, %.

  Розрахуємо  даний показник для ВАТ «Полтавський  турбомеханічний завод» за 2002 рік:

ВТКв=, 

  Після  проведених розрахунків можна  підсумувати, що вартість функціонуючого капіталу складає 3,48 % ; ставка дисконту рівна 0,06 грн.; ціна банківської позики складатиме 17,55 % ; вартість товарного кредиту , наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу становитиме 45 %, а на умовах відстрочки платежу з оформленням векселю 17,4 % ; ціна реалізації облігації буде дорівнювати 197,05 грн.  

2.3. Складання звіту про власний капітал підприємства

   Поняття "Капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і представляє собою вартість майна підприємства, інформація, відображена в першому розділі пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану власного капіталу та його окремих позицій на початок та кінець звітного періоду. На основі цієї інформації   можна   провести   поверховий   аналіз   показників,   в   основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5.

Метою складання звіту про власний  капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з'ясувати основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема.

Звіт  складається у формі шахової  таблиці в розрізі статей, які  включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни (дод. З до розд. 3). Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі — основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

Звіт  про власний капітал складається  на підставі балансу, звіту про 
фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових 
регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у 
складі власного капіталу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому 
та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збігається з тим, 
який показується у звіті про власний капітал.

Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках.

Виходячи  з цього, фінансова звітність  має надавати інформацію про:

• джерела капіталу підприємства;

• правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед 
акціонерів;

• обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх 
акціонерів;

• пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації. 
 

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1. внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;
2. накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума  власного капіталу може збільшуватись  внаслідок конвертування зобов'язань, а також збільшення вартості активів, непов'язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії: інвестований ( вкладений або сплачений капітал) та нерозподілений прибуток.

Інвестований  капітал — це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений  прибуток — це частина чистого  прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

За рівнем відповідальності власний капітал  поділяється на:

•  статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і 
підлягає   обов'язковій   реєстрації  у   державному   реєстрі   господарюючих одиниць;

• додатковий капітал (нереєстрований) — це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітал виконують  різні функції. Так, статутний капітал — це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

     Побудуємо звіт про власний  капітал на прикладі ВАТ «Полтавський  турбомеханічний завод»   (таблиця 2.3.2).

Таблиця 2.3.2

ЗВІТ  ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

      

    Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік. Дані звіту в графах 3-11  наводяться зі знаком "+" або "-", що означає

збільшення  або зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу. Усі підприємства повинні розкривати у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу (крім статутного капіталу).

Загальна  сума змін власного капіталу, що відбулися  протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням  річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином:

залишок капіталу на початок року:

(+) збільшення капіталу протягом звітного періоду;

(-) зменшення капіталу протягом звітного періоду;

(=) залишок капіталу на кінець року.

Правильність  заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі.

Якщо  залишки власного капіталу на початок  року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. 

2.4. Аналіз управління грошовими коштами підприємства

Операційний чистий грошовий потік (CASH-FLOW ) можна розглядати як критерій оцінювання внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Його достатній розмір створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

     Прямий метод передбачає розрахунок операційного чистого грошового потоку (CASH-FLOW) як різницю між вхідними та вихідними грошовими

потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства.

    Непрямий метод здійснюється зворотним до прямого методу розрахунком. Від'ємне значення FREE CASH-FLOW, яке має місце в наведеному прикладі, показує, що для здійснення запланованих видатків підприємство має потребу у зовнішньому фінансуванні в обсязі 1532,6 тис. грн., котра виникла в результаті дефіциту внутрішніх джерел фінансування.      Позитивне значення FREE CASH-FLOW свідчить про наявність надлишку коштів, які можуть бути використані для таких цілей: