Структура економічної інформації

Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а засоби і методи ведення усієї інформаційної бази – об’єкта управління. До інформаційного забезпечення належать, методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови та ведення інформаційної бази і т. п.

Технічне забезпечення об’єднує сукупність усіх технічних  засобів, використовуваних під час  функціонування системи.

 До математичного  забезпечення віднесено сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв’язування задач, які застосовуються в ІС; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів. Моделі системи управління та об’єкта автоматизації належать, здебільшого, до організаційного забезпечення.

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм  на носіях даних і програмних документів, які призначені для від лагодження, функціонування і перевірки робото здатності ІС.

 Лінгвістичне забезпечення містить сукупність засобів і правил для формалізації природної мови, які використовуються для спілкування користувачів та експлуатаційного персоналу ІС із комплексом засобів автоматизації під час функціонування ІС.

До правового забезпечення належить сукупність правових норм, які регламентують правові відносини під час функціонування ІС та юридичний статус результатів такого функціонування.

 Методичне забезпечення  містить у собі сукупність  документів, які описують технологію  функціонування ІС, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів під час функціонування ІС.

Ергономічне забезпечення ІС являє собою сукупність засобів  і методів, які створюють найсприятливіші  умови праці людини в ІС, умови для взаємодії людини та ЕОМ.

 

3. Структура інформаційних  систем 

 Для розв’язання  за допомогою обчислювальної  техніки будь-якої економічної  задачі необхідно створити певні  умови. Ця проблема вирішується  розробкою і впровадженням різних  видів забезпечення визначених державним стандартом з упровадження інформаційних технологій. За час виникнення і розвитку ІС в економіці мали різну структуру цих компонентів, яка значною мірою залежала від техніко-експлуатаційних характеристик обчислювальної техніки, що в той чи інший період використовувалася для автоматизації економічних задач.

 Комп’ютерні інформаційні  системи належать до класу  складних систем, які містять  у собі багато різноманітних  елементів, що взаємодіють. Тому  при створенні комп’ютерних ІС  потрібно визначати їх структуру.

 Загалом під структурою  комп’ютерної ІС розуміють характеристику  внутрішнього стану системи, опис  постійних зв’язків між її  елементами.

 При описуванні  ІС використовують кілька видів  структур, які різняться типами  елементів та зв’язків між ними, зокрема функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури.

Функціональна структура  – це структура, елементами якої є  підсистеми (компоненти), функції ІС або її частини, а зв’язки між елементами – це потоки інформації, що циркулює між ними під час функціонування ІС.

Технічна структура  – це структура, елементами якої є  обладнання комплексу технічних  засобів ІС, а зв’язки між елементами відбивають інформаційний обмін.

 Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв’язки між елементами інформаційні, супідрядності та взаємодії.

Документальна структура  – це структура, елементами якої є  неподільні складові і документи  ІС, а зв’язки між елементами взаємодії, вхідності і субпідрядності.

Елементами алгоритмічної  структури є алгоритми, а зв’язки  між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі  зв’язки між елементами також  реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.

Інформаційна структура  – це структура, елементами якої є  форми існування і подання  інформації у системі, а зв’язки  між ними – операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної  структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв’язками – операції роботи з масивами: ввід, коригування, перегляд, знищення і т. ін.

 Функціональний підхід  до структури ІС дає змогу  виокремити підсистеми (компоненти) в разі різного визначення  поняття «функція управління». Найбільшого поширення набуло створення функціональних підсистем за ознакою управління об’єктами (елементами) виробничого процесу і за ознакою стадій управління.

 Так, у першому  випадку формуються функціональні  підсистеми, наприклад управління технічною підготовкою виробництва, основним виробництвом, допоміжним виробництвом, матеріальними та трудовими ресурсами і т. ін.

 В інформаційних  системах органів загальнодержавного  управління і невиробничої сфери  така структура пов’язана з  функціями, які виконуються установами. Наприклад, в автоматизованій системі державної статистики (АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистики промисловості, сільського господарства, капітального будівництва і т. ін. У функціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональних підрозділів Держкомітету статистики України. У другому випадку з позицій стадій управління виділяються функціональні підсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного управління, бухгалтерського обліку і т.ін.

4. Перспективи розвитку 

 Сучасний етап розробки  інформаційних систем в економіці  характеризується створенням нових  видів інформаційних систем, до  яких належать експертні системи,  системи підтримки прийняття  рішень, інформаційно-пошукові системи, системи зі штучним інтелектом, виконавчі інформаційні системи та інші, які будуть схарактеризовані окремо.

 Перспективи розвитку  архітектури СУБД пов'язані з  розвитком концепції обробки  нетрадиційних даних і їх інтеграції, обміну даними з різних СУБД, розрахованої на багато користувачів технології в локальних мережах.

 З 1996 року операційна  система Windows 95 стала стандартом  для настільних ПК. Для використовування  переваг цієї операційної системи  необхідний перехід до використовування 32-розрядних СУБД нижнього рівня.

 До загальних властивостям  СУБД Approach, Paradox, Access, відносяться: 

1. Графічний багато  віконний інтерфейс, що дозволяє  користувачу в діалоговому режимі  створювати таблиці, форми, запити, звіти і макроси. 

2. Спеціальні засоби, що автоматизують роботу;

3. Можливість роботи  в локальному режимі або режимі  клієнта на робочій станції; 

4. Власна мова програмування. 

Особливості СУБД Approach, Paradox, Access:

1. У Approach, у відмінності  від Paradox і Access, не забезпечується повна підтримка мови запитів SQL, що обмежує її можливості в розрахованих на багато користувачів системах тільки погляданням даних;

2. У Access передбачена  автоматична генерація коду SQL при  створенні запиту користувачем;

3. У Access є майстер аналізу таблиць, за допомогою якого можна виконувати нормалізацію таблиць.

 Однією з найважливіших  тенденцій розвитку СУБД є  розробка «універсальних» СУБД, здатних інтегрувати в базі  традиційні і нетрадиційні дані  – тексти, малюнки, мову, відео і ін. Це особливо актуально для Web. Є два підходи до побудови таких СУБД: об'єктивно-реляційний – вдосконалення існуючих реляційних СУБД і об'єктивний.

 Слід зазначити,  що сучасні реляційні СУБД  вже здатні інтегрувати дані, проте не традиційні дані не доступні для внутрішньої обробки. «Універсальні» СУБД повинні виконувати таку обробку. У таких системах не потрібні різнорідні програми, якими складно управляти.

 

 

 

Список використаної літератури

1.    Ананьєв О.М.  Інформаційні системи і технології  в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 584 с.

2.    Антонов В.М.  Фінансовий менеджмент: сучасні  інформаційні технології [Текст]: навчальний  посібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. – К.: ЦНЛ, 2005. – 432 с.

3.    Гужва, В.М.  Інформаційні системи і технології  на підприємствах [Текст]: навчальний  посібник / В.М. Гужва; Мін-во освіти  і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.

4.    Гуржій А.М.  Інформатика та інформаційні  технології [Текст]: підручник / А.М.  Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.