Виконавці рішення про арешт активів

        Функції виконавця рішення суду (арбітражного суду) про арешт  активів платника податків виконує  податковий орган за місцем  його розташування, який:

       -  надсилає рішення суду (арбітражного суду) платнику податків та обслуговуючим його банкам про зупинення активних операцій з його рахунків, крім операцій з погашення податкових зобов"язань та податкового боргу, за виконавчими листами суду (арбітражного суду) чи за претензіями, задоволеними у порядку доарбітражного врегулювання  спорів  до  моменту  прийняття  рішення  суду (арбітражного суду);

     -   організовує опис активів платника податків, видає йому припис про заборону відчуження активів, а також приписи третім особам, у тимчасовому розпорядженні або користуванні  яких знаходяться активи такого платника податків, щодо заборони їх відчуження;

     -   організовує вилучення     оригіналів     первинних фінансово-господарських та  бухгалтерських  документів  із залишенням платнику податків їх копій, завірених посадовою особою податкового органу та його печаткою.

        Виконання зазначених функцій  може бути також покладено  судом (арбітражним судом) на  державного виконавця. 

       Опис  активів 

        Опис активів платника податків  проводиться у присутності його  посадових осіб чи їх представників, а також понятих осіб. У разі відсутності посадових осіб платника  податків  або  їх представників, опис  його активів здійснюється у присутності понятих осіб. По мірі необхідності, для проведення опису активів залучається оцінщик. Представникам платника податків, активи якого підлягають арешту, письмово роз"яснюються їх права та обов"язки.

        Понятими особами  не  можуть  бути працівники податкових органів  або правоохоронних органів. 

        При проведенні опису активів  платника податків особи, які  його проводять, зобов"язані пред"явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення суду, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За наслідками проведення опису активів платника податків складаєтся протокол, який має містити опис та перелік активів, що арештовуються, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та, при присутності оцінщика, - звичайних цін. Усі активи, які підлягають опису, пред"являються посадовим особам платника податків або їх представникам та понятим особам, а при відсутності посадових осіб  або  їх представників - понятим особам, для візуального контролю.

        Посадова особа,  яка  видала  рішення про арешт активів  платника податків, визначає порядок їх збреження та охорони.

        Проведення арешту активів у  період з 20 години до 9 години  не припускається, за виключенням  випадків, коли такий арешт є  невідкладним у зв"язку з  обставинами кримінальної справи.

          Зупинення арешту активів платника податків

        Зупинення арешту активів платника  податків здійснюється у зв"язку  з: 

        а). скасуванням рішення суду (арбітражного  суду) щодо такого арешту;

        б). погашенням податкового боргу  платника податків;

        в). ліквідацією платника податків, у тому числі  через процедуру банкрутства;

        г). наданням податковому органу  належних доказів третьою особою  про належність арештованих активів  до об"єктів права власності  такої третьої особи. 

        У випадку, визначеному підпунктом "г" цього пункту, рішення  щодо звільнення з арешту активів, що належать третій особі, приймає виконавець судового рішення.

       Оскарження  рішення щодо арешту активів 

        Рішення суду (арбітражного суду) щодо накладення арешту на  активи платника податків може  бути  оскаржене  у  порядку,  визначеному цим законом для оскарження або перегляду у порядку нагляду рішень судів (арбітражних судів) для оскарження сум нарахованих податкових зобов"язань або податкового боргу.

       Обмеження щодо застосування арешту активів 

        Арешт активів платника податків не застосовується, якщо:

        а). сума податкового боргу платника  податків не перевищує ста  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян;

        б). сума податкового боргу платника  податків дорівнює або є нижчою  десяти відсотків балансової  вартості його основних фондів усіх груп сукупно.

     ВИСНОВОК

      Законом впроваджено диференційний підхід до платників податків з врахуванням  виконавської дисципліни ведення податкового  обліку.

      Так, згідно з Порядком, право податкової застави виникає у разі:

      неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації – з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом для подання такої податкової декларації.

      Податкова застава - це засіб забезпечення виконання  зобов'язання підприємства по сплаті податків, зборів і платежів, а також надання контролюючим органам звітності. Своєрідна майнова гарантія виконання підприємством передбачених норм податкового законодавства в обумовленому обсязі й у визначений термін, що не оформляється в докуменальній формі, формі договору, а прямо передбачена Законом.

      Дуже  важливо знати і директору, і  бухгалтеру, коли в контролюючих органів  виникає право на податкову заставу. Під контролюючими органами в  нашому випадку маються на увазі  органи ДПАУ. Хоча, відповідно до Закону, правом податкової застави можуть скористатися будь-які контролюючі органи, що здійснюють свої зобов'язання відповідно до даного Закону, тобто Закону № 2181.  

      ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. УКУ - Кримінальний кодекс України від 05.04. 2001 р. № 2341-III.
2. Закон № 2181 - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. № 2181-III.
3. Закон про систему оподатковування - Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII у редакції від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
4. Закон № 2654 - Закон України "Про заставу" від 02.10. 1992 р. № 2654-XII.
5. Закон № 531 - Закон України "Про добродійність і благодійні організації" від 16.09.97 р. № 531/97-ВР.
6. Закон № 2173 - Закон України "Про приватизаційні папери" від 06.03.92 р. № 2173-XII.
7. Закон № 606 - Закон України "Про виконавче здійснення" від 21.04.99 р. № 606-XIV.
8. Порядок № 338 - Порядок застосування податкової застави органами податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 28.08. 2001 р. № 338.
9. Постанова КМУ № 1185 - Постанова КМУ "Про Порядок ведення Державного реєстру заставних рухомого майна" від 30.07.98 р. № 1185.
10. Наказ № 253 - Наказ ГНАУ "Про затвердження Порядку напрямку органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" від 21.06.01 р. № 253.
11. ЦКУ – Цивільний Кодекс України від 16.01. 2003р. N 435-IV