Податкова служба як орган державного фінансового контролю за діяльністю підприємства

    При цьому, кожна з цих типів перевірка  призначається наказом керівника  органу податкової служби, на обліку в  якому знаходиться платник податків, що буде перевірятись. Копія наказу перед початком перевірки повинна  бути вручена платнику податків або його законним представникам.

    В ст. 79 ПКУ визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно вимог Кодексу вона може бути тільки плановою або позаплановою і проводитись за наявності обставин, визначених ст. 77 та 78 для цих перевірок.

    До  початку документальної невиїзної  перевірки платнику податків або  його законному представнику в обов’язковому  порядку повинні бути вручені  копія наказу керівника податкового  органу про проведення перевірки  та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

    Разом з цим слід зазначити, що ПКУ вилучено діюче на сьогодні право органів ДПС на проведення документальних невиїзних перевірок протягом необмеженого терміну їх проведення та без визначення підстав для їх проведення.

    Також ПКУ за рамки перевірок виведені зустрічні перевірки, які набули статусу зустрічних звірок (п. 5 ст. 73 ПКУ).

    Зустрічні звірки проводяться з метою отримання  податкової інформації.

    Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

    Порядок проведення органами ДПС зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

    Зустрічна звірка проводиться на підставі відповідного запиту органу ДПС. У разі якщо суб’єкти господарювання, що підлягають звірці знаходяться на обліку у одній інспекції – така звірка проводиться ДПІ самостійно [7].

    Орган ДПС (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом ДПС (ініціатором), та її документального підтвердження. А у разі відсутності запитуваної органом ДПС (ініціатором) інформації орган ДПС (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

    У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган ДПС проводить зустрічну звірку, за результатами якою складається довідка, яка п підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу ДПС та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

    У Податковому кодексі України  чітко визначено підстави для  здійснення податковою службою перевірок  та умови допуску до їх проведення.

    Ст.. 78 визначені підстави проведення позапланових виїзних перевірок, які у порівнянні з підставами для проведення таких перевірок, що передбачалися ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України” дещо розширились.

    Зокрема, п.78.1.3. підставою проведення такої перевірки визначено – платником податку подано до органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

    Крім  цього, пп. 9 п. 1 ст. 78 передбачена підставі – подання щодо платника скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня його отримання.

    Щодо строків проведення перевірок, то ПКУ передбачено зменшення тривалості документальних планових перевірок суб'єктів малого підприємництва на 10 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 20 робочих днів), зменшення терміну їх продовження на 5 робочих днів (на сьогодні - продовження можливе на термін 10 робочих днів). Тривалість документальних позапланових перевірок суб'єктів малого підприємництва зменшилась на 5 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 10 робочих днів).

    Статтею 82 ПКУ передбачено зупинення на 30 робочих днів проведення виїзної планової та позапланової перевірки тільки великого платника податків.

    Але загальний термін проведення позапланових перевірок щодо підтвердження сум, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням зупинення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

    Окрема  увага в ПКУ приділена порядку проведення експертизи (ст. 84). В ній визначено порядок її проведення та наголошено на відповідальності експерта за надання завідомо неправдивого висновку.

    Крім  того, ПКУ передбачений чіткий порядок дій платника податків та податкових органів при наданні (ненаданні) документів до перевірки, передбачено право платника на поновлення втрачених документів, визначено термін їх поновлення. 90 календарних днів (п. 5 ст. 44).

    У разі неможливості проведення перевірки  оскільки платником відновлюються  втрачені документи терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів.

    Разом з цим, запроваджено право платника на звернення та надання керівництву  податкового органу, що здійснює перевірку, певних документів, які не враховані  перевіряючим при проведенні перевірки (п. 7 ст. 44).

    Вимогами, вказаними в ст. 85 ПКУ, забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

    Працівники  органів ДПС мають право в  ході проведення перевірки отримати належним чином завірені копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування.

    Також, в ПКУ передбачено право платника брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях (ст. 86).

    Згідно  з п. 4 ст. 86 ПКУ, у разі відмови платника податків від підписання або отримання акту виїзної перевірки, ДПС має право надіслати його поштою. При цьому акт невиїзної документальної перевірки органи ДПС повинні вручити особисто платнику або його законному представнику.

    Також треба звернути увагу на те, що наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, яким враховані вищевказані зміни , передбачені ПКУ [7].

    На  даний час на рівні ДПА України у відповідність із зазначеним наказом приводяться форми актів перевірок, які були затверджені наказом ДПА України від 11.09.2008 року №584.

    3. Порядок застосування фінансових санкцій та стягнення податкової заборгованості. Оскарження рішень податкової адміністрації

    Фінансова відповідальність визначена у ч.2 ст. 111 ПКУ у вигляді фінансових санкцій (штрафів) та/або пені.

    До  фінансових санкцій  належать:

1. стягнення донарахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) – це отримання з платника сум, що були недораховані ним і виявлені в процесі податкової перевірки;
2. штрафи – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, яка справляється з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства (а також іншого законодавства), контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності Штрафи можуть накладатися на громадян, а також як на підприємства (організації, заклади), так і на їх керівників та інших посадових осіб (адміністративні штрафи);
3. пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством терміни.

    Факти порушень податкового законодавства  податківець оформляє актом документальної перевірки, де викладає зміст порушення із обґрунтуванням порушених норм законодавства актами та робить посилання на конкретні їх пункти і статті.

    Керівники, відповідні посадові особи юридичних  осіб та громадяни під час податкової перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з усіх податкових питань, підписати акт документальної перевірки та виконувати вимоги органів (ДПС) щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші обов'язкові платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів.

    Якщо  керівник або головний бухгалтер підприємства (організації, закладу) чи громадянин - платник відмовляються від підписання акта документальної перевірки, податківець повинен скласти акт відмови від підписання довільної форми.

    Акт документальної перевірки, акт відмови  не пізніше, ніж протягом наступного дня після їх складання мають бути зареєстровані у спеціальній книзі та разом з поясненнями платника (якщо вони є) і матеріалами документальної перевірки подаються для розгляд; керівнику податкового органу. Цей керівник може затвердити акт вжити заходів щодо усунення недоліків в оформленні даного акт; або призначити повторну перевірку.

    Керівник  органу ДПС або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) приймає рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки.

    Рішення про застосування і стягнення  фінансових санкцій має бути прийняте не пізніше, ніж за 10 днів з дати складання акта документальної перевірки. Це рішення оформляється у двох примірниках.

    Перший  його примірник:

• вручається під розписку керівнику або головному бухгалтеру перевіреної юридичної особи, громадянину - платнику податків;
• або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
• або передається іншим способом, який дозволяє зафіксувати дату його отримання;

    Другий його примірник рішення передається начальнику управління (відділу) обліку т звітності для проведення відповідних записів у картках особових рахунків платників податків, інших платежів або внесків здійснення контролю за надходженням сум донарахованих податків, інших платежів фінансових санкцій до бюджетів і державних цільових фондів.

    Донараховані  за результатами перевірок суми податків, інших платежів та фінансових санкцій за порушення податкового законодавства повинні бути добровільно перераховані платником до бюджетів та державних цільових фондів у десятиденний термін від дат прийняття органом ДПС відповідного рішення.

    Якщо  суми донарахованих податків, інших  платежів і фінансова санкцій не внесені у визначений термін, то органи ДПС стягують їх у беззаперечному порядку з юридичних осіб, а з громадян – за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.

    У випадку незгоди з рішенням податкового  органу щодо беззаперечного стягнення  податкової заборгованості і оскарження даного рішення таке стягнення може бути призупинено терміном на ; днів вищим органом ДПС.

    Якщо  рішення про застосування фінансових санкцій скасовані, то стягнуті суми фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів і державних цільових фондів до яких вони надійшли, за умови, що не минув річний термін з дати їх надходження.

    Фінансові санкції за податкові правопорушення:

    · Порушення порядку взяття на облік в органах державної податкової служби — штраф 170 гривень (щодо самозайнятих осіб)/510 гривень (щодо юридичних осіб); сума штрафу збільшується вдвічі за повторне правопорушення або в разі відсутності усунення правопорушення.

    · Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття/закриття банківських рахунків — штраф 340 гривень за кожний випадок; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання від державної податкової служби повідомлення про взяття рахунку на облік — штраф у розмірі 10% суми всіх операцій, здійснених банком чи іншою фінансовою установою з таким рахунком, але не менше 850 гривень.