Основи побудови фінансового обліку

 
 
 
 

Контрольна  робота 

З дисципліни: Фінансовий облік 

Основи побудови фінансового обліку 
 
 
 
 
 
 

     Виконала

     Моргентал ВЛ.

 

     

     1. Бухгалтерський облік  і його види.

     2. Сутність фінансового  обліку і його  характеристика.

     3. Мета фінансового  обліку.

     4. Облікова політика підприємства.

     5. Відмінності фінансового  обліку від інших  видів обліку.

     6. Принципи обліку  в Україні. 

     7. Користувачі фінансового  обліку.  

     Бухгалтерський  облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

     Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

     Основним  завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної  інформації про діяльність організації  і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності — керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім — інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності.

     Стандартизація  бухгалтерського обліку — процес розробки та поступового застосування єдиних вимог, правил та принципів для визначення оцінки і відображення у фінансових звітах окремих суб'єктів бух обліку.

     Для нормального функціонування будь-якої ланки економіки необхідно, щоб суб'єкти господарювання мали правдиву, об'єктивну інформацію про стан матеріальних та фінансових ресурсів як на своєму підприємстві, в товаристві чи організації, так і в партнерів. Таку інформацію дає облік, який не тільки відображає реальні господарські процеси, а й активно впливає на них. Отже, облік — це важлива функція управління господарством. У ній одночасно поєднуються різні види управлінських робіт, завдяки чому облік виконує такі важливі функції, як інформаційну, контрольну та аналітичну.

     Облік — це спостереження, вимірювання та реєстрація фактів, процесів, подій природи або суспільного життя. Якщо облік здійснюється над об'єктами господарського характеру, то він називається господарським

     В економічній літературі найпоширенішою є класифікація господарського обліку залежно від призначення облікової інформації, складу об'єктів і способів отримання даних: виділяють оперативний, статистичний та бухгалтерський облік. Вони тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.

     Оперативний облік здійснюється безпосередньо на місці (цех, склад тощо)і забезпечує негайне спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку - швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг).

     Оперативний облік слугує для оперативного  планування  й поточного спостереження за розвитком виробництва, виконання робіт послуг. Він охоплює господарські й виробничі операції що не мають безпосереднього відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За допомогою оперативно-технічного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріальних цінностей, трудові витрати, додержання умов договірних поставок тощо. Дані для оперативно-технічного обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження фактів господарської та виробничо-фінансової діяльності підприємств, організацій, установ.

     Водночас, оперативно-технічний облік охоплює й ті господарські операції, що не мають безпосереднього відображення у бухгалтерському і статистичному обліку. Так за його допомогою контролюють явку працівників на підприємство і повернення з нього по закінченні робочого часу, роботу верстатів та машин, їхні простої режими технологічного процесу, стан і хід розрахунків підприємства з іншими підприємствами, організаціями та установами тощо.

     Показники оперативного обліку використовується для забезпечення контролю. Ці показники часто не документують а сповіщають усно.

     Оперативний облік характеризує швидкістю одержання облікових відомостей.

     Для одержання необхідної інформації дані оперативного обліку часто одержують шляхом спостереження але нині дедалі ширше використовують сучасну техніку наприклад  комп'ютери, телефакси тощо.

     При оперативному обліку користуються всіма видами вимірників, частіше – натуральними й трудовими.

     Низку показників оперативного обліку передають до вищих організацій, наприклад, дані про випуск продукції, одержання врожаю зернових тощо. Такі показники узагальнюють і включають до складу оперативної звітності, яка слугує для спостереження за відповідними процесами в масштабі окремих галузей і народного господарства України в цілому.

     Оперативно-технічним обліком мають бути зайняті працівники всіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо.

     Статистичний облік - це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявності обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість вироблюваної продукції, використання робочого часу, чисельності населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток.

     Таким чином, на основі статистичного обліку визначаються кількісні й якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчисленню середніх та відносних величин, індексів, побудови рядів динаміки, аналізу тощо. Виходячи з цього, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер.

     Бухгалтерський облік - це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств.

     Побудова бухгалтерського обліку залежить від розвитку всіх чинників, що зумовлюють його суть. Так, застосування ПЕОМ дає можливість одному працівникові оперувати нормативною, технологічною, обліковою, правовою інформацією, що підносить інтегрованість бухгалтерського обліку в системі управління на вищий рівень, породжуючи нову якість обліку й нові чинники його побудови.

     На відміну від інших видів обліку бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів, первинного обліку.

     Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

     Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форм і методів обліку, підвищення його технічного озброєння.

     Усі три види господарського обліку тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.

     Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський. Кожний із зазначених видів бухгалтерського обліку має свої мету, призначення, користувачів облікової інформації і відіграє свою роль в управлінні підприємством, організацією або установою.

     Фінансовий облік охоплює сукупність правил та процедур, що забезпечують підготовлення та оприлюднення інформації про результати фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації відповідно до вимог чинних законодавчих актів. Іншими словами, фінансовий облік має забезпечити відображення усіх господарських операцій за звітний період, а також складання встановленої бухгалтерської (фінансової) звітності, призначеної для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

     Об'єктами фінансового обліку, які підлягають обов'язковому відображенню, є:

• активи і пасиви підприємства (установи, організації);
• джерела власних засобів;
• витрати за їх елементами і доходи за їх видами;
• фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;
• господарські операції і процеси, що здійснюються із зазначене
• ними вище об'єктами.

     Фінансовий облік дає змогу визначити результати господарської діяльності звітного періоду (прибуток або збиток) і його мають вести всі підприємства (установи, організації) незалежно від видів діяльності та форм власності. За даними фінансового обліку складається фінансова звітність, яка використовується внутрішніми та зовнішніми користувачами. Фінансова звітність не є комерційною таємницею, регулюється державою і стандартами різних рівнів. Інколи фінансовий облік називають зовнішнім обліком.

     Фінансовий  облік — комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами. Фінансовий облік регулюється законодавством. Він обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання й оприлюднюється у фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

     У схематичному вигляді бухгалтерський облік виглядає так:

     

     Фінансовий  облік відображає стан майна, зобов’язань, капіталу та фінансового результату діяльності підприємства в єдиному  грошовому вимірнику за допомогою  подвійного запису з метою формування звітності різних видів та встановлених форм. Незважаючи на те, що в кожному з видів обліку присутні (притаманні) свої особливості, вони мають загальні характеристики в принципах побудови, використовуючих методах і , що найбільш важливо, в управлінському і фінансовому обліку в процесі поточного управління виробництвом в якості єдиних об’єктів виступають засоби праці і сама праця, тобто матеріальні і трудові ресурси.

     Між управлінським та фінансовим бухгалтерським обліком є дуже багато спільного. Насамперед ідеться про такі характеристики:

• єдина система первинного обліку;
• єдині принципи побудови обліку як двоїстого процесу;
• єдине професійне середовище та інші.

     Основні риси фінансового обліку:

     Фінансовий  облік ґрунтується на єдиній системі збирання і первинної обробки облікової інформації: цю систему називають також “первинним обліком” або “обліком першого поверху”. Саме на рівні первинного обліку відбувається реєстрація окремих господарських подій або фіксація певних чинників, пов’язаних з цими подіями. Надалі ця інформація узагальнюється і обробляється у системах управлінського та фінансового обліку відповідно до їх цільового призначення.