Оцінка фінансової стійкості підприємства та шляхи її підвищення

     МІНІСТЕРТСВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

     МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ

  Кафедра фінансів і банківської справи 
 
 

  Курсова робота з дисципліни: 

  “Фінансовий аналіз” 

  на  тему: 

  “ Оцінка фінансової стійкості підприємства та шляхи її підвищення” 
 
 
 
 
 

                              Виконав: студент

                        Курс IV

                                   Група ФК – 72

                                                        Андрюхін Ілля Володимирович  

                               Перевірила:

                                            Науковий керівник 

                                                Куліш Анна Петрівна 

     Київ

2010

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………..3

Розділ 1: Теоретичні аспекти аналізу фінансової стійкості підприємства….5

Розділ 2: Аналіз фінансової стійкості ВАТ “Нафтоавтоматика” за 2003-2005р……………………………………………………………………………...19

Розділ 3: Шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства……………30

Висновки ………………………………………………………………………...38

Використана література ………………………………………………….……..41

Додатки …………………………………………………………………………..43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Трансформація народного господарства України  в економіку відкритого типу створює  для підприємств зовсім нові умови, принципово інші зовнішнє середодовище. До цих умов, які постійно змінюються, треба пристосовуватися, адаптувати усі системи підприємства, перетворити  їх так, щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося  у незалежний економічний суб”єкт  господарювання, який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку.

     На  мою думку тема “Фінансова стійкість  підприємства, особливості методики її оцінки” є актуальною, оскільки, в умовах кризової ситуації стоїть завдання відновлення та зміцнення  рівня фінансової стійкості підприємства, що є основною передумовою його виживання  і поступового переходу до ринкових відносин.

     Фінансова стійкість передбачає здатність  підприємства зберігати заданий  режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча  категорія, що характеризує рівень стійкості  роботи підприємства, його здатність  забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. РІвень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести  до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для  розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватися  таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а  їхній розподіл і використання мають  забезпечувати розвиток підприємтсва на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної ним стратегії.

     Із  ефективністю виробничо-господарської  діяльності підприємства пов”язана  його фінансова стабільність. Однак  необхідно зазначити, що стійкість  того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані  може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом  недостатньо високого рівня мененджменту, прояву впливу якихз-небудь несприятливих  факторів (наприклад, неплатоспроможність  замовника, що важко або неможливо  було передбачити).

     Мета  курсової роботи – дослідити сутність та необхідність фінансової стійкості  підприємства, методичні аспекти  її оцінки, охарактеризувати фінансово-господарську діяльність та здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ “ Нафтоавтоматика ”.

     При написанні курсової роботи були використані  Закони України, Постанови Кабінету МІністрів, розпорядження щодо фінансово-господарського розвитку підприємств України, ряд  підручників та навчальних посібників.

     В останні роки з”явилось досить багато серйозних і актуальних публікацій, присвячених питанню фінансової стійкості підприємства і які  висвітлюються на сторінках економічних  журналів, газет: “Фінанси України”, “Економіка України”, “Банківська справа”, “Голос України”, “Урядовий кур”єр” та ін. Деякі з них використані. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1: Теоретичні аспекти  аналізу фінансової стійкості підприємства

     Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є його стабільність і стійкість. На них впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні:

     виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;

     міцне становище підприємства на ринку;

     високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій;

     налагодженість економічних зв'язків із партнерами;

     ритмічність кругообігу засобів;

     ефективність господарських і фінансових операцій;

     незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

     Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

     1) ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

     2) відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

     3) забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

     Кожному етапу фінансової стабільності відповідають певні її внутрішні механізми – оперативний, тактичний і стратегічний, що являють собою систему заходів, спрямованих на вирішення конкретних завдань.

     Оперативний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх зобов’язань підприємства у короткостроковому періоді, а з другого – на збільшення суми найліквідніших активів (грошей), що забезпечують термінове погашення цих зобов’язань [15]

     Тактичний механізм фінансової стабільності, являє собою систему заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді. Під фінансовою рівновагою тут слід розуміти відповідність між можливим обсягом генерування власних фінансових ресурсів ОГ_в.ф.р та необхідним обсягом споживання власних фінансових ресурсів (ОС_в.ф.р), тобто

     ОГ_в.ф.р = ОС_в.ф.р.

      Стратегічний механізм фінансової стабільності, є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих на підтримання досягнутої фінансової рівноваги підприємства у довгостроковому періоді. Цей механізм ґрунтується на використанні моделі стійкого економічного зростання підприємства, що забезпечується основними параметрами його фінансової стратегії.

     Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, – це економічний процес, а з другого – економічна категорія.

     Як економічний процес фінансова стабільність являє собою органічний процес чіткої взаємодії внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства – оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення підприємства з кризового стану або забезпечення економічного його зростання.

     Як економічна категорія фінансова стабільність – це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання при врахуванні найбільш вагомих зовнішніх чинників. Отже, фінансова стабільність – це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги при збереженні достатнього ступеня фінансової стійкості та зберігати цей стан у довгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами.

     Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова стійкість.

     Фінансова рівновага підприємства – це відповідність обсягів формування та використання (споживання) власних фінансових ресурсів. Така фінансова рівновага досягається оптимізацією співвідношення між часткою коштів, що капіталізуються, і тією їх часткою, що спрямовується на споживання, а також узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів. Фінансова рівновага – це агрегований показник, тому досягнення фінансової рівноваги значною мірою залежить від ефективності облікової політики підприємства, політики формування та розподілу прибутку підприємства, амортизаційної, дивідендної, емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги – одна із найважливіших умов забезпечення фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей щодо забезпечення приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової стійкості та приводить до зростання ринкової вартості підприємства.

     Ресурсна стійкість – це оптимальна структура трудових і матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить до зростання прибутковості підприємства. Постійне збільшення прибутку дає змогу підприємству забезпечити в необхідній мірі формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що, в свою чергу, сприяє досягненню фінансової рівноваги та фінансовій стабілізації стану підприємства.

     Потенційна стійкість – це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової фінансової стабільності. Повна фінансова стабільність досягається підприємством тільки при створенні передумов для стабільного зменшення вартості капіталу, що використовується та постійного зростання ринкової вартості підприємства. Виконання такого завдання потребує прискорення темпів економічного розвитку підприємства на основі коригування окремих параметрів фінансової стратегії. Головною метою розробленої підприємством фінансової стратегії має бути забезпечення високих темпів стійкого економічного зростання підприємства, а саме таких, які б не порушували його фінансової рівноваги. Тільки в разі додержання цих вимог при реалізації фінансової стратегії буде забезпечуватись досягнення певного ступеня фінансової стабільності підприємства.

     Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

     У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення ”певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.