Фінансовий стан підприємства та заходи щодо фінансового оздоровлення

1. підвищення ліквідності підприємства;
2. удосконалювання структури капіталу;
3. створення передумов для рекапіталізації.

      Практичний дозвіл перерахованих вище проблем фінансової реструктуризації відбувається шляхом:

1. ліквідації нерентабельних і неплатоспроможних структур усередині підприємства;
2. масової скупки акцій даного підприємства при наявності коштів;
3. залучення форм позикових засобів на розвиток підприємства;
4. скорочення невиробничих витрат виробництва;
5. списання активів з балансу підприємства;
6. удосконалювання механізму управління і підвищення конкурентоздатності;
7. удосконалювання системи мотивації;
8. жорсткості контролю за витратою коштів;
9. інтеграції капіталу за рахунок зливання з іншими фірмами;
10. уведення маркетингового управління.

  Особливе місце у фінансовій реструктуризації займає інвестиційна стратегія підприємства, спрямована на залучення зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування, що містить у собі стратегічне управління інвестиціями, тактичне управління інвестиційними проектами й оперативне управління інвестиційним портфелем, ринком цінних паперів. [5]

     При розробці інвестиційної стратегії керівниками підприємств повинні керуватися визначеними критеріями ефективності підготовленої ними стратегії інвестування (короткострокової і довгострокової). По обраним для оцінки ефективності стратегічного інвестування кожен керівник підприємства повинний чітко представляти спрямованість оцінки за даними критеріям і об'єкт оцінки.

     Антикризове управління передбачає розробку стратегічного плану по інтеграції виробництв і підприємств із метою виходу з кризової ситуації.

     Враховуючи  необхідність аналізу фінансового  стану підприємства та прийняття  заходів до його оздоровлення, можна  визначити основні задачі фінансового менеджменту:

1. формування обсягу фінансових ресурсів для здійснення основних напрямків діяльності підприємства;
2. забезпечення ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів;
3. оптимізація грошового обігу;
4. забезпечення максимального ризику при передбаченому рівні прибутку;
5. забезпечення мінімального ризику при передбаченому рівні ризику;
6. підтримка постійної фінансової рівноваги підприємства процесі його розвитку;
7. створення швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх та внутрішніх умов господарської діяльності.

 

   Висновки  до першого розділу 

     В першому розділі курсової робота було розглянуто питання оцінки фінансового стану підприємства та заходів щодо його фінансового оздоровлення. Представлені основні завдання, фінансова сутність та значення фінансової стану та його стабільності, запропоновані методи аналізу показників рентабельності, ліквідності та платоспроможності.

     Під фінансовим станом підприємства розуміють  ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.

      Таким чином, фінансовий стан є результатом  взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської  діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням  активів, так і джерелами їх формування

   Фінансове оздоровлення підприємства - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів  фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного та соціального  характеру, спрямованих на виведення  суб'єкта господарювання з кризи  і відновлення або досягнення ним прибутковості й конкурентоспроможності.

   Процес  фінансового оздоровлення підприємства передбачає послідовне здійснення заходів, що потребують певних коштів, котрі  надходять, як правило, із зовнішніх  джерел, згідно бізнес-план запропонованого в умовах антикризового стану підприємства менеджерами вищого рівня управління, які беруть на озброєння різні форми і методи виходу з кризи.

 

РОЗДІЛ 2.

ОЦІНКА  ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ТА ГРОШОВИХ  ПОТОКІВ  ПІДПРИЄМСТВА

     2.1. Оцінка фінансового стану підприємства 

     Фінансовий  стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати  свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального  функціонування підприємства, доцільністю  їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

     За даними бухгалтерської звітності проведемо аналіз ефективності господарської діяльності підприємства за 2009-2010 роки.

       Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання обчислюються такі основні показники рентабельності: рентабельність продажу, рентабельність основної діяльності, рентабельність власного капіталу, рентабельність усього капіталу підприємства, період окупності власного капіталу. Оцінка рентабельності дозволяє скласти характеристику основних показників рентабельності та визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

       Аналіз рентабельності підприємства  здійснюється шляхом розрахунку  таких показників:

1. Рентабельність сукупних активів = Чистий прибуток /Активи      (2.1)
2. Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток / Власний капітал               (2.2)
3. Рентабельність продаж (валова) = Валовий прибуток / Виручка   (2.3)
4. Рентабельність продаж (операційна) = Прибуток від  операційної діяльності / Виручка            (2.4)
5. Рентабельність продаж (чиста) = Чистий прибуток / Виручка      (2.5)

     Результати  розрахунків показників наведено у табл. 2.1

Таблиця 2.1

     Аналіз  показників рентабельності за 2009-2010 роки 

 

     Згідно  розрахованих показників та аналізу фінансових результатів (Додатку Е) зниження балансового прибутку відбулось на 97,88% в наслідок зростання витрат на збут та операційних затрат відповідно на 10,6% та на 6,59%, а також скорочення операційних доходів на 25,68%. Це привело до зниження показників рентабельності.

     Рентабельність  сукупних активів за 2010 рік зменшилась на 1,10% і склала 0,02%, тобто чистий прибуток з 1 грн., інвестованих в активи коштів в 2009 році, зменшився на 1,1 копійки.

     Рентабельність  власного капіталу також знизилась. Прибуток на 1 гривню власного капіталу, вкладеного в виробництво, зменшився на 1,28 копійок та склала 0,03 копійки в 2010 році у порівнянні з 2009 роком.

     За  результатами двох років знизилась виручка від реалізації продукції на 5,05% та собівартість на 3,6%, питома вага витрат у вартості продукції зросла з 73,67% до 74,76%. Як наслідок, удільна вага прибутку в реалізованій продукції скоротилася на 1,34% у порівнянні з 2009 р.. Валова рентабельність продаж знизилась до 10,28% в 2010 р., проти 11,59% 2009 р., тобто прибуток з кожної гривні реалізованої продукції знизилась на 1,31 копійки. Аналогічна негативна тенденція відбувалася з показниками операційної та чистої рентабельності.

     Ефективність  діяльності підприємства нижче у 2010 році і складала 10,28%. У зв’язку з цим підприємству необхідно проаналізувати політику ціноутворення, зменшення операційних затрат, оскільки собівартість реалізованої продукції наближається до отриманого доходу від реалізації, чим зменшує максимально можливий прибуток.

       Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

     Ліквідність активів – здатність перетворити  актив в кошти швидко та без  втрати його ринкової вартості. Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов'язань активами.

     Коефіцієнт  швидкої ліквідності за смисловим  значенням аналогічний коефіцієнту  покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш  ліквідна їх частина - виробничі запаси.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності визначається як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності показує, що частина короткострокових позикових зобов’язань може бути при необхідності погашена негайно.

     Ліквідність підприємств характеризує також  показник маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка частина  власного капіталу використовується для  фінансування поточної діяльності, тобто характеризує ту частину власних обігових коштів, які знаходяться в формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Кошти / Поточні пасиви      (2.6)

 

2. Коефіцієнт  швидкої ліквідності = Поточні активи – Запаси / Поточні пасиви (2.7)

 

3. Коефіцієнт  поточної ліквідності = Поточні активи / Поточні пасиви

    (2.8)

4. Коефіцієнт Бівера = Чистий прибуток + оборотні активи / позиковий капітал              (2.9)

 

Результати розрахунків за 2009 та 2010 роки наведено в табл. 2.2, табл.2.3 

     Таблиця 2.2

     Динаміка  показників ліквідності за 2009 рік