Аналіз діяльності підприємства ПАТ «Укргідропроект»

Позитивний фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Отже, необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива. Тому залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний комплекс показників та напрямів аналізу фінансового стану підприємства. [4]

1. Загальна вартість майна. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.
2. Частка активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів слід розуміти машини, обладнання та транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці, як правило, розцінюють як позитивну тенденцію. Розраховується як відношення вартості активної частини основних засобів до первісної вартості основних засобів.
3. Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частину зношених основних засобів у загальній їх вартості. Як правило, його використовують для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності. Розраховується к відношення зносу основних засобів до первісної вартості основних засобів.
4. Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частину основних засобів, придатну до експлуатації. Розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до первісної. Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних фондів: що більше коефіцієнт вибуття фондів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу фондів і ліпшим їх технічний стан.
5. Коефіцієнт постійності активів визначається як відношення необоротних активів за балансовою вартістю до вартості активів підприємства. Критична позначка цього коефіцієнта визначається рівнем меншим ніж 0,5, при цьому реальний виробничий потенціал буде низьким і необхідно здійснювати додаткові капітальні інвестиції.
6. Коефіцієнт вибуття основних засобів свідчить про те, яка частина основних засобів, з якими підприємство розпочало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин. Розраховується як відношення суми основних засобів, що вибули за період, що аналізується до вартості основних засобів на початок періоду.
7. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби. Розраховується як відношення вартості основних засобів, які надійшли за період, що аналізується до вартості основних засобів на кінець періоду.
8. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період. Розраховується як відношення різниці між вартість придбаних основних засобів і вартості осонвних засобів, що вибули до вартості основних засобів на кінець року.
9. Коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна.
10. Коефіцієнт мобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства. Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва.
11. Частка основних засобів в активах підприємства показує, оскільки в балансі підприємства становлять основні засоби. Розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до вартості оборотних активів.
12. Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах розраховується як відношення довгострокових фінансових інвестицій до вартості оборотних активів.
13. Коефіцієнт співвідношення активів розраховується як відношення мобільних (оборотних) активів до необоротних активів
14. Фондовіддача розраховується як відношення чистого доходу до середньої вартості основних засобів.
15. Фондомісткість – величина, обернена фондовіддачі.
16. Фондоозброєність розраховується як відношення середньої вартості основних засобів до чисельності персоналу.
17. Рентабельність активів - фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання всіх активів підприємства. Розраховується як частка від ділення чистого прибутку на величину активів.
18. Рентабельність основних засобів - відношення чистого прибутку до oсновних засобів. [3,4]

Аналіз  показників оцінки майнового стану  показаний в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Показники оцінки майнового стану підприємства

Як  показано в таблиці, спостерігається збільшення загальної вартості майна, що є позитивною тенденцією. Частка активної частини основних фондів залишається переважно на єдиному рівні, існує незначне коливання в сторону збільшення у 2009 році, а у 2010 році – у сторону зменшення. Коефіцієнт зносу основних засобів має тенденцію до зменшення, що є позитивним явищем, адже він показує, що фізичний і моральний знос основних фондів підприємства відбувається дуже повільно. Коефіцієнт придатності основних засобів знижується, що є негативною тенденцією. Коефіцієнт постійності має критичну позначку (рівень менший, ніж 0,5), реальний виробничий потенціал є низьким і необхідно здійснювати додаткові капітальні інвестиції. Коефіцієнт мобільності майна має позитивне значення і тенденцію до збільшення. Він показує збільшення частки оборотних активів у всій вартості майна. Коефіцієнт мобільності оборотних активів має негативне значення і тенденцію до зменшення. Частка основних засобів в активах знижується, що є позитивною тенденцією для підприємства. Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах має негативну тенденцію до зменшення. Коефіцієнт співвідношення активів має позитивні значення, адже він значно більше рекомендованого мінімального рівня і при цьому має тенденцію до збільшення. Він свідчить про те, що на одиницю необігових коштів припадає значно більше одиниці обігових коштів, що характеризує значну потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Фондовіддача показує значку ефективність використання основних виробничих засобів. На одну гривню основних виробничих засобів припадає приблизно 15, 23 і 42 грн. виробленої продукції у 2008, 2009 і 2010 роках відповідно. Показники фондомісткості мають негативну тенденцію до зменшення, що свідчить про низьку забезпеченість підприємства основними засобами. Рентабельність активів має досить позитивну тенденцію до збільшення у 2009 році і незначне зменшення у 2010 році, показує, що у 2009 році на одиницю інвестованих а активи коштів припадає 0,216 чистого прибутку, а у 2010 р. – 0,189. Рентабельність основних засобів має позитивну тенденцію до збільшення у 2009 році, а у 2010 р. цей показник дорівнює нулю, так як відсутній прибуток.

Можна зробити висновок, що дане підприємство має як позитивні значення показників, так і негативні, тому потрібно покращувати  позитивні значення і вирішувати проблеми з негативними. Шляхами підвищення показників можуть бути збільшення майнового потенціалу підприємства, збільшення основних засобів, придатних до експлуатації, підвищення виробничого потенціалу (можливо за рахунок залучених інвестицій), прискорення оборотності майнових засобів. В даному підприємстві мобільність активів низька, але є досить непогані показники рентабельності, що дає змогу розширити виробництво за рахунок вільних коштів.

4. Аналіз динаміки і структури оборотних активів підприємства

Одним із головних завдань  аналізу оборотних активів є  визначення їх обсягу і структури, адже для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної діяльності підприємству необхідно мати достатній рівень поточних активів для того, щоб  бути спроможним покрити кредиторські зобов’язання і зберегти свою ліквідність  та платоспроможність.

Одним із головних завдань  аналізу оборотних активів є  визначення їх обсягу і структури, адже для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної діяльності підприємству необхідно мати достатній рівень поточних активів для того, щоб  бути спроможним покрити кредиторські зобов’язання і зберегти свою ліквідність  та платоспроможність.

Аналіз динаміки та структури  оборотних активів представлений  у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Аналіз  динаміки і структури оборотних  активів

Отже, за період 2008-2010 років оборотні активи підприємства збільшились на 23839 тис. грн. у 2009 році і на 7760 тис. грн. у 2010 році. Темп зростання склав у 2009 році 135,81%, у 2010 році – 18,75%. Це свідчить про збільшення обсягів виробництва.

Найбільшу частку в оборотних активах займають запаси: у 2008 році відсоток питомої  ваги становив 52,53%, у 2009 р. – 64,48%, а у 2010 спостерігається зменшення до 46,74%. Зміни в запасах відбулися  за рахунок зростання (а у 2010 скорочення) суми незавершеного виробництва. Воно складало 93,94% у 2008 році, 99,33% у 2009 році. У 2010 році скоротилося значення до 67,78%.

Слід підкреслити, що протягом даних років спостерігається  зростання питомої ваги та вартості дебіторської заборгованості. Найбільшу частку в коштах у розрахунках займає дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги: у 2008 році – 56,75%, у 2009 – 93,58%, у 2010 – 94,49%. Це свідчить про необачну кредитну політику підприємства щодо покупців та труднощі з реалізацією виробленої продукції.

Сума грошових коштів за аналізуємий період збільшилася  на 220 тис. грн. у 2009 і на 33 тис. грн., що відбулося значною мірою за рахунок  збільшення суми коштів в іноземній  валюті. У 2010 році приріст склав 33 тис. грн.; відбулося зниження суми коштів в іноземній валюті й збільшення коштів в національній.

Така зміна структури  активів підприємства в бік збільшення суми оборотних активів може вказувати  на формування більш мобільної структури  майна, що сприяє прискоренню оборотності  засобів підприємства, відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію  цієї частини оборотних засобів  із виробничого циклу, а також  згортання виробничої бази.

Аналіз основних показників використання оборотних активів  і вплив чинників на економічний  результат від прискорення оборотності  представлений у таблиці 1.5.

З результатів факторного аналізу можна зробити висновок, що за рахунок збільшення оборотних  активів на 14008,5 тис. грн. у 2009 році і  на 15799,5 тис. грн. у 2010 році оборотність  сповільнилася на 27,07 днів у 2009 році і на 10,64 дні у 2010 році. У зв’язку  з цим були залучені кошти на суму 14008,5 тис. грн. у 2009 році і на суму 15799,5 тис. грн. у 2010 р. Коефіцієнт оборотності показує, що у 2009 р. оборотні кошти здійснюють 4 оберти протягом звітного періоду. Це на 1,72 менше, ніж у базовому періоді і на 0,2 більше, ніж у наступному. На одну грн. реалізованої продукції в оцінку за собівартістю припадає 0,17 грн. обігових коштів у 2008 р., у 2009 – 0,25, у 2010 – 0,26. Відбувається збільшення цієї суми, що є позитивною тенденцією. Тривалість одного обороту з кожним роком збільшується. Темп зростання складає 43% у 2009 і 11,21% у 2010 році. За рахунок зміни середньорічних залишків оборотних активів відбувається сповільнення оборотності коштів, а за рахунок зміни доходу від реалізації продукції – прискорення. Сума вивільнених (залучених) з обороту коштів прискорюється за рахунок зміни середньорічних залишків, а сповільнюється за рахунок зміни доходу від реалізації продукції.