Загальні засади корпоративного права

      Прогностична  функція тісно пов’язана з  гносеологічною функцією корпоративного права і заснована на здатності науки виділяти закономірності розвитку певних правових явищ. В результаті узагальнення етапів розвитку даного явища можливе прогнозування щодо подальших етапів його розвитку. 
 
      Ідеологічна функція корпоративного права полягає в тому, що при вивченні корпоративного права України у вивчаючого формуються правові погляди і правова ідеологія.

 

 

 

 

 

 

 

            4. Місце корпоративного права в системі права України.

     Виникає питання: яке місце займає корпоративне право в системі права України, чи є воно самостійною галуззю права, підгалузь або правовим інститутом?        
    Відповісти на дане питання досить складно. В законодавстві і доктрині багатьох зарубіжних країн корпоративне право давно вже існує як самостійна галузь або підгалузь права. Велику роль у становленні корпоративного права зіграли його джерела - корпоративні закони зарубіжних держав, які мають значний обсяг і містять мають значний обсяг і містять норми багатьох галузей:цивільного,торгового,адміністративного,фінансового,кримінального.Наявність таких законів - кодексів і дозволяє говорити про 
корпоративному праві як про самостійну комплексної  галузі. 
     На Україні корпоративне право знаходиться в  зародковому стані і говорити про існування. Корпоративне право в багатьох країнах розглядається як підотрасль не цивільного, а торговельного або комерційного права - окремої галузі або хоча б підгалузі ще рано. Офіційно корпоративне право сьогодні не визнається в  як самостійної галузі. Однак згодом, з розвитком законодавства, звичайно ж може йти мова про  виділенні нової комплексної галузі чи підгалузі права.           

Таким чином, в даний час корпоративне право є правовим інститутом, причому   комплексним, оскільки включає норми різних галузей права. 
       Зміст даного правового інституту (і особливо наявність спеціальних корпоративних норм, що регулюють  внутрішньофірмові відносини) не дозволяє його повністю включити в яку-небудь з відомих галузей права, тобто корпоративне право як правовий інститут носить міжгалузевий характер.

Предметом корпоративного права є майнові, немайнові і організаційні відносини, що складаються між майнові відокремленими фізичними і юридичними особами при створенні корпорацій і в процесі їх діяльності на началах рівності і автономії волі.

Виходячи із наведеного визначення, корпоративні правовідносини як предмет  корпоративного права є цивільно-правовими  відносинами, що складаються при  створенні корпорацій – між засновниками корпорацій та іншими особами, після  державної реєстрації корпорацій - між ними та їх учасниками, а також  між їх учасниками.  
Відносини по реєстрації корпорацій, по соціальному забезпеченню, трудові, пенсійні, житлові та інші відносини не є предметом регулювання корпоративного права і повинні регулюватися відповідними галузями права. 
Корпоративні відносини в якості різновиду майнових, які входять до предмету цивільного права, поряд з речовими і зобов’язальними, розглядає Є.А. Суханов. Як складова частина цивільного права корпоративне право також визначається складачами Енциклопедичного юридичного словника . 
В теперішній час не викликає сумніву той факт, що корпоративне право відрізняється фактичною і юридичною однорідністю як визначена дільниця суспільних відносин і тому може бути віднесено до цивільно-правового інституту. Його зміст виражено в специфічній групі понять, загальних положень, термінів – корпорація, учасник, засновник, акціонер, право на участь, дивіденди тощо. В той же час виникає питання про можливість кваліфікації корпоративного права як комплексної галузі, що уявляє собою вторинне, похідне утворення. Проти постановки такого питання заперечує В.В. Долінська, яка вважає (правда, без будь-якої аргументації), що віднесення акціонерного права (яке розглядається нею в якості підгалузі цивільного права) до комплексних галузей і взагалі їх виділ є змішанням галузей права, науки і законодавства . Враховуючи, що, на думку С.С. Алєксєєва, комплексні галузі об’єктивуються в правовій системі в нормативних узагальненнях, виражених в загальних положеннях, принципах, деяких специфічних засобах регулювання і тому потребують зовнішнього виразу у вигляді самостійних кодифікованих актів , зрозуміло, що корпоративне право неможливо вважати такою галуззю. Але вже простежується поступове формування комплексної галузі корпоративного права на базі відповідного інституту цивільного права.  Предметна і визначена юридична єдність відносин, що регулюються корпоративним правом, поступово “притягає” до себе норми інших галузей, підгалузей і інститутів права – з питань цінних паперів і їх державного регулювання, фондового ринку, податкового, адміністративного права. В США крім актів, що регламентують положення власне корпорацій, до галузі корпоративного права примикають обширні масиви правового регулювання, що відносяться до сплати податків, операцій з цінними паперами, контрактів, захисту прав споживачів, охорони навколишнього середовища, монопольної діяльності, трудових відносин тощо. 
       Остаточне завершення процесу формування корпоративного права як комплексної галузі наступить після реформування податкового законодавства України, становлення і розвитку законодавства про ринок цінних паперів. Стан їх розвитку не дозволяє в нинішній момент стверджувати, що корпоративне право сформувалося як комплексна галузь права, яка тяжиться до цивільного права як профільованої галузі. Тим більш не припустимо говорити про набуття їм статусу основної галузі, хоча згодом це можна прогнозувати.

Корпоративне право виникло  у процесі вдосконалення господарського права. Концепція господарського права  завжди була спірною. Її критикували  навіть у країнах де вона була домінуючою, в тому числі і колишньому СРСР. Ця концепція породжена адміністративно-командною  системою у економіці. Проце6си економічного та політичного оновлення, що відбуваються сьогодні в Україні, позначаються і  на підходах до правового регулювання  відносин у сфері господарства

 

 

Висновок.

Поняття корпорації і корпоративного права є новими для права и  законодавства України. Акціонерні і інші господарські товариства за своєю сутністю є корпораціями. Тому, виходячи із існування декількох  видів корпорацій, правовідносини в  яких характеризуються певною спільністю, можна стверджувати про загальні начала їх правового регулювання.  
Корпоративне право уявляє собою сукупність пов’язаних між собою правових норм, закріплюючих і регулюючих особливе коло суспільних відносин, що складають його предмет. Потяг до об’єднання цих суспільних відносин в самостійний вид, який потребує окремого правового регулювання, приводить до неминучості відокремлення корпоративного права від інших галузей права. Незавершеність і рухливість системи права дозволяє вміщувати в неї групи суспільних відносин, що об’єктивно виникають, складаються і розвиваються, якими і є корпоративні відносини. 
Своєрідність відносин, що регулюються нормами корпоративного права, полягає в тому, що вони виникають у особистій економічній і соціальній сфері – при створенні і в процесі діяльності корпорацій. При цьому корпоративне право як певне явище, по-перше, відрізняється цільністю, частки якої безпосереднім чином структурно пов’язані. По-друге, воно взаємодіє з іншими явищами (галузями, підгалузями права), в результаті чого складається правова структура більш високого рівня. По-третє, корпоративне право само є структурою більш високого рівня для формування інших структур в залежності від видів корпорацій, наприклад, акціонерного права, кооперативного права, права громадських спілок. Сказане вище дозволяє стверджувати, що корпоративне право існує як певний правовий підрозділ з необхідністю виявлення його сутності і місця в системі права і системі законодавства. Подібних досліджень в сучасній правовій науці не проводилося, хоча окремі висловлювання на цей рахунок мають місце. Так, Т.В. Кашаніною корпоративне право розуміється як “система правил поведінки, які розроблені в організації, заснованій на об’єднанні осіб і капіталів, виражають волю її колективу і регулюють різні сторони діяльності даної організації ” . Це визначення, с одного боку, є невиправдано вузьким, тому що, по-перше, не охоплює правовідносини по створенню корпорації. По-друге, обмежує сферу своєї дії тільки учасниками корпорації. По-третє, встановлює виключно локальний характер цього права, норми якого виробляються органами управління кожної корпорації. З другого ж боку, навпаки, корпоративне право трактується достатньо широко. Його правовим регулюванням пропонується охопити політичні, економічні, соціальні, пенсійні, житлові відносини, відносини, пов’язані із підтримкою здоров’я працівників, відносини підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Список використаної літератури.

1.Господарський кодекс від 03.02.2013р.

2.Закон України «Про  господарські товариства» від 05.02.2013р.

3. Пилипенко А.Я. Корпоративне право. – К., 1998.

 

4.Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.03: цивільне право та процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Н.С.Глусь – Київ, 2000. – С.16

5.Господарське право України: Підручник / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Є.М. Білоусов, Р.П. Бойчук;- X.: Право, 2005.- 382 с

6.Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие – Харьков: Эспада, 2001.

7. Васильєва В.А. До питання про поняття корпоративного права // http://www.lawyer.org.ua.

8.Господарське право України:Підруч.для студ.вищ.навч. закл . /М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна  та ін.-К.: МАУП, 2005.- С.429

9. Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики. – К.: Істина 2005. – С.720

10. Кравчук, В. М. Корпоративное право: науково-практичний коментар законодавства та судової практики / В. М. Кравчук. - К. : Істина, 2005. – С.719

11. Щербина В.С. Господарське право. – К., 1996.- С.44.

12. Цивільне право України : Підручник : У 2-х кн. /за ред. О.В.Дзери.-К.: Юрінком Інтер, 2001; 2002.

13. Цивільне право України. Загальна частина. І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка,В.М. Співак.-К.: Наукова думка,2000.

14. Щербина В.С. Правова природа корпоративних відносин // Українське комерційне право. 2006. № 7. С. 10-14.