Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 21:46, курсовая работа
Метою курсової роботи являється дослідження правового регулювання видаткової частини державного бюджету України на утримання законодавчої, виконавчої влади та правоохоронніх органів, зокрема факторів, що на нього впливають.
Вступ
І. Правове регулювання державних видатків бюджету
1.1 Суть, значення державного бюджету України.
1.2. Поняття і система державних витрат, їх особливість. Принципи бюджетного фінансування.
1.3. Особливості правового регулювання бюджетних видатків України.
ІІ. Аналіз видаткової частини державного бюджету
2.1. Видатки на утримання законодавчої та виконавчої влади
2.2. Видатки на утримання правоохоронних органів.
Висновки
Список икористаної літератури
Зміст
Вступ
І. Правове регулювання державних видатків бюджету
1.1 Суть, значення державного бюджету України.
1.2. Поняття і система державних витрат, їх особливість. Принципи бюджетного фінансування.
1.3.
Особливості правового
ІІ. Аналіз видаткової частини державного бюджету
2.1.
Видатки на утримання
2.2.
Видатки на утримання
Висновки
Список
икористаної літератури
Вступ
Бюджетна система є провідною ланкою державних фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну та фізичну особу. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України приділяється дедалі більше уваги.
Метою
курсової роботи являється дослідження
правового регулювання
Під час дослідження даної теми ми ставили завдання:
визначити суть, значення державного бюджету України;
розглянути систему державних витрат бюджету;
висвітлити особливості правового регулювання бюджетних видатків;
проаналізувати видатки бюджету на утримання законодавчої, виконавчої влади та правоохоронніх органів.
При написанні курсової роботи були використані законодавчо-нормативні акти України, що регламентують проведення бюджетної політики, закони України, а також статичні показники періодичної літератури, а саме журналів “Фінанси України”, “Економіка України”, “Статистика України”.
І. Правове регулювання державних видатків бюджету
1.1
Суть, значення державного бюджету
України.
Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках — пріоритетні напрями вкладень коштів.
Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішньо - і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.
Основні напрями бюджетної політики визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції.
З державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, які справляються на цій території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Президента України з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.
До проекту Закону про
Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.
У державному бюджеті України Передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до 2 % від обсягу видатків державного бюджету України Для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження державного бюджету України.
Понад
передбачені видатки
Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами — дефіцит бюджету. При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити і позики в джерело доходів не враховуються. Граничний розмір дефіциту і джерела його покриття визначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радами народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів. Дефіцит бюджету покривається за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інституцій. Рішення про залучення позик до державного бюджету України в кожному конкретному випадку приймає Верховна Рада України.
У цілому частка загальнодержавного бюджету в державному бюджеті України досить значна. Це дає підстави говорити про високий рівень централізації в розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів. У зв'язку з цим зростає актуальність проблеми подальшого пошуку оптимального співвідношення між загальнодержавним і місцевими бюджетами.
Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.
Під бюджетним устроєм розуміють організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між її окремими ланками.
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України.
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування цього регіону.
До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.
Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.
Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській чи районній у місті раді народних депутатів адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл об'єднуються відповідно у бюджеті міста або у бюджеті району в місті.
Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.
Принцип
єдності означає існування
Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків.
Принцип
достовірності вимагає
Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.
Принцип
наочності обумовлює
Головним ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського, культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державної влади і управління. Через Державний бюджет провадиться перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями у вигляді субвенцій, субсидій та дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів.
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України. При цьому, складаючи і виконуючи свої бюджети, відповідні органи влади й управління враховують загальнодержавні інтереси.
Метод експертних оцінок. Показники та вагові коефіцієнти що використовуються у процесі оцінки привабливості ринку, для кожної галузі та сфери бізнесу оригінальні.
Завершується стратегічний аналіз оцінкою стратегічної позиції підприємства. Для цього використовуються два параметри: привабливість ринку та стратегічний потенціал підприємства. Оцінка стратегічної позиції підприємства здійснюється на кожному привабливому сегменті ринку з метою виявлення відповідності можливостей підприємства його конкурентному середовищу. Добуток оцінок потенціалу підприємства та привабливості ринку дає основний результат аналітичної стадії — значення стратегічної позиції. З урахуванням стратегічної позиції приймається рішення про використання ресурсів підприємства на тому чи іншому сегменті ринку: політика інвестування, реінвестування, селективного зростання, низької активності.
Безумовно, використовуваний аналітичний інструментарій відіграє важливу роль для одержання достовірних, повних і точних результатів стратегічного аналізу. Пропонуємо використовувати набір аналітичних інструментів, рекомендований у табл. 1.1.:
Таблиця 1.1.
Результати і рекомендовані інструменти стратегічного аналізу
Етапи | Рекомендовані аналітичні інструменти | Результати |
Ідентифікація стратегічного потенціалу | метод порівнянь дескриптивний аналіз | визначення портфеля стратегічних ресурсів визначення потенціалу стратегічного успіху |
Оцінка привабливості ринку | експертні оцінки концепція СЗГ екстраполяція моделювання | вибір перспективних ринків складання прогнозів розвитку привабливих ринків визначення можливих змін середовища, які впливають на розвиток підприємства |
Оцінка стратегічної позиції | статистичний аналіз матриця Мак-Кінзі | рішення про використання ресурсів підприємства на привабливих ринках у перспективі основа для переформулювання стратегій відповідність можливостей підприємства його конкурентному середовищу |