Интелектуальная собственность конспект лекций

Майнові права інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними  з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав (ст. 465 ЦК). Однак для винаходу законодавством передбачена тимчасова правова охорона у період між опублікуванням у журналі "Промислова власність" відомостей про заявку на патент на винахід і державною реєстрацією об'єкта. Вона полягає в тому, що після одержання патенту на винахід заявник має право на компенсацію за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка Дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською - Мовою з зазначенням номера заявки про те, що уже опубліковані відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника.

Строк чинності виключних  майнових прав інтелектуальної власності  на винахід становить років, на корисну  модель - 10, на промисловий зразок - 15 від дати подання заявки в установленому законом порядку. За загальним правилом ці строки продовженню не підлягають. По закінченні цих строків будь-яка особа може використовувати такі об'єкти Інтелектуальної власності на свій розсуд без отримання дозволів і сплати винагороди. З цього правила є. виключення, яке стосується винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Так, за таких умов строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин чи рослин тощо, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Зазначені майнові права Інтелектуальної власності на об'єкти патентного права е чинними за умови, що патентовласники щорічно сплачують збір, розмір якого збільшується в залежності від року дії патенту.

3.4. Обмеження  прав патентне власника. Однією -з особливостей прав інтелектуальної власності є та обставина, що держава, наділяючи зазначеними правами певних осіб, встановлює межі дії цих прав. Це проявляється, зокрема, у тому, що в передбачених законодавством випадках інші особи можуть використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без дозволу патентовласника. Так, не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка: 1) у конструкції чи при експлуатації транспортного засобу Іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що об'єкт інтелектуальної власності використовується виключно для потреб зазначеного засобу; 2) без комерційної мети; 3) з науковою метою або в порядку експерименту; 4) за надзвичайних обставин (стихійне 1 Порядок салати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2004 р. № 1716. лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою йому відповідної компенсації; 5) попереднім користувачем (ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст. 22 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"). Попереднім користувачем є особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну І серйозну підготовку для такого використання. Ця особа має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою. Право попереднього користувача носить особистий характер, а тому може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання (ст. 470 ЦК). Закріплення права попереднього користувача обумовлено можливістю паралельного створення зазначених об'єктів різними особами незалежно один від одного. Права патентовласника також не поширюються на виготовлені із застосуванням запатентованого винаходу корисної моделі чи промислового зразка вироби, які були введені в цивільний обіг власником патенту чи з його спеціального дозволу (наприклад, ліцензіатом). Це означає, що патентовласник, який, наприклад, виготовив і реалізував певні пристрої без зазначення обмежень прав покупця на них, не може перешкоджати подальшому використанню і реалізації цих об'єктів. Іншими словами, правомірне введення в цивільний обіг виробу, виготовленого з застосуванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, вичерпує права патєнтовласника. Якщо ж особа придбала продукт, виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав на винахід і не знала І не могла знати про це, то її дії не визнаються порушенням прав патентовласника. Однак

після одержання відповідного повідомлення патентовласника зазначена  особа повинна припинити використання продукту або виплатити йому винагороду. До обмеження прав патентовласника  можна віднести можливість видачі примусових ліцензій (Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" у ст. ЗО називає ці випадки примусовим відчуженням прав).Примусова ліцензія - це дозвіл, що видається без згоди патентовласника компетентним державним органом (судом, господарським судом або Кабінетом Міністрів України) зацікавленій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. ЦІ ж органи визначають у своєму рішенні обсяг такого застосування, термін дії дозволу, розмір і порядок виплати винагороди власнику патенту. Залежно від мети видачі розрізняють три види примусових ліцензій: І) на об'єкт, що не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років; 2) на залежний об'єкт інтелектуальної власності (коли права на більш пізній об'єкт не можуть бути реалізовані без використання раніше зареєстрованого об'єкта); 3) з мстою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та Інших інтересів суспільства (лише стосовно винаходів І корисних моделей). У перших двох випадках рішення ухвалює суд (господарський суд), а в останньому - Кабінет Міністрів України.

3.5. Припинення  дії патенту і визнання його  недійсним. Підстави та наслідки припинення дії патенту і майнових прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки передбачені ст. 465-467 ЦК, ст. 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і ст. 24 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". По-перше, права припиняються по закінченні строку чинності майнових прав інтелектуальної власності (на винахід - 20 років, корисну модель - 10, промисловий зразок - 15 років). По-друге, дія прав припиняється у випадку часткової чи повної відмови від них патентовласником шляхом подання заяви про це до Держдепартаменту, відомості про що публікуються в офіційному бюлетені "Промислова власність". Однак не допускається повна або часткова відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання об'єкта за ліцензійним договором, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом. По-третє., дія прав припиняється при несплаті у встановлений строк річного збору за підтримання чинності патенту. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. При цьому патентовласнику надається пільговий рік, протягом якого можна сплатити підвищений на 50 % річний збір з метою відновлення дії патенту. У випадку відсутності такого платежу Держдепартамент публікує у своєму офіційному бюлетені Інформацію про припинення дії патенту. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений  дозвіл, якщо Інше не встановлено договором чи законом. Чинність достроково припинених виключних майнових прав Інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення (ст. 468 ЦК). Підстави визнання патенту у судовому порядку повністю чи частково недійсний передбачені ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". По-перше, патент може бути визнано недійсним у випадку невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка умовам патентоздатності (наявність новизни, винахідницького рівня, промислової придатності - у різних комбінаціях в залежності від об'єкта).

По-друге, патент може бути визнано недійсним при наявності  у формулі винаходу чи корисної моделі чи у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій  заявці. По-третє, патент на винахід чи корисну модель може бути визнано недійсним при порушенні порядку патентування в іноземних державах. Відповідно до ст, 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" перш ніж запатентувати винахід чи корисну модель в іншій країні, особа повинна спочатку подати заявку до Держдепартаменту України. Якщо протягом трьох місяців від дати подання заявки до заявника не надійде повідомлення про віднесення заявленого винаходу чи корисної моделі до державної таємниці, з цього моменту можна патентувати об'єкт в інших державах. Якщо особа не хоче втрачати час на очікування, вона може подати клопотання про прискорене вирішення цього питання. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Держдепартаменту України. По-четверте, патент може бути визнано недійсним при видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Т е м а 4. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

                                                     План

1.   Право інтелектуальної  власності на комерційне найменування.

2.    Право інтелектуальної  власності на торговельну марку.

3.   Право інтелектуальної  власності на географічне зазначення.

4.1. Право інтелектуальної власності  на комерційне найменування. Комерційне найменування - це найменування, під яким особа виступає у цивільному обороті та яке дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Основна функція комерційного найменування - індивідуалізація суб'єкта-учасника цивільного обороту.

Суб'єктами прав на комерційне найменування можуть бути юридичні особи  і фізичні особи-підприємці. Фізичні особи-підприємці мають право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я .

Що стосується юридичних  осіб, то комерційні найменування можуть мати підприємницькі товариства (ч. 2 ст. 90 ЇДК), При цьому можливі калька варіантів співвідношення комерційного найменування і найменування юридичної особи: ]) вони можуть збігатися (наприклад, ТОВ „Дозвілля" виступає в обороті під цим найменуванням); 2) комерційне найменування може бути частиною найменування юридичної особи (наприклад, ТОВ „Дозвілля" відкрило магазин „Дозвілля" і використовує позначення „Дозвілля" для індивідуалізації суб'єкта-учасника цивільного обороту); 3) комерційне найменування і найменування юридичної особи можуть бути різними (наприклад, ТОВ „Дозвілля" відкрило ресторан „Гурман" і використовує позначення „Гурман" для індивідуалізації суб'єкта). Якщо ж право на найменування виникає за умови реєстрації юридичної особи під цим найменуванням, то для на-права інтелектуальної власності на комерційне найменування вимагається виконання формальних дій. Воно є чин-з моменту першого використання цього найменування та охороняється без реєстрації і незалежно від того, чи е комерційне найменування частиною торговельної марки. Господарський кодекс України (ч. 2 ст. 159) передбачає можливість створення реєстрів комерційних найменувань, однак поки що вами відсутні.

           Комерційне найменування має  відповідати певним вимогам, а саме бути; 1) істинним, тобто відповідати виду діяльності особи і не вводити в оману споживачів; 2) постійним, тобто воно не повинно безпідставно змінюватися; 3) виключним - відрізнятися від інших, щоб не допускати змішування. Однак у деяких випадках допускається виключення з останнього правила: особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (ч. 4 ст. 489 ЦК). Це можливо, наприклад, коли

діють у різних сферах чи на різній території. Майновими правами  інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 490 ЦК)..

           Використанням комерційного найменування  визнається» зокрема: нанесення  його на будь-який товар, упаковку, в міститься такий товар, вивіску,  пов'язану з ним, етикетку, бирку  чи інший прикріплений до товару  предмет,  із зазначенням  такого товару із зазначеним нанесенням комерційного найменування з метою пропонування для продажу, про-його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги; застосування його в діловій до-чи в рекламі та у мережі Інтернет, у тому числі у іменах.

Оскільки функцією комерційного найменування є індивідуалізація, законодавство  прямо не передбачає можливості надання  права на його використання іншій  особі. Дійсно, неможливо видати ліцензію на комерційне найменування. Однак право на використання комерційного найменування може входити до комплексу прав, наданих за договором комерційної концесії.

Щодо можливості відчуження майнових прав інтелектуальної власності  на комерційне найменування, то вони можуть передаватися іншій особі лише разом з єдиним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється, наприклад, у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

4.2. Право інтелектуальної власності  на торгівельну марку. Торговельна марка (знак для товарів та послуг - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб .

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або  будь-яка комбінація позначень, які  придатні для вирізнення товарів  та послуг, що виробляються та надаються  однією особою, від товарів та послуг, що виробляються та надаються іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК).

У залежності від використовуваних позначень торговельні марки  можна класифікувати на словесні, зображувальні, об'ємні, комбіновані тощо.

Можна констатувати високу активність заявників саме щодо набуття  прав на торговельні марки. Так, станом на 01.01.2008 р. видано 70 845 свідоцтв на знаки  для товарів та послуг. Лише у 2006 р. Держдепартаментом України зареєстровано 13 134 торговельних марок, а також здійснено 9 396 міжнародних реєстрацій торговельних марок за Мадридською угодою.

Словесні марки - це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз. Вони набули найбільшої популярності, оскільки легко запам'ятовуються і зручні у рекламі. Це можуть бути як існуючі, так і штучно створені слова.

Серед словесних марок  можна виділити два різновиди: 1) у свідоцтві позначення виконано у чорно-білому кольорі стандартним  шрифтом; 2) позначення, виконане в особливій  шрифтовій манері і, можливо, у певному кольорі, тобто охороні підлягає шрифт, характер розташування букв, їх відносний розмір, фон, колір та інші візуальні інформативні елементи.

Зображувальні марки - це позначення у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині (вони втілюються в малюнок, креслення і т.п.). Для цього можуть бути використані як існуючі об'єкти, так і абстрактні зображення і всілякі символи.

Об 'ємні  марки - це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах - довжині, висоті і ширині (наприклад, оригінальна форма виробу або його упаковка). Однак об'ємні торговельні марки, по-перше, не можуть просто повторювати зовнішній вигляд відомого предмета та форма виробу не повинна визначатися винятково його функціональним призначенням.

Комбіновані марки - це марки, які поєднують у собі кілька із зазначених вище позначень (найчастіше це слово і малюнок).

Нетрадиційні  торговельні марки - світлові, звукові, ароматичні та інші. Зазначені марки реєструються Держдепартаментом за наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення Інформації стосовно їх реєстрації (для звукового позначення - це фонограма та аудіокасети, для світлового позначення - це відеозапис на відеокасеті тощо).

Торговельній  марці буде надана правова охорона, якщо: 1) вона не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та 2) на неї не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знаки  для товарів і послуг" не одержують  правову охорону позначення, що:

1) не можуть бути  у винятковому використанні окремих  осіб (однак такі позначення можуть  бути включені в знак як  неохоронювані елементи, якщо на  це є згода відповідного компетентного  органу або їх власників): державні  герби, прапори та інші державні  символи (емблеми); офіційні назви держав (наприклад "Україна"); емблеми, скорочені чи повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні і пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки;