Відтворення основних фондів підприємств

Бюджет капітальних вкладень включає  два розділи: І розділ - "Капітальні витрати", II розділ "Надходження коштів". Під час розробки розділу "Капітальні витрати" передбачається здійснити такі розрахунки: 
1) виділення із загального обсягу інвестиційних витрат тієї частини, яка належить до поточного періоду. Це здійснюється в тому разі, коли тривалість реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік; 
2) уточнення обсягу інвестиційних витрат поточного року з урахуванням корективів, які вносяться підрядчиком у технологію робіт; 
3) уточнення обсягу і структури капітальних витрат у зв'язку зі зміною індексу цін після затвердження показників бізнес-плану проекту; 
4) уточнення первісного обсягу капітальних витрат з урахуванням резерву фінансових коштів, передбачених у контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат. Обсяг цього резерву в процесі розробки бюджету капітальних вкладень має визначитися з урахуванням тільки тих витрат, які відображені в первісній оцінці інвестиційних ризиків.

Процес розробки розділу "Надходження  коштів" передбачає, як правило, такі етапи: 
1) уточнення загального обсягу надходження коштів з метою збалансування цього показника з показником загального обсягу капітальних витрат, які відображені в першому розділі бюджету; 
2) уточнення структури джерел надходження коштів у разі зміни обсягу капітальних витрат; 
3) забезпечення узгодження обсягу надходження коштів за окремими періодами формування дохідної частини бюджету з обсягом капітальних витрат, передбачених в окремі періоди згідно з календарним планом здійснення робіт.

Бюджет капітальних вкладень, як і календарний план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі кварталів, а потім у рамках наступного кварталу деталізується в розрізі місяців. На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень. За складання бюджету капітальних витрат і здійснення капітальних вкладень, треба враховувати їхню структуру. Розрізняють технологічну та відтворювальну структури капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних  вкладень відображає співвідношення таких витрат: будівельні роботи; придбання устаткування, інструментів та інвентарю; монтаж устаткування; проектно-дослідні роботи; інші витрати.

Важливе значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих засобів.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів. Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз: 
по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;  
по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення  оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджер повинен визначити  граничний розмір капітальних витрат виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень. 
Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути: 
1) власні фінансові ресурси; 
2) позичені фінансові ресурси; 
3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів; 
4) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів; 
5) кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають  внески засновників підприємства, амортизаційні  відрахування; прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності. Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямовується на придбання основних засобів.Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних засобів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих засобів. Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від розміру прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їх собівартості.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у  будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Оборотні кошти необхідні будовам для створення запасів устаткування, придбання матеріалів, для витрат майбутніх періодів та формування незавершеного виробництва. Крім того, необхідно враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості. До її складу включають: заборгованість підрядним організаціям та постачальникам, строк сплати якої не настав; нормальну перехідну заборгованість робітникам та службовцям із заробітної плати; резерв для наступних платежів. Приріст такої заборгованості означає зменшення потреби в коштах для фінансування капітальних вкладень, а скорочення кредиторської заборгованості призводить до збільшення такої потреби.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів (М) визначається за формулою:

М = (О - П) - (К1 - К2), (1.1)

 
де О - очікувана наявність оборотних  активів у капітальному будівництві на початок планового періоду; 
П - планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду; 
К1 - наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду; 
К2 - перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду. 
Якщо результат буде зі знаком "+", - це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак "-" - це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів.

Менш сприятливим для визначення мобілізації внутрішніх ресурсів є другий варіант. Хоч потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду зменшується, що дає змогу вивільнити частину коштів за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, але водночас зменшення перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду порівняно з очікуваною кредиторською заборгованістю на початок планового періоду потребує додаткових коштів для погашення кредиторської заборгованості в плановому періоді.

Третій варіант свідчить, що у  будови в плановому періоді збільшується потреба в оборотних активах і водночас передбачається зменшення кредиторської заборгованості, що призводить в цілому до іммобілізації внутрішніх ресурсів будови, тобто до потреби в додаткових фінансових ресурсах. Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капітальних вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будівництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.

Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення. До позичених та залучених коштів належать: довгострокові банківські кредити; позики інших підприємств; кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з благодійних засобів; іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету  фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних  вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.

За підрядного способу будівництво об'єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями. Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об'єкт. Замовник надає проектну документацію, купує і доставляє на будову устаткування, конструкції та деталі. Відповідальність за об'єкт будівництва покладається на генерального підрядчика.

Господарський спосіб будівництва  застосовується за будівництва невеликих об'єктів, реконструкції та розширення діючих підприємств. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об'єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Фінансовий  аналіз підприємства

 

Перед тим, як дати оцінку ступеня  забезпеченості підприємства основними засобами, слід проаналізувати основні показники діяльності  ТОВ „Фрегат”, які наведені в таблиці 2.1.

Дані таблиці 2.1 свідчать про ефективність діяльності підприємства, зокрема, протягом 4-х останніх років спостерігається зростання чистого прибутку підприємства (рис. 2.1). Насамперед, це викликано збільшенням обсягу виробництва продукції на фоні відносного зниження їх собівартості (див. рис. 2.2 – 2.3).

Рис. 2.1. Динаміка чистого прибутку  ТОВ  „Фрегат” в 2008-11 рр. (тис. грн.)

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності  ТОВ „Фрегат” та їх динаміка протягом 2008-2011 рр.

 

Найменування показника	Період				2009/2008		2010/2009		2011/2010
	2008 р.	2008 р.	2010 р.	2011 р.	абс	%, êt	абс	%, êt	абс	%,êt
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (арів, робіт, послуг) (тис.грн.)	3869,00	4515,80	6542,00	7724,20	646,80	16,72	2026,20	44,87	1182,20	18,07
Собівартість реалізованої продукції (арів, робіт, послуг) (тис.грн.)	2410,00	1777,20	3248,00	3767,30	-632,80	-26,26	1470,80	82,76	519,30	15,99
Необоротні активи (тис.грн.)	5026,00	4785,00	4577,00	4513,40	-241,00	-4,80	-208,00	-4,35	-63,60	-1,39
Оборотні активи (тис.грн.)	706,00	508,00	396,00	770,90	-198,00	-28,05	-112,00	-22,05	374,90	94,67
Довгострокові зобов'язання (тис.грн.)	4000,00	3445,00	2854,00	2498,60	-555,00	-13,88	-591,00	-17,16	-355,40	-12,45
Поточні зобов'язання (тис.грн.)	297,00	744,00	623,00	1051,30	447,00	150,51	-121,00	-16,26	428,30	68,75
Чистий прибуток (збиток) (тис.грн.)	216,00	359,20	472,00	623,00	143,20	66,30	112,80	31,40	151,00	31,99

 

Рис. 2.2. Динаміка виручки від реалізації 2008-2011 рр.

 

Рис. 2.3. Собівартість продукції  ТОВ „Фрегат” (у відсотках до валової виручки) протягом 2008-2011 рр.

 

В таблиці 2.2 наведені основні фінансові  коефіцієнти ТОВ „Фрегат”.

Негативним моментом в діяльності підприємства є незадовільне значення Коефіцієнта забезпечення власними оборотними активами, при нормативному значення >0,1, фактичне значення зазначеного показника мало значення -0,32 в 2009 р, -0,36  в 2010 р. та -027 в 2011-му р.

Позитивним моментом в є  постійне збільшення коефіцієнту оборотності активів  з 0,68 в 2009 році до 1,26 в 2011, а також постійне збільшення Коефіцієнта оборотності матеріальних запасів з 6,97 в 2009 р. до 16,6 в 2011 р.

Незважаючи на збільшення оборотних  активів в 2011 році, підприємству  не вистачає  чистого оборотного капіталу. Від’ємні показники чистого оборотного капіталу протягом 2009-2011 рр. показують неможливість підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, а також свідчать про неможливість розширювати подальшу діяльність.

 

 

Таблиця 2.2

Основні фінансові коефіцієнти ТОВ „Фрегат” в 2009-2011 рр.¹

Показники	Нормативне значення	2009	2010	2011
1. Аналіз ліквідності  підприємства
Коефіцієнт покриття	>1	0,68	0,64	0,73
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,6-0,8	0,4	0,29	0,51
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0 збільшення	0,3	0,19	0,07
Чистий оборотний капітал (тис. грн.)	>0 збільшення	-236	-227	-280,4
2. Аналіз платоспроможності  (фінансової стійкості підприємства)
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	>0,5	0,21	0,3	0,33
Коефіцієнт фінансування	<1 зменшення	3,79	2,32	2,05
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами	> 0,1	-0,32	-0,36	-0,27
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0 збільшення	-0,214	-0,152	-0,162
3. Аналіз ділової активності  підприємства
Коефіцієнт оборотності  активів	збільшення	0,68	1,06	1,26
Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості	збільшення	8,31	7,98	7,69
Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості	збільшення	22,47	84,53	16,35
Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)	зменшення	16,02	4,26	22,02
Строк погашення кредиторської  заборгованості {днів)	зменшення	43,32	45,13	46,82
Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів	збільшення	6,97	15,14	16,6
Коефіцієнт оборотності  основних засобів (фондовіддача)	збільшення	0,61	0,86	1
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	збільшення	2,96	4,19	3,99
4. Аналіз рентабельності  підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	>0 збільшення	0,07	0,09	0,12
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	>0 збільшення	0,28	0,36	0,39
Коефіцієнт рентабельності діяльності	>0 збільшення	0,1	0,09	0,1