Управління проектними ризиками в проектах

Якщо у проектній діяльності покупцем інвестиційних товарів (машин, устаткування, транспортних засобів тощо; є проектна компанія, вона прагне укладати контракти на умовах, шо перед бачають страхування вантажів постачальником. У цьому разі інтереси страхувальника (постачальника) і (опосередковано) покуп ця захищені найповнішою мірою за умови відповідальності за всі ризики. Часто покупець (замовник проекту) просить за свій рахунок застрахувати вантаж від військових і деяких інших видів ризиків, що не входять до стандартних видів ризиків, які покри ваються страхуванням вантажів. Страхувальнику важливо пере конатися, що страхувач (страхова компанія) має належно оформ лену ліцензію, стабільний фінансовий стан і характеризується діловою порядністю.

Страхування контрактів на будівельно-монтажні та пускона лагоджувальні роботи передбачає велику кількість будівельних ризиків. Гарантії страхового захисту від будівельних ризиків під тверджуються полісами страхування фахової відповідальності підрядчика при здійсненні будівельної діяльності, виконанні бу дівельно-монтажних робіт під час зведення об'єктів і піеляпуско-вих гарантійних зобов'язань підрядчика .

Страхуванню в межах захисту від будівельних ризиків підля гають будівельні роботи, зокрема, будівельні матеріали й конструкції, витрати на заробітну плату, перевезення, митні збори й мито, будівельні матеріали, які постачає замовник; монтажні ро боти, зокрема устаткування, що монтується, та інші витрати; устаткування будівельного майданчика (риштовання, тимчасові споруди тощо); витрати на розчищення території від уламків (піс ля страхового випадку); цивільна відповідальність перед третіми особами; післяпускові гарантійні зобов'язання підрядчика; буді вельні машини й устаткування, закріплені на об'єкті будівнииті

3. ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ВИКОНАВЦЯ

Під час виконання контрактів певні ризики перебирає на себе підрядчик. Виконанню його контрактних зобов'язань перешко джають насамперед політичні ризики, ризики форс-мажор, мож ливий ризик втрати прибутків за контрактом через коливання ва лютного курсу. Одним з основних є ризик неплатоспроможності замовника.

Додаткові ризики виникають у постачальників і підрядчиків через те, що вони, як правило, у межах контракту надають замов никові комерційний кредит, що виражається у відстроченні пла тежу. Свідченням надання такого кредиту є вексель або тратта переказний вексель, який виписує продавець (підрядчик) і акцеп тує покупець (замовник). Строки комерційних кредитів колива ються від кількох місяців до п'яти й більше років і визначаються умовами кон'юнктури світових ринків, видами товарів і робіт. З розширенням експорту машин і складного устаткування, збільшенням кількості великих проектів дедалі помітнішою є тенденція до подовження зазначених строків.

Комерційний кредит здебільшого є обов'язковим атрибутом контрактів на постачання технологічного устаткування і вико нання будівельно-підрядних робіт у схемах проектного фінансу вання. Відстрочення платежу зумовлюється необхідністю пусти ти в комерційну експлуатацію об'єкт для того, щоб замовник проекту (проектна компанія) міг розплачуватися з коштів, одер жаних від реалізації проектного продукту. Пільговий строк пла тежу за багатьма проектними контрактами становить від одного до трьох років, іноді п'ять. Згідно з міжнародною практикою да тою надання кредиту вважається дата постачання товару і дата здачі визначеного обсягу робіт (черги, ділянки, об'єкта). У межах одного проекту може бути кілька строків використання комер ційного кредиту. Останніми роками у зв'язку із загостренням конкурентної боротьби на міжнародному ринку між експортера ми інвестиційних товарів і підрядними компаніями (а також розширенням підтримки державами цих компаній) практикується надання комерційних кредитів з пізнішою датою початку їх по гашення, ніж дата пуску об'єкта в комерційну експлуатацію.

Найпоширенішими інструментами управління ризиками по стачальника (підрядчика) під час реалізації контрактів у межах проектної діяльності є юридичні гарантії, акредитиви, векселі. банківські гарантії, форфейтування, страхування ризику непла тежу, страхування контрактів від політичних ризиків.

Юридичними гарантіями називають відповідні статті й застере ження, що захищають інтереси постачальника (підрядчика): валютні застереження, положення про можливе коригування цін, статті про форс-мажор тощо. Нині застосовують два підходи до визначення форс-мажорних обставин у підряднігх контрактах. Згідно з першим підходом у контракті подається загальне й дуже стисле посилання на форс-мажорні обставини (на зразок «будь-які непередбачені обста вини, що не залежать від контрактних сторін, виникли після набуття чинності умовами .контракту і перешкоджають його виконанню»). Згідно з іншим підходом перелічують обставини, що пом'якшують відповідальність підрядчика. Як свідчить практика, перевагу слід віддати першому варіанту. За законами окремих країн коли винятко ві чи непередбачені обставини призводять до того, що виконання зо бов'язань однією зі сторін контракту стас надто важким, хоча мож ливим, і спричиняє надмірні витрати, суд може зменшити відпо відальність цієї сторони (частіше підрядчика, ніж замовника).

Міжнародна торговельна палата розробила модель статей типо вого контракту за умов форс-мажору та «скрутних» ситуацій, коли події економічного, політичного й технічного характеру істотно порушують рівновагу, що існувала між сторонами контракт за нормальних умов. У модельних статтях містяться формулювання про розподіл «додаткового тягаря» між сторонами і даються рекоменда ції про адаптацію контракту до обставин, що змінилися.

Акредитив — це зобов'язання банку перерахувати на рахунок продавця кошти за узгодженим із покупцем комплектом докумен тів, що підтверджують постачання товару відповідно до умов конт ракту. Акредитиви застосовують для розрахунків за контрактами постачання інвестиційних товарів і виконання підрядних робіт. Особливо надійною для постачальників і підрядчиків гарантією платежу є безвідкличний акредитив. З метою якнайповнішої гаран тії платежів постачальники і підрядчики можуть включати в конт ракти вимоги про відкриття підтвердженого акредитива (для запобі гання неплатоспроможності банку, що відкриває безвідклични акредитив, потужніший банк підтверджує цей акредитив). Серед ньоквартальна загальна вартість відкриття безвідкличних і підтвер джених акредитивів, включаючи здійснення розрахункові опера цій, становить близько 1 % сукупних платежів. Безумовно, акреди тив — дорога гарантія, що може призвести до істотного подорож чання проекту. З огляду на розтягнуті строки більшості контрактів. які укладає проектна команда на інвестіщійній фазі, покупцеві та замовнику іноді вдається домовитися про менш обтяжливий рево льверний акредитив, який відкривається не на сукупність платежів, а на їх частки, що автоматично поповнюються в міру здійснення поставок товарів або виконання підрядних робіт. У проектній діяль ності акредитивні форми розрахунків пов'язані з комерційними кредитами, які надає замовникові проекту постачальник (підряд чик). У цьому разі застосовують акредитиви з відстроченням плате жу: після надання банку підтверджувальних документів постачаль ник (підрядчик) одержує комплект виписаних на певні строки век селів .Вексельні інструменти застосовують у разі надання постачальником (підрядчиком) комерційного кредиту замовникові проекту (проектній компанії"). Вексель — це безумовне зобов'язання бор жника виплатити зазначену в ньому суму після завершення пев ного строку. У практиці міжнародної торгівлі при реалізації між народних проектів вексель є однією з найпоширеніших форм гарантії. Застосування векселів детально регламентоване норма ми міжнародного права (насамперед Женевською конвенцією 1930 р.) . Для підвищення надійності векселів вони можуть авалюватися: банк видає гарантію оплати векселя у вигляді напи су (авалю) на векселі.

Банківська гарантія — це засіб забезпечення платежу за комер ційним кредитом; таку гарантію одержує покупець (замовник) і передає постачальнику (підрядчику). Найчастіше банківську га рантію застосовують тоді, коли кредит виплачують фіксованими частками при настанні певних подій (наприклад, у разі запуску поставленого устаткування в експлуатацію, завершення гаран тійного періоду). Проте частіше покупець (замовник) замість на дання банківської гарантії за згодою кредиторів передає їм вексе лі й акцептовані тратти. Різновидом банківської гарантії є резервний акредитив. Суть його полягає в тому, що банк покупця (замовника) для забезпечення кредиту відкриває акредитив на користь кредитора (постачальника, підрядчика) і зобов'язується  перед кредитором здійснити платіж у разі невиконання зобов'язань покупцем (замовником).

У проектній діяльності схема платежів за контрактами має приблизно такий вигляд: 5—10 % розміру контракту — це аванс. який видається після підписання контракту (як засіб забезпечен ня покупцем або замовником їх зобов'язань за контрактом); 10 % — це мобілізаційний аванс (виплачується тоді, коли устатку вання, матеріали, робоча сила надійшли на місце будівництва безпосередньо перед початком робіт): 10—15 % — оплата з без відкличного, підтвердженого чи револьверного акредитива за то варними чи іншими підтверджувальними документами. Якщо контракт передбачає змінні ціни, то платежі й. акредитив збіль шуються чи зменшуються згідно зі зміною цін.

Форфейтування — це банківська операція, що передбачає купів лю за наперед встановленими умовами векселів або інших боргових і платіжних документів. Іноді цей інструмент застосовують поста чальники (підрядчики) для захисту від ризику неплатоспроможності покупця (замовника), який (без права обороту боргових і платіжних документів на попереднього власника) бере на себе банк-покупець зазначених документів. Ця операція відрізняється від звичайного дисконту векселів, бо здебільшого її застосовують у разі постачання машин та устаткування і виконання підрядних робіт на великі суми, а також для комерційних кредитів з тривалим відстроченням платежу — 5—7 років (порівняно зі звичайними строками дисконту век селів 90—180 днів). Форфейтування забезпечується гарантією чи авалем першокласного банку. Форфейтер набирає прав на боргові та платіжні вимоги за відрахуванням відсотків за весь строк. Таким чином, для постачальника (підрядчика) угода за комерційним кре дитом перетворюється на реальну, шо застерігає його від ризику неплатежу і дає економію на управлінні борговими вимогами. При цьому спрощується батане постачальника за рахунок часткового звільнення від дебіторської заборгованості.

Страхування ризику неплатежу — це різновид страхування кредитів. При цьому бенефіціаром може бути як страхувальник, так і комерційний банк, шо видав йому кредит під застрахований контракт. Підставою для укладання договору страхування є поява конкретного ризику, тобто укладання контракту, а умовою його укладання є здійснення попереднього кредитного контролю, тоб то аналізу платоспроможності покупця до початку постачання, а також узгодження зі страхувачем лімітів кредиту. Крім того. страхувач здійснює пряму експертизу якості товарів щодо їх від повідності контракту чи стандартам.

Договір страхування діє протягом обумовлених у ньому строків (як правило, один рік під час страхування короткострокової заборгованості або протягом періоду, на який надані середньост рокові кредити). Умови договору передбачають зобов'язання страхувальника повідомляти страхувача про будь-яку подію, шо може підвищити ступінь страхового ризику. Неподання, страху вальником необхідної інформації і протидія перевіркам дають страхувачеві право розірвати договір страхування. Страхове від шкодування виплачують тільки після встановлення остаточного розміру збитку. Зазвичай обов'язок страхувача відшкодувати збитки настає після завершення обумовленого строку, що стано вить 60—180 днів. Страхувач може висунути умову, щоб частину вартості поставленого товару було сплачено в момент постачання або у вигляді авансу (слід зазначити, що страхувач може брати активну участь у формуванні основних умов контракт}). До об сягів відповідальності страхувача входять лише суворо обумов лені ризики, пов'язані переважно з непередбаченими обставинами. Страхуванню підлягають тільки комерційні кредити, що перевищують певний розмір.

Висновки

Велике значення для реалізації багатьох проектів мають контракти на матеріалізацію проекту- підрядні проекти. Часто замовник проекту укладає з підрядчиком контракт на умови «під ключ», підкладаючи на нього виконання всіх робіт і закупівель у межах проекту.

Отже, більше розглянутих статей у контрактах на реалізацію проектів і визначальний розподіл ризиків між замовником проекту і виконавцями базуються на принципі справедливого розподілу ризиків між соронами проекту це відповідає принципу партнерства між учасниками проекту як основній умові ефективної проектної діяльності. Водночас окремі сатті жорстко односторонні, наприклад саття про наперед оцінені збитки.Про те ця стаття є лише технічною, що спрощує процедуру й порядок нарахування та відшкудування збитків, які може понести замовник проекту. Реалізація прав щодо захисту від ризиків, які зазначені в контрактах на виконання проекту кожною зі сторін, значною мірою залежить від готовності сторін співпрацювати. У противному разі ці права можна реалізувати через суд або арбітаж. У більшості контрактів це передбачено в окремих статтях.

Я вважаю, що юридичними гарантіями називають відповідні статті й застереження, що захищають інтереси постачальника(підрядчика): валютні застереження, положення про можливе кригування цін, статті про форс-мажор тощо. Нині застосовують два підходи до визначення форс-мажорних обставин у підрядних контрактах. Згідно з першим підходом у контракті подається загальне й дуже стисле посилання на форс-мажорні обставини (на зразок «будь-які непередбачені обставини, що не залежить від контрактних сторін, виникли після набуття чинності умовами контракту і перешкоджають його виконанню»)Згіднго з іншими підходом пе6релічують обставини, що пом»якшують відповідальність підрядчика. Як свідчить практика, перевагу слід віддати решому варіанту. За законами окремих країн коли вийняткові чи непередбачені обставини призводять до того, що виконання зобов»язань однією зі сторін контакту стає надто важким, хоча можливим, і спричиняє надмірні витрати, суд може зменшити відповідальність цієї сторони.