Управління проектними ризиками в проектах

2

Курсова робота з менеджменту

Реферат

Управління проектними ризиками в проектах

Зміст

Вступ                                                                                                                   3    

1.Розподіл ризиків у проектних контрактах.                                                            4

2.Інструменти захисту інтересів замовника проекту.                                            11

3.Інструменти захисту інтересів виконавця.                                                           18

              Висновки.                                                                                                         24

Література                                                                                                        26

Вступ

Більшість ризиків проектної діяльності припадає на інвестиційну (будівельну) фазу проектного циклу. Загальні й остаточні результати проектної діяльності для всіх учасників проекту істотно залежать від процесу виконання контрактів на постачання інвестиційних товарів (машин, устаткування, транспортних засобів, будівельних матеріалів), а також виконання підрядних робіт (будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних). В окремих випадках на інвестиційній фазі застосовують також контракти на надання консультаційних послуг (проведення торгів, підготовка контрактів, контроль за виконанням робіт тощо).

Конкретні умови підрядних контрактів залежать від багатьох чинників. В окремих випадках в обмін на підвищену ціну конт ракту підрядчик готовий брати на себе додаткові зобов'язання й підвищені ризики. Насамперед це стосується контракту на умо вах «під ключ», що передбачає жорсткі умови для підрядчика, зокрема фіксований строк будівництва за заданої якості та тверді ціни (або ціни на основі формули «фактичні витрати плюс відсо ток прибутку»). Іноді додатково в контракт включають вимоги про технічне сприяння на період освоєння об'єкта, про допомогу з підготовці спеціалістів.

              У першому розділі, який називається розподіл ризиків у проектних котрактах, йде мова про умови виконання підрядних робіт під час реалізації проектів до підрядних контрактів.

              Другий розділ присвячений інструментам захисту інтересів замовника проекту.

              В третьому розділі висвітлені інструменти захисту інтересів виконавця.

1. РОЗПОДІЛ РИЗИКІВ У ПРОЕКТНИХ КОНТРАКТАХ

Покупцем (замовником) у контрактах на надання консультаційних послуг є проектна компанія, оскільки на ній лежить основна відповідальність за управління ризиками реалізації контрактів. Водночас основні фінансові ризики невиконання чи неналежного виконання контрактів лежать на кредиторах проекту, і це зумовлює жорсткий контроль за діяльністю на інвестиційній фазі проектного циклу з боку банку й фундаторів проектної компанії [ЗО]:

- їхню активну участь у виборі постачальників інвестиційних товарів, підрядчиків, а в разі потреби і консультантів;

- сприяння в підготовці контрактів і отриманні необхідних страхових полісів;

- контроль за реалізацією контрактів і виконанням умов страхових договорів;

- сприяння у вирішенні спорів (зокрема, через суд і арбітраж) між проектною компанією та постачальниками (підрядчиками), а в окремих випадках — між проектною компанією та страхувачами;

- надання (в окремих випадках) постачальникам (підрядчи­кам, консультантам) необхідних гарантій і поручніщтв.

Основними інструментами управління ризиками під час реалізації контрактів на інвестиційній фазі проектного циклу є гарантії юридичні' (зобов'язання сторін щодо виконання контрактів і санкції за їх порушення) та фінансові (матеріальні), страхування та резервні фонди.

Юридичні та фінансові гарантії щодо проектних контрактів передбачають розподіл ризиків між сторонами контрактних відносин у певних пропорціях. У текстах контрактів не тільки формулюються обов'язки сторін і санкції за їх порушення, а й чітко визначаються умови надання необхідних фінансових гарантій і страхування. Як правило, контракти набирають сили тільки після надання сторонами належно оформлених гарантій і страхових полісів

Юридичні гарантії. Кваліфіковано підготовлені контракти (за наявності ефективної судової й арбітражної системи) надійно захищають сторони від ризиків подорожчання товарів (робіт), затримки в постачанні товарів (виконанні робіт), постачання неякісних товарів (неякісного виконання робіт), неплатежу чи невчас­ного й неповного платежу за контрактом, втрат у результаті змі­ни валютного курсу. У контрактах на підрядні роботи й постачання устаткування особливе значення мають статті щодо гарантій, рекламацій та санкцій.

Як приклад розглянемо статтю «Гарантія якості» у контракті на постачання машин і устаткування. У цій статті зазвичай міститься така умова: постачальник (продавець) гарантує високу якість і нормальну роботу устаткування, яке він продає, протягом певного гарантійного строку (від кількох місяців до кількох років). Гарантійний строк може обчислюватися з дати постачання, запуску устаткування в експлуатацію тощо. Для забезпечення гарантії якості складного устаткування в контракті звичайно обумовлюється право покупця (проектної компанії) контролювати його якість і якість використаних матеріалів у процесі виготовлення устаткування, брати участь у випробуваннях на заводах продавця і його субпостачальників. У цій самій статті контракту звичайно перелічують випадки, на які гарантія не поширюється (наприклад, на запасні швидкозношувані деталі; природне зношення устаткування; дефекти й поломки, що з'явились через неправильне збереження, використання й обслуговування устаткування).

Велике значення для захисту проектної компанії від ризиків постачання неякісного товару (а також його недопостачання) має стаття контракту «Рекламації». У ній обумовлюються права й обов'язки сторін у зв'язку з рекламацією (претензією), порядок і строки пред'явлення рекламації, засоби врегулювання супереч­ностей. У разі обґрунтованості рекламації сторони узгоджують прийнятні засоби її врегулювання:

- усунення дефектів постачальником за його рахунок;

- виправлення дефектів покупцем за рахунок постачальника, якщо останній не може забезпечити цю роботу прийнятні для по­купця строки;

- часткова заміна й повернення товару (устаткування) цілком, якщо його не можна використовувати та транспортні витрати з повернення невеликі;

- уцінення товару (у торгівлі машинами й устаткуванням цей засіб застосовують рідко). На замінену машину, устаткування, вузол, деталь можуть бути встановлені загальні строки гарантії, передбачені контрактом, а також узгоджені нові строки, якщо заміна чи ремонт тривали довго.

Найважливішим інструментом захисту проектної компанії від ризиків невиконання чи недосконалого виконання контрактів щодо реалізації проекту є статті контракту стосовно штрафних санкцій і відшкодування збитків. Санкції можуть мати форму пені, неустойки, штрафу, що сплачуються за порушення контракту щодо строків постачання, якості товару, умов платежу тощо. Загальним правилом договірних відносин є таке: штрафні санкції мають сприяти виконанню контракту, не передбачати руйнівного характеру і не бути засобом одержання прибутку за рахунок помилок партнера.

Окремі порушення контрактів спричинюють такі збитки для окремих учасників проекту, які не компенсуються штрафами й неустойками. У цьому зв'язку контракти передбачають компенсації наперед узгоджених і оцінених збитків; припускаються також застереження про втрачену вигоду. Проте такі стягнення не звільняють партнера від виконання своїх зобов'язань за контрактом.

Велике значення для реалізації багатьох проектів мають конт­ракти на матеріалізацію проекту — підрядні контракти. Часто замовник проекту укладає з підрядчиком контракт на умовах «під ключ», покладаючи на. нього виконання всіх робіт і закупівель у межах проекту.

Підрядні контракти мають специфіку порівняно з контрактами на постачання машин і устаткування.

По-перше, підрядні компанії виробляють специфічний товар — матеріалізують проекти. Особливість цього товару полягає в тому, що він, як правило, не серійний. Тому відсутня ринкова ці на на багато видів проектної діяльності, що утруднює для замов ника й підрядчика визначення вартості контракту і ризиків для сторін через можливе відхилення фактичних витрат від вартості контракту.

По-друге, підрядні контракти часто довготривалі. За цей час економічна (а іноді й політична) ситуація може істотно змінитися, що є додатковим чинником ризику для сторін контракту.

По-третє, багато підрядчиків самостійно виконують тільки частину робіт; значну, а іноді й переважну частину робіт вони перекладають на субпідрядників. Генеральні підрядчики, осо бливо ті, що працюють «під ключ», укладають контракти на постачання машин, устаткування, інших інвестиційних това рів, надання необхідних консультаційних послуг тощо. У цьому разі замовник підтримує відносини тільки з генеральним підрядчикому усі інші учасники робіт випадають з поля його зору. Вибір генерального підрядчика, що не здатний коорди нувати роботу і забезпечувати якість, може виявитися фаталь ним для замовника проекту.

По-четверте, вартість ризиків піл час реалізації підрядних -трактів може бути дуже високою. Створення проектів —громіздка діяльність, і вартість підрядних контрактів може становити сотні мільйонів гривень. Особливо дорогі контракти на умовах «під ключ» і їх різновиди.

З огляду на наведені особливості виконання підрядних робіт під час реалізації проектів до підрядних контрактів висувають підвищені вимоги, що зумовлює їх складність. Для спеціалістів, які готують міжнародні договори з будівництва. Комісія з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) розробила шетрукшю-реко мендаиію «Про впорядкування міжнародних контрактів на будів ництво промислових об'єктів» (1982), що спрямована на забезпе чення балансу інтересів замовника й підрядчика, сприяння до триманню спільної мови в переговорах про укладання підрядного контракту.

Будівельно-управлінські контракти передбачають надання по слуг з управління проектною діяльністю замовника. Крім зви чайної винагороди, що сплачується підрядчику, цей вид контрак ту передбачає «гонорар за ризик», який виплачують підрядчику за зниження витрат без погіршення якості проекту, скорочення тривалості виконання окремих етапів і видів робіт, супроводжен ня об'єкта етапами, що сприяють достроковому випуску проект ного продукту і одержанню прибутку ще до повного завершення будівництва.

В окремих випадках підрядчик частково продовжує залиша тись учасником проектної діяльності й після впровадження об'єкта в експлуатацію. Фактично на певний час за умовами кон тракту підрядчик бере на себе виконання функцій компанії-оператора (управляє об'єктом до виходу його на проектну потуж ність) або комерційні ризики та зобов'язання довести ринкову .реалізацію, проектного продукту до обумовленого в контракті рів ня. В окремих секторах економіки підрядні роботи мають специ фіку. Специфічними є також застосовувані під час реалізації про-ектів підрядні контракти на виконання робіт у галузі видобутку природних ресурсів.

У галузі газо- та нафтовидобутку застосовують контракти на зразок «ризик-сервіс», за умовами яких підрядчик забезпечує і фінансування, і виконання робіт, пов'язаних з розвідкою й видо бутком газу та нафти, а також бере на себе всі пов'язані з цим ри зики. За відсутності позитивного результату пошукових робіт ко нтракт перестає діяти. У разі виявлення нафти й газу підрядчик повинен освоїти родовище (довести видобуток до проектного рі вня). Після цього'родовище може експлуатувати підрядчик або замовник. При цьому підрядчику відшкодовуються витрати, пов'язані з освоєнням родовища (зокрема, відсотки за кредитом), а також виплачується винагорода за ризик.

При застосуванні контракту типу «чистий сервіс» підрядчик не несе ризиків у зв'язку з роботами, пов'язаними з розвідкою й освоєнням родовищ газу та нафти і одержує винагороду за надані послуги в будь-якому разі. Хоча замовником у підрядних контрак тах часто є держава, вони ілюструють діапазон ризиків, які може брати на себе підрядчик у такій ризикованій сфері діяльності, як розвідка і видобуток нафти й газу.

Через те що підрядні контракти довготривалі, для захисту ін тересів сторін у разі, зміни економічної й політичної ситуації до них бажано включати-застереження про ускладнення. Ці засте реження подібні до застережень про форс-мажор (обставини не переборної сили), але наміри сторін у цих двох випадках діамет рально протилежні. У разі застережень про форс-мажор розірван ня контракту припускається, а в разі застереження про усклад нення передбачається продовження контракту з урахуванням но вих умов (наприклад, сторони зацікавлені незважаючи на зміни зовнішніх умов завершити будівництво заводу чи облаштування родовища). В останньому випадку сторони зобов'язуються за скрут них обставин розпочати переговори й домогтися перегляду таких умов договору, як вартість, строк завершення робіт тощо. З юри дичного боку зазначене застереження є попередньою згодою (ти пу домислюваної гарантії) і як таке не має юридичних наслідків (крім зобов'язання сторін розпочати переговори).